Ухвала суду № 80638959, 21.03.2019, Перечинський районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року

м.Перечин

Справа №304/415/19

Провадження №1-кс/304/166/2019

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області - Шешеня М.О., за участі секретаря судового засідання - Гарайдич Р.А., прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури - Демківа Р.О., слідчого СВ Перечинського ВП - Димчука В.М., підозрюваного - ОСОБА_3, захисника підозрюваного - адвоката Штефаняка І.І., розглянувши клопотання щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, тимчасово непрацюючого, раніше судимого,-

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Перечинського відділення поліції Димчук В.М. звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, яке мотивує тим, що ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, 12 березня 2019 року близько 03 год. 40 хв. відкрито, з метою заволодіння чужим майном, заздалегідь підготувавшись, зокрема одягнувшись у темні балаклави та взяв в руки знаряддя вчинення злочину, а саме ОСОБА_3 взяв предмет схожий на пістолет, а ОСОБА_6 - предмет схожий на бейсбольну біту, через вхідні двері проникли до приміщення цілодобового магазину «Повна Комора», який розташований по вул.Центральній, №61 в с.Дубриничі Перечинського району Закарпатської області, в якому знаходилися продавець ОСОБА_7 та охоронець ОСОБА_8, де ОСОБА_3 погрожуючи предметом схожим на пістолет наказав ОСОБА_7 віддати гроші та зайти у підсобне приміщення, а ОСОБА_6 погрожуючи охоронцю ОСОБА_8 предметом схожим на дерев'яну биту також наказав йти до підсобного приміщення, на що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побоюючись за своє життя та здоров'я, добровільно виконали усні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Після чого останні зачинили їх в підсобному приміщенні магазину та з касового апарату взяли гроші в сумі 21 тис. гривень, а також із прилавків магазину взяли мобільний телефон марки «IPHONE 6S», який належить ОСОБА_7 та мобільний телефон марки «MYPHONE 5», який належить ОСОБА_8, після чого вийшли з магазину, чим спричинили потерпілим, а саме власнику магазину ОСОБА_9, продавцю магазину ОСОБА_7 та охоронцю магазину ОСОБА_8 матеріальну шкоду, яка на даний час встановлюється. 20 березня 2019 року ОСОБА_3 органом досудового розслідування за погодженням із процесуальним керівником повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_9 від 12 березня 2019 року, протоколом огляду місця події від 11 березня 2019 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9, протоколами обшуків від 20 березня 2019 року, протоколом пред'явлення впізнання речей від 20 березня 2019 року, протоколом огляду та вилучення речей від 20 березня 2019 року, протоколами допиту свідків. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, шляхом їх підкупу або залякування; вчинити інші кримінальне правопорушення, та існує ризик впливання ним на свідків та потерпілих шляхом залякування, для зміни їх показів тощо, а також враховуючи реакцію мешканців села Дубриничі та Перечинського району в цілому, соціальні наслідки даного правопорушення, зухвалість та спосіб вчинення злочину, воно викликало неабиякий суспільний резонанс, висвітлення у засобах масової інформації, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам визначеним ч.2 ст.177 КПК України, а тому слідчий просить слідчого суддю застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

У судовому засіданні прокурор Демків Р.О. та слідчий Димчук В.М. подане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат Штефаняк І.І. проти заявленого клопотання заперечили і просили обрати менш суворий запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, так як вважають, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити нормальну процесуальну поведінку підозрюваного, як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи у суді.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, згідно статті 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно ч.1 та п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні встановлено, що 12 березня 2019 року матеріали досудового розслідування за вищевказаним фактами були внесені до ЄРДР за №12019070130000102, з правовою кваліфікацією ч.3 ст.187 КК України.

Також встановлено, що 20 березня 2019 року ОСОБА_3 в порядку ст.278 КПК України було оголошено повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, за який може понести покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, а отже таким чином може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, дане суспільно-небезпечне діяння вчинив під час іспитового строку, офіційно на даний час не працює, неодружений, будь-яких матеріальних доходів не має, будь-яким майном не володіє, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, будь-яких утриманців не має.

Тому, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам вчинення підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення та переховуванням його від органів досудового розслідування та/або суду, а відтак до нього з огляду на положення ст.ст.177, 181, 183 КПК України слід застосувати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Тому, керуючись ст.5 п.1 підпункт "с" Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.29 Конституції України, ст.ст.177, 182,183,188, 189,194,376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Димчука В.М., погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Демківим Р.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 20 травня 2019 року (включно), без визначення розміру застави.

Рахувати ОСОБА_3 строк тримання під вартою з моменту його фактичного затримання.

Визначити дату закінчення дії обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 16 год. 00 хв. 20 травня 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Шешеня М. О.