Ухвала суду № 80635507, 11.03.2019, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/94/19

Провадження № 2/700/134/19

11 березня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу №700/94/19 провадження № 2/700/134/19 за позовом Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах управління соціального захисту населення Лисянської РДА Черкаської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вироком Лисянського районного суду від 12.10.2018 року обвинувачену ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального провадження за ч. 1 ст. 190 КК України. Так, за вироком суду, який набрав законної сили 12.11.2018 року, встановлено, що ОСОБА_1, звернувшись до управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації із заявою про призначення та виплату їй матеріальної допомоги малозабезпеченим сім'ям на підставі постанови КМУ № 250 від 24.02.2003 року. Однак при заповненні декларації про доходи та майновий стан членів сім'ї не вказала, що у її власності перебуває земельна ділянка (пай) загальною площею 6,4864 га, що знаходиться в адміністративних межах смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області, яка з 17.02.2014 року перебуває в оренді ТОВ «Хортиця-Агро» та за користування якою ОСОБА_1 отримала орендну плату. На підставі заяви відповідачу виплачено державну соціальну допомогу та в результаті приховування доходів від оренди даної земельної ділянки переплачено 11985,28 гривень, чим спричинила матеріальних збитків на вказану суму. Враховуючи те, що внаслідок неправомірних дій відповідача державі завдано збитків, які на момент пред'явлення позову в добровільному порядку у повному обсязі не відшкодовані, то змушений звернутися до суду в інтересах держави про стягнення шкоди в сумі 11485,28 гривень та судових витрат у розмірі 960,50 гривень.

Позивач у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні позов визнала.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вчинення злочину, який регулюється положеннями ст.22,1166 ЦК України.

Матеріалами справи встановлено, що вироком Лисянського районного суду Черкаської області № 700/440/18 від 12.10.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману зловживання довірою (шахрайство) та призначено покарання штраф 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 грн.

Із вироку вбачається, що ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом шахрайства 27.02.2015 р., 02.10.2015 р., 01.04.2016 р., 05.10.2016 р., 13.02.2017 р., 08.08.2017 р., звернувшись до управління соціального захисту населення Лисянської РДА із заявою про призначення та виплату матеріальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, при заповненні декларації не вказала земельну ділянку (пай), що знаходиться у її власності за користування якої відповідач отримувала орендну плату. На підставі вказаних заяв ОСОБА_1 виплачено допомогу. Внаслідок укриття даних про земельну ділянку спричинила матеріальних збитків державі у сумі 11985,28 грн.

Згідно з листом начальника управління соціального захисту населення № 99-01 від 24.01.2019 року, управлінням не вживалися заходи у порядку цивільного судочинства щодо стягнення переплачених коштів соціальної допомоги, як малозабезпеченій сім'ї в розмірі 11985,28 грн. з ОСОБА_1 Із метою погашення вищевказаної переплати ОСОБА_1 добровільно сплатила лише 500 (п'ятсот) грн. заборгованості.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, а статтею 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою про захист інтересів держави.

Зі змісту ст.3 ЦК України вбачається, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

У п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відшкодування збитків.

Згідно із ч. 7 ст. 128 КПК України та ч. 3 ст. 386 ЦК України позивач має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі шляхом звернення з позовом у кримінальній справі.

Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту вироку суду від 12.10.2018 року вбачається, що при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1 цивільний позов не заявлявся ( а.с.6 ).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

У спорах про відшкодування шкоди згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України діє презумпція вини заподіювача шкоди. У зв'язку з цим, саме він повинен довести відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вирок у кримінальній справі має преюдиційне значення.

Заволодівши чужим майном, шляхом обману відповідач завдала позивачу майнової шкоди, яка в добровільному порядку не відшкодована у повному обсязі, а тому з відповідача підлягає стягненню не відшкодована нею сума боргу у розмірі 11485,28 грн., яка останньою не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст.7, 12, 13, 18, 28, 128, 133, 141, ст. ст. 263- 265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах управління соціального захисту населення Лисянської РДА Черкаської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання с.Бужанка Лисянського району Черкаської області на користь Управління соціального захисту населення Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області (до державного бюджету України на р/р 35218030015491, МФО 820172, код 03195725) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином 11485,28 грн. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. 28 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання с.Бужанка Лисянського району Черкаської області на користь держави судовий збір у розмірі 960,50 грн. (дев'ятсот шістдесят гривень) 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 21.03.2019 року.

Суддя Н.В. Бесараб