Вирок № 80644199, 20.03.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/120/2019

Справа № 415/9258/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Пройди Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370003531 від 02.12.2017 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Привілля Луганської області, громадянина України, українця, з середньою технічною освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 05.11.2012 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.189, ч.2 ст.289, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, 08.01.2015р.звільнений на підставі ухвали судді Дергачівського районного суду Харківської області від 30.12.2014р. умовно-достроково відповідно до ст.107 КК України на не відбутий строк 2 роки 4 місяці 24 дні;

- 28.01.2019 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України, до покарання у виді 1 року позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод №1.

01.12.2017 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно, знаходячись зі своєю знайомою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, за адресою АДРЕСА_2 приблизно о 15 годині під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у ОСОБА_3 її мобільний телефон. ОСОБА_3, в свою чергу, будучи введена в оману ОСОБА_4, повірила йому та власноруч передала ОСОБА_1 свій мобільний телефон торгівельної марки «Mеіzu» моделі «U20/16Gb», який їй належав на праві власності. ОСОБА_1, в свою чергу, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, завідомо не бажаючи виконувати свою домовленість, приховуючи свій злочинний умисел, взяв у ОСОБА_3 її мобільний телефон «Mеіzu» моделі «U20/16Gb», яким у подальшому розпорядився на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3, майнову шкоду на суму 2 092 гривень 19 копійок, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19\113\9-3\66 е від 15.01.2018 року.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Епізод №2.

26.12.2017 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, повторно, знаходячись зі своєю знайомою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, біля Центрального ринку м. Сєвєродонецька по проспекту Хіміків Луганській області приблизно об 11 годині під приводом здійснення телефонного дзвінка попросив у ОСОБА_5 її мобільний телефон. ОСОБА_5, в свою чергу, будучи введена в оману ОСОБА_4, повірила йому та власноруч передала ОСОБА_1 свій мобільний телефон торгівельної марки «Lеnovo» моделі «A6010», який їй належав на праві власності. ОСОБА_1, в свою чергу, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, завідомо не бажаючи виконувати свою домовленість, приховуючи свій злочинний умисел, взяв у ОСОБА_5, її мобільний телефон «Lеnovo» моделі «A6010», яким у подальшому розпорядився на свій власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 1 860 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19\113\9-3\67 е від 15.01.2018 року.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 01.12.2017 року, він перебуваючи разом зі своєю знайомою - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, попросив у останньої її мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка та після того, як ОСОБА_3 передала йому свій мобільний телефон «Mеіzu», розпорядився ним на власний розсуд. Крім того, 26.12.2017 року, перебуваючи на Центральному ринку м. Сєвєродонецька разом зі своєю знайомою ОСОБА_5, він попросив у останньої її мобільний телефон «Lеnovo». Після того, як ОСОБА_5 передала йому вищевказаний мобільний телефон, розпорядився ним на власний розсуд. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку, заявлені потерпілими цивільні позови визнає в повному обсязі.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, до суду надали заяви, в яких просять провести судовий розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності, в заявах також зазначили, що підтримують заявлені цивільні позови у повному обсязі. Покарання просили призначити на розсуд суд.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1, за епізодами №№ 1-2, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, має середню технічну освіту, одружений, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, в тому числі корисливих злочинів, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, вину визнав, щиро розкаявся, завдану матеріальну шкоду не відшкодував.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням думки потерпілих, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки саме таке покарання може попередити скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.01.2019 року, поставлені йому у провину кримінальні правопорушення у цьому кримінальному провадженні скоїв до ухвалення попереднього вироку, суд при призначенні остаточного покарання керується вимогами ч. 4 ст. 70 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Крім того, суд вважає за необхідне зарахувати в строк покарання ОСОБА_1, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, частину покарання, відбуту за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.01.2019 року, а саме з 28.02.2019 року по день набрання даним вироком законної сили.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлені цивільні позови ОСОБА_3, ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченням цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Як вбачається із заявленого цивільного позову ОСОБА_3, остання просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2092 грн. 19 коп.

Потерпіла ОСОБА_6 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1860 грн. 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6 обґрунтовані, підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один ) рік 1 (один) місяць.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.01.2019 року, більш суворим, призначеним цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один ) рік 1 (один) місяць.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Вважати початком строку відбування покарання ОСОБА_1 день набрання вироку законної сили.

В строк покарання ОСОБА_1, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати частину покарання, відбуту за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28.01.2019 року, а саме з 28.02.2019 року по день набрання даним вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 2 092 (дві тисячі дев'яносто дві ) грн. 19 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_5 майнову шкоду у розмірі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/66 від 15.01.2018 року, які згідно довідки складають 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп.; проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/67 від 15.01.2018 року, які згідно довідки складають 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп, в дохід держави (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: Т. О. Комплєктова