Вирок № 80646029, 15.03.2019, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2825/18

Провадження № 1-кп/653/212/19

ВИРОК

іменем України

15 березня 2019 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіної О. П.

при секретарі Пшеничної В.М.

за участю прокурора Остапчук В.М.

захисника Гринечко С.Б.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілий ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. м. Сімферополь, АР Крим, громадянин України, українець, не працює, освіта базова середня, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

- 06.09.2011 року Залізничним районним судом м. Сімферополь за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України до 4 років обмеження волі;

- 31.01.2012 року Залізничним районним судом м. Сімферополь за ч.1,2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 14.07.2018 року, близько 11.20 год діючи разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи в автомобілі «Део Ланос» д/н НОМЕР_1 який був припаркований біля б/в «Роксолана» за адресою: вул.. Набережна, 41, с. Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області, діючи відкрито, повторно, реалізуючи свій прямий корисливий умисел, спрямований на відкрите незаконне безоплатне заволодіння чужим майном, завдав декілька ударів руками по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_3, чим завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей, садна носа, синець правої половини області грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, після чого заволодів майном потерпілого, а саме мобільним телефоном «Xiaoma Redmi Note 5 2/16 Gb», вартість якого складає 2266,66 грн, після чого розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_3 на вищевказану суму.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину в скоєному кримінальному правопорушенні визнав частково. Пояснив суду, що дійсно 14.07.2018 року перебував в автомобілі «Део Ланос» д/н НОМЕР_1 який був припаркований біля б/в «Роксолана» за адресою: вул.. Набережна, 41, с. Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської, разом зі ОСОБА_3, вони разом з потерпілим та ще одним чоловіком їхали з м.Генічеськ до с.Генічеська Гірка, зупинились біля бази відпочинку «Роксолана». Вказує, що останній(ОСОБА_3) його ображав, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. З метою припинити образи, ОСОБА_2 завдав потерпілому декілька ударів. Мобільний телефон забрав, оскільки не хотів пошкодити його, в момент нанесення ударів ОСОБА_3 Після побиття останнього, обвинувачений викинув мобільний телефон, вказує що не мав на меті заволодіти ним. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження. В скоєному щиро роскоюється.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він особисто знайомий з ОСОБА_2, оскільки разом працювали. 14.07.2018 року, він зустрів ОСОБА_2, разом скупились в магазині АТБ в м. Генічеськ, потім разом випили пива. Після цього, разом поїхали на таксі до с. Генічеська Гірка, Генічеського району. ОСОБА_2 сказав, щоб потерпілий віддав йому свій телефон, та отримавши відмову почав виривати телефон з рук ОСОБА_3, після чого почав наносити останньому удари. Після ударів, потерпілий віддав телефон обвинуваченому. ОСОБА_3 попросив перехожих людей викликати поліцію. Після цього ОСОБА_2 сів в таксі та викинув телефон у вікно.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 13.07.2018 року вона посварилась з ОСОБА_2, вони проживали разом на той час. З його слів, він збирався їхати до АР Крим. Наступного дня вона дізналась, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_3, це було біля б/в «Роксолана». І обвинуваченого і потерпілого свідок знала, вони всі разом працювали на зазначеній базі відпочинку. Зі слів свідка, вона бачила ОСОБА_3 з обличчям, зі слідами ударів. Про інцидент дізналась від незнайомих таксистів. Після цього, ні з обвинуваченим ні з потерпілим не спілкувалась.

Свідок ОСОБА_5, який не мав можливості прибути до судового засідання за станом здоров»я, та якого було допитано в порядку ст. 333 КПК України, пояснив суду, що 14.07.2018 року він підвозив на своєму автомобілі «Део Ланос» д/н НОМЕР_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з м. Генічеськ до с. Генічеська Гірка. Обидва вони були в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 був сильно п'яним, але поводив себе спокійно. По дорозі вони підібрали ще одного чоловіка, свідок його особисто не знає. Біля б/в «Роксолана» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник ОСОБА_2 кричав, поводив себе агресивно по відношенню до ОСОБА_3, інший чоловік мовчав. ОСОБА_5 вирішив відійти від автомобіля, для того щоб вони самі розібрались між собою. При цьому чув, що мова йшла за ОСОБА_2 відібрав у потерпілого телефон, а той просив його віддати назад. Коли свідок повернувся до автомобіля, побачив побитого ОСОБА_3 в нього на обличчі та в салоні автомобіля була кров. У ОСОБА_2 в руці був мобільний телефон. ОСОБА_3 почав казати, що зараз викличе поліцію. ОСОБА_5 не втручався в конфлікт, а просто сів до свого авто. ОСОБА_2 попросив його їхати, після чого викинув мобільний телефон у вікно автомобіля.

Вина обвинуваченого, підтверджується також наступними доказами:

-Витягом з кримінального провадження № 12018230140001078;

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.07.2018 року, згідно якого ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_2 та інша особа, яка потерпілому невідома, спричинили йому тілесні ушкодження;

-Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3, з доданою фото таблицею від 15.07.2018 року, згідно якого останній показав яким чином ОСОБА_2 вихватив в нього мобільний телефон та наносив йому удари по тілу;

-Протоколом пред'явлення особі для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_3, від 15.07.2018 року, згідно якого потерпілий впізнав особи, яка наносила йому удари та заволоділа його мобільним телефоном 14.07.2018 року, даною особою виявився ОСОБА_2;

-Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 16.07.2018 року, за участю свідка ОСОБА_5, відповідно до якого свідок впізнав особу, яку він підвозив на своєму автомобілі разом зі ОСОБА_3 14.07.2018 року. Даною особою виявився ОСОБА_2;

-Протоколом огляду предмета від 15.07.2018 року, відповідно до якого було проведено огляд та зроблено опис мобільного телефону «Xiaoma Redmi Note 5 2/16 Gb»;

-Постановою про визнання речовим доказом від 15.07.2018 року, згідно якої мобільний телефон «Xiaoma Redmi Note 5 2/16 Gb» було визнано речовим доказом;

-Висновком експерта від № 103/Г від 18.07.2018 року, відповідно до якого ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей, садна носа, синець правої половини області грудної клітини, що були заподіяні ОСОБА_3, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження не характерні для утворення при падінні з висоти власного зросту потерпілого;

-Висновком експерта № 2133-МТ від 27.07.2018 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону «Xiaoma Redmi Note 5 2/16 Gb», станом на липень 2018 року, складала 2266,66 грн;

Згідно характеризуючих матеріалів, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до характеристики Генічеської міської ради, по місцю проживання характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, скарг від сусідів не надходило, антигромадський спосіб життя не веде. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Має дві судимості за злочини проти власності, в тому числі судимість за ч.2 ст.186 КК України.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2:

- за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;

Не визнання вини обвинуваченим, суд розцінює як спробу уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, що в судовому засіданні повністю спростовується вище переліченими дослідженими доказами в процесі розгляду справи.

Досліджені в судовому засіданні письмові докази, пояснення свідків, потерпілого, доводять вину ОСОБА_2 в інкримінованому правопорушенні.

Доводи самого обвинуваченого та його захисника не знайшли свого підтвердження, не ґрунтуються на матеріалах справи та не спростовують вини ОСОБА_2 Суд критично оцінює покази ОСОБА_2, відносно того, що він не мав умислу заволодіти мобільним телефоном потерпілого. З показів потерпілого та свідка ОСОБА_5 чітко вбачається умисел ОСОБА_2 на заволодіння майном ОСОБА_3 Покази обвинуваченого, щодо того, що він забрав мобільний телефон, оскільки не хотів пошкодити його, в момент нанесення ударів ОСОБА_3, нічим не підтверджені та не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Факт того, що ОСОБА_2 викинув мобільний телефон (на його думку він таким чином повернув його потерпілому) не спростовує умислу обвинуваченого у заволодінні майном ОСОБА_3 З показів учасників справи та з письмових доказів, вбачається, що ОСОБА_2 викинув мобільний телефон, після виникнення обставин, які він не міг передбачити в момент злочину, а саме, що потерпілий почне викликати співробітників поліції.

Таким чином, суд не може кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень. Так, згідно науково-практичного коментаря до ст..186 КК України, грабіж визнається закінченим з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним. Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння). Такі насильницькі дії, вчинені в процесі грабежу, повністю охоплюються ч. 2 ст. 186 і додаткової кваліфікацїі за іншими статтями КК не потребують.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 вилучив мобільний телефон ОСОБА_3 і мав реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним, а тому підстав для перекваліфікації злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_2 - в суду немає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є діянням тяжким, пом'якшуючі вину обвинуваченого обставини - судом встановлено часткове визнання вини. Суд не може розцінити відшкодування шкоди, якм пом'якшуючу обставину, оскільки, як вказувалось вище, ОСОБА_2 викинув мобільний телефон, після виникнення обставин, які він не міг передбачити в момент злочину, а саме, що потерпілий почне викликати співробітників поліції. Обставини що обтяжують покарання - судом встановлено вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів. Суд вважає, що міра покарання обвинуваченому повинна бути призначена в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі. Доводи обвинуваченого, щодо застосування ст..75, 76 КК України, суд оцінює критично, оскільки на думку суду, враховуючи особу ОСОБА_2, виправлення обвинуваченого можливе лише при ізоляції від суспільства.

Відповідно до протоколу затримання, ОСОБА_2 було затримано 15.07.2018 року. Відповідно до ухвали Генічеського районного суду Херсонської області від 17.07.2018 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалами Генічеського районного суду від 12.09.2018 року, 05.11.2018 року, 20.12.2018 року та 14.02.2019 року, строк запобіжного заходу було продовжено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вважає, що судові витрати, які згідно матеріалів кримінального провадження, складають загальну суму 286,00 грн. за залучення експертів на проведення експертиз, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2

Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до положень ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371,373,374, 373 п.1,2 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу - не змінювати.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його взяття під варту, тобто з 15.07.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (р/р 31118115021002, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 899998, банк одержувач Казначейство України (ЕАП) витрати на проведення експертизи в сумі 286,00 грн (двісті вісімдесят шість гривень).

Речові докази:

- «Xiaoma Redmi Note 5 2/16 Gb» - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Херсонської області через Генічеський районний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його оголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Генічеського районного суду О. П. Крапівіна