Вирок № 80641566, 06.03.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/513/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2019 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.

секретарів с/з Леон Я.О., Семків Х.І., Грицак Е.В., Лань М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №42014140000000209 від 06.10.2014року відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянин України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню доньку - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, не працевлаштованого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 - ч.2 ст. 127, ч.3 ст.27 - ч.2 ст.365 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Вязьма, Смоленської області, Російська Федерація, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, що проживає адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 365 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_9, 2011 р.н., не працевлаштованого, що проживає за адресою: АДРЕСА_24, не судимого,

про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 127, ч.2 ст. 365 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє дітей - ОСОБА_11 1998 р.н. та ОСОБА_12 2004 р.н., не працевлаштованого, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, не судимого,

про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.365 КК України,

за участю прокурора Чухрай О.М., Гриціва Н.М.. Сас Є.В.,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_8,

ОСОБА_7, ОСОБА_10,

захисників обвинувачених: Мартинюка А.Д., Мацієвської А.І., Габи І.С.,

потерпілого: ОСОБА_17,

представника потерпілого адвоката: Камінської М.С.

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області №377 від 02.11.2011року на посаді заступника начальника Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області - начальника міліції громадської безпеки, маючи спеціальне звання майор міліції, будучи у відповідності до вимог ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, здійснюючи у відповідності до вимог п.10.1 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС №550 від 11.11.2010 року організацію діяльності СДІМ, будучи у відповідності до вимог ст.2, ст.5, ст.10, ст.12 Закону України «Про міліцію», уповноваженим виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини, адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення, будучи зобов'язаним поважати гідність особи виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі політичних та інших переконань, маючи право на застосовування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї виключно на законних підставах, будучи зобов'язаним у відповідності до положень ст.5 Загальної декларації прав людини, ст.7 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.29 Конституції Україна не припускати катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність особи, поводження, перевищив надану йому владу та службові повноваження за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5, знаходячись при виконанні своїх службових обов'язків, маючи на меті забезпечити розкриття низки крадіжок з АДРЕСА_4 що на території Шевченківського району м. Львова, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, який діючи узгоджено, за попередньою змовою із дільничним інспектором ОСОБА_10., помічником дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_8, помічником дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_19, знаходячись у службовому приміщенні опорного пункту міліції Шевченківського РВ, що за адресою: м. Львів, вул. Академіка Кучера, 8, умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, для отримання від ОСОБА_17, якого доставлено у вказане приміщення в ранковий період часу, зізнання у вчиненні вказаних вище крадіжок, приблизно з 09.00 год. до 11.30 год., без будь-яких законних на те підстав, всупереч волі ОСОБА_17, утримували його у приміщенні службового кабінету, де ОСОБА_20 висловлював в адресу ОСОБА_17 погрози про застосування насильства, а ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7, реалізовуючи такі погрози, нанесли потерпілому ОСОБА_17 руками та ногами у взутті численні удари по різних частинах тіла, що призвело до відчуття фізичного болю та тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 у цей час, перебуваючи в приміщенні цього опорного пункту міліції, будучи особою керівного складу Шевченківського РВ, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_8 і ОСОБА_7, забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Надалі, за мовчазної згоди ОСОБА_5 про перевезення ОСОБА_17 у опорний пункт міліції за адресою: м.Львів вул.Єрошенка,20, для продовження вчинення насильницьких дій з метою отримання зізнання, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_20 і ОСОБА_7 продовжуючи свої незаконні дії, 03.12.2011року, приблизно о 11.30 год., без будь-яких на те законних підстав та волі потерпілого ОСОБА_17, автомобілем марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_8», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, доставили ОСОБА_17 у опорний пункт міліції Шевченківського РВ на вул. Єрошенка,20 у м. Львові, куди в цей же час також прибув ОСОБА_5 Знаходячись у службовому кабінеті вказаного приміщення, ОСОБА_8 та ОСОБА_22, за присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_10, продовжили вимагати від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні крадіжок майна громадян. Отримавши від потерпілого відмову, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поклали ОСОБА_17 на лавку спиною уверх, при цьому ОСОБА_8 утримував ОСОБА_17, а ОСОБА_7 у цей час наносив потерпілому удари дерев'яною палицею в різні частини тіла. При цьому ОСОБА_5 зайшовши у приміщення, де вчинялись насильницькі дії відносно ОСОБА_17 вимагав від останнього зізнання у вчиненні зазначених вище крадіжок. Не витримавши фізичного болю від нанесених ударів, ОСОБА_17 погодився визнати вчинення ним крадіжок з підвалів у будинках по АДРЕСА_4 які в дійсності останній не вчиняв. Лише після такої згоди ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 припинили застосування насильства стосовно ОСОБА_17 ОСОБА_5 у цей час, перебуваючи в приміщенні цього опорного пункту міліції, будучи особою керівного складу Шевченківського PB, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_8 і ОСОБА_22, забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Дії ОСОБА_5 призвели до порушення прав ОСОБА_17 на повагу до його гідності, свободу, особисту недоторканість, гарантованих ст.ст.28, 29 Конституції України.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам громадянина, а також державним інтересам, та супроводжувалися насильством, погрозами застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів і болісними та такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе не визнав у вчиненні інкримінованих йому злочинів, заперечив, що не вчиняв такі та дав показання, що у жовтні 2011 року він був призначений на посаду заступника начальника Шевченківського райвідділу, де у нього в підпорядкуванні була також служба ДІМ.

03.12.11 близько 08.00 год. він прибув до райвідділу, зайшов до начальника, де відбувався нарада і пізніше близько 10.00 пішов на нараду до ГУ МВС у Львівській області, яке знаходиться на пл.Григоренка,3, т.я. на тиждень заступив відповідальним по райвідділу на чергування. Повернувся до райвідділу близько 10.40 год. та до 16.00 год. займався робочими питаннями, а пізніше поїхав додому.

Заступаючи відповідальним з 09.00 год. 03.12.11 він мав обовязок зясувати хто був затриманий вночі, однак його про це не повідомили не повідомили, але під час наради у начальника райвідділу до 09.45 год. вже стало відомо, що були вночі доставлені до відділу ОСОБА_17 і ОСОБА_23, однак ранком, перед 09.00 год. їх відпустили з чергової частини. Перед тим, як зайти до себе у кабінет, він ранком біля чергової частини на лавці зустрів ОСОБА_17 та ОСОБА_23, але з ними не спілкувався, черговий доповів, що це ті особи, яких затримали вночі.

В подальшому на нього матеріалів щодо ОСОБА_17 та ОСОБА_23 начальник райвідділу не розписував. Як видно з резолюції такі передані ОСОБА_24 - начальнику сектору ДІМ. Такі матеріали після розгляду начальником у черговій частині передають у руки виконавцю. В подальшому черговий по райвідділу йому повідомив, що затриманих відпустили, а близько 16.00 год. черговий по телефону доповів, що матеріали зареєстрували, а злочин розкрили.

Зрання у неділю до нього підійшла ОСОБА_25, т.я. його знала ще з Галицького райвідділу, де син - ОСОБА_17 перебував під адміннаглядом і мав 5 порушень правил адміністративного нагляду. На той час на відмітку до райвідділу ходив також і ОСОБА_23 ОСОБА_25 повідомила його, що сина ОСОБА_17 утримують у райвідділі на, що він запропонував зайти до опорного пункту на вул.Ак.Кучера, 8 та зясувати чи він там є. Оглянувши всі кабінети, сина не вивили, а у вівторок ввечері зателефонувала до райвідділу та повідомила, що сина побили і він перебуває у лікарні. Він тут же приїхав у лікарню, де зустрів ОСОБА_25 та ОСОБА_17, але не зміг будь що вияснити, т.я. ОСОБА_25 на нього кричала, звинувачуючи у побитті сина.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5, його вина у скоєному злочині за ч. 2 ст. 365 КК України підтверджується в повній мірі показаннями потерпілого, свідків, сукупністю доказів, наданих у судовому засіданні, які були досліджені судом та визнані належними та допустимими, які узгоджуються між собою.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17 суду пояснив, що 02.12.11 пблизько 20.00 год він повертався від своєї цивільної дружини додому та йому зателефонував брат і він до нього поїхав та у нього перебував до 24.00 год у гаражі, а після цього поїхав додому. Йому зателефонував знайомий ОСОБА_26 і вони на вул.Яцкова зустрілися та йшли додому, а так як захотіли зробити свою потребу то зайшли до підвалу будинку, а коли поверталися, то їх затримали працівники поліції, забрали речі та завезли до Шевченківського відділу міліції. В той час він порушував правила адміністративного нагляду, т.я. з 22.00 год мав перебувати удома. На ранок їм віддали речі, про що підписалися у журналі та вивели на опорний пункт навпроти райвідділу що на вул.Академіка Кучера. На опорний пункт його завели разом з ОСОБА_23 і там він бачив ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, пізніше зайшов ОСОБА_5, якого він знав раніше по Галицькому райвідділі, оскільки там перебував під адміністративним наглядом та ходив на відмітки до кабінету, у якому також перебував ОСОБА_5 З метою зізнання у вчиненні злочинів, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 його били, при цьому не памятає хто скільки і куди, а ОСОБА_10 це бачив при цьому виходив і заходив з кабінету. Він чув як ОСОБА_5 давав накази та розяснення своїм підлеглим. Побої також наносили і ОСОБА_23 Після чого його посадили в автомобіль Шевроле та поїхали в опорний пункт на вул.Єрошенка і там також був ОСОБА_5, який назвав адреси та наказав зізнатися у вчиненні крадіжок за цими адресами. ОСОБА_8 і ОСОБА_7 силою поклали його на лавку та ОСОБА_28 деревяною палкою наносив удари по сідницях. Цього він не витримав та пообіцяв підписати зізнання. Після цього його перевезли на АДРЕСА_18. На цю адресу приходила мама ОСОБА_25 та приносила йому ліки. До неї підійшов ОСОБА_10 та отримав передачу, у той час з ним перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_21. В подальшому вони поїхали на вул.Ак.Кучера щось підписувати. На опорному пункті ОСОБА_10 приніс кульок з речами, в які він переодягнувся, а старі поклав у шафу. Після цього його знову завезли на опорний пункт, що на вул.Єрошенка і кайданками на руку заченпили до батареї, де його тримали до понеділка. З суботи на неділю з ним був ОСОБА_8, а з неділі на понеділок ОСОБА_7 Перебуваючи у лікарні, а також на експертизі він не скаржився, що його болить рука, видимих пошкоджень на ній не було. У понеділок зранку поїхали до Шевченківського райвідділу міліції, де ОСОБА_10 йому погрожував, але не бив та надав підписати розписку щоб прибути до райвідділу у понеділок. Далі його возили на вул.Джерельну та інших будинках по підвалах, де відбувалися крадіжки. Він не жалівся на здоровя та не просив працівників міліції викликати швидку. Також пояснив, що з ОСОБА_8 до цієї події не зустрічався та не був знайомий, запевняє, що в період зазначених подій останній перебував у форменному одязі. В загальному його били двоє, на вул.Кучера ногами та руками ОСОБА_8, на вул.Єрошенка палкою ОСОБА_7, а раніше ще також ремнем з бляхою.

В понеділок увечері його передали на вул.Клепарівській працівникам Залізничного райвідділу, у той час він був у кайданках, які йому надів чи то ОСОБА_7 чи ОСОБА_21, який був водієм. Коли їхали, то на вул.Міхновських йому на голову натягнули шапку, щоб не бачити та завезли на вул.Одеську на опорний пункт, де він перебув з понеділка на вівторок, а у вівторок перебував у Залізничному райвідділі, де до нього фізичної сили не застосовували, він підписував там якісь документи та ввечері як вийшов з приміщення йому стало погано, а прийшов до себе у швидкій та після цього тиждень лікувався у лікарні.

Показання потерпілого ОСОБА_17 в більшості узгоджуються з показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні та матеріалами справи.

Будучи у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 дав показання, що 03.12.2011 року він зустрів знайомого ОСОБА_17, з яким вирішили випити пиво. Після цього зайшли в підвальне приміщення справити власні потреби, але через деякий час у це ж підвальне приміщення зайшли працівники міліції, які звинуватили їх у крадіжці. Пізніше їх повезли до райвідділу, але він встиг зателефонувати до адвоката. Цілу ніч вони перебували у райвідділі, а на ранок віддали речі і відпустили та одразу ж ОСОБА_8 перевів на опорний пункт навпроти райвідділу і почали вибивати показання. Спочатку у приміщенні був тільки ОСОБА_8, атрохи пізніше зайшов і ОСОБА_7 Першим його ударив ОСОБА_8 ОСОБА_7 його бив бляхою від ременя у спину, ноги і сідниці, а ОСОБА_10 не бив, а тільки погрожував, роздягав його до трусів, при цьому ОСОБА_5 періодично заходив на опорний пункт та питав чи зізналися і погрожував повісити 40 епізодів крадіжок, як не зізнається. Він себе поводив як главний, щодо вказівок іншим міліціонерам від ОСОБА_5 він не чув. ОСОБА_17 він в той час не бачив, не бачив чи його били.

Потім інші працівники, але не обвинувачені, завели його до райвідділу для допиту, а ОСОБА_17 залишився на опорному пункті. Цілий день він перебував у райвідділі, а коли зясували, що приїде адвокат, у вечері його повезли на міліцейському автомобілі в опорний пункт на Рясне та коли у приміщенні працівники міліції розмовляли по телефону, він скористався відсутністю їх уваги та через вікно вискочив і втік, але не поїхав додому, а до мами ОСОБА_17. Прибувши він повідомив їй про затримання його і ОСОБА_17;

показаннями допитаної під час судового розгляду свідка ОСОБА_30 про те, що 03.12.2011 року вночі до неї на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_23 та повідомив їй, що він і ОСОБА_17 перебувають в автомобілі працівників міліції, які везуть їх в Шевченківський РВ міліції. Після чого вона викликала таксі та поїхала у райвідділ, де звернувшись до чергового по райвідділу отримала відповідь, що людей на прізвище ОСОБА_23 та ОСОБА_17 у них немає.

Після чого, вона вернулася додому та телефонувала в установи, але ніде їх не було. Пізніше зателефонувала до мами ОСОБА_17, яка також повідомила, що сина дома немає. Перед 09.00 год. вона знову приїхала до Шевченківського РВ, де їй повідомили, що зазначених осіб у них немає. Перебуваючи біля райвідділу, приблизно до години часу вона побачила як ОСОБА_17 та ОСОБА_23 переводять від Шевченківського райвідділу через дорогу до пункту дільничних інспекторів.

При цьому вона пішла за ними, але її не впустили до приміщення, а зажадали договір, а т.я. договору на той час вона не мала, то її не допустили до затриманих. Вона не спілкувалася з ОСОБА_23, а тільки через двері почула, що їх бють. Почекала якийсь час і побачила як ОСОБА_23 з опорного пункту перевели у Шевченківський райвідділ, при цьому він перебував у кайданках. Якихось насильницьких дій до них не застосовували, коли вона їх бачила. При цій події перебувало багато працівників міліції. Почекавши 2 год. замерзла та повернулася додому. У цей час мама - ОСОБА_25 перебувала з нею разом. Зовнішніх ушкоджень на ОСОБА_17 та ОСОБА_23 не бачила. Памятає, що особа яка вимагала договір схожа на ОСОБА_5, ОСОБА_10 не пригадує за зовнішністю. При цьому частина осіб - більше як 5 були у форменному одязі, а інша - у цивільному.

Уже коли було темно до неї додому прийшов ОСОБА_23 та повідомив, що він втік вистрибнувши з другого поверху, перебуваючи у приміщенні в районі Рясне. ОСОБА_17 він бачив зранку, повторно підтвердив, що їх били працівники міліції;

показаннями допитаної під час судового розгляду свідка ОСОБА_25, яка повідомила, що її син ОСОБА_17 був затриманий працівниками міліції та 4 доби не був удома, вийшовши з дому 02.12.11.

03 грудня 2011 року їй зраня зателефонувала адвокат ОСОБА_30 і повідомила, що її сина ОСОБА_17 затримали працівники міліції, а під обід зателефонували працівники міліції та повідомили що сину необхідні ліки.

На вулиці Я. Мудрого-Шевченка вона купила воду та ліки і близько 12.00 год. передала чоловікові у цивільному, який повідомив, що її син затриманий. Повернувшись додому зібрала речі, її син підвіз до райвідділу і вона передала речі, кому не може згадати та повернулася додому. Ввечері до неї приїхали працівники міліції, через яких вона ще передала рукавиці сину. Після цього до неї додому прийшов знайомий ОСОБА_23 та повідомив, що його з ОСОБА_17 затримали, завезли на опрний пункт, ОСОБА_17 катують, вимагають писати явку з повинною, а він втік. Повідомив що їх насильно утримують. На другий день зібрала продукти та пішла до райвідділу. Дізнавшись, що сину у відділку немає, вона вимагала показати журнал, де було написано, що його випустили о 8:00 03.12.2011. ОСОБА_31 же вона зустріла ОСОБА_5 та зясовувала у нього місцезнаходження сина, який на неї накричав та повідомив, що тут його немає. Чи бачилася вона з ОСОБА_30 не памятає, раніше її не знала, 03.12.11 біля райвідділу не зустрічалася з нею і не спілкувалася.

05.12.11. вона знову пішла під Шевченківський райвідділ міліції та побачила свого сина у кайданках на передньому сидінні автомобіля «Шевроле - Авео» голубого кольору. За кермом сидів чорнявий чоловік, а ззаду сиділа молода жінка і її син щось писав під диктовку тієї жінки. Коли вона, ОСОБА_25, підійшла до машини син її побачив та попросив допомоги. Жінка одразу ж сказала відійти від машини.

У продовж 03-06.12.11 вона кілька разів телефонувала на гарячу лінію МВС, але тільки зранку 06.12.11 о 11.00 год. змогла подали скаргу в МВС України, а в подальшому і в інші правоохоронні органи.

В цей же день, приблизно о 17:00 год. їй зателефонувала адвокат Камінська М. та повідомила, що її син перебуває в Залізничному райвідділі міліції.

Вона одразу ж відправилась туди. Прибувши на місце, через деякий час вийшов її син з адвокатом. Син виглядав вимучений і тут же втратив свідомість та впав. Вона одразу ж викликала з мобільного телефону швидку медичну допомогу та повідомила телевізійний канал Люкс та дочекавшись поїхали разом до лікарні і все це знімали на камери. Після того, як були подані скарги ОСОБА_5 приходив до них додому і до лікарні та просив щоб вона та її син ОСОБА_17 написали відмови від скарги, на що вони не погодилися. З цього приводу вона з адвокатом були у начальника райвідділу ОСОБА_32, який просив забрати заяву, а також вибачався;

показаннями ОСОБА_33 про те, що він працював заступником начальника сектору ДІМ, а обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були у його підпорядкуванні. На вул.Ак.Кучера на опорному пункті є його службовий кабінет, який по розташуванню третій після входу. На кожному опорному пункті мається журнал прийому громадян та звернень. Матеріали, які реєструвалися у черговій частині передавалися за розпорядженням начальника ДІМ ОСОБА_24 для подальшої роботи. Оскільки документи були передані для виконання ОСОБА_10, то вони не могли бути зареєстровані у журналі на вул. Ак. Кучера, оскільки ОСОБА_10 працював на іншому опорному пункті;

показаннями ОСОБА_21, що він з 2010 року працює ДІМ у Шевченківському райвідділі. 03.12.2011 році він перебував на оперативній нараді і його напарник ОСОБА_10 попросив допомогти у роботі, т.я. доставлена особа визнала викрадення з підвалів, хоча його зона обслуговування була у районі Балатону, а не вул.Шевченка, він погодився. У той час ОСОБА_17 стояв навпроти райвідділу і курив, його покликав ОСОБА_10 і він підійшов. На власному автомобілі Шевроле разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_17, поїхали на вул.Шевченка, щоби особа показала, де відбувалися викрадення. По приїзді до них підійшов ОСОБА_7, хто його викликав не памятає, а пізніше долучився ще і ОСОБА_8 Куди їхати і будинок на вул.Шевченка показав сам ОСОБА_17 До підвалів вийшли мешканці і затриманий показав у яких підвалах викрадав, після цього мешканці писали заяви, їх опитали і це зайняло близько 2-х годин, а в подальшому повернулися до райвідділу. Факти крадіжок на той час не були зареєстровані. У райвідділі ОСОБА_17 опитували за фактом викрадення колонки за адресою АДРЕСА_4 а також ще за іншими фактами. На вул.Яцкова вони не їздили. Опитування проводили почергово: він, ОСОБА_10, ОСОБА_7 на опорному пункті вул.Ак.Кучера. Письмові пояснення він передав ОСОБА_10 Пояснив, що він також був присутній як ОСОБА_17 писав явку з повинною. Більш ніде з ОСОБА_17 він не зустрічався. Після чого поїхав до себе на дільницю. 04.12.11 перебував удома, а 05.12.11 на роботі;

показаннями ОСОБА_32 про те, що він у 2011 році працював начальником Шевченківського РВ міліції та пригадує, що приходила на прийом ОСОБА_25 зі скаргами в основному на ОСОБА_5, а також з скаргами, що затримали і побили її сина. Хто займався матеріалами про затримання у підвальному приміщенні її сина він не знає. Якщо на той час не було заявника, то матеріали реєструвалися і доопрацьовувалися. ОСОБА_5 як заступнику підпорядковувалися у т.ч. і служба ДІМ, але безпосередньо вказівки ДІМ надавав начальник сектору і на той час це був ОСОБА_24 Офіційно ОСОБА_17 не затримували, його впродовж 3-х год. повинні були відпустити;

показаннями ОСОБА_24, що він працює начальником сектору ДІМ та будучи помічником чергового, 03.12.11 виїжджав разом з СОГ на місце пригоди на АДРЕСА_20. Виявили двох осіб, яких доставили пізніше до райвідділу. Він вказівки на затримання ОСОБА_17 та ОСОБА_23 не надавав. Територія вул.Ак.Кучера та Єрошенка належить до компетенції ДІМ ОСОБА_34 та помічника ОСОБА_8 Проводити перевірку дільничним не на своїй території вказівку дає він особисто. ОСОБА_5 не міг керувати ДІМ, а тільки через нього;

заявою ОСОБА_25 прокурору Шевченківського району м.Львова про вчинення злочину щодо її сина ОСОБА_17 від 08.12.2011 (том №1 а.м.1);

заявою ОСОБА_23 прокурору Шевченківського району м.Львова щодо неправомірних дій працівників міліції від 09.12.2011 (том №1 а.м.2);

протоколом прийняття усної заяви ОСОБА_17 про вчинення злочину від 08.12.2011 щодо його незаконного утримання на опорних пунктах вул.Ак.Кучера та Золотій та нанесення тілесних ушкоджень (том №1 а.м.3-5);

протоколом виїмки від 05.01.2012 ЛШМД та медичною карткою ОСОБА_17 (том №1, а.м.20-28);

інформацією КП ЛС ШМД від 24.05.2012 щодо лікарів, які отримали виклик та прибули до Залізничного РВ. (том №2 а.м.86-87);

висновоком комісійної судово-медичної експертизи №219 від 24.12.2014, якою встановлено, що у ОСОБА_17 виявлені 1 синець у лівій попереково-клубовій ділянці, 1 синець на правій сідниці, по 1 синцю на задній поверхні обох стегон, по 1 одному синцю на передній поверхні обох гомілок які могли утворитися в період 03-05 грудня 2011 року, від ударів рукою, дерев'яною палицею, ногою у взутті, як про це вказує потерпілий та відносяться до легких тілесних ушкоджень (том №3 а.м. 243-248);

матеріалами перевірок в порядку ст.97 КПК України (у редакції КПК 1960 року) за фактами крадіжок майна із підвалів по вул.АДРЕСА_20, АДРЕСА_4, з яких вбачається, що 05.12.11 ОСОБА_10 відібрана заява та пояснення від ОСОБА_35 щодо крадіжки майна за адресою АДРЕСА_19, ОСОБА_36 щодо крадіжки майна за адресою АДРЕСА_5 та пояснення ОСОБА_36 щодо крадіжки майна за адресою АДРЕСА_5, відібрані пояснення від ОСОБА_17, а також явку із повинною ОСОБА_17 щодо крадіжки на АДРЕСА_5, ОСОБА_8 03.12.11 відібрані пояснення від ОСОБА_37 щодо крадіжки на АДРЕСА_17, а також явку із повинною ОСОБА_17 щодо крадіжки на АДРЕСА_18, ОСОБА_7 03.12.11 відібрані пояснення від ОСОБА_17 щодо крадіжки на АДРЕСА_17. Довідкою Шевченківського райвідділу міліції про те, що 03.12.11о 02.55 год. до чергової частини на 102 зателефонували та повідомили, що у підвалі на АДРЕСА_20 ходять невідомі, а також склад СОГ: ОСОБА_24, слідчий ОСОБА_48, СКР ОСОБА_50, ДІМ ОСОБА_39, рапортом працівника ППС ОСОБА_38, поясненнями ОСОБА_17 і ОСОБА_23, отримані ДІМ ОСОБА_39;

протоколом огляду від 13.01.2015 журналу ЖРЗПЗ Шевченківського РВ за період листопада - грудня 2011 року з якого вбачається, що 03.12.11 проведено запис повідомлення оператора 102 про проникнення у підвал на АДРЕСА_20, а також 03.12 та 05.12.11 року зареєстровані заяви ОСОБА_37, ОСОБА_40 про вчинення крадіжок та за результатами розгляду матеріали скеровані до прокуратури. (том№4 а.м. 159-170);

протоколом огляду від 18.12.2014, яким оглянуто копії матеріалів перевірки в порядку ст.97 КПК України за явками з повинною ОСОБА_17 (том №3 а.м.234-235);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_17 від 06.02.2012, згідно якого ОСОБА_17 у присутності двох понятих та слідчого розказував та показував місця, де його утримували і де він писав явки з повинною. (том 1 а.м.116-133);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_25 від 06.04.2012, згідно якого ОСОБА_25 у присутності двох понятих та слідчого розказувала де вона шукала сина, та відвідувала Шевченківський РВ (том №1 а.м. 134-140);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участюОСОБА_17. від 07.04.2012, а саме перебування ним у приміщенні опорного пункту на вул.Ак.Кучера,8 (том №1 а.м.141-145);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_25, де зазначено, як ОСОБА_25 04.12.11 заходила на опроний пункт на вул. Ак.Кучера,8, коли шукала свого сина ОСОБА_17 (том №1 а.м.146-151);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_30 від 26.05.2012, згідно якого ОСОБА_30 у присутності двох понятих та слідчого розказувала та показувала місце, як приходила до Шевченківського РВ та зясовувала місцезнаходження ОСОБА_17 (том №2 а.м.105-111);

протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_17 від 04.11.2014, згідно якого ОСОБА_17 у присутності двох понятих та слідчого розказував як йому наносили тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в опорних пунктах на вул. Ак.Кучера, 8 та вул.Єрошенка, 20, а також вказав на замуровані двері на вул. Єрошенка, 20, де була кімната у якій його утримували кілька діб (том №2 а.м.232-255);

протоколом ставки віч-на-віч із участю ОСОБА_5, ОСОБА_17 від 10.05.2012, які підтвердили свої показання (том №2 а.м.25-28);

протоколом ставки віч-на-віч із участю ОСОБА_5, ОСОБА_25 від 11.05.2012, які підтвердили свої показання (том №2 а.м.33-36).

Органом досудового слідстава ОСОБА_5 обвинувачується також за ч.3 ст.27 ч.2 ст.365 КК України, оскільки організував та керував перевищенням підлеглими йому працівниками СДІМ Шевченківського РВ наданих їм влади та службових повноважень, дав незаконну вказівку підлеглим працівникам СДІМ Шевченківського РВ, а саме старшому дільничному інспектору СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_20, помічнику дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_8, помічнику дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_7, домогтися отримання будь-яким незаконним шляхом, у тому числі шляхом застосування до потерпілого фізичного та психологічного насильства, визнавальних показань у вчиненні зазначених крадіжок у ОСОБА_17, який попередньо був доставлений в Шевченківський РВ працівниками ППС з вул. М.Яцкова у м. Львові.

У судовому засіданні не знайшли підтвердження винні умисні дії ОСОБА_5 як організатора, тобто особи, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням.

Так, під організацією вчинення злочину (злочинів), слід розуміти активні дії, які полягають у згуртуванні, об'єднанні, спрямуванні інших осіб на вчинення одного чи кількох злочинів. Організаторські дії можуть полягати у відданні наказів, розпоряджень, підкупі, замовленні, погрозах тощо.

Слід зазначити, що організація вчинення злочину, керування його підготовкою чи вчиненням, а також інші форми організації злочинної діяльності не виключають участі організатора у виконанні об'єктивної сторони злочину, тобто участі його у злочині як виконавця. За таких обставин дії організатора слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин без посилання на ст.27 КК України.

З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_5 03.12.11 будучи заступником начальника Шевченківського райвідділу міліції м.Львова заступив відповідальним райвідділу на тиждень.

З показань ОСОБА_8 вбачається, що він отримав 03.12.11 у черговій частині матеріали: рапорт міліціонера ППС ОСОБА_38 щодо подій на АДРЕСА_20,а також довідку з повідомленням на номер 102 (том 1 а.м.62,63). Як вбачається з довідки, розпорядженням начальника райвідділу доручено проведення розгляду рапорту та довідки ОСОБА_24- начальнику сектора ДІМ.

З показань самого ОСОБА_24 вбачається, що проводити перевірку дільничним не на своїй території вказівку дає він особисто. ОСОБА_5 не міг керувати ДІМ, а тільки через нього.

Суд вважає доведеним присутність ОСОБА_5 на опорнному пункті на вул.Ак.Кучера,8 03.12.11. після 09.08 год., в той час як там уже знаходилися ОСОБА_8, ОСОБА_17 та ОСОБА_23 (том 3 а.с.86-106).

При цьому як потерпілий ОСОБА_17, так і ОСОБА_23 у своїх показаннях підтвердили присутність ОСОБА_5 у приміщенні пункту.

Так, ОСОБА_23 зокрема ствердив, що ОСОБА_5 періодично заходив на опорний пункт та питав чи зізналися ОСОБА_17 і ОСОБА_23 у вчиненні крадіжок і погрожував повісити 40 епізодів крадіжок, як не зізнається. Щодо вказівок іншим міліціонерам від ОСОБА_5, то він не чув про таке.

Згідно показань ОСОБА_17 після нанесення побоїв на вул.Ак.Кучера,8, його посадили в автомобіль Шевроле та поїхали в опорний пункт на вул.Єрошенка,20 і там також був ОСОБА_5, який назвав адреси та наказав йому зізнатися у вчиненні крадіжок за цими адресами. ОСОБА_8 і ОСОБА_7 силою поклали його на лавку та ОСОБА_28 деревяною палкою наносив удари по сідницях.

Після цього епізоду, подальших дій щодо умисних неправомірних дій ОСОБА_5 відносно ОСОБА_17 у суді не здобуто.

З зазначеного вбачається, що ОСОБА_5 був повідомлений, що ОСОБА_17 близько 08.00 год. 03.12.11 був звільнений з райвідділу, однак до 11.43 год. періодично був присутній під час того, як ОСОБА_17 незаконно приблизно з 09.00 год. до 11.30 год., без будь-яких законних на те підстав, всупереч волі ОСОБА_17, утримували останнього у приміщенні службового кабінету та вчиняли до нього насильство, будучи працівником правоохороннго органу не припинив цього, приймав безпосередню участь у примушуванні до зізнання ОСОБА_17 у вчиненні вказаних крадіжок.

Участі ОСОБА_5 як безпосередньої, такі за рахунок його вказівок та розпоряджень обвинуваченим ОСОБА_10, ОСОБА_8, та ОСОБА_7 щодо незаконного утримання потерпілого ОСОБА_17 з 11.45 год. 03.12.11 і до вечірнього часу 05.12.11 судом не здобуто.

Враховуючи, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять принаймні одну з ознак, визначених у частині другій статті 365 КК, - супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, дії ОСОБА_5 слід правильно кваліфікувати за ч.2 ст.365 КК України (в редакції від 12.02.2014р.), як умисні дії, які виразились у перевищенні службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам окремого громадянина і державним інтересам та які супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, без застосування ч.3 ст.27 КК України.

Крім цього, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що перебуваючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області № 377 від 02.11.2011 на посаді заступника начальника Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області - начальника міліції громадської безпеки, маючи спеціальне звання майор міліції, будучи у відповідності до вимог ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, здійснюючи у відповідності до вимог п. 10.1 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС №550 від 11.11.2010 року організацію діяльності СДІМ, будучи у відповідності до вимог ст.2, ст.5, ст.10, ст.12 Закону України «Про міліцію», уповноваженим виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини, адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення, будучи зобов'язаним поважати гідність особи виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань, маючи право на застосовування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї виключно на законних підставах, будучи зобов'язаним у відповідності до положень ст.5 Загальної декларації прав людини, ст.7 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.29 Конституції Україна не припускати катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність особи, поводження, організував та керував вчиненням підлеглими йому працівниками СДІМ Шевченківського РВ катуванням за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5, знаходячись при виконанні своїх службових обов'язків, маючи на меті забезпечити розкриття низки крадіжок з АДРЕСА_4 що на території Шевченківського району м.Львова, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, дав незаконну вказівку підлеглим працівникам СДІМ Шевченківського РВ, а саме старшому дільничному інспектору СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_20, помічнику дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_8, помічнику дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_22, домогтися отримання будь-яким незаконним шляхом, у тому числі і шляхом застосування до потерпілого фізичного та психологічного насильства, визнавальних показань у вчиненні вказаних крадіжок у ОСОБА_17, який попередньо був доставлений в Шевченківський РВ працівниками ППС з вул.М.Яцкова у м. Львові. Останні, знаючи про те, що ОСОБА_5, у відповідності до вимог п. 10.1 Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС № 550 від 11.11.2010 року, організовує діяльність СДІМ, що надало їм рішучості у вчиненні злочинних дій, 03.12.2011 року, знаходячись у службовому приміщенні опорного пункту міліції Шевченківського PB, що за адресою м.Львів, вул. Академіка Кучера, 8, умисно, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, для отримання від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні вказаних вище крадіжок, приблизно з 09.00 год. до 11.30 год., без будь-яких законних на те підстав, всупереч волі ОСОБА_17, утримували його у приміщенні службового кабінету, де ОСОБА_20 словесно принижував ОСОБА_17, висловлював в його адресу погрози про застосування насильства, що викликало у потерпілого страх та переживання, а ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7, реалізовуючи такі погрози, нанесли потерпілому ОСОБА_17 численні удари руками та ногами у взутті по різних частинах тіла, що призвело до відчуття сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 у цей час, будучи особою керівного складу Шевченківського PB, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_8 і ОСОБА_7 забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Надалі, ОСОБА_5 у приміщенні опорного пункту по вул.А.Кучера,8 надав ОСОБА_20 пряму незаконну вказівку про перевезення ОСОБА_17 у опорний пункт міліції за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, для продовження вчинення насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а саме зізнатись у вчиненні злочинів, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_20 і ОСОБА_7, продовжуючи свої незаконні дії, 03.12.2011 року, приблизно о 11.30 год., без будь-яких на те законних підстав та волі потерпілого ОСОБА_17, автомобілем марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_9», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, доставили ОСОБА_17 у опорний пункт міліції Шевченківського PB по вул. Єрошенка, 20 у м. Львові, куди в цей же час також прибув ОСОБА_5 для продовження керівництва діями ОСОБА_8, ОСОБА_10. і ОСОБА_7 щодо примушування отримання від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні крадіжок з підвалів громадян.

Знаходячись у службовому кабінеті вказаного приміщення, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, переслідуючи зазначену вище мету, продовжили вимагати від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні крадіжок майна громадян. Отримавши від потерпілого відмову, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поклали ОСОБА_17 на лавку спиною уверх, при цьому ОСОБА_8 утримував ОСОБА_17, а ОСОБА_7 у цей час наносив потерпілому удари дерев'яною палицею в різні частини тіла. При цьому ОСОБА_5 зайшовши у приміщення, де вчинялись насильницькі дії відносно ОСОБА_17 вимагав від останнього зізнання у вчиненні зазначених вище крадіжок. Не витримавши фізичного болю від нанесених ударів, ОСОБА_17, будучи заляканим такими діями, погодився визнати вчинення ним крадіжок з підвалів у будинках по АДРЕСА_4 які в дійсності останній не вчиняв. Лише після такої згоди ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 припинили застосування насильства стосовно ОСОБА_17 ОСОБА_5 у цей час, перебуваючи в приміщенні цього опорного пункту міліції, будучи особою керівного складу Шевченківського PB, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_41 і ОСОБА_7, забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Після завершення цих дій, орієнтовно у обідній час 03.12.2011 ОСОБА_41 разом із ОСОБА_7 і ОСОБА_20, виконуючи раніше надану ОСОБА_5 незаконну вказівку, на автомобілі марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_9», яким керував дільничний інспектор С ДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, з метою ознайомлення потерпілого ОСОБА_17 з місцем нібито вчинених ним злочинів, про яке останній у подальшому повинен був надавати показання при складанні процесуальних документів, незаконно, всупереч волі ОСОБА_17, доставили його за адресою: АДРЕСА_4. Прибувши туди та знаходячись біля під'їзду будинку НОМЕР_10 ОСОБА_7 неправомірно наніс один удар палкою по спині ОСОБА_17, після чого ОСОБА_8, ОСОБА_20 та ОСОБА_7 було проведено ОСОБА_17 у підвали будинків та ознайомлено із місцями, де вчинено крадіжки.

Продовжуючи свої незаконні дії та виконуючи раніше надану незаконну вказівку ОСОБА_5, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_20, у післяобідній час, орієнтовно о 14.30 год. 03.12.2011 року на автомобілі марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_8», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, всупереч волі ОСОБА_17 повторно доставили його у службове приміщення опорного пункту міліції Шевченківського PB, що за адресою: м. Львів, вул. Академіка Кучера, 8, де ОСОБА_17, будучи заляканим, внаслідок його попереднього побиття написав процесуальні документи - явки з повинною у вчиненні крадіжок з підвалів по АДРЕСА_4 та у подальшому переодягнувся у одяг, наданий йому у поліетиленовому пакеті ОСОБА_20

У подальшому, в цей же день, орієнтовно о 17.00 год. ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_20, доставили ОСОБА_17 у опорний пункт міліції за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, де ОСОБА_8, виконуючи попередньо надану ОСОБА_5 незаконну вказівку, без будь-яких на те законних підстав та складення відповідних процесуальних документів, в порушення п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію», ст.ст.2-7 Положення «Про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину», затвердженого Указом ПВР СРСР № 4203-ІХ від 13.07.1976, п.3 «Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», які затверджено постановою № 49 від 27.02.1991 року Ради міністрів УРСР, завдаючи ОСОБА_17 мучень, що полягали у приковуванні його спецзасобом кайданки у службовому кабінеті до батареї опалення, ненаданні можливості справити свої природні потреби, ненаданні йому їжі та води, з метою подальшого проведення із ним процесуальних дій у робочий день - понеділок 05.12.2011 року, утримував під охороною ОСОБА_17 орієнтовно до 10 години 30 хвилин 04.12.2011року у подальшому таке ж незаконне утримання ОСОБА_17 продовжив ОСОБА_7 до 10 години ранку 05.12.2011 року.

У відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи №219 від 24.12.2014 року, у ОСОБА_17 виявлені 1 синець у лівій попереково-клубовій ділянці, 1 синець на правій сідниці, по 1 синцю на задній поверхні обох стегон, по 1 одному синцю на передній поверхні обох гомілок які могли утворитися в період 03-05 грудня 2011 року, від ударів рукою,' дерев'яною палицею, ногою у взутті, як про це вказує потерпілий та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені дії ОСОБА_5 по організації та керівництву описуваними незаконними діями стосовно ОСОБА_17 призвели до порушення прав ОСОБА_17 на повагу до його гідності, свободу, особисту недоторканість, гарантованих ст.ст. 28, 29 Конституції України.

Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у організації та керуванні катуванням, тобто організації та керуванні умисним заподіянням сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення, насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 - ч.2 ст.127 КК України.

У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Суд приходить до висновку, що органом досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.3 ст.27 - ч.2 ст.127 КК України, не доведена вина у предявленому обвинуваченні, а тому ОСОБА_5 повинен бути виправданий за відсутністю у його діях складу злочину.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви виходячи з презумпції невиноватості повинні трактуватися на користь обвинуваченого.

Згідно ст.26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Частиною 3 ст.28 Кодексу передбачено, що злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Так, суд вважає на основі наведених у вироці доказів, что всі дії ОСОБА_5 по відношенню до потерпілого ОСОБА_17 охоплюються перевищенням влади, на що і був направлений його умисел, тобто охватується диспозицією ст.365 ч.2 КК України. Доказів на організацію та керування обвинуваченими ОСОБА_20, ОСОБА_8 ОСОБА_7 на застосування катування нічим не доказані.

Диспозиція ст.365 ч.2 КК України передбачає умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, яке супроводжується насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування

Диспозиция ст.127 ч.2 КК України передбачає умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб

Тобто ст.365 ч.2 КК України включає в себе застосування сили, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

А ст.127 ч.2 Кодексу передбачає катування, что виходять за межі складу ст.365 ч.2 КК України, це:

- спричинення сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання,

- нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій,

- з субєктивної сторони специальну мету - отримання відомостей чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється.

Тобто різниця є у спричиненні сильного фізичного болю.

За змістом ст. 3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованій Законом України №475/97-ВР, від 17.07.1997 року, а також згідно практики Європейського Суду з прав людини катуванням визначається тяжка форма нелюдського поводження із визначеною метою, тобто поводження, що спеціально заподіює жорстокі фізичні або психічні страждання або грубо принижує людину перед іншими людьми чи змушує її діяти проти своєї волі або совісті.

При цьому, міра жорстокості є відносною та являється оціночним поняттям, яке залежить від обставин кожної конкретної справи. Наслідком катування є не просто фізичний біль, а сильний фізичний біль, тобто біль найвищого ґатунку, нестерпний, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони відповідного складу злочину. Саме ступінь фізичного болю в міжнародній практиці є одним із критеріїв відмежування катування від інших форм поганого поводження.

Таким чином, як вбачається тільки із обставин викладених в обвинувальному акті, висновку комісійної судово-медичної експертизи та показань потерпілого, дії стосовно нього до 11.47 год 03.12.11 не містять складу злочину передбаченого ст.127 КК України, оскільки їх характер, кількість, спосіб, тривалість та наслідки (декілька синці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень) є умисними діями працівника правоохоронного органу, вчиненими з перевищенням влади та службових повноважень, які супроводжувались насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

Відповідно їх кваліфікація повністю охоплюється складом злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

Так, ОСОБА_5 до потерпілого ОСОБА_17 насильства не застосовуав, про що дав показання і сам потерпілий ОСОБА_17 Однак, був присутній у той час як інші працівники правоохоронних органів вчиняли такі дії, не втрутився та не припинив їх, сам вимагав у потерпілого зізнання у крадіжках. До того ж ОСОБА_5 було достеменно відомо про те, що потерпілий ОСОБА_17 на той час не був затриманий.

Таким чином, оцінюючи кожний доказ по справі з точку зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст.27 ч.3 ст.127 ч.2 КК України та вважає, що його дії в цій частині повністю охоплюються диспозицією ст.365 ч.2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_10, перебуваючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області № 268 від 15.08.2011 року на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання лейтенант міліції,

обвинувачений ОСОБА_8, перебуваючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області № 412 від 10.06.2007 року на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів І міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання старший сержант міліції,

обвинувачений ОСОБА_7, перебуваючи згідно наказу ГУ MBС України у Львівській області №51 від 18.02.2009 року на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання молодший сержант міліції, будучи у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу, будучи у відповідності до вимог ст.2, ст.5, ст.10, ст.12 Закону України «Про міліцію», уповноваженим виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини, адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення, будучи зобов'язаним поважати гідність особи виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконані, маючи право на застосовувати заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї виключно на законних підставах, будучи зобов'язаним у відповідності до положень ст.5 Загальної декларації прав людини, ст.7 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, ст. З Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.29 Конституції Україна не припускати катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність особи, поводження, перевищили надану їм владу та службові повноваження за наступних обставин.

Так, ОСОБА_20, знаходячись при виконанні своїх службових обов'язків, маючи на меті розкрити низку крадіжок з АДРЕСА_4 що на території Шевченківського району м. Львова, діючи узгоджено, за попередньою змовою із помічником дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_8, помічником дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_19, заступником начальника Шевченківського РВ начальника міліції громадської безпеки ОСОБА_5, 03.12.2011 року, знаходячись у службовому приміщенні опорного пункту міліції Шевченківського РВ, що за адресою: м. Львів, вул. Академіка Кучера, 8, умисно, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, для отримання від ОСОБА_17, якого доставлено у вказане приміщення в ранковий період часу, зізнання у вчиненні вказаних вище крадіжок, приблизно з 09.00 год. до 11.30 год., без будь-яких законних на те підстав, всупереч волі ОСОБА_17, утримували його у приміщенні службового кабінету, де ОСОБА_20 висловлював в адресу ОСОБА_17 погрози про застосування насильства, а ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7, реалізовуючи такі погрози, нанесли потерпілому ОСОБА_17 руками та ногами у взутті численні удари по різних частинах тіла, що призвело до відчуття фізичного болю та тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 у цей час, перебуваючи в приміщенні цього опорного пункту міліції, будучи особою керівного складу Шевченківського РВ, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_8 і ОСОБА_7, забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_20 спільно із ОСОБА_8 і ОСОБА_7, не здобувши від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні вказаних крадіжок, діючи за згодою заступника начальника Шевченківського РВ - начальника МГБ ОСОБА_5 про перевезення ОСОБА_17 у опорний пункт міліції за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, для продовження вчинення насильницьких дій з метою отримання зізнання, 03.12.2011року, приблизно о 11.30 год., без будь-яких на те законних підстав та волі потерпілого ОСОБА_17, автомобілем марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_9», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, доставили ОСОБА_17 у опорний пункт міліції Шевченківського PB по вул. Єрошенка, 20 у м. Львові, куди в цей же час також прибув ОСОБА_5 для отримання від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні крадіжок з підвалів громадян.

Знаходячись у службовому кабінеті вказаного приміщення, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, переслідуючи зазначену вище мету, продовжили вимагати від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні крадіжок майна громадян. Отримавши від потерпілого відмову, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поклали ОСОБА_17 на лавку спиною уверх, при цьому ОСОБА_8 утримував ОСОБА_17, а ОСОБА_7 у цей час наносив потерпілому удари дерев'яною палицею в різні частини тіла. Такі незаконні дії підтримувались словами ОСОБА_5, який зайшовши у приміщення, де вчинялись насильницькі дії відносно ОСОБА_17 вимагав від останнього зізнання у вчиненні зазначених вище крадіжок. Не витримавши фізичного болю від нанесених ударів, ОСОБА_17 погодився визнати вчинення ним крадіжок з підвалів у будинках по АДРЕСА_4 які в дійсності останній не вчиняв. Лише після такої згоди ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 припинили застосування насильства стосовно ОСОБА_17 ОСОБА_5 у цей час, перебуваючи в приміщенні цього опорного пункту міліції, будучи особою керівного складу Шевченківського PB, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_8 і ОСОБА_22, забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Після завершення цих дій, орієнтовно у обідній час 03.12.2011 року ОСОБА_20 разом із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на автомобілі марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_9», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, з метою ознайомлення потерпілого ОСОБА_17 з місцем нібито вчинених ним злочинів, про яке останній у подальшому повинен був надавати показання при складанні процесуальних документів, незаконно, всупереч волі ОСОБА_17, доставили його за адресою: АДРЕСА_4, після чого ОСОБА_20, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було проведено ОСОБА_17 у підвали будинків та ознайомлено із місцями, де вчинено крадіжки.

Продовжуючи свої незаконні дії ОСОБА_20 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у післяобідній час, орієнтовно о 14.30 год. 03.12.2011 року на автомобілі марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_9», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, всупереч волі ОСОБА_17 повторно доставили його у службове приміщення опорного пункту міліції Шевченківського PB, що за адресою: м. Львів, вул. Академіка Кучера, 8, де ОСОБА_17, внаслідок його попереднього побиття написав процесуальні документи - явки з повинною у вчиненні крадіжок з підвалів по АДРЕСА_4, та у подальшому переодягнувся у одяг, наданий йому у поліетиленовому пакеті ОСОБА_10

У подальшому, в цей же день, орієнтовно о 17.00 год. ОСОБА_20 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_7, доставили ОСОБА_17 у опорний пункт міліції за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20, де ОСОБА_8, без будь-яких на те законних підстав та складення відповідних процесуальних документів, в порушення п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію», ст.ст.2-7 Положення «Про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину», затвердженого Указом ПВР СРСР № 4203-ІХ від 13.07.1976, п.3 «Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», які затверджено постановою № 49 від 27.02.1991 року Ради міністрів У PCP, з метою утримування ОСОБА_17 для подальшого проведення із ним процесуальних дій у робочий день - понеділок 05.12.2011 року, у службовому кабінеті зазначеного опорного пункту, прикував його спецзасобом - кайданками до батареї опалення, де ОСОБА_17 без надання йому можливості справити свої природні потреби, без їжі та води перебував під охороною ОСОБА_8 орієнтовно до 10.30 год. 04.12.2011року. У подальшому таке ж незаконне утримання ОСОБА_17 продовжив ОСОБА_7 до 10 години ранку 05.12.2011року.

У відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи №219 від 24.12.2014року, у ОСОБА_17 виявлені 1 синець у лівій попереково- клубовій ділянці, 1 синець на правій сідниці, по 1 синцю на задній поверхні обох стегон, по 1 одному синцю на передній поверхні обох гомілок, які могли утворитися в період 03-05 грудня 2011 року, від ударів рукою, дерев'яною палицею, ногою у взутті, як про це вказує потерпілий та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені дії ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_7 призвели до порушення прав ОСОБА_17 на повагу до його гідності, свободу, особисту недоторканість, гарантованих ст.ст. 28, 29 Конституції України.

Таким чином, ОСОБА_10, ОСОБА_42, ОСОБА_7 обвинувачуються у перевищенні влади та службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам громадянина, а також державним інтересам, та супроводжувалися насильством, погрозами застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів і болісними та такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

Крім цього, ОСОБА_10, перебуваючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області № 268 від 15.08.2011 року на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання лейтенант міліції,

ОСОБА_8, перебуваючи згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області № 412 від 10.06.2007 року на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів І міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання старший сержант міліції,

ОСОБА_7, перебуваючи згідно наказу ГУ MBС України у Львівській області №51 від 18.02.2009 року на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Шевченківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області, маючи спеціальне звання молодший сержант міліції, будучи у відповідності до вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу, будучи у відповідності до вимог ст.2, ст.5, ст.10, ст.12 Закону України «Про міліцію», уповноваженим виявляти запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини, адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення, будучи зобов'язаним поважати гідність особи виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань, маючи право на застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї виключно на законних підставах, будучи зобов'язаним у відповідності до положень ст.5 Загальної декларації прав людини, ст.7 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, ст.З Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.29 Конституції Україна не припускати катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність особи, поводження, вчинили катування за наступних обставин.

Так, ОСОБА_20, знаходячись при виконанні своїх службових обов'язків, маючи на меті розкрити низку крадіжок з підвалів будинків по АДРЕСА_4, що на території Шевченківського району м. Львова, діючи узгоджено, за попередньою змовою із помічником дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_8, помічником дільничного інспектора СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_19, 03.12.2011року, знаходячись у службовому приміщенні опорного пункту міліції Шевченківського РВ, що за адресою: м.Львів, вул. Академіка Кучера, 8, умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, для отримання від ОСОБА_17, якого доставлено у вказане приміщення в ранковий період часу, зізнання у вчиненні вказаних вище крадіжок, приблизно з 09.00 год. до 11.30 год., без будь-яких законних на те підстав, всупереч волі ОСОБА_17, утримували його у приміщенні службового кабінету, де ОСОБА_20 словесно принижував ОСОБА_17, висловлював в його адресу погрози про застосування насильства, що викликало у потерпілого страх та переживання, а ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_19, реалізовуючи такі погрози, нанесли потерпілому ОСОБА_17 численні удари руками та ногами у взутті по різних частинах тіла, що призвело до відчуття фізичного болю, фізичних та моральних страждань, тілесних ушкоджень у потерпілого. ОСОБА_5 у цей час, перебуваючи в приміщенні цього опорного пункту міліції, будучи особою керівного складу Шевченківського РВ, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_8 і ОСОБА_7, забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_20 спільно із ОСОБА_8 і ОСОБА_19, не здобувши від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні вказаних крадіжок, за згодою заступника начальника Шевченківського РВ - начальника МГБ ОСОБА_5 про перевезення ОСОБА_17 у опорний пункт міліції за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, для продовження вчинення насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, а саме зізнатись у вчиненні злочинів, 03.12.2011, приблизно о 11.30 год., без будь-яких на те законних підстав та волі потерпілого ОСОБА_17, автомобілем марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_8», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_21, доставили ОСОБА_17 у опорний пункт міліції Шевченківського РВ по вул. Єрошенка, 20 у м. Львові, куди в цей же час також прибув ОСОБА_5 для продовження отримання від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні крадіжок з підвалів громадян.

Знаходячись у службовому кабінеті вказаного приміщення, ОСОБА_8 та ОСОБА_22, переслідуючи зазначену вище мету, продовжили вимагати від ОСОБА_17 зізнання у вчиненні крадіжок майна громадян. Отримавши від потерпілого відмову, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 поклали ОСОБА_17 на лавку спиною уверх, при цьому ОСОБА_8 утримував ОСОБА_17, а ОСОБА_7 у цей час наносив потерпілому удари дерев'яною палицею в різні частини тіла. Такі незаконні дії підтримувались словами ОСОБА_5, який зайшовши у приміщення, де вчинялись насильницькі дії відносно ОСОБА_17 вимагав від останнього зізнання у вчиненні зазначених вище крадіжок. Не витримавши фізичного болю від нанесених ударів ОСОБА_17, будучи наляканим, погодився визнати вчинення ним крадіжок з підвалів у будинках по АДРЕСА_4 які в дійсності останній не вчиняв. Лише після такої згоди ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 припинили застосування насильства стосовно ОСОБА_17 ОСОБА_5 у цей час, перебуваючи в приміщенні цього опорного пункту міліції, будучи особою керівного складу Шевченківського РВ, а також ОСОБА_20, будучи старшим по посаді від ОСОБА_8 і ОСОБА_22, забезпечували невтручання у незаконні дії стосовно ОСОБА_17 сторонніх осіб, у тому числі інших працівників міліції.

Після завершення цих дій, орієнтовно у обідній час 03.12.2011 ОСОБА_20 разом із ОСОБА_7 і ОСОБА_8, на автомобілі марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_9», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського РВ ОСОБА_21, з метою ознайомлення потерпілого ОСОБА_17 з місцем нібито вчинених ним злочинів, про яке останній у подальшому повинен був надавати показання при складанні процесуальних документів, незаконно, всупереч волі ОСОБА_17, доставили його за адресою: АДРЕСА_4, після чого ОСОБА_20, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було проведено ОСОБА_17 у підвали будинків та ознайомлено із місцями, де вчинено крадіжки.

Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_20 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у післяобідній час, орієнтовно о 14.30 год. 03.12.2011 на автомобілі марки «Шевроле Авео», державний номерний знак «НОМЕР_8», яким керував дільничний інспектор СДІМ Шевченківського PB ОСОБА_21, всупереч волі ОСОБА_17 повторно доставили його у службове приміщення опорного пункту міліції Шевченківського PB, що за адресою: м. Львів, вул.. Академіка Кучера, 8, де ОСОБА_17, будучи заляканим внаслідок його попереднього побиття написав процесуальні документи - явки з повинною у вчиненні крадіжок з підвалів по АДРЕСА_4 та у подальшому переодягнувся у одяг, наданий йому у поліетиленовому пакеті ОСОБА_20

У подальшому, в цей же день, орієнтовно о 17.00 год. ОСОБА_20 разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_7, доставили ОСОБА_17 у опорний пункт міліції за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, де ОСОБА_8, без будь-яких на те законних підстав та складення відповідних процесуальних документів, в порушення п.5 ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію», ст.ст.2-7 Положення «Про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину», затвердженого Указом ПВР СРСР № 4203-ІХ від 13.07.1976 року, п.3 «Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», які затверджено постановою № 49 від 27.02.1991 року Ради міністрів УРСР, завдаючи ОСОБА_17 мучень, що полягали у приковуванні його спецзасобом кайданки у службовому кабінеті до батареї опалення, ненаданні можливості справити свої природні потреби, ненаданні йому їжі та води, з метою подальшого проведення із ним процесуальних дій у робочий день - понеділок 05.12.2011 року, утримував під охороною ОСОБА_17 орієнтовно до 10 години 30 хвилин 04.12.2011року. У подальшому таке ж незаконне утримання ОСОБА_17 продовжив ОСОБА_7 до 10 години ранку 05.12.2011 року.

У відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи №219 від 24.12.2014 року, у ОСОБА_17 виявлені 1 синець у лівій попереково-клубовій ділянці, 1 синець на правій сідниці, по 1 синцю на задній поверхні обох стегон, по 1 одному синцю на передній поверхні обох гомілок, які могли утворитися в період 03-05 грудня 2011 року, від ударів рукою, дерев'яною палицею, ногою у взутті, як про це вказує потерпілий та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Зазначені дії ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_7 призвели до порушення прав ОСОБА_17 на повагу до його гідності, свободу, особисту недоторканість, гарантованих ст.ст. 28, 29 Конституції України.

Таким чином, ОСОБА_20 ОСОБА_8., ОСОБА_7 обвинувачується у катуванні тобто умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення, насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України.

Будучи у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 винним себе не визнав у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив наступне. У 2011 році він прийшов працювати у Шевченківський райвідділ міліції на посаді ДІМ. 03.12.11 зранку отримав матеріали від ОСОБА_24 або ОСОБА_33, вже не пригадує конкретно від кого, а саме один голий рапорт щодо крадіжки на АДРЕСА_20 та пішов на опорний пункт, що навпроти райвідділу на вул.Ак.Кучера. Матеріали передали йому, хоча територія, на якій були затримані особи належала до обовязків ДІМ ОСОБА_39, однак той тільки зранку здав добове чергування. Як він прибув, то у подвірї опорного пункту вже були ОСОБА_17 і ОСОБА_23, хто їх туди запросив він не памятає. Після спілкування з ОСОБА_17, останній пояснив, що він не бажає щоби кваліфікували крадіжку як у групі з ОСОБА_23, а тому він розкаже і покаже місця на АДРЕСА_4, де вчиняв крадіжки з підвалів. Він з ОСОБА_17 пішли на АДРЕСА_22, а в подальшому попросив ОСОБА_7 підійти, щоби допомогти відбирати пояснення у мешканців. В якийсь період підійшов і ОСОБА_8 ОСОБА_17 показав кілька підвалів, де він викрав газову колонку і відніс на вул.Судову на пункт прийому метлобрухту, а також де викрадав дроти і ручки з кольорового металу. В цей же період до них приходила мама ОСОБА_17 - ОСОБА_25, яка приносила сину ліки і передала такі через нього. Після складення документів, він зі ОСОБА_7 повернулися до райвідділу, де особисто готував матеріали і подавав на реєстрацію до чергової частини. В той день вони не були на АДРЕСА_20 і не відбирали пояснень від мешканців цього будинку.

Після 15.00 год він поїхав на село у Жовківський район, у неділю був удома, а 05.12.11 прийшов на роботу і одразу ж поцікавився документами. Оскільки була розписка від ОСОБА_17, що він у понеділок прийде до райвідділу, то так і сталося і за дорученням начальника слідства ОСОБА_67, він з ОСОБА_17 пішли на пункт металобрухту і вилучили там колонку. Склали протокол вилучення, пояснення від ОСОБА_44, а колонку і все це передав слідчому, куди після цього далі пішов ОСОБА_17 він не памятає. Від ОСОБА_5 він жодних вказівок щодо розгляду заяв у той день не отримував.

Будучи у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив наступне, що 03.12.11 він перебував у Шевченківському райвідділі міліції та хтось з керівників повідомив, що є матеріали у черговій частині і він їх отримав, але при цьому черговий повідомив, що інші матеріали є також у дільничного ОСОБА_39. Вийшовши з приміщення він запропонував ОСОБА_17 та ОСОБА_23 йти за ним, а саме на опорний пункт на вул.Ак.Кучера, а через кілька хвилин зателефонував ОСОБА_68 і повідомив, що матеріалами буде займатися ОСОБА_10 Передавши матеріали ОСОБА_10, він за вказівкою ОСОБА_68 пішов на опорний пункт вул.Єрошенка,20 здійснювати прийом громадян.

Пізніше йому зателефонували чи ОСОБА_33 чи ОСОБА_24 та запропонували піти на АДРЕСА_4 відбирати пояснення у мешканців будинку, на той час він памятав, що у тих будинках були крадіжки. Підійшовши на місце зясував, що там уже були ОСОБА_10, ОСОБА_21 та ОСОБА_17, який сидів та пив якихось напиток. ОСОБА_10 наказав іти по квартирах та зясовувати про крадіжки і відбирати пояснення. Після опитування, пішов на опорний пункт на вул.Єрошенка і перебував там до 18.00 год. Повернувся додому на вул.Садову та одразу ж поїхали з сімєю у м.Жовкву у гості, а додому повернувся у неділю маршруткою. У неділю на роботу не виходив. ОСОБА_17 наступний раз побачив приблизно через півроку, коли він з слідчим ОСОБА_52 прибув на опорний пункт на вул.Єрошенка, 20 для проведення слідчих дій.

03.12.11 він ОСОБА_5 у райвідділі бачив, з ним тільки оглядали документи, які він забрав у чергового, якихось доручень йому не надавав. У загальному він перебував на вул.Ак.Кучера в опорному пункті не більш як 5 хв., насильства до ОСОБА_17 не застосовував. Яким чином ОСОБА_17 перебував на вул.Шевченка йому не відомо.

Будучи у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив наступне. У 2011 році він працював помічником ДІМ Шевченківського райвідділу міліції ОСОБА_10 03.12.11 зраннку перебував на території ЛКП «Балатон-409» і до нього зателефонував ОСОБА_10 та попросив приїхати на вул.Шевченка допомогти опитувати мешканців щодо викрадення з підвалів. Прибувши на місце там вже були ОСОБА_10 та ОСОБА_21. ОСОБА_10 розпорядився пройтися по квартирах АДРЕСА_4 та відібрати пояснення у мешканців, у кого розбивали підвали та викрадали з них речі. Коли відбирав пояснення у мешканців, то заходили до підвалу і ОСОБА_17 вказував, коли і як проникав до підвалу, де вчиняв крадіжки, після цього він піднявся на другий поверх, відібрав пояснення у мешканців і всі розійшлися. Пізніше він купив подарунок та пішов на день народження до ОСОБА_34 До вечора святкували в кафе, а пізніше поїхали на вул.Зелену у нічний клуб та пробули там до ранку. Неділю перебував у себе вдома, а у понеділок прибув разом з братом на роботу. По приході на роботу знову побачив ОСОБА_17 біля райвідділу та з ним і ОСОБА_10 пішли на пункт прийому металобрухту, де і вилучили дріт та газову колонку, яку викрадав ОСОБА_17 Пояснив, що на опорному пункті на вул.Ак.Кучера він не був, тілесних ушкоджень ОСОБА_17 не наносив. У суботу 03.12.11 він ОСОБА_8 взагалі не бачив, йому невідомо про нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 у суботу також не бачив, жодних розпоряджень від нього не отримував. ОСОБА_10 надавав розпорядження тільки щоб відбирати пояснення, а інших, як то на утримання ОСОБА_17, вимагати зізнання у т.ч. і з застосуванням насильства не надавав.

Незважаючи на повне невизнання своєї вини обвинуваченими ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 їх вина у скоєних злочинах за ч. 2 ст. 365 та ч.2 ст.127 КК України, підтверджується в повній мірі показаннями потерпілого, свідків, сукупністю доказів, наданих у судовому засіданні, які були досліджені судом та визнані належними та допустимими, які погоджуються між собою.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17 суду пояснив, що 02.12.11 пблизько 20.00 год він повертався від своєї цивільної дружини додому та йому зателефонував брат і він до нього поїхав та у нього перебував до 24.00 год у гаражі, а після цього поїхав додому. Йому зателефонував знайомий ОСОБА_26 і вони на вул.Яцкова зустрілися та йшли додому, а так як захотіли зробити свою потребу то зайшли до підвалу будинку, а коли поверталися, то їх затримали працівники поліції, забрали речі та завезли до Шевченківського відділу міліції. В той час він порушував правила адміністративного нагляду, т.я. з 22.00 год мав перебувати удома. На ранок їм віддали речі, про що підписалися у журналі та вивели на опорний пункт навпроти райвідділу що на вул.Академіка Кучера. На опорний пункт його завели разом з ОСОБА_23 і там він бачив ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, пізніше зайшов ОСОБА_5, якого він знав раніше по Галицькому райвідділі, оскільки там перебував під адміністративним наглядом та ходив на відмітки до кабінету, у якому також перебував ОСОБА_5 З метою зізнання у вчиненні злочинів, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 його били, при цьому не памятає хто скільки і куди, а ОСОБА_10 це бачив при цьому виходив і заходив з кабінету. Він чув як ОСОБА_5 давав накази та розяснення своїм підлеглим. Побої також наносили і ОСОБА_23 Після чого його посадили в автомобіль Шевроле та поїхали в опорний пункт на вул.Єрошенка і там також був ОСОБА_5, який назвав адреси та наказав зізнатися у вчиненні крадіжок за цими адресами. ОСОБА_8 і ОСОБА_7 силою поклали його на лавку та ОСОБА_28 деревяною палкою наносив удари по сідницях. Цього він не витримав та пообіцяв підписати зізнання. Після цього його перевезли на АДРЕСА_18. На цю адресу приходила мама ОСОБА_25 та приносила йому ліки. До неї підійшов ОСОБА_10 та отримав передачу, у той час з ним перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_21. В подальшому вони поїхали на вул.Ак.Кучера щось підписувати. На опорному пункті ОСОБА_10 приніс кульок з речами, в які він переодягнувся, а старі поклав у шафу. Після цього його знову завезли на опорний пункт, що на вул.Єрошенка і кайданками на руку заченпили до батареї, де його тримали до понеділка. З суботи на неділю з ним був ОСОБА_8, а з неділі на понеділок ОСОБА_7 Перебуваючи у лікарні, а також на експертизі він не скаржився, що його болить рука, видимих пошкоджень на ній не було. У понеділок зранку поїхали до Шевченківського райвідділу міліції, де ОСОБА_10 йому погрожував, але не бив та надав підписати розписку щоб прибути до райвідділу у понеділок. Далі його возили на вул.Джерельну та інших будинках по підвалах, де відбувалися крадіжки. Він не жалівся на здоровя та не просив працівників міліції викликати швидку. Також пояснив, що з ОСОБА_8 до цієї події не зустрічався та не був знайомий, запевняє, що в період зазначених подій останній перебував у форменному одязі. В загальному його били двоє, на вул.Кучера ногами та руками ОСОБА_8, на вул.Єрошенка палкою ОСОБА_7, а раніше ще також ремнем з бляхою.

В понеділок увечері його передали на вул.Клепарівській працівникам Залізничного райвідділу, у той час він був у кайданках, які йому надів чи то ОСОБА_7 чи ОСОБА_21, який був водієм. Коли їхали, то на вул.Міхновських йому на голову натягнули шапку, щоб не бачити та завезли на вул.Одеську на опорний пункт, де він перебув з понеділка на вівторок, а у вівторок перебував у Залізничному райвідділі, де до нього фізичної сили не застосовували, він підписував там якісь документи та ввечері як вийшов з приміщення йому стало погано, а прийшов до себе у швидкій та після цього тиждень лікувався у лікарні.

Показання потерпілого ОСОБА_17 в більшості узгоджуються з показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні та матеріалами справи.

Будучи у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 дав показання, що 03.12.2011 року він зустрів знайомого ОСОБА_17, з яким вирішили випити пиво. Після цього зайшли в підвальне приміщення справити власні потреби, але через деякий час у це ж підвальне приміщення зайшли працівники міліції, які звинуватили їх у крадіжці. Пізніше їх повезли до райвідділу, але він встиг зателефонувати до адвоката. Цілу ніч вони перебували у райвідділі, а на ранок віддали речі і відпустили та одразу ж ОСОБА_8 перевів на опорний пункт навпроти райвідділу і почали вибивати показання. Спочатку у приміщенні був тільки ОСОБА_8, атрохи пізніше зайшов і ОСОБА_7 Першим його ударив ОСОБА_8 ОСОБА_7 його бив бляхою від ременя у спину, ноги і сідниці, а ОСОБА_10 не бив, а тільки погрожував, роздягав його до трусів, при цьому ОСОБА_5 періодично заходив на опорний пункт та питав чи зізналися і погрожував повісити 40 епізодів крадіжок, як не зізнається. Він себе поводив як главний, щодо вказівок іншим міліціонерам від ОСОБА_5 він не чув. ОСОБА_17 він в той час не бачив, не бачив чи його били.

Потім інші працівники, але не обвинувачені, завели його до райвідділу для допиту, а ОСОБА_17 залишився на опорному пункті. Цілий день він перебував у райвідділі, а коли зясували, що приїде адвокат, у вечері його повезли на міліцейському автомобілі в опорний пункт у Рясне та коли у приміщенні працівники міліції розмовляли по телефону, він скористався відсутністю їх уваги та через вікно вискочив і втік, але не поїхав додому, а до мами ОСОБА_17. Прибувши він повідомив їй про затримання його і ОСОБА_17;

показаннями допитаної під час судового розгляду свідка ОСОБА_30 про те, що 03.12.2011 року вночі до неї на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_23 та повідомив їй, що він і ОСОБА_17 перебувають в автомобілі працівників міліції, які везуть їх в Шевченківський РВ міліції. Після чого вона викликала таксі та поїхала у райвідділ, де звернувшись до чергового по райвідділу отримала відповідь, що людей на прізвище ОСОБА_23 та ОСОБА_17 у них немає.

Після чого, вона вернулася додому та телефонувала в установи, але ніде їх не було. Пізніше зателефонувала до мами ОСОБА_17, яка також повідомила, що сина дома немає. Перед 09.00 год. вона знову приїхала до Шевченківського РВ, де їй знову повідомили, що зазначених осіб у них немає. Перебуваючи біля райвідділу, приблизно до години часу вона побачила як ОСОБА_17 та ОСОБА_23 переводять від Шевченківського райвідділу через дорогу до пункту дільничних інспекторів.

При цьому вона пішла за ними, але її не впустили до приміщення, а зажадали договір, а т.я. договору на той час вона не мала, то не допустили до затриманих. Вона не спілкувалася з ОСОБА_23, а тільки через двері почула, що їх бють. Почекала якийсь час і побачила як ОСОБА_23 з опорного пункту перевели у Шевченківський райвідділ, при цьому він перебував у кайданках. Якихось насильницьких дій до них не застосовували, коли вона їх бачила. При цій події перебувало багато працівників міліції. Почекавши 2 год. замерзла та повернулася додому. У цей час мама - ОСОБА_25 перебувала з нею разом. Зовнішніх ушкоджень на ОСОБА_17 та ОСОБА_23 не бачила. Памятає, що особа яка вимагала договір схожа на ОСОБА_5, ОСОБА_10 не пригадує за зовнішністю. При цьому частина осіб - більше як 5 були у форменному одязі, а інша - у цивільному.

Уже коли було темно до неї додому прийшов ОСОБА_23 та повідомив, що він втік вистрибнувши з другого поверху, перебуваючи у приміщенні в районі Рясне. ОСОБА_17 він бачив зранку, повторно підтвердив, що їх били працівники міліції;

показаннями допитаної під час судового розгляду свідка ОСОБА_25, яка повідомила, що її син ОСОБА_17 був затриманий працівниками міліції та 4 доби не був удома, вийшовши з дому 02.12.11.

03 грудня 2011 року їй зраня зателефонувала адвокат ОСОБА_30 і повідомила, що її сина ОСОБА_17 затримали працівники міліції, а під обід зателефонували працівники міліції та повідомили що сину необхідні ліки.

На вулиці Я. Мудрого-Шевченка вона купила воду та ліки і близько 12.00 год. передала чоловікові у цивільному, який повідомив, що її син затриманий. Повернувшись додому зібрала речі, її син підвіз до райвідділу і вона передала речі, кому не може згадати та повернулася додому. Ввечері до неї приїхали працівники міліції, через яких вона ще передала рукавиці сину. Після цього до неї додому прийшов знайомий ОСОБА_23 та повідомив, що його з ОСОБА_17 затримали, завезли на опрний пункт, ОСОБА_17 катують, вимагають писати явку з повинною, а він втік. Повідомив що їх насильно утримують. На другий день зібрала продукти та пішла до райвідділу. Дізнавшись, що сину у відділку немає, вона вимагала показати журнал, де було написано, що його випустили о 8:00 03.12.2011. ОСОБА_31 же вона зустріла ОСОБА_5 та зясовувала у нього місцезнаходження сина, який на неї накричав та повідомив, що тут його немає. Чи бачилася вона з ОСОБА_30 не памятає, раніше її не знала, 03.12.11 біля райвідділу не зустрічалася з нею і не спілкувалася.

05.12.11. вона знову пішла під Шевченківський райвідділ міліції та побачила свого сина у кайданках на передньому сидінні автомобіля «Шевроле - Авео» голубого кольору. За кермом сидів чорнявий чоловік, а ззаду сиділа молода жінка і її син щось писав під диктовку тієї жінки. Коли вона, ОСОБА_25, підійшла до машини син її побачив та попросив допомоги. Жінка одразу ж сказала відійти від машини.

У продовж 03-06.12.11 вона кілька разів телефонувала на гарячу лінію МВС, але тільки зранку 06.12.11 о 11.00 год. змогла подали скаргу в МВС України, а в подальшому і в інші правоохоронні органи.

В цей же день, приблизно о 17:00 год. їй зателефонувала адвокат Камінська М. та повідомила, що її син перебуває в Залізничному райвідділі міліції.

Вона одразу ж відправилась туди. Прибувши на місце, через деякий час вийшов її син з адвокатом. Син виглядав вимучений і тут же втратив свідомість та впав. Вона одразу ж викликала з мобільного телефону швидку медичну допомогу та повідомила телевізійний канал Люкс та дочекавшись поїхали разом до лікарні і все це знімали на камери. Після того, як були подані скарги ОСОБА_5 приходив до них додому і до лікарні та просив щоб вона та її син ОСОБА_17 написали відмови від скарги, на що вони не погодилися. З цього приводу вона з адвокатом були у начальника райвідділу ОСОБА_32, який просив забрати заяву, а також вибачався;

показаннями ОСОБА_45 про те, що вона проживає за адресою АДРЕСА_20 та 03.12.11 о 03.00 год почула звук пиляння металу у підвальному приміщенні та через 5 хвилин зателефонували до міліції, яка прибула за 15 хв. Близько 03.25 год працівники міліції попросили винести ключі від підвального приміщення. ЇЇ мама винесла ключі та міліціонерами зайшла до підвалу. Вона до підвалу не спускалася т.я. була на милицях. Зі слів мами у підвалі були пошкоджені замки у дверях-решітки та спиляні замки з дверей кладовок. У підвалі на той час перебувало двоє чоловіків. До їх підвалу не встигли залізти, замок не був пошкоджений. Весною її викликали до Франківського райвідділу міліції для пояснень щодо можливого побиття людей у підвалі у грудні 2011 року, однак вона повідомила, що жодного насильства не було;

показаннями ОСОБА_47, що вона проживає у будинку на АДРЕСА_20 та на прохання працівників міліції надала їм ключі від підвалу, де чути було як різали метал та разом з ними спустилася до підвалу. Двері до деяких підвальних комірок були розбиті;

показаннями ОСОБА_35, яка будучи у суді пояснила, що проживає АДРЕСА_21 та коли прийшла додому сусід повідомив, що обікрали їх підвали, а у неї у підвалі була стара колонка. Через декілька днів її опитали з цього приводу. Пізніше біля будинку ходили працівники міліції, вона повідомила про викрадення колонки та надала письмове пояснення і писала заяву. Ще один раз для пояснень її викликали у Франківський райвідділ міліції;

показаннями ОСОБА_35, яка будучи у суді пояснила, що проживає АДРЕСА_21 та коли прийшла додому сусід повідомив, що обікрали їх підвали, а у неї у підвалі була стара колонка. Через декілька днів її опитали з цього приводу. Пізніше біля будинку ходили працівники міліції, вона повідомила про викрадення колонки та надала письмове пояснення і писала заяву. Ще один раз для пояснень її викликали у Франківський райвідділ міліції;

показаннями ОСОБА_48, що він у складі СОГ у грудні 2011 року виїзжджава на вул.Яцкова, де затримали 2-х чоловіків. Коли прибули на місце, то там вже перебували патрульні. Проведене огляд місця події, на місці нічого не вилучалося, матеріали передані у чергову частину. Протоколу затримання він не складав. На час коли до райвідділу доставили ОСОБА_17 та ОСОБА_23 кримінальна справа не була порушена, хоча сліди злочину були, але пояснення можна було відбирати. Чому на місці не опитали, а також не склали протокол затримання, пояснити не може;

показаннями ОСОБА_49 про те, що вона працює слідчим Франківського РВ міліції та розслідувала кримінальну справу за ч.3 ст.185 КК України, порушену Шевченківським РВ щодо крадіжки по 2-х епізодах. У матеріалах справи знаходились докази як заяви, протокол огляду місця події, явки з повинною у т.ч. за адресою АДРЕСА_20. У 2012 році справа була зупинена до встановлення особи та у звязку з подіями 2013 року справа втрачена. У справі також були вилучені рюкзак з інструментами і особа не заперечувала, що то його речі, які були передані у камеру схову;

показаннями ОСОБА_38, який працював інспектором у ППС та у ту ніч працював у складі автопатруля: водій ОСОБА_50, ОСОБА_69 та ОСОБА_51. Над ранок отримали від чергового повідомолення, що за адресою АДРЕСА_20 невідомі проникли у підвал, а коли їхали на вул.Золотій повторо від чергового отримали інформацію, що у підвалі пиляють метал. Підїхавши до будинку ОСОБА_51 та ОСОБА_50 залилишилися з тильної сторони, а він і ОСОБА_69 пішли до будинку. Коли проходили, то у підвалі побачили двох осіб, надалі підійшли мешканці та відкрили підвал. Коли зайшли то побачили, що спилені навісні колодки, а далі кімнати у підвалі і на 4-х дверях були розбиті замки і двері. Один чоловік був в одній кімнаті, а інший в іншій. На запитання чому сюди прибули, інший - ОСОБА_23 відповів, що з метою придбання металу. Застосували до обидвох кайданки та викликали СОГ. Після їх доставили до райвідділу, а він склав рапорт. У ОСОБА_17 на плечах був рюкзак, при ньому також пилка, ключі та кусачики, в іншого кульок. ОСОБА_17 йому був знайомий, т.я. років 2-3 до того його затримували. Вікна до підвалу не були пошкоджені. З СОГ приїхала експерт, яка фотографувала все, а слідчим був ОСОБА_48;

показаннями ОСОБА_50, який будучи у суді повідомив, що працював інспектором ППС та працював у патрулі разом з ОСОБА_51, ОСОБА_69, ОСОБА_38. На виклик чергового 03.12.11 приблизно 0 03.30 год. прибули за адресою АДРЕСА_20 та у підвальному приміщенні виявили двох чоловіків, після чого була викликана СОГ. Один з чоловіків мав рюкзак та вязку ключів. Пізніше вони доставили цих двох людей до чергової частини, а старший групи написав рапорт;

аналогічними показаннями ОСОБА_51, що він був на той час відповідальним по роті та у складі 4-х працівників виїхали на виклик АДРЕСА_20.;

показаннями у суді ОСОБА_33 про те, що він працював заступником начальника сектору ДІМ, а обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були у його підпорядкуванні. На вул.Ак.Кучера на опорному пункті є його службовий кабінет, який по розташуванню третій після входу. На кожному опорному пункті мається журнал прийому громадян та звернень. Матеріали, які реєструвалися у черговій частині передавалися за розпорядженням начальника ДІМ ОСОБА_24 для подальшої роботи. Оскільки документи були передані для виконання ОСОБА_10, то вони не могли бути зареєстровані у журналі на вул. Ак. Кучера, оскільки ОСОБА_10 працював на іншому опорному пункті;

показаннями ОСОБА_21, що він з 2010 року працює ДІМ у Шевченківському райвідділі. 03.12.2011 році він перебував на оперативній нараді і його напарник ОСОБА_10 попросив допомогти у роботі, т.я. доставлена особа визнала викрадення з підвалів, хоча його зона обслуговування була у районі Балатону, а не вул.Шевченка, він погодився. У той час ОСОБА_17 стояв навпроти райвідділу і курив, його покликав ОСОБА_10 і він підійшов. На власному автомобілі «Шевроле-Авео» разом з ОСОБА_10 і ОСОБА_17, поїхали на вул.Шевченка, щоби особа показала, де відбувалися викрадення. По приїзді до них підійшов ОСОБА_7, хто його викликав не памятає, а пізніше долучився ще і ОСОБА_8 Куди їхати і будинок на вул.Шевченка показав сам ОСОБА_17 До підвалів вийшли мешканці і затриманий показав у яких підвалах викрадав, після цього мешканці писали заяви, їх опитали і це зайняло близько 2-х годин, а в подальшому повернулися до райвідділу. Факти крадіжок на той час не були зареєстровані. У райвідділі ОСОБА_17 опитували за фактом викрадення колонки за адресою АДРЕСА_4 а також ще за іншими фактами. На вул.Яцкова вони не їздили. Опитування проводили почергово: він, ОСОБА_10, ОСОБА_7 на опорному пункті вул.Ак.Кучера. Письмові пояснення він передав ОСОБА_10 Пояснив, що він також був присутній як ОСОБА_17 писав явку з повинною. Більш ніде з ОСОБА_17 він не зустрічався. Після чого поїхав до себе на дільницю. 04.12.11 перебував удома, а 05.12.11 на роботі;

показаннями у судовому засіданні ОСОБА_32 про те, що він у 2011 році працював начальником Шевченківського РВ міліції та пригадує, що приходила на прийом ОСОБА_25 зі скаргами в основному на ОСОБА_5, а також з скаргами, що затримали і побили її сина. Хто займався матеріалами про затримання у підвальному приміщенні її сина він не знає. Якщо на той час не було заявника, то матеріали реєструвалися і доопрацьовувалися. ОСОБА_5 як заступнику підпорядковувалися у т.ч. і служба ДІМ, але безпосередньо вказівки ДІМ надавав начальник сектору і на той час це був ОСОБА_24 Офіційно ОСОБА_17 не затримували, його впродовж 3-х год. повинні були відпустити;

показаннями ОСОБА_24, наданими у судовому засіданні, що він працює начальником сектору ДІМ та будучи помічником чергового, 03.12.11 виїжджав разом з СОГ на місце пригоди на АДРЕСА_20. Виявили двох осіб, яких доставили пізніше до райвідділу. Він вказівки на затримання ОСОБА_17 та ОСОБА_23 не надавав. Територія вул.Ак.Кучера та Єрошенка належить до компетенції ДІМ ОСОБА_34 та помічника ОСОБА_8 Проводити перевірку дільничним не на своїй території вказівку дає він особисто. ОСОБА_5 не міг керувати ДІМ, а тільки через нього;

показаннями ОСОБА_52, що він як слідчий прокуратури проводив огляд місця події: опорного пункту, т.я. не можна було провести виїмки, оскільки не було відомо які конкретні речі слід вилучати. У присутності понятих та працівника райвідділу ОСОБА_31 були оглянуті приміщення та вилучений одяг потерпілого.

Також пояснив, що не проводилися такі процесуальні дії як упізнання потерпілого ОСОБА_5, т.я. ОСОБА_17 пояснив, що ОСОБА_5 знав раніше, оскільки як адміннаглядовий прибував у Галицький райвідділ, де ОСОБА_5 працював. Щодо ОСОБА_8, то також не проводилося впізнання потерпілим, а визначався за результатами допитів ОСОБА_17;

показаннями ОСОБА_53, що вона була понятою під час проведення огляду місця події на опорному пункті вул.Ак.Кучера. На той час вона проходила практику у прокуратурі Шевченківського району. На місці під час проведення огляду була працівник міліції, вилучені речі упакували у кульки та забрали до прокуратури, а там проводили впізнання;

аналогічними показаннями ОСОБА_54;

показаннями у судовому засіданні ОСОБА_55, що вона була понятою під час відтворення обстановки та обставин події і на той час з лютого по квітень 2012 року вона проходила практику у Шевченківській прокуратурі м.Львова. Під час проведення відтворення був слідчий, ще один понятий, потерпілий та мама потерпілого. Після кожного місця події вони поверталися до прокуратури та писали протокол;

показаннями у судовому засіданні ОСОБА_56, що він проходив практику а потім на громадських засадах допомагав працівникам Шевченківської прокуратури м.Львова. При цьому був закріплений за слідчим ОСОБА_52 Пригадує, що був залучений слідчим до всіх процесуальних дій та за пропозицією ОСОБА_17 прибували на місце події, де його тримали у приміщенні Шевченківського райвідділу, потім на вул.Газова в опорний пункт, але він був зачинений, однак потім відкрили. Протоколи готували у прокуратурі і там підписували;

показаннями у судовому засіданні ОСОБА_57, який проживає за адресою АДРЕСА_5 що в який день не памятає, коли повернувся з роботи виявив відкритий підвал, колодка перекушена, були викрадені речі з кольорових металів, а пізніше може через місяць привезли чоловіка та повідомили, що він викрадав речі і він тоді від імені дружини написав заяву та передав ОСОБА_10 Особа, яку представили як викрадача поводила себе спокійно, на нього не чинився тиск;

показаннями ОСОБА_44, що він на АДРЕСА_23 у гаражі зберігав речі і ОСОБА_17 прийшов до нього та запропонував купити колонку. Через деякий час, близько 2-4 тижні прийшли двоє міліціонерів разом з ОСОБА_17 і запропонували повернути колонку. Пізніше він приходив до Франківського райвідділу, де проводили ставку віч-на-віч з ОСОБА_17;

показаннями ОСОБА_31 даними у судовому засіданні, що вона працювала ДІМ Шевченківського райвідділу та 03.12.11 ОСОБА_17, який їй був знайомий раніше, перебував ще з іншим чоловіком на дільничному пункті на вул.Ак.Кучера. Район вул.Шевченка, вул.Яцкова був на обслуговуванні дільничного ОСОБА_68 та ОСОБА_8, ОСОБА_10 закріплений за адресою ЛКП Балатон-409. ОСОБА_17 був доставлений на дільницю як їй пояснили за крадіжку. У приміщенні була ще дільнична ОСОБА_34 та може ще кілька осіб. Які проводили процесуальні дії з особами вона не памятає. 03.12.11 вона святкувала день народження і на вул.Джерельній з ними до 23.00 год. був також ОСОБА_7 Пізніше вона і гості поїхали у нічний клуб, але ОСОБА_7 з ними вже не було. ОСОБА_17 повторно бачила у пункті через кілька днів, він щось писав.

Через деякий час пригадує як була у приміщенні, коли приходили з прокуратури та вилучали речі з шафки. За приміщення була відповідальна вона, але де взялися там речі не може повідомити;

показаннями ОСОБА_39, наданими у судовому засіданні про те, що він працює ДІМ Шевченківського райвідділу. 03.12.11 він чергував та до райвідділу доставили осіб, яких затримали працівники ППС на вул.Яцкова. Він відбирав пояснення у ОСОБА_17 та ОСОБА_23 за обставин, при яких їх затримали і де. Все, що повідомили ці особи, було занесено до письмових пояснень, які потім передані у чергову частину. Побоїв та насильства не було, однак він би викликав швидку;

показаннями ОСОБА_34, наданими у судовому засіданні про те, що вона працювала ДІМ Шевченківського райвідділу міліції та місцем роботи був опорний пункт на вул.Ак.Кучера, що навпроти райвідділу. 03.12.11 близько 10.00 год. перебувала за місцем служби і зранку до них прибули дві особи, одяг на яких був бруднийі з ними був ОСОБА_8, який повідомив що затримані за крадіжку. Вони залишились у першому кабінеті, а вона пройшла в інші, де перебували ОСОБА_33 і ОСОБА_31. На той час людей на прийомі не було. Дійсно у кабінеті були шафи, де зберігалися як вона памятає, взуття, яке давно вилучене на Краківському ринку, щодо інших речей не памятає. На той час керував дільничними ОСОБА_24, але розписувати матеріали міг і ОСОБА_33 До обіду перебувала на опорному пункті, то ОСОБА_7 не бачила, а після обіду пішли святкувати її день народження у кафе на вул.Джерельну. Також повідомила, що після 23.00 год вона разом з ОСОБА_7 та ін. продовжували святкувати у нічному клубі до 05.00 год. Коли була заява про події 03.12.11 не памятає, у понеділок 05.12.11 ОСОБА_17 надавав їй пояснення про крадіжку, але як до неї прибув не памятає. Вона хотіла записати присутність ОСОБА_17 у журнал реєстрації, але чи це зробила, не пригадує. Після пояснень вона передала документи у слідство.

На вул.Ак.Кучера в опорному пункті 03.12.11 вона ОСОБА_10 також не бачила і не чула, щоб він надавав будь-які вказівки;

показаннями у судовому засіданні лікаря ОСОБА_58, про те, що він працював лікарем1-го хірургічного відділення лікарні швидкої допомоги та 06.12.2011 року заступив на чергування в ЛШМД. В той день його черговий викликав в травмпункт. Під час огляду, особа на прізвище ОСОБА_17 перебував на каталці та повідомив, точно не пригадує, чи то впав, чи то вдарився під час конфлікту з працівниками міліції. Повідомив про втрату свідомості. Огляд проводився субєктивно та зі слів хворого.Були виявлені синці на поперековій ділянці і стегнах, про що відмічено в історії. Госпіталізований за клопотанням самого ОСОБА_17 десь на пять днів;

показаннями ОСОБА_59, що він працює дільничним інспектором Залізничного райвідділу міліції. У той день ОСОБА_17 було затримано на вул.Морозенка, коли останній ішов з вул.Я.Мудрого під час обходу приблизно о 11.00-12.00 год. як такого, що вже раніше притягувався до кримінальної відповідальності і перебуває під адміннаглядом та доставлено на опорний пункт що на вул.Одеській у м.Львові. На той час не жалівся на побої або поганий стан здоровя. Добровільно зізнався у крадіжці газової колонки з підвалу на вул.Сорочинській чи то вул.Комарова та здав на металобрухт у районі Краківського ринку. В подальшому поїхали до райвідділу та зі слідчою на Краківський ринок і вилучили колонку, яку ОСОБА_17 вказав. Приблизно через рік до них приходив слідчий ОСОБА_52. та проводили огляд на вул.Одеській опорного пункту;

показаннями ОСОБА_60, що він працює дільничним інспектором Залізничного райвідділу міліції. У той день, який точно не пригадує, ОСОБА_17 зустріли на вулиці та будучи разом з напарником ОСОБА_59 доставили у райвідділ, де ОСОБА_17 і зізнався у крадіжках. В подальшому поїхали на пункт прийому металу, який вказав ОСОБА_17і там вилучили газову колонку.

Допитаний як свідок у судовому засіданні експерт ОСОБА_61, завідуючий відділенням, стаж роботи 38 років, пояснив, що зазначені у висновку синці і садни за їх кольором були нанесені потерпілому ОСОБА_17 у період з 03 по 06.12.2011року. Потерпілий оглядався 09.12.11, експертиза проведена 11.01.12 за результатами у т.ч. і акту дослідження, медичної документації з лікарні. Втрата свідомості у потерпілого зазначено один раз і то записано з його слів. Синяки і садна перераховані у висновку розміщені на попереку зліва та сідниці і стегна. Забій грудної клітки в акті не підтверджений обєктивними даними. Нанесені ушкодження не могли бути нанесені при вільному падінні, оскільки у різних місцях і під різними напрямами, а саме у місцях прикладання сили. За характером нанесених побоїв, такі могли бути нанесені і з 03.12., що помилково попередньо зазначено з 04.12.

Допитаний як свідок у судовому засіданні експерт ОСОБА_62, завідуючий відділенням, стаж роботи 42 роки, пояснив, що у висновку від 04.05.12 підтверджено про можливість нанесення побоїв з 03. по 06.12.11, та слід визнати, що у висновку ОСОБА_61 мається помилка.

Оглянутим відео у судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_17 та ОСОБА_23 о 09.00 год. виходять з приміщення Шевченківського райвідділу міліції без надітих кайданок, самостійно, без зовнішніх ознак фізичного впливу. Перед приміщенням знаходяться ДІМ ОСОБА_10 та ОСОБА_39. О 09.05. у кадрі зявляється ОСОБА_10, а о 09.11 год ОСОБА_8 з паперами;

оглянутим відео у судовому засіданні, з якого вбачається, що ОСОБА_17 06.12. о 19.25 год. виходить з приміщення Залізничного райвідділу міліції без супроводу і підтримки, самостійно.

Заявою ОСОБА_25 прокурору Шевченківського району м.Львова про вчинення злочину щодо її сина ОСОБА_17 від 08.12.2011 (том №1 а.м.1);

заявою ОСОБА_23 прокурору Шевченківського району м.Львова щодо неправомірних дій працівників міліції від 09.12.2011 (том №1 а.м.2);

протоколом прийняття усної заяви ОСОБА_17 про вчинення злочину від 08.12.2011 щодо його незаконного утримання на опорних пунктах вул.Ак.Кучера та Золотій та нанесення тілесних ушкоджень (том №1 а.м.3-5);

протоколом виїмки від 05.01.2012 ЛШМД та медичною карткою ОСОБА_17 (том №1, а.м.20-28);

інформацією КП ЛС ШМД від 24.05.2012 щодо лікарів, які отримали виклик та прибули до Залізничного РВ. (том №2 а.м.86-87);

висновоком комісійної судово-медичної експертизи №219 від 24.12.2014, якою встановлено, що у ОСОБА_17 виявлені 1 синець у лівій попереково-клубовій ділянці, 1 синець на правій сідниці, по 1 синцю на задній поверхні обох стегон, по 1 одному синцю на передній поверхні обох гомілок які могли утворитися в період 03-05 грудня 2011 року, від ударів рукою, дерев'яною палицею, ногою у взутті, як про це вказує потерпілий та відносяться до легких тілесних ушкоджень (том №3 а.м. 243-248);

матеріалами перевірок в порядку ст.97 КПК України (у редакції КПК 1960 року) за фактами крадіжок майна із підвалів що на АДРЕСА_20, АДРЕСА_4, з яких вбачається, що 05.12.11 ОСОБА_10 відібрана заява та пояснення від ОСОБА_35 щодо крадіжки майна за адресою АДРЕСА_19, ОСОБА_36 щодо крадіжки майна за адресою АДРЕСА_5 та пояснення ОСОБА_36 щодо крадіжки майна за адресою АДРЕСА_5, відібрані пояснення від ОСОБА_17, а також явку із повинною ОСОБА_17 щодо крадіжки на АДРЕСА_5, ОСОБА_8 03.12.11 відібрані пояснення від ОСОБА_37 щодо крадіжки на АДРЕСА_17, а також явку із повинною ОСОБА_17 щодо крадіжки на АДРЕСА_18, ОСОБА_7 03.12.11 відібрані пояснення від ОСОБА_17 щодо крадіжки на АДРЕСА_17. Довідкою Шевченківського райвідділу міліції про те, що 03.12.11о 02.55 год. до чергової частини на 102 зателефонували та повідомили, що у підвалі на АДРЕСА_20 ходять невідомі, а також склад СОГ: ОСОБА_24, слідчий ОСОБА_48, СКР ОСОБА_50, ДІМ ОСОБА_39, рапортом працівника ППС ОСОБА_38, поясненнями ОСОБА_17 і ОСОБА_23, отримані ДІМ ОСОБА_39;

протоколом огляду від 13.01.2015 журналу ЖРЗПЗ Шевченківського РВ за період листопада - грудня 2011 року з якого вбачається, що 03.12.11 проведено запис повідомлення оператора 102 про проникнення у підвал на АДРЕСА_20, а також 03.12 та 05.12.11 року зареєстровані заяви ОСОБА_37, ОСОБА_36, ОСОБА_35 про вчинення крадіжок та за результатами розгляду матеріали скеровані до прокуратури (том№4 а.м. 159-170);

протоколом огляду від 18.12.2014, яким оглянуто копії матеріалів перевірки в порядку ст.97 КПК України за явками зі повинною ОСОБА_17 (том №3 а.м.234-235);

протоколом огляду від 14.01.2015, яким оглянуто матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_63 про крадіжку майна з підвалу по АДРЕСА_18 (том №4 а.м. 182-189);

інформацією, яка зазначена у листі від 04.11.2014 Шевченківського РВ про результати розгляду Шевченківським РВ матеріалів за явками із повинною ОСОБА_17, а саме, що порушена кримінальна справа № 143-0572 за ч.3 ст.185 КК України та передана для розслідування до Франківського РВ. (том №2 а.м.219);

відповіддю на запит щодо результатів розслідування Франківським РВ кримінальної справи за фактами крадіжок майна із підвалів, шо кримінальна справа № 143-0572 від 31.01.2012 втрачена під час подій, які мали місце в ніч з 18.02.2014 на 19.02.2014 (том №3 а.м.7);

іформацією від 01.12.2014 про втрату кримінальної справи №143-0572 за явками з повинною ОСОБА_17 та зобовязання Франківського РВ щодо відновлення матеріалів (том №3 а.м.186);

протоколом огляду документів - наглядового провадження у кримінальній справі №143-0572 за заявою ОСОБА_35 за ч.З ст.185 КК України, згідно якого виявлено постанову від 24.12.11 про порушення кримінальної справи за ч.3 ст.185 КК України за фактом викрадення майна у гр.ОСОБА_35 (том №4 а.м 125-127);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_17 від 06.02.2012, згідно якого ОСОБА_17 у присутності двох понятих та слідчого розказував та показував місця, де його утримували і де він писав явки з повинною (том 1 а.м.116-133);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_25 від 06.04.2012, згідно якого ОСОБА_25 у присутності двох понятих та слідчого розказувала де вона шукала сина, та відвідувала Шевченківський РВ (том №1 а.м. 134-140);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_17 від 07.04.2012, а саме перебування ним у приміщенні опорного пункту на вул. Ак.Кучера,8 (том№1 а.м.141-145);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_25, де зазначено, як ОСОБА_25 заходила на опроний пункт на вул. Ак.Кучера,8, коли шукала свого сина ОСОБА_17 (том №1 а.м.146-151);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_17 від 11.04.2012 згідно якого ОСОБА_17 у присутності двох понятих та слідчого розказував як його на вул.Клепарівській у м.Львові передавали працівникам Залізничного Р.В. (том №1 а.м.156-163);

протоколом відтворення обстановки та обставин події із участю ОСОБА_30 від 26.05.2012, згідно якого ОСОБА_30 у присутності двох понятих та слідчого розказувала та показувала місце, як приходила до Шевченківського РВ та зясовувала місцезнаходження ОСОБА_17 (том №2 а.м.105-111);

протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_17 від 04.11.2014, згідно якого ОСОБА_17 у присутності двох понятих та слідчого розказував як йому наносили тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в опорних пунктах на вул. Ак.Кучера, 8 та Єрошенка, 20, а також вказав на замуровані двері на вул. Єрошенка, 20, де була кімната у якій його утримували кілька діб (том №2 а.м.232-255);

протоколом пред'явлення особи для впізнання із участю ОСОБА_17 від 10.04.2012 - впізнання ОСОБА_21 (том №1 а.м. 164- 166);

протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_21 та ОСОБА_17 від 12.04.2012. (том№1 а.м.167-172);

протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_34. та ОСОБА_17 від 19.04.2012. (том№1 а.м.1178-181);

протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_31 та ОСОБА_17 від 19.04.2012 (том №1 а.м.182-185);

протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_8 та ОСОБА_17 від 04.05.2012. (том №1 а.м.236-242);

протоколом ставки віч-на-віч із участю ОСОБА_34 та ОСОБА_25 від 09.05.2012 (том №2 а.м.9-11);

протоколом ставки віч-на-віч із участю ОСОБА_5, ОСОБА_17 від 10.05.2012(том №2 а.м.25-28);

протоколом ставки віч-на-віч із участю ОСОБА_5, ОСОБА_25 від 11.05.2012 (том №2 а.м.33-36);

протоколом ставки віч-на-віч з участю ОСОБА_7, ОСОБА_17 від 12.05.2012. (том №2 а.м.54-59);

протоколом ставки віч-на-віч з участю ОСОБА_10, ОСОБА_25 від 14.05.2012 (том №2 а.м.60-64);

протоколом ставки віч-на-віч з участю ОСОБА_10, ОСОБА_17 від 14.05.2012 (том №2 а.м.65-73);

протоколом ставки віч-на-віч з участю ОСОБА_32, ОСОБА_25 від 18.05.2012 (том№2 а.м. 79-81);

протоколом огляду місця події від 18.04.2012 - згідно якого відбулося вилучення одягу ОСОБА_17 на опорному пункті Шевченківського РВ за адресою вул.Ак.Кучера,8 (том №1 а.м. 173-177);

протоколом огляду речей - кросівок, куртки, светра ОСОБА_17 від 21.04.2012, які були вилучені 18.04.2012 на опорному пункті Шевченківського РВ за адресою вул.Ак.Кучера,8 (том №1 а.м.212-215);

протоколом пред'явлення предметів для впізнання за участі ОСОБА_17 (пред'явлення светра) від 20.04.2012, ОСОБА_25 (пред'явлення паска) від 21.04.2012, ОСОБА_17 (пред'явлення паска, кросівок, куртки) від 21.04.2012, ОСОБА_25 (пред'явлення кросівок, куртки, куртки) від 21.04.2012 (том №1 а.м. 190-211);

висновоком судово-трасологічної експертизи від 10.05.2012, якою встановлено, що на светрі, що вилучений на опорному пункті на вул. Ак.Кучера, 8, виявленні на поверхні верхньої та середньої частин спинки, сліди нашарування, утворені в результаті комбінованого контактування з твердою, дерев'яною в основі поверхнею або твердими, виготовленими з деревини, предметом, з обмеженою поверхнею, що містить нашарування речовини, схожих на грунт. Вказані сліди утворені внаслідок статичного контакту (притискання) з наступним динамічним контактом в напрямку знизу вверх відносно нижнього краю спинки светра та дещо справа наліво відносно поздовжньої осі спинки светра, отже дія сили, в результаті прикладання якої утворилися динамічні сліди, відбувалася у протилежному напрямку - зверху вниз та дещо зліва направо відносно вказаних вище частин спинки светра (том №1 а.м.219-230);

протоколом огляду одягу та взуття потерпілого ОСОБА_17 від 18.12.2014, які повернуті з Шевченківського районного суду м.Львова після розгляду кримінальної справи (том №3 а.м.222-230);

речовими доказами - одяг та взуття потерпілого ОСОБА_17, що вилучені 18.04.2012 на опорному пункті Шевченківського РВ за адресою вул.Ак.Кучера,8 і які були оглянуті у судовому засіданні та упізнані потерпілим;

рапортом про виконання доручення щодо встановлення номерів телефонів, якими у період з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувались обвинуваченні (том №3 а.м.212-213);

протоколом огляду від 13.01.2015 матеріалів кримінального провадження №42013150090000209, з якого вбачається, що було встановлено номер мобільного телефону НОМЕР_11, яким користується ОСОБА_7 станом на вересень 2013 року (том № 4 а.м. 134-158);

інформацією, яка міститься на оптичному диску та отримана на підставі ухвали слідчого судді від 30.10.2014 від оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_1, яким у період часу з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувався абонент ОСОБА_21 та протоколом огляду від 26.11.2014 (том №3 а.м. 62-79);

інформацією, яка міститься на оптичному диску та отримана на підставі ухвали слідчого судді від 06.11.2014 від оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_2, яким у період часу з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувався абонент ОСОБА_5, та на підставі ухвали слідчого судді від 12.11.2014 від оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3, яким у період часу з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувався абонент ОСОБА_8 та протоколом огляду від 26.11.2014. (том №3 а.м. 80-114);

інформацією, яка міститься на оптичному диску та отримана на підставі ухвали слідчого судді від 12.11.2014 від оператора стільникового зв'язку ТзОВ «Астеліт» за номером НОМЕР_4, яким у період з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувався абонент ОСОБА_10, та на підставі ухвали слідчого судді від 14.11.2014 від оператора стільникового зв'язку ТОВ «Астеліт» за номером НОМЕР_5, яким у період часу з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувався абонент ОСОБА_23 та протоколом огляду від 19.12.2014 (том №3 а.м.115-130);

інформацією, яка міститься на оптичному диску та отримана на підставі ухвали слідчого судді від 24.11.2014 від оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_6, яким у період з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувався абонент ОСОБА_10, та на підставі ухвали слідчого судді від 27.11.2014 від оператора стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_7, яким у період з 03.12.2011 по 06.12.2011 користувався абонент ОСОБА_7 та протоколом огляду від 13.01.2015 (том №3 а.м. 131-164);

протоколом судового засідання від 04.02.2014, яким оглянуто матеріали кримінальної справи № 1328/5630/12 провадження 1/466/11/14 (том №2 а.м. 178-183);

протоколом судового засідання від 09.04.2014, з якого вбачається, що у судовому засіданні 09.04.2014 оглянуто запис ТРК «Люкс» та матеріали справи (том №2 а.м. 190- 197);

протоколом огляду відеозапису ТРК «Люкс» (том № 3 а.м.233) а також оглядом відеозапису ТРК «Люкс» тривалістю 02.37 хв. із зображенням журналістського сюжету про обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_17;

документами, що стосуються розподілу службових повноважень та обов'язків обвинувачених, а саме Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України (том №3 а.м.185, том №4 а.м.18- 49).

Нанесення біля під'їзду будинку АДРЕСА_18 ОСОБА_7 одного удару палкою по спині ОСОБА_17, слід виключити з обвинувачення як таке, що не знайшло свого підтвердження.

Катування визначається тяжкою формою нелюдського поводження із визначеною метою, тобто поводження, що спеціально заподіяно у жорстокій фізичній формі супроводжується фізичними та психічними стражданнями або грубо принижує людину перед іншими людьми чи змушує її діяти проти своєї волі або совісті.

Це поводження, яке викликає у потерпілих почуття страху, муки і неповноцінності, та здатне принизити і зганьбити їх. Його також можна характеризувати як таке, що може зламати фізичний і моральний опір потерпілого.

Оскільки суд вважав, що утримання потерпілого ОСОБА_17 упродовж кількох годин: з 09.11 год до 11.43 год. 03.12.11 та нанесення легких тілесних ушкоджень не набуло ознаків катування, то у подальшому, дії, які у поєднанні з зазначеними, а саме незаконне утримання з 03.12.11 і до 05.12.11 та примушування проти волі потерпілого до визнання вчинання ним злочинів, є у розуміння ст.127 КК України як катування.

Кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.127 КК України є вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

За доказами, які суд дослідив та важав їх допустими вбачається, що метою незаконного утримання потерпілого ОСОБА_17 було примушування останнього до зізнання вчинення злочинів, написання явок з повинною. Для цього обвинувачені почергово утримували потерпілого у службовому приміщенні опорного пункту, що на вул.Єрошенка, 20 у м.Львові з 03.12 і до 05.12.2011 року.

Так, отримавши 03.12.11 від ДІМ ОСОБА_64, ДІМ ОСОБА_39 пояснення про вчинення крадіжок у АДРЕСА_4 у м.Львові, обвинувачені домовились утримувати потерпілого ОСОБА_17 потерпілого у службовому приміщенні опорного пункту, що на вул.Єрошенка, 20.

Вже 05.12.11 ОСОБА_10 відібрав заяву та письмові пояснення від ОСОБА_35 щодо викрадення у її підвалі за адресою АДРЕСА_21 газової колонки та після того як потерпілого ОСОБА_17 ОСОБА_7 примусово доставлено на опорний пункт на вул.Ак.Кучера,8, відібрав у ОСОБА_17 явку з повинною (том 1 а.м. 51,59,61).

В подальшому 05.12.11 ОСОБА_10, ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_17 прибули на вул.Судову до ОСОБА_65, відібрали пояснення та склали акт добровільної видачі газової колонки (том 1 а.м. 42,50)

Не визнання вини обвинуваченими судом розцінюється як свій захист та направлене на уникнення від кримінальної відповідальності.

Показання ОСОБА_59 та ОСОБА_60 в частині затримання ОСОБА_17 у місті, що в подальшому доставили його на опорний пункт на вул.Одеській, не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються показаннями самого потерпілого ОСОБА_17 та іншим дослідженим судом доказами, котрі наводилися вище і якими встановлені фактичні обставини справи щодо цієї події, розцінюються судом як неправдиві, що спрямовані на введення в оману. Такі свідчення суд оцінює критично.

Відповідно до вимог статті 65 КК, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, а згідно з частиною 2 статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно із статтею 75 КК в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Зокрема, із встановлених обставин кримінального правопорушення убачається, що злочин скоєний працівниками правоохоронних органів, які повинні захищати населення від протиправних дій, а не вчинювати такі протиправні дії. Крім того ставлення винних до скоєного свідчить про їх суспільну небезпечність, а за характером і обставинами вчинений злочин, належить до категорії тяжкого злочину, що завдало шкоди здоров'ю потерпілого. А тому суд вважає, що виправлення обвинувачених не можливе без ізоляції від суспільства.

Дії ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 слід вірно кваліфікувати за частиною 2 статті 365 КК України як перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним інтересам та супроводжувалися насильством, погрозами застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів і болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Дії ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 слід вірно кваліфікувати як катування тобто умисне заподіянні сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення, насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, їхні наслідки, особу винного, який раніше не судимий, характеризується відповідно до службової характеристики посередньо, за місцем проживання позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_19, на обліках у психоневрологічному та психіатричному диспансерах не перебуває.

Обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання відсутні.

Суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства і міру покарання йому слід обрати в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах.

Крім того суд вважає, що на підставі статті 54 КК України, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, його слід позбавити спеціального звання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_10 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, їхні наслідки, особу винного, який раніше не судимий, характеризується відповідно до службової характеристики посередньо, за місцем проживання позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_20 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_21, на обліках у психоневрологічному та психіатричному диспансерах не перебуває.

Обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання відсутні.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 не можливе без ізоляції від суспільства і міру покарання йому слід обрати в межах санкції частини статтей, за якими кваліфіковано злочин, за кожний злочин окремо і шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточну міру покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах.

Крім того суд вважає, що на підставі статті 54 КК України, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, його слід позбавити спеціального звання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, їхні наслідки, особу винного, який раніше не судимий, характеризується відповідно до службової характеристики посередньо, за місцем проживання позитивно, на обліках у психоневрологічному та психіатричному диспансерах не перебуває.

Обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання відсутні.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 не можливе без ізоляції від суспільства і міру покарання йому слід обрати в межах санкції частини статтей, за якими кваліфіковано злочин, за кожний злочин окремо і шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточну міру покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах.

Крім того суд вважає, що на підставі статті 54 КК України, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, його слід позбавити спеціального звання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочинів, їхні наслідки, особу винного, який раніше не судимий, характеризується відповідно до службової характеристики посередньо, за місцем проживання позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_22 на обліках у психоневрологічному та психіатричному диспансерах не перебуває.

Обставини, які б пом'якшували чи обтяжували покарання відсутні.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 не можливе без ізоляції від суспільства і міру покарання йому слід обрати в межах санкції частини статтей, за якими кваліфіковано злочин, за кожний злочин окремо і шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточну міру покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах.

Крім того суд вважає, що на підставі статті 54 КК України, оскільки обвинуваченим вчинено тяжкий злочин, його слід позбавити спеціального звання.

Забопіжний захід підписка про невиїзд залишити без змін до набрання виром законної сили.

Речові докази вирішити у порядку ст.100 КПК України

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 365 КК України (в редакції від 12.02.2014р.) та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 27 - ч.2 ст. 127 КК України - виправдати.

У відповідності до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання «майор міліції».

Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_5 залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведену у справі трасологічну експертизу в розмірі 613, 00 грн. (шістсот тринадцять гривень, 00 копійок).

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 365 (в редакції від 12.02.2014р.) та ч.2 ст.127 КК України призначивши йому покарання:

за ч.2 ст.365 КК України (в редакції від 12.02.2014р.) у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки,

за ч.2 ст.127 КК України у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді пяти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади права займати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

У відповідності до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_10 спеціального звання «лейтинант міліції».

Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_10 залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_10 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати за проведену у справі трасологічну експертизу в розмірі 613, 00 грн. (шістсот тринадцять гривень, 00 копійок).

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 365 (в редакції від 12.02.2014р.) та ч.2 ст.127 КК України призначивши йому покарання:

за ч.2 ст.365 КК України (в редакції від 12.02.2014р.) у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки,

за ч.2 ст.127 КК України у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді пяти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

У відповідності до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_7 спеціального звання «сержант міліції»

Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_7 залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведену у справі трасологічну експертизу в розмірі 613, 00 грн. (шістсот тринадцять гривень, 00 копійок).

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 365 (в редакції від 12.02.2014р.) та ч.2 ст.127 КК України призначивши йому покарання:

за ч.2 ст.365 КК України (в редакції від 12.02.2014р.) у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

за ч.2 ст.127 КК України у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді пяти років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

У відповідності до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_8 спеціального звання «старшина міліції».

Запобіжний захід - підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_8 залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України у Львівській області витрати за проведену у справі трасологічну експертизу в розмірі 613, 00 грн. (шістсот тринадцять гривень, 00 копійок).

Речові докази у справі - упаковані та опечатані у пакети: светер, куртка, черевики, ремінь - повернути потерпілому ОСОБА_17

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя П. С. Невойт