Ухвала суду № 80647404, 25.03.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

25.03.2019м. ДніпроСправа № 904/1160/19за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро Юс", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Джердж Віктора Олександровича, АДРЕСА_1

про стягнення 173 800,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро Юс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Джердж Віктора Олександровича суму заборгованості в розмірі 173 800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.08.2018 відповідач прийняв від позивача до перевезення вантаж (22 т. борошна 1 ґатунку) на загальну суму 173 800,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №10 від 14.08.2018 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 13.08.2018. Вантаж мав бути доставлений вантажоотримувачу - ТОВ "Гермес Трейд Лімітед". Однак, вантаж доставлений не був, оригінал видаткової накладної без підпису отримувача товару знаходиться у відповідача, що завдало позивачу збитків у розмірі вартості товару 173 800,00 грн.

22.03.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро Юс" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити Джердж Віктору Олександровичу вчиняти в будь-який спосіб дії щодо відчуження автомобіля ДАФ НОМЕР_1 1999 року випуску, що йому належить на праві власності і знаходиться у нього, чи в інших осіб до вирішення спору по суті справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро Юс" до Фізичної особи-підприємця Джердж Віктора Олександровича про стягнення боргу і набрання судовим рішенням по цій справі законної сили;

- заборонити сервісним центрам МВС реєстрацію та/або перереєстрацію права власності на автомобіль ДАФ НОМЕР_1 1999 року випуску, або зняття його з обліку та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на рухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно: скасування реєстрації права власності та інших речових прав, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно автомобіля ДАФ НОМЕР_1 1999 року випуску до вирішення справи по суті і набрання судовим рішенням законної сили.

Заява обґрунтована тим, що відповідачем внаслідок повної втрати вантажу або його розкрадання, який ним перевозився належним йому на праві власності автомобілем, завдано позивачу шкоди у розмірі 173 800,00 грн. Оскільки відповідачем добровільно не відшкодовано завдану шкоду, а відтак, названа сума може бути предметом примусового стягнення, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у визначений спосіб, може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Заявник вважає, що рухоме майно, яке належить відповідачу може бути гарантією виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п.п. 2, 4).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Так, предметом позову є стягненням збитків, завданих невиконанням зобов'язання щодо доставки переданого для перевезення вантажу. Розмір збитків становить вартість вантажу, який відповідачем не доставлено одержувачу.

У заяві про забезпечення позову, позивач просить заборонити відповідачу вчиняти в будь-який спосіб дії щодо відчуження автомобіля ДАФ НОМЕР_1 1999 року випуску, що йому належить на праві власності відповідачу та заборонити сервісним центрам МВС та іншим реєстраційним органам здійснювати реєстрацію та/або перереєстрацію права власності на автомобіль що належить відповідачу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зауважити, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що відповідач має намір відчужувати належний йому автомобіль (розміщення оголошення щодо продажу тощо).

Також із поданої заяви не вбачається, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (не надано доказів того, що відповідач намагається якимось чином уникати від виконання рішення суду, припиняти підприємницьку діяльність тощо).

Отже, з урахуванням наведених мотивів для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодним належним доказом.

За результатами дослідження та оцінки, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, доказів в процесі розгляду заяви позивача, суд встановив відсутність доказів можливого невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Відтак, суд доходить висновку про недоведеність заявником того, що невжиття визначених заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Агро Юс" в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.03.2019, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва