Ухвала суду № 80638342, 04.12.2018, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/562/18

Провадження № 1-кп/237/414/18

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

30 листопада 2018 року м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Медведського М.Д.,

суддів Приходько В.А., Сенаторова В.А.,

при секретарі Махно Ю.В.,

за участю прокурора Хітматуліна О.Е.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Осадчого В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Курахове кримінальне провадження № 22017050000000339 від 26.12.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Донецьку, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2018 року до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження № 22017050000000339 від 26.12.2017 року з обвинувальним актом, в якому ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В ході судового розгляду кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 29.11.2018 року через канцелярію суду прокурором Хітматуліним О.Е. подано письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, оскільки строк дії ухвали Мар'їнського районного суду Донецької області від 03.10.2018 року, якою було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 01.12.2018 року, однак по провадженню на даний час ще триває судове слідство та не прийнято остаточного рішення.

В судовому засіданні прокурор Хітматулін О.Е. просив строки тримання під вартою продовжити на 60 діб, пояснив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є актуальними, призначення більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти громадської безпеки, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Обвинувачений проживає на території, де триває проведення операції об'єднаних сил поблизу лінії розмежування з тимчасово окупованою територією так званої «ДНР», обвинувачується в сприянні діяльності терористичної групи, діяльність якої в інтересах РФ завдала і завдає значної шкоди державним інтересам України та охороняємим законом правам громадян України. Усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін обвинувачений може переховуватись від суду, в тому числі на непідконтрольній території, тобто ризик ухилення від суду на території так званих «ДНР», «ЛНР» та РФ є підвищеним. Крім того, він, як особа, яка сприяла протиправній діяльності терористичної групи в будь-який час може вступити до терористичної групи або організації і продовжити злочинну терористичну діяльність та скоїти нові злочини. Вказані значні суспільні ризики, враховуючи тяжкість можливого покарання, з урахуванням суті обвинувачення в сприянні діяльності терористичної організації переважають над правом особистої свободи ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 просив клопотання залишити без задоволення, оскільки тримання під вартою негативно впливає на стан його здоров'я. Пояснив, що мав проблеми зі здоров'ям раніше, що стало підставою для звільнення від військової служби. Також пояснив, що не розумів наслідків вчиненого діяння.

Захисник Осадчий В.І. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотанні, оскільки всі викладені прокурором доводи та обставини суд вже досліджував та не знайшов їх достатніми для продовження строків тримання обвинуваченого під вартою. Жодних нових обставин чи доводів прокурором не доведено, відтак, на думку захисника, клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження при розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши представлені матеріали клопотання, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що зміст клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 29.11.2018 року є повністю тотожнім змісту клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 21.11.2018 року.

Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 28.11.2018 року було розглянуто клопотання прокурора від 21.11.2018 року, за результатами розгляду якого у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 було відмовлено.

Таким чином, обставини, викладені прокурором у клопотаннях про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 21.11.2018 року та від 29.11.2018 року, судом були у порядку встановленому КПК України досліджені та оцінені на предмет обґрунтованості та достатності стосовно питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що знайшло своє відображення у повному тексті Ухвали від 28.11.2018 року, згідно якої, наведені прокурором обставини та доводи, колегія суддів визнала необґрунтованими та недостатніми для подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Однак, у судовому засіданні 30.11.2018 року судом не встановлено будь-яких нових доводів та обставин, які не були відомі і не були враховані колегією суддів при розгляді аналогічного клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при вирішенні цього питання у судовому засіданні 28.11.2018 року.

Суд зауважує, що клопотання прокурора від 29.11.2018 року не містить викладу обставин, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, тобто обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, так само, як не містило таких обставин клопотання прокурора від 21.11.2018 року. Відсутність таких обставин свідчить про те, що прокурором не доведено суду існування таких обставин. Усні пояснення прокурора, надані в судовому засіданні, так само не містять посилань на конкретні обставини, окрім тяжкості покарання та сутності обвинувачення, які могли б свідчити про не зменшення ступеня ризиків, що виправдовує подальше тримання особи під вартою.

Таким чином, прокурором у судовому засіданні не доведено обставини, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, відтак, клопотання прокурора від 29.11.2018 року про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню в силу ч. 5 ст. 199 КПК України, яка носить імперативний характеру для суду.

Суд в своїй Ухвалі від 28.11.2018 року ретельно обґрунтував свої висновки про неможливість тривалого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою лише внаслідок наявності обвинувачення без встановлення конкретних обставин, що свідчать про необхідність такого тримання та неможливість усунення ризиків без застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В контексті неможливості призначення інших запобіжних заходів обвинуваченому, окрім тримання під вартою, в силу ч. 1 ст. 183, ч. 5 ст. 176 КПК України у зв'язку із обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, суд зазначає, що, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, система обов'язкового тримання під вартою несумісна із § 3 статті 5 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи. (п. 84 справи Ілійков проти Болгарії від 24.07.2001).

Окремо колегія суддів зауважує на порушення прокурором ч. 1 ст. 199 КПК України, згідно якої клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. В свою чергу, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 було подано до суду 29.11.2018 року, а строк тримання під вартою, відповідно до попередньої ухвали - до 01.12.2018 року, включно.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючисьст.ст. 177, 199, 201, 193, ч.3 ст.331 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання прокурора Хітматуліна О.Е. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 04.12.2018 року.

Суддя-доповідач М.Д.Медведський

Судді В.А.Приходько

В.А.Сенаторов

Дата документу 04.12.18 року