Рішення № 80640455, 12.03.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2178/18 Провадження № 2/450/335/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді Кіпчарського М.О.,

за участю секретаря судового засідання Микитів Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО СВАРОГ»про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

позивач 11.07.2018 року звернувся до суду з позовом, та з урахуванням уточнених позовних вимог від 05.12.2018р., просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь 25 000 грн. матеріального збитку завданого внаслідок ДТП та витрат за прострочення виконання грошового зобов’язання, а саме 3022,92 грн. інфляційних витрат та 1102,42 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27.04.2017 року о 15:55 год. на 548 км+700 м а/д Київ – Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mersedes Benz Vito» н.з. ВС3131ЕО під керуванням позивача та транспортного засобу «Іveco Daily 35C14» н.з. СВ 4010ВВ з причепом «Одисей» н.з. СВ8470ХТ, під керуванням водія ОСОБА_2

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 22.06.2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито відносно нього у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У зв’язку з прийняттям вказаних рішень, він звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі-ПрАТ«СК«ПЗУ Україна») з проханням виплати страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Іveco Daily 35C14» на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахований згідно договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак йому було відмовлено у прийнятті документів, оскільки відсутнє судове рішення, яким винуватцем в даній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2

Дану відмову вважає безпідставною та спрямованою на уникнення виконання зобов’язань з відшкодування шкоди, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому винуватцем ДТП є водій автомобіля «Іveco Daily 35C14» ОСОБА_2, і вина останнього встановлена згаданою постановою Сихівського районного суду м. Львова.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, остання подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, в якій вказала, що уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзив на позов.

Представник відповідача - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відзив на позов, в якому вказав, що позовні вимоги вважає не обґрунтованими та просить в задоволенні таких відмовити. Відзив мотивує тим, що на момент звернення позивача з заявою про настання страхового випадку та в процесі розгляду справи особа, винна у ДТП, встановлена не була, тому у страхової компанії не виникає обов’язку щодо відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок ДТП. Окрім цього позивачем не надано обґрунтованого розрахунку заподіяних йому збитків, які він просить стягнути.

Представник третьої особи – ТзОВ «НПО СВАРОГ», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив.

05.12.2018 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що постановою Сихівського районного суду м. Львова від 22.06.2017 року у справі № 464/2887/17 встановлено що ДТП, яке мало місце 27.04.2017року, знаходиться у причинному зв’язку з порушеннями, які допустив водій ОСОБА_2, так як саме його діями було допущено порушення ПДР України при здійсненні обгону. Тобто суд фактично визнав винуватцем ДТП ОСОБА_2, а також причинний зв'язок між допущеним ним порушенням та дорожньо-транспортною пригодою. Відповідно до ремонтної калькуляції № 180775 від 18.06.2017 року, яка надана ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість відновлювального ремонту належного ОСОБА_1 автомобіля «Mersedes BenzVito» н.з. ВС3131ЕО, становить 25212, 58 грн., вказану суму позивач вважає достатньою.

Оскільки в судове засідання не явилися всі учасники справи, суд відповідно до вимог ст.223 та ст.247 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення у їх відсутності та на підставі наявних у справі даних і доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2017 р. о 15.55 год. на 548 км+700 м. автодороги Київ-Чоп відбулась ДТП за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito», н.з ВС3131ЕО під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Iveco Daily 35C14» н.з.СВ4010ВВ під керуванням ОСОБА_2

Постановою Сихівського районного суду м. Львова № 464/2887/17 від 22.06.2017 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 22.11.2017 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно даної постанови ДТП, яке сталося за участю двох водіїв, знаходиться у причинному зв’язку з порушеннями, які допустив водій ОСОБА_2, так як саме його діями було допущено порушення вказаних норм ПДР України при здійсненні обгону. При виникненні вказаної ситуації водій ОСОБА_1 не мав можливості запобігти своїми діями ДТП, оскільки видимість смуги зустрічного руху була обмеженою у зв’язку із затором в смузі попутного напрямку.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Iveco Daily 35C14» н.з.СВ 4010ВВ ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК«ПЗУ Україна» на підставі договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно полісу №АК/6227368, терміном дії з 16.04.2017 року до 15.04.2018 року, з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб у розмірі 100 000 грн. та франшизою у розмірі 00,00 грн.

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (ч. 2ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5ст. 1187 ЦК України, п. 1 ч. 2ст. 1167 ЦК України).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився та не скористався таким своїм правом, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї невинуватості і не довів що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини.

Таким чином суд приходить висновку, що відсутність постанови про притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 за завдану шкоду, оскільки його вина підтверджена належними та допустимими доказами по справі, а його дії щодо порушень правил дорожнього руху знаходились у причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою,

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ремонтної калькуляції № 180775 від 18.06.2017 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Mercedes-Benz Vito», н.з ВС3131ЕО, з урахуванням фізичного зносу, становить 25 212,58 грн.

Статтею 6 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22 - 31, 35, 36 вказаного Закону, настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого.

Згідно висновку Верховного Суду України, зробленого про розгляді справи № 6-725цс16, завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов’язанні ним є страховик).

Разом з тим зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок

Всупереч зазначеному обов’язку по виплаті позивачу страхового відшкодування та відшкодування завданої шкоди, відповідачі своєчасно його не виконали, так як кошти не сплачені до даного часу.

У відповідності до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові №6-927цс16 від 01.06.2016 року правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов’язанням. Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов»зань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання.

Оскільки відповідачі прострочили виконання основного грошового зобов’язання, до такого слід застосувати санкції, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, та стягнути на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 3022,92 грн. за період з 22.06.2017 року по 05.12.2018 року , а також 3% річних в розмірі 1102,42 грн. за цей же період.

Суд надає віри вказаним сумам, оскільки такі розраховано у відповідності до доданого до матеріалів справи розрахунку та перевірені судом.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у виді судового збору розміром по 352,40 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.15,16,22, 625,979,1166, 1187, 1188,1192 ЦК України. ст.ст. 10,81,133, 137,141, 258-259, 263-265,273, 351-355 ЦПК України, ст. 4, 5, 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд -

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код в ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження 04112, м.Київ, вул.Дегтярівська,62, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, 25 000 грн. (двадцять п’ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 3022,92 грн.(три тисячі двадцять дві гривні 92 копійки) інфляційних втрат за період з 22.06.2017 року по 05.12.2018 року, та 1102,42 грн. (одна тисячі сто дві гривні 42 копійки) три проценти річних за період з 22.06.2017 року по 05.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користьна користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352,40 грн..

На рішення суду може бути подана апеляційнаскарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.273 ЦПК України.

СуддяОСОБА_4