Рішення № 80647438, 18.03.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/133/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради

"Муніципальна інвестиційна управляюча компанія",

вул. Незалежності, буд. 161, м. Івано-Франківськ, 76002

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мельника Володимира Богдановича,

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 11187,08 грн.

Представники сторін не з'явилися

Встановив: Комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельника Володимира Богдановича про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 11187,08 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

08.02.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив розгляд справи по суті на 05.03.2019.

05.03.2019, представник відповідача в судове засідання не з'явився; суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 18.03.2019.

15.03.2019, через канцелярію суду, надійшла заява позивача про долучення документів до матеріалів справи (вх.№ 4553/19); суд задоволив клопотання позивача.

18.03.2019, представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, доказів погашення заборгованості та відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами від 08.02.2019 та 05.03.2019.

Ухвала від 08.02.2019 повернулася до господарського суду Івано-Франківської області з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Вищевказані ухвали направлялися відповідачу, згідно приписів ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві та Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1.

.

Факт не отримання копії ухвали, яку суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав позивачу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, свідчить про суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи по суті завершений 18.03.2019.

Позиція позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 498 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 21.11.2013 в частині здійснення розрахунку за отримані послуги, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 11187,08 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив, доказів оплати наданих послуг не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

21 листопада 2013 р., між КП "Єдиний розрахунковий центр", яке 25 грудня 2015 р. перейменовано в КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", (виконавець) та ФОП Мельник Володимир Богданович (споживач) було укладено договір № 498 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Дані нежитлові приміщення знаходяться у багатоквартирному житловому будинку по вул. Довженка, 8, корпус 1 у місті Івано-Франківську.

Статтею 2 цього Договору визначено, що його предметом є забезпечення виконавцем надання послуг у житловому будинку (вул. Довженка, 8, корпус 1, м. Івано-Франківськ), який перебуває на балансі КП "Єдиний розрахунковий центр", власники якого не визначили Виконавця житлово-комунальних послуг самостійно, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах передбачених цим договором. Невід'ємною частиною цього Договору є рішення органу місцевого самоврядування Івано-Франківська про встановлення тарифу, його структури, періодичності та строків надання Послуг. Розмір щомісячної плати за надані послуги встановлюється на підставі рахунку-фактури, залежно від кількісних та якісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинку та прибудинкової території.

Тарифи були встановлені рішеннями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: від 27 грудня 2011 р. № 842, від 17 березня 2016 р. № 211, від 30 грудня 2016 р. № 903, від 19 жовтня 2017 р. № 870, від 27 грудня 2017 р. № 1256.

Обов'язки виконавця було визначено в ст. 3 Договору.

Обов'язки споживача сторони визначили в ст. 4 цього Договору.

Так, згідно з пунктом 4.1 Договору, споживач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені цим Договором строки та порядку, а також передбачену Договором неустойку.

Як визначено в ст. 7 договору від 21 листопада 2013 р., розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить розмір граничного тарифу, затвердженого для споживача чинним рішенням виконавчого комітету з урахуванням обраної споживачем структури послуг, їх кількість та якісних показників. Розрахунковий період за цим договором починається 20 числа місяця, попереднього за звітним і закінчується 19 числа звітного місяця. Розмір щомісячної плати за послуги визначається на підставі рахунку-фактури з урахуванням податку на додану вартість. Рахунок-фактура вноситься в електронний обліковий регістр виконавця. Рахунок-фактура, складений на підставі цього Договору, є свідченням фактичного надання Послуг та підставою для оплати.

В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують надання послуг позивачем, а саме: копії рахунків-фактур, копія акта приймання виконаних робіт № 159-02-1-1 та копія акта приймання виконаних робіт № 15-1/3/4-02-1-1.

В ст. 8 Договору сторони передбачили порядок оплати.

Так, згідно з пунктом 8.1 Договору оплата послуг за кожен розрахунковий період здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 29 числа звітного місяця.

Згідно Довідки про розрахунки заборгованість за надані послуги по особовому рахунку відповідача № 498 за період з грудня 2013 р. по липень 2018 р. становить 11187,08 грн.

Відповідач, в порушення умов договору від 21.11.2013 № 498 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оплату наданих позивачем послуг не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору, 17.09.2018, позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги до 30.09.2018; докази направлення претензії наявні в матеріалах справи. Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено в ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач, зокрема, має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, якому кореспондує обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 цього Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно приписів п.10 ч.1 ст.7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов'язання позивач надав відповідачу визначені договором від 21 листопада 2013 р. послуги на загальну суму 11187 грн 08 коп. за період з грудня 2013 р. по липень 2018 р., натомість відповідач надані послуги не оплатив в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість.

Висновок суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і необхідність стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельника Володимира Богдановича на користь Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" заборгованості в сумі 11 187,08 грн..

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн. Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 13, 14, 74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" до Фізичної особи-підприємця Мельника Володимира Богдановича про стягнення заборгованості в сумі 11 187,08 грн. - задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельника Володимира Богдановича, АДРЕСА_1(РНОКПП НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія", вул. Незалежності, буд. 161, м. Івано-Франківськ, 76002 (ідентифікаційний код 35277442) - заборгованість в сумі 11187,08 (одинадцять тисяч сто вісімдесят сім гривень вісім копійок) та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25.03.2019.

Суддя Л.М. Неверовська