Рішення № 80641781, 22.03.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3392/16-ц

Провадження № 2/484/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Оазис» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

за участю представника позивача - ОСОБА_2

за відсутності позивача - ОСОБА_1

за відсутності представника Фермерського господарства «Оазис» згідно заяви, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи тим, що йому на підставі державного акту на право власності серії НОМЕР_2, виданого 30.12.2003 року Первомайською районною державною адміністрацією належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,59 га, якій присвоєно кадастрові номери: № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, що розташована в межах території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. 01.10.2004 року він з Фермерським господарством «Оазис» уклав договір оренди зазначеної земельної ділянки на строк п'ять років, тобто до 01.10.2009 року, який зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романовобалківській сільській раді 01.12.2005 року за № 040502200312. В подальшому, 01.12.2010 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, якою продовжено строк оренди земельної ділянки на п'ять років, тобто до 01.12.2015 року.

По закінченню договору оренди землі, він повідомив ФГ «Оазис» про те, що не бажає продовжувати договір оренди землі і направив вимогу про повернення земельної ділянки, однак дізнався, що 01.09.2012 року від його імені з ФГ «Оазис» була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 01.09.2012 року, яка зареєстрована 19.11.2012 року за № 482548574002850, якою строк оренди земельної ділянки продовжено на вісім років, тобто до 19.11.2020 року. Таку угоду він не укладав і не підписував, тобто правочин укладено від його імені з порушенням вимог ч.3 ст. 203 ЦК України, а тому він має бути визнаний недійсним, а земельна ділянка повернута.

За таких обставин просить визнати недійсною укладену між ОСОБА_1 та ФГ «Оазис» додаткову угоду від 01.09.2012 року, зареєстровану 19.11.2012 року за № 482548574002850, укладену до договору оренди землі від 01.10.2004 року за № 040502200312, оскільки ніколи не укладав вказаної додаткової угоди та не розписувався у ній.

Ухвалою суду від 09.11.2016 року відкрите провадження у справі та призначено справу до судового засідання.

Ухвалою суду від 18.01.2017 року з Управління Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області витребувано оригінал додаткової угоди до договору оренди землі від 01.10.2004 року, укладеної між ОСОБА_1 та ФГ «Оазис» 01.09.2012 року та зареєстрованої 19.11.2012 року за № 482548574002850.

31.01.2017 року Управлінням Держгеокадастру у Первомайському районі Миколаївської області надано оригінал додаткової угоди.

Ухвалою суду від 09.02.2017 року з Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області витребувано документи з кримінального провадження №12016150110000497, а саме: витяг з ЄРДР, оригінал додаткової угоди від 01.09.2012 року, яка зареєстрована 19.11.2012 року у відділі Держкомзему в Первомайському районі за № 482548574002850 до договору оренди № 203 від 01.10.2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Оазис», постанову слідчого про призначення почеркознавчої експертизи, висновок почеркознавчої експертизи, постанову про закриття КП, якщо воно було закрито та докази повернення оригіналу додаткової угоди ФГ «Оазис».

На виконання ухвали 10.01.2017 року Первомайським ВП ГУНП в Миколаївській області надано витребувані судом документи, але встановлено, що висновок почеркознавчої експертизи з матеріалів кримінального провадження стосується не позивача, а іншої особи, тобто доказ є неналежним до даної справи.

Ухвалою суду від 20.02.2017 року за клопотанням позивача призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження в наданій справі зупинено до отримання висновку експерта.

04.12.2017 року отримано висновок судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 05.12.2017 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.12.2017 року за клопотанням відповідача призначено повторну почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження в наданій справі зупинено до отримання висновку експерта.

02.05.2018 року отримано висновок повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 03.05.2018 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.07.2018 року за клопотанням відповідача в наданій справі призначено комісійну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено комісії експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження в наданій справі зупинено до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 17.09.2018 року за клопотанням експерта позивача зобов'язано надати вільні зразки підпису, що містяться в оригіналах різних документів з місця роботи або проживання, за різний період часу, а також за період, наближений за часом до виконання досліджуваних документів, тобто за 2011-2014 роки.

25.09.2018 року ОСОБА_1 надано наявні в нього оригінали документів для дослідження, також у нього були відібрані експериментальні зразки підпису.

29.01.2019 року отримано висновок комісійної судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 30.01.2019 року відновлено провадження у справі.

15.02.2019 року Фермерським господарством «Оазис» надано додаткові пояснення.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити та при винесенні рішення врахувати висновок експерта від 23.11.2017 року, оскільки саме у такому висновку, експерт чітко визначив, що підпис від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді до договору оренди землі виконано не самим ОСОБА_1, а іншою особою з унаслідуванням його підпису, що підтверджує обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність його та позивача; просив задовольнити позов.

Керівник ФГ «Оазис» в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність представника та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові пояснення і докази, суд приходить до висновку про те, що позов не обгрунтований і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до державного акту на право власності серії НОМЕР_2, виданого 30.12.2003 року Первомайською районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,59 га, якій присвоєно кадастрові номери: № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, що розташована в межах території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області /а.с.10/.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2004 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Оазис» був укладений договір оренди зазначеної вище земельної ділянки, який зареєстровано у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романовобалківській сільській раді 01.12.2005 року за № 040502200312. Договором визначено орендну плату в розмірі двох відсотків від кадастрової вартості земельної ділянки щорічно. Строк дії договору - п'ять років, тобто до 01.10.2009 року. Такі обставини підтверджуються копією вказаного договору /а.с.8/.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з оренди землі, що регулюються Законом України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України та Земельним кодексом України.

В подальшому, 01.12.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, за умовами якої строк оренди земельної ділянки продовжено на п'ять років, тобто до 01.12.2012 року. Додаткова угода зареєстрована у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романовобалківській сільській раді 17.12.2010 року, що підтверджується копією вказаної додаткової угоди /а.с.11/.

По закінченню договору оренди землі, ОСОБА_1 звернувся до ФГ «Оазис» про небажання продовжувати договір оренди землі і направив вимогу про повернення земельної ділянки, однак дізнався, що 01.09.2012 року від його імені з ФГ «Оазис» була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 01.09.2012 року, яка зареєстрована 19.11.2012 року за № 482548574002850, якою строк оренди земельної ділянки продовжено на вісім років, тобто до 19.11.2020 року /а.с.73, 110/.

Позивач стверджує, що не укладав зазначеної додаткової угоди, однак його доводи спростовуються зібраними у справі доказами.

В наданій справі за ухвалами суду проведено три судово-почеркознавчих експертизи, за результатами яких отримані висновки.

Так, з висновку експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 17-227 від 23.11.2017 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі «орендодавець» в додатковій угоді до договору оренди землі від 01.10.2004 року за № 040502200312 виконано не самим ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його підпису /а.с.139-148/.

Разом тим, згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1708/1709/18-32 від 24.04.2018 року підпис у графі «орендодавець» у двох примірниках додаткової угоди до договору оренди землі від 01.10.2004 року за № 040502200312 виконанні, ймовірно, ОСОБА_1 /а.с.231-241/.

Дані висновки експертів різні за своїм змістом, містять різні доводи та оцінки експертів і суперечать один одному, а тому суд бере до уваги висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи, яка проведена за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань.

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18249?18252/18-32 від 16.01.2019 року, підписи від імені ОСОБА_1, що містяться у графі «орендодавець» розділу «підписи сторін» у двох примірниках додаткової угоди від 01.09.2012 року до договору оренди землі від 01.10.2004 року за № 040502200312, що укладена він імені ОСОБА_1В та ФГ «Оазис», виконанні рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів, ОСОБА_1 /а.с.340-349/.

Позивачем не надано доказів, які б спростовували висновок комісійної судово-почеркознавчої експертизи. Така експертиза виконана згідно з вимогами закону; при цьому комісією експертів було досліджено максимальну кількість зразків підпису (як вільних так і експериментальних) і усунуті протиріччя, наявні у попередніх висновках, надана однозначна відповідь на поставлені судом питання.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі Постанови), зокрема п.8 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином, доводи позивача про те, що він не укладав особисто оспорюваної додаткової угоди, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Вони спростовані висновком комісійної судової-почеркознавчої експертизи, а тому відсутні передбачені ст.ст. 203, 215 ЦК України підстави для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову, а саме для визнання недійсною укладеної між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Оазис» додаткової угоди від 01.09.2012 року до договору оренди землі від 01.10.2004 року за № 040502200312.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено за проведення судово-почеркознавчих експертиз на підставі ухвали суду 14 014 грн. /а.с.213, 326/, які на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Оазис» про визнання недійсною укладеної між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Оазис» додаткової угоди від 01.09.2012 року, зареєстрованої 19.11.2012 року за № 482548574002850 до договору оренди землі від 01.10.2004 року за № 040502200312 - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь Фермерського господарства «Оазис», код ЄДРПОУ 19292583, місцезнаходження: вул. Степова, 1а, с. Іванівка Первомайського району Миколаївської області, р/р НОМЕР_8 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, на відшкодування понесених витрат з оплати експертизи 14 014 (чотирнадцять тисяч чотирнадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частини рішення складені 18.03.2019 року.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.03.2019 року.

СУДДЯ: