Рішення № 80632529, 18.03.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року Справа № 923/15/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Межерицькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Центральний" Відкритого акціонерного товариства "Славутич", м. Нова Каховка Херсонської області,

до Комунального підприємства "Міський водоканал", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 78591,25 грн. збитків.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 14.03.2019р.; ОСОБА_2 директор.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 08.01.2019р.

У відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Дочірнє підприємство "Торговий дім "Центральний" Відкритого акціонерного товариства "Славутич" 04 січня 2019 року звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Міський водоканал" 78591,25 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.01.2019 позовну заяву ДП "Торговий дім "Центральний" Відкритого акціонерного товариства "Славутич" залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.01.2019 позовну заяву ДП "Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи встановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суд від 05 лютого 2019 року з метою забезпечення дотримання основних принців здійснення правосуддя розгляд справи було відкладено та визнано обов’язковою явку представників сторін у наступному судовому засіданні.

7 лютого 2019 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить у повному обсязі відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 67-77).

21 лютого 2019 року представник відповідача у судовому засіданні надав суду клопотання, в якому просить залучити до матеріалів справи копії документів, а саме: акт розподілу меж обслуговування водопровідних і каналізаційних мереж від 02.01.2014р (додаток до договору № 25070), акт розподілу меж обслуговування зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж між ТОВ "Генрі Груп" та КП "Міський водоканал" від 17.02.2017р (додаток до договору № 3225), листи позивача та відповідача, акти про надання послуг ТОВ "Генрі Груп", постанову Одеського апеляційного господарського суду по справі № 923/882/16 від 17.04.2018 та постанову Верховного суду від 04.07.018 по справі №923/882/19. Дане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 79-106).

21 лютого 2019 року у судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про залучення документів, в якому просить долучити до матеріалів справи наступні документи, а саме: копії матеріалів БТІ будівлі за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Французька (ОСОБА_4), буд. 6; копія договору оренди № 16 від 01.02.2017, акту приймання - передачі частини не житлового приміщення до цього договору від 01.02.2017 року додаткова угода до договору № 16 від 16.01.2018, акт приймання - передачі об’єкта Оренди від 16.01.2018.; копії актів передачі та приймання об’єкта оренди від 01.01.2017 року до договорів оренди № 2, 3, 4 (ОСОБА_5М.), 4 (ОСОБА_6Б), 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13 за якими позивач передав Орендарям нежитлові приміщення в оренду; копії актів передачі та приймання об’єкта оренди від 16.01.2018 року до договорів оренди № 2, 3, 4 (ОСОБА_5М.), 4 (ОСОБА_6Б), 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13 за якими Орендарі передали Позивачу нежитлові приміщення в оренду. Дане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 107-146)

У засіданні суду 21 лютого 2019 року оголошено перерву до 18.03.2019р. до 11:00 год. для надання сторонам можливості ознайомитьсь з новими доказами у справі.

Представники позивача у судовому засіданні 18.03.2019 р. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.03.2019 р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.03.2019 після закінчення розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 1 грудня 2012 року між Комунальним підприємством "Міський водоканал" (надалі - виробник або відповідач) і Дочірнім підприємством "Торговий дім "Центральний" Відкритого акціонерного товариства "Славутич" (надалі - споживач або позивач) був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 2072 (надалі - договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору виробник керуючись "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06. 2008р. № 190 (надалі - Правила), "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації м. Нова Каховка", затверджених рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 26.09.2006 р. №242, Законами України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги" та чинним законодавством України, зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором та сплачувати за стічні води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій.

Свої позовні вимог позивач обґрунтовує не виконанням відповідачем умов п.1.1. договору в частині зобов’язання своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Так, за твердженням позивача, 16.01.2018р. відповідач за наявності зобов'язань, які випливають з укладеного договору, повністю припинив надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань. Такі дії відповідача призвели до повного блокування роботи ДП Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич".

Позивач зазначає, що одним з основних видів його доходу є здача орендних площ ДП "Центральний", однак після повного відключення водопостачання та водовідведення до ДП "Центральний", орендарі, які винаймали орендні площі, розірвали договірні відносили з позивачем та покинули приміщення, що призвело до завдання позивачу збитків та не до отримання вигоди.

За наведеним розрахунком позивача розмір збитків та упущеної вигоди, який йому завдано відповідачем у зв'язку з одностороннім припиненням виконання зобов'язання складає 78591,25 грн.

До позовної заяви на підтвердження зазначених тверджень позивачем надано копії договорів оренди та додаткових угод до договорів оренди про припинення дії договору за згодою сторін, акт №12/08 від 16.01.2018 складений позивачем про фіксацію факту відсутності водопостачання, акт № 2/02 від 28.02.2018 складений позивачем про відсутність водопостачання у лютому 2018, акт №3/02 від 31.03.2018 складений позивачем про відсутність водопостачання у березні 2018, акт № 1/01 від 31.01.2018 складений позивачем про відсутність водопостачання у січні 2018 та досудову вимогу (претензію) від 26.09.2018 про відшкодування збитків направлену на адресу відповідача.

Позивач вказує, що відповідно до підпункту 1 пункту 5.2. договору відповідач несе відповідальність у разі неналежного надання, або не надання послуг, що призвели до заподіяння збитків завданих майну та /або приміщенню споживача - шляхом відшкодування збитків.

З метою досудового врегулювання спору позивач з вернувся до відповідача з претензією від 26.09.2018, в якій вимагав сплатити збитки та упущену вигоду у розмірі 78591,25 грн. (а.с. 44-46). Дану претензію відповідач залишив без відповіді та реагування.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем в добровільному порядку суму збитків у розмірі 78591,25 грн. не відшкодовано, позивач вважає, що з відповідача на підставі підпункту 1 пункту 5.2. договору та ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) підлягає стягненню вказана сума збитків.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Торговий дім "Центральний" Відкритого акціонерного товариства "Славутич" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Предметом позову у даній справі є вимога Дочірнього підприємства "Торговий дім "Центральний" Відкритого акціонерного товариства "Славутич" про стягнення з Комунального підприємства "Міський водоканал" 78591,25 грн. матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди в зв'язку з одностороннім припиненням зобов'язань.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 147 Господарського кодексу України (далі ГК України), збитки, завдані суб'єкту господарюванні порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Отже, як вбачається з матеріалів цієї справи, предметом спору є наявність чи відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди внаслідок вчинення дії по відключенню позивача від водопостачання.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків передбачено Цивільним та Господарським кодексами України, законами, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду врегульовано ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала . Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини .

Необхідними елементами такої відповідальності (незалежно від вини цих органів та осіб) є: шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, наявність якої має бути доведена позивачем.

Для визначення юридичних підстав застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, вину відповідача.

Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.94 № 02-5/215, крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Пунктом 6 Роз'яснень зазначено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначене позивач повинен довести, що шкода заподіяна відповідачем саме не виконанням ним умов договору, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування. При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Згідно зі змістом Оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків" від 14.01.14 № 01-06/20/2014, відповідно до приписів ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на сторону обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані... Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків чи відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Дочірнє підприємства "Торговий дім "Центральний" Відкритого акціонерного товариства "Славутич", звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог, посилалось на положення статей 1166, 1167 ЦК України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення упущеної вигоди зазначило, що внаслідок вчинення відповідачем неправомірних дій, які виразились в односторонньому припиненні зобов'язань за наявності діючого договору про надання послуг, що завдало збитки споживачу - є виною КП "Міський водоканал", наслідком якої ДП "Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич" нанесено шкоду у вигляді упущеної вигоди в розмірі 78591,25 грн. Розрахунок (упущеної вигоди) додано позивачем до позовної заяви (а.с. 17).

Наявні матеріали цієї господарської справи свідчать, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку суми доходів (прибутку), які позивач міг би одержати за звичайних обставин від здачі орендних площ, однак після повного відключення водопостачання та водовідведення до ДП "Центральний", орендарі, які винаймали орендні площі, розірвали договірні відносили з позивачем та покинули приміщення (а.с. 18-39, 115-122, 135-146).

Перевіряючи в ході розгляду справи по суті спору вірність розрахунків позивача, а також враховуючи, що у наданих позивачем розрахунках не враховані витрати, а враховано лише чистий прибуток, суд дійшов висновку про те, що вказані розрахунки завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними первісними бухгалтерськими документами, які (документи) б свідчили про нанесення шкоди позивачу у вигляді упущеної вигоди у розмірі 78591,23 грн. та такий розмір такої шкоди спричиненої шкоди підтверджено відповідним розрахунком.

Суд також звертає увагу, що законодавчими актами, що регулюють правовідносини у сфері водопостачання та водовідведення (спеціальні правові норми вищої юридичної сили) є Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Закон України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Закон України "Про житлово-комунальні послуги". Дія цих Законів поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання, застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190).

Відповідно до п. 1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, ці правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.3. даних правил виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

За умовами пункту 1.6. Правил за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Так, відповідно до п. 6.1 договору точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від КП "Міський водоканал" до ДП "Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич" є згідно акту розподілу меж:

- водопостачання холодної води: колодязь КК-3 - місце приєднання водопроводу ТЦ "Універмаг" до водопровідної мережі КП " Міський водоканал"

- водовідведення: колодязь КК 4 - місце приєднання каналізації ТЦ "Універмаг" до каналізації КП" Міський водоканал"

Матеріалами справи підтверджено, що послуги з водопостачання ДП "Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич" надаються через колодязь КК-3.

Відповідачем зазначено, що водопостачання підприємства не відбувається через технічні несправності колодязя ВК-5.

Судом встановлено, що колодязь ВК-5 перебуває на балансі ДП ТД "Центральний", що підтверджено актом розподілу меж обслуговування зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж між ТОВ "Генрі Груп" та КП "Міський водоканал" від 17.02.2017р., а тому у відповідності до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України саме ДП ТД "Центральний" повинен слідкувати за станом зазначеного колодязя.

Крім того, відповідачем надано докази стосовно підтвердження постачання води позивачу у період з грудня місяця 2017 року по лютий місяць 2018 року (а.с. 87-89), а також акти надання послуг (а.с. 90-91) з водопостачання ТОВ "Генрі Груп", які перебувають на одній водопровідній мережі.

Також в матеріалах справи міститься Попередження про застосування обмеження питного водопостачання № 85/01 від 18.01.2018 (а.с. 83), направлене відповідачем на адресу позивача з повідомленням про застосування заходів з обмеження послуг з питного водопостачання до рівня екологічної броні на об’єкті надання послуг, що розташований за адресою: вул. Французька, буд. 13, м. Нова Каховка, Херсонської області, оскільки ДП "Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич" не виконано окремі пункти договору № 2072 від 01.12.12 та порушено норми Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Тобто позивачу було відомо про можливість застосування відповідачем обмежень щодо водокористування, однак не усунуто виявлені недоліки.

Однак, згідно листа відповідача від 28.02.2019 № 234/02 (а.с. 86) слідує, що працівниками КП "Міський водоканал " роботи по застосуванню заходів з обмеження послуг з питного водопостачання до рівня екологічної броні на об’єкті надання послуг, що розташований за адресою: вул. Французька, буд. 13, м. Нова Каховка, Херсонської області, оскільки ДП "Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич" не проводились, у зв'язку з технічною несправністю запірної арматури у ВК 5, що обслуговуються разом з водопровідними мережами даного підприємства. Позивачу запропоновано провести всі необхідні заходи для приведення до технічної справності дані водопровідні мережі.

Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 966 визначено, що збитки, завдані припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, не відшкодовуються у випадках коли таке припинення (зміна умов) було здійснено з вини самого водокористувача чи за його клопотанням.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вищенаведені докази взагалі спростовують доводи позивача щодо повного відключення водопостачання та водовідведення до ДП "Центральний".

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач повинен довести наявність шкоди і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, розмір відшкодування. Також позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Разом з тим, позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до приписів ст.ст. 2, 3, 33, 34, 173, 174, 175, 224 ГК України та на підставі обставин даної справи, факт спричинення шкоди (понесення збитків) позивач має підтвердити первинними документами. Разом з тим, таких доказів суду у цій справі позивач не надав.

Таким чином позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду того, що відповідачем протиправно відключено позивача від централізованого водопостачання та водовідведення; відсутня ознака протиправності як необхідна складова для визначення наявності складу збитків.

Наведене вище у тексті цього рішення надає суду підстави для висновку про те, що позивач не обґрунтував та не довів належними і допустимими доказами того, що в наслідок неправомірних дій КП "Міський водоканал" ДП "Торговий дім "Центральний" ВАТ "Славутич" спричинена майнова шкода у вигляді упущеної вигоди розмір якої склав 78591,25 грн.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, судові витрати пов’язані з розглядом справи покладуться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 280 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua

Повне рішення складено та підписано 22.03.2019

Суддя С.В. Нікітенко