Ухвала суду № 80634667, 22.03.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4360/18

2-ві/357/1/19

У Х В А Л А

22 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Бондаренко Н. В., розглянувши заяву позивача, про відвід судді Кошеля Б.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2, про стягнення завданих збитків та штрафу за невиконання умов договору,-

В С Т А Н О В И В:

20.02.2019 року представник позивача Грунський Володимир Олегович подав до суду заяву про відвід судді Кошеля Б.І. обґрунтовуючи тим, що 27.09.2018 року судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. 13.02.2019 року судом розглянуто заяву відповідача про перегляд заочного рішення, за результатами чого поновлено строки на звернення та задоволено таку скаргу.З огляду на допущення суддею Кошель Б.І. систематичних та очевидних порушень вимог процесуального законодавства в процесі розгляду справи № 357/4360/18, які вказують на грубе порушення принципу рівності сторін, у позивача виникли обґрунтовані сумніви у безсторонності, неупередженості та об'єктивності судді з огляду на наступне. Суддею Кошель Б.І. порушено приписи ЦПК України щодо дотримання розумних строків розгляду справи №357/4360/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2, про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору, оскільки відповідачу було повторно надано право на подання зустрічного позову, відзиву та доказів на його підтвердження, розгляд справи мав відбуватися за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання у справі мало б бути проведене до 23.06.2018 року, однак було призначене аж на 03.08.2018 року, 03.08.2018 року суддею було відкладено розгляд справи на 11.09.2018 року з огляду на клопотання відповідача, без відсутності будь-яких доказів, які засвідчували неможливість відповідача прибути в судове засідання, 11.09.2018 року розгляд справи було вдруге відкладено через неявку відповідача, крім того, справа №357/4360/18 мала б бути розглянута суддею до 23.07.2018 року, однак, рішення було ухвалено лише 27.09.2018 року, що вказує на безпідставне перевищення термінів розгляду справи в два рази. Всупереч вищенаведеному, суддею Кошелем Б.І. при розгляді справи №357/4360/18 залишено поза увагою положення цивільного процесуального законодавства, що закріплюють необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, чим порушено право позивача на ефективний захист порушених прав та інтересів. Також, 13.02.2019 року суддею Кошель Б.І. постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі №357/4360/18 задоволено, а заочне рішення від 27 вересня 2018 року у справі за позовом ТОВ Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2, про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору, скасовано. При цьому, така ухвала прийнята при однобокому з'ясуванні обставин справи та тлумаченні фактів на користь відповідача, що свідчить про упередженість та зацікавленість судді. Оскільки, відповідачу було відомо про розгляд справи, перше судове засідання, яке було призначене на 03.08.2018 року не відбулося у зв'язку з клопотанням ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, незважаючи на те, що відповідачу ухвалою від 23.05.2018 року, а згодом і ухвалою від 13.07.2018 року було надано право на подання відзиву, зустрічного позову та доказів в обґрунтування своїх вимог. Однак, відповідач надане йому право на подання відзиву чи зустрічного позову та доказів в його підтвердження, не реалізував. Окрім цього, розгляд справи по суті 03.09.2018 року та 11.09.2018 року не відбувся через неявку відповідача в судові засідання. Відповідач посилався на те, що йому лише 04.01.2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про ухвалене заочне рішення, з 10.09.2018 року по 03.10.2018 року він перебував у відпустці, крім того, хворів у цей час, тому не отримував заочне рішення, а підпис на повідомленні про вручення йому не належить. Однак, вищенаведені доводи взагалі не могли слугувати підставою для поновлення процесуальних строків, оскільки, ОСОБА_2 не надано жодного доказу в підтвердження факту стану здоров'я та перебування на реабілітації, як і не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість відповідача з моменту відкриття 23.05.2018 року провадження у справі та до винесення заочного рішення 27.09.2018 року з'явитися в судові засідання чи доручити право на представництво своїх інтересів іншій особі. Заочне рішення було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень ще 12.10.2018 року, тому є незрозумілим, чому знаючи про наявність судової справи з 03.08.2018 року та встановлені судом строки на подання процесуальних документів відповідач вирішив перевірити інформацію щодо стану розгляду справи лише через півроку.Окрім цього, в ухвалі від 13.02.2019 року судом з незрозумілих причин зазначено, що позивачем не надано суду беззаперечних доказів, які б підтверджували порушення ОСОБА_2 умов договору, що був укладений між ним та ТОВ Агрофірма «МАТЮШІ», а також доводів на підтвердження укладення відповідачем договору з сторонніми особами щодо оренди його земельної ділянки. Настільки суб'єктивний підхід судді до розгляду заяви відповідача та однобоке тлумачення обставин справи на користь ОСОБА_2, в сукупності з фактичною переоцінкою судом власного заочного рішення в частині мотивів задоволення позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші», дають позивачу підстави сумніватися в об'єктивності судді Кошель Б.І. при розгляді справи №357/4360/18, а також прийнятті ним законного та обґрунтованого рішення.Тому, просив задовольнити заяву про відвід судді Кошель Б.І. у справі № 357/4360/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2, про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 21.03.2019 року заява позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ», про відвід судді Кошель Б.І. розподілена на суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В. та передана 21.03.2019 року.

Дослідивши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ», про відвід судді Кошеля Б.І., суд встановив наступні обставини.

Відповідно до змісту ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2, про стягнення завданих збитків та штрафу за невиконання умов договору.

27.09.2018 року заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_2, про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору, задоволено.

Ухвалою суду від 13.02.2019 року заочне рішення від 27.09.2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_2, про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору, скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2019 року провадження у вищевказаній справі зупинено до вирішення заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ», про відвід судді Кошель Б.І.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Разом із тим, положенням ч. 4 ст. 10 ЦПК України також передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно норм ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків…

Тобто, у осіб, які беруть участь у справі, не має бути будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Також, у пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Відповідно до п. 3,п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 ЦПК України).

Так, підставою для відводу позивач вказує на незадоволення процесуальними рішеннями судді, що пов'язує з порушенням приписів ЦПК України, чим порушено право позивача на ефективний захист порушених прав та інтересів, однобоке з'ясування обставин справи, суб'єктивний підхід судді до розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення, тлумачення фактів на користь відповідача.

Проте, згідно ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 376 ЦПК України порушення суддею норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення саме в порядку апеляційного провадження.

Вирішуючи питання щодо відводу слід виходити із поняття упередженості судді в результаті розгляду справи, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід вони мають бути доведені, а в даному випадку будь-яких обґрунтованих доказів на підтвердження доводів заявника, не подано.

Аналізуючи підстави, які зазначені заявником для відводу судді, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи.

Суд приходить до висновку, що доводи позивача в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ'єктивність або упередженість головуючого судді. Незгода позивача із прийнятими судом процесуальними рішеннями не може слугувати підставою для усунення судді від розгляду цієї справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності або неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено, а позивачем не наведено, а ні об'єктивних, а ні суб'єктивних критеріїв, які б породжували сумніви щодо відсутності безсторонності судді.

Отже, заява про відвід судді Кошеля Б.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2, про стягнення завданих збитків та штрафу за невиконання умов договору, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 36,40 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ», про відвід судді Кошель Б.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «МАТЮШІ» до ОСОБА_2, про стягнення завданих збитків та штрафу за невиконання умов договору, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяО. В. Бондаренко