Рішення № 80654552, 21.03.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3145/18

Провадження № 2/209/342/19

РІШЕННЯ

іменем України

"21" березня 2019 р. м. Кам’янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Кукса О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Сведбанк» та ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи, які на заявляють самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу прав вимоги, вилучення запису про іпотеку та зняття заборони відчуження предмету іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «СведБанк» та ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи, які на заявляють самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу прав вимоги, вилучення запису про іпотеку та зняття заборони відчуження предмету іпотеки. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 04 лютого 2008 року між нею та ВАТ "Сведбанк" було укладено кредитний договір №0310/0208/88-023 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого банк надав позивачу кредит в розмірі 40000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов’язалася повернути кредитні кошти до 03 лютого 2018 року та сплатити відсотки за користування коштами в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. 13 жовтня 2009 року між нею та ПАТ «Сведбанк» було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору. З метою забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором 04 лютого 2008 року ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк" (правонаступник ПАТ "Сведбанк") уклали іпотечний договір №0310/0208/88-023 -Z -1 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого позивач передала банку в іпотеку належне їй нерухоме майно - перукарню (вбудоване приміщення № 72), яка знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам'янське), вул. Інтернаціоналістів, буд. 5, прим. 72, загальною площею 37,0 кв.м., що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. До державного реєстру іпотек 4 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир’як С.А. на підстав іпотечного договору №0310/0208/88-023 -Z -1 від 04.02.2008 року було внесено реєстраційний запис №6515175 про обтяження предмету іпотеки. 13.10.2009 року між позивачем ОСОБА_1в. та ПАТ «Сведбанк» було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №0310/0208/88-023 -Z -1. 13.10.2009 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир’як С.А. до реєстраційного напису №6515175 на підставі договору №1 договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 13.10.2009 року була внесена реєстрація змін відомостей про обтяження. 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором. Позивач вважає наявність у ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до неї на підставі договору кпівлі продажу права вимоги від 25.05.2012 року безпідставним, необґрунтованим та незаконним, Позивач вважає, що вказаний правочин не відповідає вимогам законодавства, які урегульовують відносини щодо факторингу та не доводять законність набуття ПАТ «Дельта банк» такого права. Також позивач зазначає, що на час укладення між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта банк» договору про відступлення права вимоги існували обмеження щодо укладення Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 26.06.13 року, які встановлені п. 1 Положення про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг, що затверджене розпорядженням Держфінпослуг № 231 від 03.04.09 р., в частині набуття фактором відступленого права грошової вимоги за договорами факторингу до боржників - фізичних осіб. Враховуючи наведені обставини позивачі вважають, що зазначений договір купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.13 р. (договір факторингу), було укладено в період дії обмеження і заборони на вчинення відступлення права вимоги за вказаним кредитним та іпотечними договорами, на яких частково базується таке відступлення, до особи боржника, яка не являється суб'єктом господарювання, тобто не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки боржником за угодою про відступлення права грошової вимоги є фізична особа, що є порушенням чинного законодавства. А відтак, не вбачається законних підстав стверджувати про набуття ПАТ «Дельта банк» прав і обов'язків як нового кредитора так і іпотекодержателя/заставодержателя за вказаним кредитним договором та іпотечним договором. Крім того позивач вважає, що оскільки у відповідності до умов договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитом (Договір факторингу), відступлення/набуття права вимоги до позичальників за кредитними та іпотечними договорами, на яких базується таке відступлення зокрема, до ПАТ «Дельта Банк», здійснюється на підставі актів приймання-передачі прав вимоги за кредитними та іпотечними договорами та актів приймання-передачі кредитних файлів за кредитними договорами, які є невід'ємними частинами такого договору факторингу. З наданої виписки ПАТ «Дельта Банк» виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25.05.12 р. (Договір факторингу), тобто з тексту даного договору взагалі не вбачається право переходу прав вимоги за вказаним кредитним договором та іпотечним договором від 04.02.08 р. та додатковими угодами до них, а акт приймання-передачі прав вимоги взагалі відсутній. Даний договір купівлі-продажу права вимоги посвідчений нотаріально в змісті якого також зазначено кількість аркушів, які пронумеровані, прошиті та скріплені печаткою (відповідний напис зроблено нотаріусом на тексті договору). Позивач посилається на те, що зі змісту договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 р. не вбачається жодних відомостей про відступлення ПАТ «Сведбанк» користь ПАТ «Дельта Банк» будь-яких вимог до ОСОБА_1, тобто в тексті цього договору немає домовленості про передачу вимог від первісного кредитора до нового кредитора. Крім того, з поданих до справи документів вбачається, що ОСОБА_5 приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі продажу прав вимоги нотаріально не посвідчений, що підтверджується написом нотаріуса щодо кількості аркушів договору в тексті правочину. Позивач, посилаючись на вищевикладене вказує, що наявність права вимоги до неї є безпідставним, оскільки договір купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.12 р. відносно Позивача фактично є неукладеним у зв'язку із недотриманням нотаріальної форми правочину при оформленні одної із складових частин цього договору: акта приймання передачі прав вимоги і додатку до нього. Крім того недійсність договору про відступлення права вимоги щодо позивача зумовлює недійсність відступлення прав вимоги за договором про передачу прав за іпотечним договором, згідно якого відступлено право вимоги згідно іпотечного договору. Позивача також не повідомляли про заміну кредитора у зобов’язанні.

У зв’язку з вищевикладеним позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 1306, 1307, укладений між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Дельта-Банк», в частині відступлення прав вимоги за: - кредитним договором №0310/0208/88-023 від 4 лютого 2008 року укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1; - іпотечним договором №0310/0208/88-023 -Z -1 від від 4 лютого 2008 року укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1. Вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, яке зареєстровано 04.02.2008 р. державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору № 0310/0208/88- 023-2-1 від 04.02.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 392, щодо об’єкту обтяження - Перукарні (вбудованого приміщення № 72), загальною площею 37,0 кв.м., розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам’янське, вул. Воїнів-афганців, буд.5-Б, прим.72, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 (адреса: Дніпропетровська обл., м.Кам’янське, вул. Воїнів-афганців,АДРЕСА_1). Вилучити запис про іпотеку у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 6515175 від 04.02.2008 р. (контрольна сума НОМЕР_2) та запис про реєстрацію змін відомостей на обтяження від 13.10.2009 р. (контрольна сума ЕД0Е8Б16А8), здійснений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору № 0310/0208/88-023-2-1 від 04.02.2008 р., укладеним між іпотекодержателем ПАТ «Сведбанк», ЄДРПОУ: 19356840, МФО: 300164, що знаходиться за адресою: 01032, м.Київ, вул. С.Петлюри, б.30, та іпотекодателем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,АДРЕСА_1, відносно об’єкту обтяження: Перукарні (вбудованого приміщення № 72), загальною площею 37,0 кв.м., розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кам’янське, вул.Воїнів-афганців, буд.5-Б, прим.72. Понесені судові витрати стягнути з Відповідачів на користь держави.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2018 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено в підготовче судове засідання на 9 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі згідно обставин викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити /а.с. 226/.

Представники відповідачів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Сведбанк» та ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дельта Банк» в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином про, що свідчать поштові повідомлення /а.с. 216, 217/ причини неявки суду не повідомили, заперечень та відзиву проти позову не надавали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника /а.с. 222/, надав відзив на позовну заяву /а.с. 77-107/, згідно якого проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, зазначивши, що питання щодо правомірності відступлення вимоги вже неодноразово перевірялося в інших судових провадженнях та є рішення про законність та обґрунтованість передачі права вимоги за вищезазначеними договорами. Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надала заяву про розгляд справи за її відсутності /а.с. 224/,пояснення або відзив на позов не надавала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, повідомлена належним чином про, що свідчить поштове повідомлення /а.с. 221/, причини неявки суду не повідомила, пояснення або відзив на позов не надавала.

У судовому засіданні встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

04 лютого 2008 року між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк" було укладено кредитний договір №0310/0208/88-023 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого банк надав позивачу кредит в розмірі 40000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов’язалася повернути кредитні кошти до 03 лютого 2018 року та сплатити відсотки за користування коштами в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором, що підтверджується копією кредитного договору /а.с. 16-20/. 13 жовтня 2009 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору /а.с. 21-25/. З метою забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором 04 лютого 2008 року ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк" (правонаступник ПАТ "Сведбанк") уклали іпотечний договір №0310/0208/88-023 -Z -1 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого позивач передала банку в іпотеку належне їй нерухоме майно - перукарню (вбудоване приміщення № 72), яка знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам'янське), вул. Інтернаціоналістів, буд. 5, прим. 72, загальною площею 37,0 кв.м., що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що підтверджується копією іпотечного договору /а.с. 26-27/. До державного реєстру іпотек 4 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир’як С.А. на підстав іпотечного договору №0310/0208/88-023 -Z -1 від 04.02.2008 року було внесено реєстраційний запис №6515175 про обтяження предмету іпотеки. 13.10.2009 року між позивачем ОСОБА_1в. та ПАТ «Сведбанк» було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до іпотечного договору №0310/0208/88-023 -Z -1. 13.10.2009 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир’як С.А. до реєстраційного напису №6515175 на підставі договору №1 договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 13.10.2009 року була внесена реєстрація змін відомостей про обтяження. 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором /а.с.32-45, 113-129/. 15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа -Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором. Згідно вищевказаних угод відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №0310/0208/88-023 від 04 лютого 2008 року, що був укладений між ВАТ "Сведбанк" (правонаступник ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1, на користь ПАТ "Альфа-Банк". Таким чином, з 15 червня 2012 року усі права кредитора за вищевказаним кредитним договором належать ПАТ "Альфа - Банк". Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року був задоволений позов ПАТ "Альфа -Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки /а.с. 90-93/. Судом вирішено: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № №0310/0208/88-023 від 04 лютого 2008 року, яка станом на 10 грудня 2012 року становила 269951,15 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - перукарню (вбудоване приміщення № 72), яка знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ (Кам'янське), вул. Інтернаціоналістів, буд. 5, прим. 72, загальною площею 37,0 кв.м., що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.89-92). Вказане рішення суду позивач ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, заочне рішення Дніпровського районного суду від 24 грудня 2014 року залишено без змін /а.с. 94-95/.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 1077 ЦК України> за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у Законі.

Згідно статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 ЦК України зумовлює його недійсність.

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов'язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт - отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Судом встановлено, що за спірним договором право вимоги до боржника передано від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк»за умови отримання грошової компенсації (винагороди).

Отже, у правовідносинах сторін відсутні елементи договору факторингу, оскільки не встановлено факту фінансування фінансовою установою фізичної особи (клієнта) під відступлення права грошової вимоги, а навпаки, встановлено факт набуття права вимоги до фізичної особи на підставі компенсації частини отриманого від права вимоги.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором, укладеним із позивачем 04 лютого 2008 року, перейшло до відповідачів на підставі договорів купівлі-продажу права вимоги, які за своєю суттю є договорами відступлення права вимоги (цесії), є такими, що відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Крім того, відповідно до пункту 51 постанови ОСОБА_6 Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), в якій проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу, зазначено, що зі змісту статей 2, 512-518 ЦК України можна зробити висновок, що учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України, зміна кредитора у зобов’язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому, боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про выступления та не є його стороною.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Право вимоги належить іпотекодержателю, тому саме він і може їх відступити.

Відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі-продажу вимог продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну /а.с. 116/.

У розділі 1 Договору купівлі-продажу термін «права вимоги» означає, як всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до Позичальників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Продавця до осіб, які надали забезпечення, за Договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Продавцю, щодо виконання Позичальником та або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов’язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення /а.с. 115 оберт/.

В якості додатку до цього договору додається перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги, визначений як Додаток.

Відповідно до ОСОБА_5 прийому-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 22.05.2013 ПАТ «Сведбанк» передав, а ПАТ «Дельта -Банк» прийняв Права вимоги, які перелічені у Додатку до цього акту, згідно яких передано права вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору №0310/0208/88-023 від 04.02.2008 року, іпотечному договору №0310/0208/88-023 -Z -1 від 04.02.2008 року /а.с. 128, 129/.

Відповідно до пункту 2.3 Права вимоги переходять від Продавця до ОСОБА_5, та обов’язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та ОСОБА_5 приймання-передачі Прав вимоги /а.с. 116 оберт/.

Відповідно до пункту 2 ОСОБА_5 приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року - згідно пункту 2.3 Договору купівлі- продажу Продавець передав, а Покупець прийняв Права вимоги, зазначенні в Додатку до цього ОСОБА_5, що посвідчує факт здійснення Відступлення /а.с. 128/.

Факт передачі Прав вимоги від Продавця до ОСОБА_5 підтверджується ОСОБА_5 приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року та витягом з Додатку до акту приймання-передачі Прав вимоги.

Відповідно до ст. 512 ЦК, статей 24 і 42 Закону України «Про іпотеку» кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином: правонаступництва.

Статтею 24 Закону України «Про іпотеку» передбачена можливість відступлення прав за іпотечним договором за умови, що одночасно здійснюється відступлення прав вимоги за основним зобов’язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов’язанням.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на день укладення договору купівлі-продажу права вимоги) відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, з урахуванням норм діючого законодавства та відповідно до вищевказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 р., який нотаріально посвідчений, до нового кредитора ПAT «Дельта Банк» перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто збереглися всі ті умови кредитних та забезпечувальних договорів, які зазначались при укладенні з первісним кредитором, в тому числі по Кредитному договору №0310/0208/88-023 від 04.02.2008 року, іпотечному договору №0310/0208/88-023 -Z -1 від 04.02.2008 року.

Таким чином, при укладенні договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012 року в частині прав вимоги за Кредитному договору №0310/0208/88-023 від 04.02.2008 року, іпотечному договору №0310/0208/88-023 -Z -1 від 04.02.2008 року, було замінено кредитора внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, правочин був, зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, до нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що відповідає положенням статей 512,513,514 ЦК України, тому відусутні підстави для визнання договору купівлі-продажу прав вимоги недійсним.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_5 приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 р. та додаток до цього акту приймання-передачі нотаріально не посвідчені, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки сам Договір купівлі-продажу прав вимоги є нотаріально посвідченим та набув чинності в передбаченому законодавством порядку, при цьому акт та додаток як невід'ємні частини договору не потребують окремого нотаріального посвідчення.

Також суд не приймає доводи позивача щодо того, що боржник тобто він не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, оскільки це спростовується наданими суду доказами та ця обставина було предметом дослідження під час розгляду цивільної справи №209/4404/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Сведбанк", ОСОБА_2 акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Альфа -Банк", про визнання дій ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" протиправними, що порушує п. 13 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", де судами як першої так і апеляційної інстанції було встановлено, що 07 червня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за вих. №SDK/250512-1969/1, в якому були зазначені рахунок одержувача платежу, код ЄДРПОУ отримувача, банк отримувача, МФО банка отримувача, а також зазначений номер телефону у випадку виникнення запитань. 01 жовтня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» на звернення ОСОБА_1, письмово повідомило її про те, що 15 червня 2012 року відбулася заміна кредитора у зобов’язаннях, що діють за кредитним договором від 04 лютого 2008 року, і що їй рекомендовано з подальшого обслуговування кредитного договору звертатися до ПАТ «Альфа Банк», в тому числі за номером «гарячої лінії» 0800 501 375. Таким чином, позивач була повідомлена про заміну кредиторів у зобов’язанні за її кредитним договором та договором іпотеки.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, згідно вивчених судом матеріалів справи, з’ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 1306, 1307, укладений між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Дельта-Банк», в частині відступлення прав вимоги за: - кредитним договором №0310/0208/88-023 від 4 лютого 2008 року укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1; - іпотечним договором №0310/0208/88-023 -Z -1 від від 4 лютого 2008 року укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1.

Вимоги позивача щодо вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону на нерухоме майно, яке зареєстровано 04.02.2008 р. державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору № 0310/0208/88- 023-2-1 від 04.02.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 392, щодо об’єкту обтяження - Перукарні (вбудованого приміщення № 72), загальною площею 37,0 кв.м., розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам’янське, вул. Воїнів-афганців, буд.5-Б, прим.72, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1 (адреса: Дніпропетровська обл., м.Кам’янське, вул. Воїнів-афганців,АДРЕСА_1), про іпотеку у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 6515175 від 04.02.2008 р. (контрольна сума НОМЕР_2) та запису про реєстрацію змін відомостей на обтяження від 13.10.2009 р. (контрольна сума ЕД0Е8Б16А8), здійснений державним реєстратором: приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі іпотечного договору № 0310/0208/88-023-2-1 від 04.02.2008 р., укладеним між іпотекодержателем ПАТ «Сведбанк», ЄДРПОУ: 19356840, МФО: 300164, що знаходиться за адресою: 01032, м.Київ, вул. С.Петлюри, б.30, та іпотекодателем ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,АДРЕСА_1, відносно об’єкту обтяження: Перукарні (вбудованого приміщення № 72), загальною площею 37,0 кв.м., розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м.Кам’янське, вул.Воїнів-афганців, буд.5-Б, прим.72 задоволенню також не підлягають оскільки є похідними від позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги, які як встановлено судом задоволенню не підлягають на недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Сведбанк» та ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи, які на заявляють самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», приватний нотаріус Кам’янського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу прав вимоги, вилучення запису про іпотеку та зняття заборони відчуження предмету іпотеки – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая