Вирок № 80641071, 22.03.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/282/19

Провадження №1-кп/460/475/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2019 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря с/з- Юрчишина В.В.

прокурора Фаля П.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015140410000002 від 05.01.2015 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця с. Саф'яни Ізмаїльського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, колишнього військовослужбовця військової частини В4264, звільненого з військової служби 14.12.2018 року, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, не маючи наміру назавжди ухилитися від обов'язків військової служби у період з 16.12.2014 року по 14.12.2018 року самовільно залишив військову частину В4264 без поважних причин та перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 407 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 після роз'яснення суті обвинувачення, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.3 ст. 407 КК України свою вину визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно у період з 16.12.2014 року по 14.12.2018 року у зв'язку із сімейними обставинами, був змушений самовільно залишити військову частину В4264 та перебував у цей період за місцем свого проживання, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст. 407 КК України правильна, оскільки він, будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, які пом'якшують обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

З урахуванням наведеного, а також особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має стійкі соціальні зв'язки, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, йому слід призначити покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.3 ст.407 КК України у вигляді позбавлення волі. Враховуючи наявність обставин, що пом'якшують обвинуваченому покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Речових доказів у справі немає.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.А. Кондратьєва