
Справа №672/181/19
Провадження №2/672/255/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2019 р. м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/181/19 за позовом ОСОБА_1 до Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 районна державна адміністрація Хмельницької області
про визнання права на земельну частку (пай),
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд з позовом до Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області, про визнання права на земельну частку (пай), пояснивши суду що вона безпідставно не отримала та не реалізувала дане право і бажає ним на даний час скористатись.
В судове засідання позивач не з'явилася, проте її представник подав до суду заяву про слухання справи за їх відсутності та просить позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 3.80 умовних кадастрових гектари, оціночною вартістю 161476 грн. 80 коп. із земель колективної власності колишнього КСП "Дружба" (с. Юринці Городоцький район Хмельницька область), розташовану на території Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області, за межами населеного пункту.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява про те, що останній - позов визнає в повному обсязі і просить справу розглянути за його відсутності.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Хмельницької області в судове засідання повторно не з'явився будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, клопотань про слухання справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавав.
Ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін (їх представників).
Суд, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ч.3 ст.200 ЦПК України визначено, що: За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 зі своєю сім'єю, що підтверджується довідкою Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області (а.с.8).
Як член та працівник сільськогосподарського підприємства "Дружба" (с. Юринці Городоцького району Хмельницької області) ОСОБА_1 була внесена Юринецькою сільською радою Городоцького району Хмельницької області до списку, який є додатком до Державного акту №0037 від 18.10.1995 року на право колективної власності на землю КСП "Дружба". Дана обставина підтверджується копією державного акту на землю із витягом зі списку, що долучені до матеріалів справи (а.с.9-10).
Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки, виданої відділом у ОСОБА_2 районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 була включена до списку членів-громадян КСП "Дружба"(с. Юринці Городоцького району Хмельницької області), що доданий до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №0037 від 18.10.1995 року. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на її ім"я не виписувався та не видавався (а.с.11).
Ч.9 ст. 5 ЗК України (1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 22 ЗК України (1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
П.1 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з вимогами ст. ст. 22, 23 ЗК України (1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), та вищевказаного Указу, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.
Відповідно до роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
За таких обставин, суд вважає беззаперечною наявність у ОСОБА_1 права на земельну частку (пай).
Разом з тим, відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.
При цьому для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.
Згідно зі ст. 71 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до ст. 75 ЦК УРСР, позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 80 ЦПК УРСР, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Вирішуючи питання перебігу позовної давності, суд враховує, що саме з часу видачі державного акта на право колективної власності на землю позивач могла дізнатися про порушення свого права.
З огляду на те, що право на позов у позивача виникло ще у 1995 році, то трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР 1963 року, минув ще до набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому суд зобов'язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви відповідачами.
Однак, позивачем було заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. В підтвердження своєї позиції ОСОБА_1 вказує, що з серпня 1996 року вона перебувала у декретній відпустці у зв’язку із народженням дитини, а з грудня 1996 року змушена була виїхати з сім'єю за місцем проживання матері чоловіка ОСОБА_3 в с. Капустяне Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка за станом здоров'я потребувала стороннього догляду протягом тривалого часу. У зв’язку із чим, ОСОБА_1 01.12.1996 року звільнилась з КСП "Дружба" де працювала дояркою, не виходячи з його членів і після завершення декретної відпустки влаштувалась на нове місце роботи по місцю нового проживання в Капустинський гранітний кар’єр 19.10.1999 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.26-29).
Також позивач вказує, що дізналась про внесення свого прізвища до списку до Державного акту лише у 2018 році, коли отримала відповідну довідку у відділі Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Хмельницькій області.
Судом не може бути взято до уваги посилання позивача на те, що їй лише в 2018 році стало відомо, що вона як член КСП «Дружба» має право на отримання земельної частки (паю), оскільки це не спростовує обставин щодо того, що позивач повина була дізнатися про порушення свого права в межах строку, визначеного ст. 71 ЦК УРСР.
Однак, з врахуванням вищевикладеного, суд все ж вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку позовної давності позивачем (здійснення догляду за новонародженою дитиною, виїзд на постійне місце проживання у іншу місцевість). При цьому суд враховує і позицію представника відповідача про визнання позову.
Вирішуючи питання про належність відповідача у даній справі, суд бере до уваги надані позивачем архівну довідку архівного відділу ОСОБА_2 районної державної адміністрації у Хмельницькій області про реорганізацію КСП "Дружба" в ЗАСТ "Дружба" 24.12.1996 року, в подальшому 31.01.2000 року в ПСП "Дружба", яке, в свою чергу було ліквідоване без правонаступника, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30-42).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також, оскільки визнання позову відповідачем мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст. 200, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) площею 3.80 умовних кадастрових гектари, оціночною вартістю 161476 грн. 80 коп. із земель колективної власності колишнього КСП "Дружба" (с. Юринці Городоцький район Хмельницька область), розташовану на території Сатанівської селищної ради Городоцького району Хмельницької області, за межами населеного пункту.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 % сплаченого судового збору, що становить - 807 грн. 38 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Городоцький районний суд Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, інд. 32030 вул. Гоголя 17 с. Олександрівка Городоцький район Хмельницька область.
Представник позивача: ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2, 32000, АДРЕСА_1.
Відповідач: Сатанівська селищна рада Городоцького району Хмельнцької області, код ЄДРПОУ 04406118, інд.32034, вул. Бузкова 135 Ж, смт. Сатанів, Городоцького району, Хмельницької області.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ОСОБА_2 районна державна адміністрація Хмельницької області, Код ЄДРПОУ 21313625, інд.32000, вул. Шевченка 20 м. Городок, Хмельницька область.
Суддя:
Судове рішення № 80641588, Городоцький районний суд Хмельницької області було прийнято 22.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 672/181/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: