Вирок № 80640230, 21.03.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1728/19

Провадження № 1-кп/442/185/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Павлів З.С.

з участю секретаря судових засідань - Михавко І.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140110002698 від 30.12.2018 на підставі угоди про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, проживаючого АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

з участю:

прокурора - Федишина В.Б.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - Урдея М.Ф.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 30 грудня 2018 року, орієнтовно о 02 год. 05 хв., на ділянці дороги по вул. Трускавецькій в м.Дрогобичі Львівської області, навпроти будинку №42, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку центру міста, всупереч вимогам чинних Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: п.1.5, згідно якого «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків», п.1.10, згідно якого « небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися», п.2.3, згідно якого «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну», п.12.3, згідно якого «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», не стежив за дорожньою обстановкою, проявив неуважність та при виникненні небезпеки для руху, а саме: появі пішохода у полі зору водія на проїзній частин дороги, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який йшов по проїзній частині дороги в попутному напрямку.

В результаті ДТП пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у виді забійної рани правої лобної ділянки, перелому передньої стінки правої гайморової пазухи, лобної кістки справа, що проходить через верхню стінку орбіти та лобну пазуху із гострою субдуральною гематомою справа з деяким здавленням заднього рогу латерального шлуночка та гематосинусом, рвано-забійна рана під лівим оком, синець під правим оком, множинні садна в лівій лобній ділянці, в правій виличній ділянці, на спинці носа, на крилі носа зліва, біля зовнішнього кута лівого ока, на тильній та долонній поверхні правої та лівої кисті, на спині ззаду в ділянці попереку справа, на передній поверхні середньої третини правої гомілки, на зовнішньо-бічній поверхні правої гомілки в середній та нижній третині, на передній поверхні середньої третини лівої гомілки, на зовнішньо-бічній поверхні нижньої третини лівої гомілки, на зовнішньо-бічній поверхні лівого стегна, на зовнішньо-бічній поверхні нижньої третини правого стегна, на верхній третині зовнішньо-бічній поверхні правого стегна, які по ступеню тяжкості кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

11.03.2019 між підозрюваним ОСОБА_2, з участю захисника Урдея М.Ф., та прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури Федишиним В.Б. укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.286 КК України, який у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання на підставі ст.76 КК України.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В даному випадку наявна заява - згода потерпілого ОСОБА_4 на укладення угоди.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді три роки позбавлення волі, із звільненням обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, та покладення на нього обов'язків, передбачені ст. 76 КК України. В угоді не визначено призначення додаткового покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки умисного невиконання угоди. В угоді зазначені права і обов'язки прокурора та обвинуваченого щодо укладення угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні вказаної угоди.

Захисник Урдей М.Ф. у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості. Також просить суд взяти до уваги ту обставину, що в обвинуваченого на утриманні є престаріла мама, яка потребує постійного лікування та періодичного обстеження в лікувальних закладах, тому просить суд не позбавляти ОСОБА_2 права керування транспортним засобом.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також просить задоволити в повному обсязі цивільний позов прокурора про відшкодування витрат, понесених КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в сумі 28244 гривень.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. На адресу суду надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу у його відсутності. Згідно наданої письмової заяви висловив письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості, претензій до обвинуваченого не має, просить проводити розгляд даного кримінального провадження у його відсутності.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.286 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди про визнання винуватості.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_2, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, за якою обвинувачуваному належить призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Судом роз'яснено ОСОБА_2 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи наявні в матеріалах кримінального провадження розрахунки обґрунтованості суми, заявленої до відшкодування, а також визнання обвинуваченим цивільного позову в повному обсязі, суд вважає, що цивільний позов прокурора про відшкодування витрат, понесених КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 в розмірі 28244 гривень , слід задоволити.

Запобіжний захід не обирався.

З речовими доказами слід поступити відповідно до вимог ст.100КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11.03.2019, укладену між прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Федишиним Володимиром Богдановичем та підозрюваним ОСОБА_2 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2018 за № 12018140110002698 .

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 11.03.2019 покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставі ст.ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку в один рік та покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов Дрогобицької місцевої прокуратури задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради ( р/р 31414544700014, 24060300( інші надходження) МФО 825014, ЗКПО 38007496) 28244 грн. витрат, понесених КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.01.2019 року та частково скасований ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 31.01.2019, на автомобіль НОМЕР_2.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_2., який належить ОСОБА_2, та який передано останньому для користування на підставі ухвали слідчого судді від 31.01.2019 про часткове скасування арешту на майно - залишити ОСОБА_2 як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Павлів З.С.