Рішення № 80645498, 13.03.2019, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/1712/18

Провадження № 2/654/88/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2019 м. Гола Пристань Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіФранцішка Ю. В.,секретаря представника позивача за первісним позовом, адвоката позивача за первісним позовом представника позивача за зустрічним позовом, адвоката позивача за зустрічним позовом представника третьої особиОСОБА_2, Іванова С. С., ОСОБА_4, Міхалкової Л. В., ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голопристанського районного суду Херсонської області цивільну справу №654/1712/18 за позовом ОСОБА_4 (представник позивача - адвокат Іванов Сергій Сергійович) до ОСОБА_6, третя особа - служба у справах дітей та соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом та ОСОБА_6 позивач за зустрічним позовом і відповідач за первісним позовом звернулися до суду із вищезазначеними позовними заявами про визначення місця проживання дітей, зазначивши, що 12.06.2004 був укладений шлюб між останніми, за час перебування в шлюбі народилося двоє дітей - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 Однак, подружнє життя між сторонами не склалося, тому 06.11.2017 рішенням суду першої інстанції шлюб між ними був розірваний і на даний час сторони проживають окремо. До теперішнього часу між сторонами виникла особиста неприязнь, тому не можуть дійти згоди щодо місця проживання дітей. На даний час неповнолітній син ОСОБА_8 мешкає разом із батьком ОСОБА_6, а малолітня донька ОСОБА_9 проживає разом з матір'ю ОСОБА_4

Кожна сторона на обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що з народження кожного з дітей вони як батько і мати належним чином виконують свої батьківські обов'язки, проявляють турботу та батьківську любов, піклуються про дітей та намагаються проводити з ними час, крім того, беруть активну участь у вихованні, матеріально забезпечують кожного з дітей, дбаючи про їх фізичний, моральний та духовний розвиток, піклуються про здоров'я, мають стабільний матеріальний самостійний дохід, яким можуть у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей. Спиртними напоями не зловживають, характеризуються позитивно, добре відносяться до дітей.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 13.06.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа служба у справах дітей та соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання дітей, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 24.07.2018 постановлено прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання дітей до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднати дані позови в одне провадження.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 08.08.2018, за наслідками розгляду заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 про забезпечення позову, постановлено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову задовольнити частково, заборонити ОСОБА_4 чинити дії щодо перешкоджання ОСОБА_6 у спілкуванні із донькою ОСОБА_9, в іншій частині заяви відмовити.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.12.2018, за наслідками проведеного підготовчого провадження, постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа служба у справах дітей та соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання дітей, та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання дітей, справа призначена до розгляду по суті.

Ухвалами Голопристанського районного суду Херсонської області від 21.12.2018 та від 15.01.2019, за наслідками розгляду заяв позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 про зміну заходів забезпечення позову, постановлено в задоволенні заяв ОСОБА_6 про зміну заходів забезпечення позову відмовити.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 та її представник за довіреністю адвокат Іванов С. С. позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позові, просили їх задовольнити та заперечили проти задоволення зустрічного позову, оскільки вважають, що діти в моральному аспекті не можуть бути розлучені зі своєю матір'ю, і в інтересах дітей проживати саме з матір'ю, а не в сім'ї батька, так як саме мати має можливість забезпечити дітям належні умови проживання, фізичний та духовний розвиток, повною мірою займатися вихованням дітей, чого відповідач забезпечити не змозі.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом ОСОБА_6 та його представник - адвокат Міхалкова Л. В. позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених у позові, просили їх задовольнити та заперечили проти задоволення первісного позову, оскільки вважають, що в інтересах дітей проживати саме з батьком, а не в матір'ю, так як саме батько має можливість забезпечити дітям належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дітей, чого відповідач забезпечити не в змозі. Просить суд відійти від застарілої сформованої судової практики, якою застосовується принцип 6 Декларації прав дитини про те, що малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю, та винести рішення яким визначити місце проживання дітей з батьком.

В судовому засіданні представник третьої особи за довіреністю, який діє в інтересах виконавчого Голопристанської міської ради Херсонської області, ОСОБА_7 у вирішенні справи покладається на розсуд суду, однак вважає, що оскільки у висновках опікунської ради при виконкомі щодо обстеження умов проживання дітей опікунська рада дійшла висновку, що в оселях в яких проживають кожна із сторін умови для проживання, навчання та розвитку дітей задовільні, а під час судового розгляду, також не встановлено виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дітей разом з будь яким із батьків, і крім того враховуючи думку старшої дитини ОСОБА_8, якому на час розгляду справи виповнилось чотирнадцять років та він проявив бажання залишитись із батьком, та враховуючи ставлення кожного з батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, суд може прийти висновку до часткового задоволення позовних вимог, як первісного позову так і зустрічного позову, щодо визначення місця проживання дітей, а саме визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_8 з батьком за місцем його проживання, а малолітньої доньки ОСОБА_9 з матір'ю за місцем її проживання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши обґрунтування сторін, суд приходить до висновку, що первісний позов та зустрічний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з вищенаведеного, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків, якщо батьки проживають окремо, та місце дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.06.2014 до 06.11.2017 (а. с. 5).

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8, 2004 р. н., та доньку ОСОБА_9, 2010 р. н. (а.с.28-29).

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу між сторонами виникла особиста неприязнь, проживають окремо, на даний час донька ОСОБА_9 постійно проживає з позивачем за первісним позовом матір'ю ОСОБА_4, а син ОСОБА_8 постійно проживає з позивачем за зустрічним позовом - батьком ОСОБА_6, тому самостійно не можуть дійти згоди щодо місця проживання дітей.

Встановлено, що обоє батьків позитивно характеризуються, є фізично здоровими, не перебувають на обліках з приводу психічних захворювань чи залежностей, є законослухняними громадянами, мають стабільний дохід, забезпеченні житлом, і в змозі забезпечити належні побутові умови для проживання дітей, їх безпечного і здорового зростання, фізичного розвитку. При цьому кожний з батьків приділяє увагу вихованню дітей і відповідально ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, що підтверджується наданими в судовому засіданні пояснення сторін по справі та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17; актами обстеження житлово-побутових умов проживання складеними службою у справах дітей та соціальної роботи з сім'ями та молоддю виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області від 21.06.2018, від 16.02.2018, від 03.01.2018, від 16.03.2018 (а. с. 30-34, 207); висновками органу опіки та піклування виконавчого комітету Голопристанської міської ради від 21.06.2018, від 22.02.2018, від 27.04.2018 (а. с. 35-36, 127); копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_6 від 01.04.2013 (а. с. 37-38); відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2018 (а. с. 39); матеріали, що позитивно характеризують ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 05.06.2018, від 22.06.2018, від 12.06.2018, від 10.07.2018 (а. с. 41-48, 54-58, 106-110, 190); результатів психологічного обстеження та матеріалів, що характеризують дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 22.05.2018, від 24.01.2018, 21.12.2017, від 07.11.2017 (а. с. 50-53, 95-99, 101) та іншими наявними в справі матеріалами звернень до органів місцевого самоврядування, органів поліції та прокуратури, з яких вбачається про існування між колишнім подружжям стійкого особистого конфлікту, про те з огляду на вищезазначене не вбачається конфлікту щодо існуючих прав та обов'язків обох батьків по відношенню до дітей та їх реалізації.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права від протиправних дій, невизнання або їх оспорювання.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов'язок батьків утримувати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

З'ясувавши всі обставини по справі, враховуючи вищевикладене та відсутність виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України відносно кожного з батьків, які б свідчили про неможливість проживання з ними дітей, крім того враховуючи думку старшої дитини - ОСОБА_8, якому на час розгляду справи виповнилось чотирнадцять років та він своєю поведінкою проявив бажання залишитись із батьком, враховуючи ставлення кожного з батьків до виховання і виконання своїх батьківських обов'язків, суд дійшов висновку до часткового задоволення позовних вимог, як за первісним позовом та і за зустрічним позовом, щодо визначення місця проживання дітей, а саме: визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю - ОСОБА_4 за місцем її проживання; Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_18 за місцем його проживання, що не суперечитиме інтересам дітей.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на сторін, які їх понесли.

Керуючись ст. ст. 160, 161 СК України, ст. ст.258 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа - служба у справах дітей та соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання малолітніх дітей- задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, за місцем її проживання.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, про визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем його проживання.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати покласти на сторін, які їх понесли.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.03.2019.

Суддя: Ю. В. Францішко