Ухвала суду № 80654701, 13.03.2019, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3093/18

провадження №1-кп/165/109/19

Нововолинський міський суд Волинської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря судового засідання Пилипчук М.В.,

прокурора Левчук О.П.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду Волинської області кримінальне провадження №12018030050001377 від 11.11.2018 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

встановив:

12.03.2019 року через канцелярію суду прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, яке підтримав в судовому засіданні, мотивуючи тим, що ризики, які виправдовували застосування такого виду запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, передбачені п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не зменшилися. Зокрема наголошує, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки має біометричний паспорт для виїзду за кордон, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу. Будучи раніше судимим вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 08.07.2016 за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на три роки 2 місяці, звільнений 02.07.2018 ухвалою Ковельського міського суду Волинської області від 21.06.2018 за ст. 107 КК України умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 6 місяців 20 днів, судимість за яким не знято та не погашено у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і повторно підозрюється у скоєнні умисного корисливого злочину. Саме наведені обставини свідчать про продовження існування ризиків, які неможливо убезпечити більш мяким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_3 подав до суду клопотання про зміну його підзахисному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисте зобов?язання. Звертає увагу суду на вимоги п. 2, ч. 2 ст. 183 КПК України, яким передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Вважає, що факт переховування від слідстава чи суду та перешкоджання кримінальному провадженню має бути встановлений та доведений доказами як такий, що вже мав місце на момент звернення до суду з відповідним клопотанням, а не буде мати місце в майбутньому. Вказує, що в ухвалі слідчого судді Нововолинського міського суду від 19.11.2018, якою під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту, не встановлено таких обставин, а слідчий і прокурор у клопотанні стосовно запобіжного заходу, на такі обставини не посилались. Тому вважає, що у слідчого не було встановлених кримінально процесуальним законом України підстав для звернення до суду з клопотанням про обрання ОСОБА_2 найсуворішого запобіжного заходу. Захисник звертає увагу суду на те, що з моменту обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, істотно зменшилися ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які прокурор посилається у поданому до суду 12.03.2019 клопотанні про продовження запобіжного заходу. Зазначає, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, під час досудового розслідування провадження не оголошувався в розшук, не перешкоджав слідству, на даний час повністю відшкодував завдану злочином шкоду, в звязку з чим потерпілий не має до обвинуваченого жодних претензій. Зазначив, що під час вирішення клопотання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, не було досліджено документів про стан здоров?я обвинуваченого, його сім?ю, доходи, що є обов?язковим для визначення міцності соціальних зв?язків особи та необхідності обрання стосовно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу. Захисник наголошує, що обвинувачений має поганий стан здоров?я, з підліткового віку хворіє, переніс черепно-мозкову травму, струс головного мозку, церебростанічний синдром. З даними синдромами обвинуваченому рекомендовано постійну спеціальну дієту та уникнення психоемоційного навантаження. Мати обвинуваченого ОСОБА_4 постійно хворіє, що підтверджено документально. Враховуючи незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, наявність у нього постійного місця проживання в сім?ї, а відтак наявність міцних соціальних зв'язків, факт повного відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди, відсутніть у потерпрілого претензій до обвинуваченого, просить змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення заявленого прокурором клопотання, підтримав клопотання свого захисника і просив суд змінити раніше обраний йому запобіжний захід на особисте зобов'язання.

Прокурор в судовому засіданні висловила заперечення щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу, підтримавши подане стороною обвинувачення клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів. Вважає, що на момент розгляду в листопаді 2018 року клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наянвість ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_2 не проживав по місцю реєстрації, оскільки посварився з матір?ю і проживав у свого знайомого, а захисник підозрюваного не надав слідчому судді доказів про стан здоров'я ОСОБА_2 та не скористався правом на оскарження ухвали слідчого судді від 19.11.2018, яка набрала законної сили.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з?явився, подав письмову заяву від 12.03.2019, в якій зазначив, що при вирішенні питання стосовно запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, просить обрати останньому запобіжний захід у виді особистого зобовязання, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 вибачився перед потерпілим, відшкодував завдану злочином шкоду і зазначив, що ОСОБА_2 не чинив на нього жодного тиску та між ними попередньо досягнуто домовленості про можливе укладення угоди про примирення.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід, також, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, при цьому згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, щодо раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Метою і підставою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному провадженні є запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інше кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідка та потерпілого в цьому кримінальному провадженні.

Докази та обставини, на які посилається захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3, а саме відсутність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд бере до уваги, оскільки вони підтверджені належними доказами, які досліджені судом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяиться до кримінальних правопорушень середньої тяжкості. Обвинувачений має постійне місце проживання, де зареєстрований і проживає з мамою, бабусею пенсійного віку та неповнолітнім братом. У ОСОБА_2 діагностовано ряд хвороб, його мати також хворіє, що підтверджено документально. Потерпілий ОСОБА_6 претензій до обвинуваченого немає, просить змінити останньому раніше обраний запобіжний захід, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 повністю відшкодував завдану злочином шкоду, не чинив тиску на потерпілого.

На думку суду, та обставина, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і в період строку на який його було звільнено умовно достроково, підозрюється у вчиненні нового злочину середньої тяжкості, не може слугувати підставою для продовждення тримання обвинуваченого під вартою, за відсутності на даний час ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК УКраїни, наявність яких на даній стадії розгляду провадження, прокурор не довів.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні одного злочину середньої тяжкості, не ухилявся від слідства, не оголошувався в розшук, вину у вчинені інкримінованого злочину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі, має постійне місце проживання в родині, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв?язків, враховуючи стан здоров?я обвинуваченого та стан здоровя його матері, думку потерпілого ОСОБА_6 А, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки за наявності одного ризику передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість вчиняти нові кримінальні правопорушення, саме цей запобіжний захід на думку суду забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст.177, ст.178, ст.183, ст.193, ст.194, ст.196, ст.197, ст.199, ст.205, ст.309 КПК України, — суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, відмовити.

Задоволити клопотання захисника адвоката ОСОБА_1 частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: 15-мікрорайон, буд.4, кв.25, м. Нововолинськ, Волинська область, строком два місяці, а саме з 13 березня 2019 року до 11 травня 2019 року включно.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

прибувати на виклик суду на першу вимогу;

цілодобово не залишати місце свого проживання без дозволу суду;

утримуватися від спілкування з свідком у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) або інші документи, що дають право на виїзд з України;

Ухвалу передати для виконання до Новолволинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_2

Згідно вимог ч.4 ст.181 КПК України орган поліції, зобов’язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це негайно суд.

Працівники Нововолинського ВПВолодимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно звільнити з під варти в залі суду та доставити за адресою: 15-мікрорайон, буд.4, кв.25, м. Нововолинськ, Волинська область.

Строк дії цієї ухвали встановити до 11 травня 2019 року включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р.Ференс-Піжук