Рішення № 80645340, 18.01.2019, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/1983/18

(провадження №2/658/76/19)

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ганжевої В.Г.,

у судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – Банк) звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві відображено наступну позицію (а.с. 4 – 6, 67).

На підставі укладеного 03 лютого 2014 року договору позивачем надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

В подальшому кредитний ліміт був збільшений.

Позичальник грошові зобов’язання (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, пені, тощо) за договором належним чином не виконує, у зв’язку із чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 28 828,93 грн. (що складається із заборгованості за кредитом в сумі 250 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 22 729,93 грн., заборгованості за пенею та комісією – 4 000 грн., штрафів, передбачених п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, – 500 грн. (фіксована частина) та 1 349 грн. (процентна складова).

Відзив на позов не надходив.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до змісту якої на задоволенні позову наполягав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте в судове засідання не з’явився вдруге, про причини неявки, їх поважність суд не оповістив; будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.

Судом ухвалено про заочний розгляд справи за відсутності її учасників.

Судом встановлено, що 03 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_3 із письмовою анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі – Заява; а.с. 9).

Згідно зі ст.ст. 634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши Заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору, умови якого викладені в Заяві, Тарифах банку (далі – ОСОБА_3; а.с. 71) та Умовах та правилах надання банківських послуг (далі – Умови; а.с. 74 – 97).

З умовами такого договору відповідач був ознайомлений, на що вказує його підпис в Заяві.

Таким чином, 03 лютого 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, на виконання умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом (базова процентна ставка в місяць нараховується на залишок заборгованості і становить 2,5 %, за тратами, здійсненими з 01 вересня 2014 року – 2,9%, за тратами, здійсненими з 01 квітня 2015 року – 3,6 %), з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, із сплатою пені (за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів) та штрафів (за порушення строків платежів за будь-яким з грошових зобов’язань).

Указаний договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач кредитом користувався (а.с. 72 – 73), проте порушив зобов’язання щодо повернення кредиту, сплати процентів, внаслідок чого, відповідно до розрахунку (а.с. 69 – 70), станом на 28 травня 2018 року допустив заборгованість в розмірі 28 828,93 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 250 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 22 729,93 грн., нарахованої комісії – 4 000 грн., заборгованості по судовим штрафам – 1 849 грн.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Суд вважає, що Банк виконав свої зобов’язання за договором, надавши відповідачу платіжну картку із встановленим кредитним лімітом, а відповідач користувався кредитними коштами, проте неналежним чином виконував зобов’язання за кредитним договором, допустив заборгованість.

Розмір заборгованості за кредитом суд визнає обґрунтованим.

Суд не погоджується з періодом, за який розрахована заборгованість по процентам за користування кредитом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Строк кредитування закінчився 31 серпня 2017 року із закінченням строку дії кредитної карти, що підтверджується довідкою (а.с. 68).

Відтак, у межах строку кредитування по 31 серпня 2017 року позичальник мав, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 01 вересня 2017 року, позичальник мав обов’язок незалежно від пред’явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.

За вказаних обставин, позивач має право вимагати сплати відповідачем процентів в сумі 10 510,27 грн. за користування кредитом у період з 03 лютого 2014 року по 31 серпня 2017 року включно.

Тарифами, п. 2.1.1.12.6.1 Умов, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору.

Відповідно до ОСОБА_3, п. 2.1.1.7.6 Умов, при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань, визначених даним договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити ОСОБА_3 штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Як передбачено п. 2.1.1.12.8 Умов, ОСОБА_3 стягує комісію за обслуговування відповідно до ОСОБА_3/Пам’ятки клієнта/довідки про умови кредитування, ОСОБА_3, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13 Умов. Сплата комісії здійснюється згідно з п. 2.1.1.3.3. Умов.

Згідно з наданими позивачем витягом з тарифів, стягнення комісії умовами кредитного договору з ОСОБА_5 не передбачено.

Розрахунки пені суду не надані.

У зв’язку із цим відсутні підстави для стягнення з відповідача комісії та пені в загальній сумі 4 000 грн. (згідно з позовною заявою), а штраф, що розраховуються виходячи з 5% заборгованості, підлягає зменшенню до суми в 538,01 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь товариства підлягають 11 798,28 грн. заборгованості за кредитним договором та, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, – пропорційно розміру задоволених позовних вимог сплачений позивачем судовий збір (а.с. 41).

Керуючись ст.ст. 3, 10, 13, 18, 263, 265, 268, 280, 282 ЦПК України,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570) до ОСОБА_1 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (р/р: 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором в сумі 11 798,28 грн., судовий збір – 721,10 грн., всього 12 519,38 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення її без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду заяви повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків