Рішення № 80632471, 21.03.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/172/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", місто Київ до Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський", місто Харків про стягнення 26 585,31 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 14-120 від 08.06.2018, адвокат;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (за вих. №14/4-61), в якій просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" (відповідач) пеню у розмірі 10 077,85 грн., 3 % річних у розмірі 1 784,06 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14 723,40 грн.

В обґрунтування позову Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на неналежне виконання Житлово-будівельним кооперативом "Бородиновський" зобов'язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 2087/14-ТЕ-32 від 27.12.2013. В якості правових підстав позову посилається, зокрема, на положення статей 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України, статей 11-16, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Позивач також зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 1 921,00 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/172/19; призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на 12 лютого 2019 року.

З причин довготривалої непрацездатності судді Рильової В.В. (перебування на лікарняному понад 14 днів з 04.02.2019 по 22.02.2019 включно) судове засідання у справі № 922/172/19, призначене на 12 лютого 2019 року не проводилось.

Питання щодо призначення нової дати судового засідання у справі № 922/172/19 вирішено судом 25 лютого 2019 року (у перший робочий день після виходу судді Рильової В.В. з лікарняного, тобто одразу після усунення обставини, які перешкоджали виконанню обов'язків судді).

Враховуючи необхідність забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об'єктивне встановлення всіх обставин справи, а також з метою належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення підготовчого засідання та керуючись приписи частини четвертої статті 120 ГПК України, новою датою судового засідання визначено 11 березня 2019 року, про що сторін повідомлено ухвалою від 25.02.2019.

В судовому засіданні 11.03.2019 судом оголошено, що 26 лютого 2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" на позов (вх. № 5038).

Дослідивши вказаний відзив в судовому засіданні 11.03.2019, суд постановив ухвалу про залишення його без розгляду та продовжив розгляд справи за наявними матеріалами.

11 березня 2019 судом оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 922/172/19 до 18 березня 2019 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 11 березня 2019 року.

В судовому засіданні 18.03.2019 у справі № 922/172/19 оголошено перерву до 21 березня 2019 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 18 березня 2019 року.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 21.03.2019, додаткових доказів в обґрунтування своєї правової позиції не надав, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв. Про дату, час та місце проведення судового засідання Житлово-будівельний кооператив "Бородиновський" було повідомлено належним чином, що підтверджується ухвалами суду, а також прийнятою відповідачем телефонограмою від 19 березня 2019 року, яку долучено судом до матеріалів справи.

Враховуючи принцип диспозитивності та право сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми правами, в тому числі брати участь в судовому засіданні; з огляду на те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/172/19 за відсутності представника відповідача.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Житлово-будівельним кооперативом "Бородиновський" (Покупець) було укладено Договір № 2087/14-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний природний газ на умовах цього Договору.

У відповідності до пункту 3.3. Договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В подальшому, з метою узгодження умов до Договору № 2087/14-ТЕ-32 сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 та № 2, якими врегульовано, зокрема, ціну газу та предмет Договору.

На виконання умов Договору Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у період з січня 2014 по грудень 2014 передало у власність Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" природний газ на загальну суму 114 075,82 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень (том 1, арк.с. 32-43).

Оплата за прийнятий газ була здійснена Житлово-будівельним кооперативом "Бородиновський" в повному обсязі, проте з порушенням встановлених у Договорі № 2087/14-ТЕ-32 строків, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" нараховано пеню у розмірі 10 077,85 грн., згідно з пунктом 7.2. Договору, а також 3 % річних у розмірі 1 784,06 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14 723,40 грн. на підставі статті 625 ЦК України. Обставини щодо стягнення вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов’язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1. Договору купівлі - продажу природного газу. Заперечень щодо вказаних обставин Житлово-будівельним кооперативом "Бородиновський" не надано.

Згідно з вимогами частини другої статті 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

За приписами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 199 ГК України).

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору визначено, що у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. цього Договору, він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі двійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

До матеріалів справи позивачем надано розрахунок пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат окремо по кожному зобов'язанню помісячно, з урахуванням проплат Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський".

Перевіривши періоди та кожне нарахування окремо, суд встановив, що розрахунки пені та 3% річних не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а отже позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, в частині розрахунку інфляційних втрат за зобов'язанням, що виникло у січні 2014 року позивачем індексована сума боргу без урахування проплат покупця від 22.07.2014 в розмірі 5 000,00 грн., від 24.07.2014 в розмірі 5 000,00 грн., від 12.09.2014 в розмірі 5 000,00 грн., від 23.09.2014 в розмірі 5 000,00 грн., від 07.10.2014 в розмірі 5 000,00 грн., від 09.10.2014 в розмірі 5 000,00 грн. та від 10.10.2014 в розмірі 5 000,00 грн.

Здійснивши самостійний розрахунок інфляційних нарахувань за прострочення оплати Житлово-будівельним кооперативом "Бородиновський" природного газу, отриманого останнім у січні 2014 році, зменшуючи заборгованість пропорційно проведених відповідачем проплат, суд зазначає, що втрати Товариства від інфляції за зазначений період складають 5 177,88 грн. Разом з тим, нарахування позивачем інфляційних втрат за наступні періоди є арифметично вірними, а відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача втрат від інфляції у розмірі 13 162,69 грн.

В решті позову суд відмовляє, у зв'язку із безпідставністю відповідних нарахувань.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір покладається на Житлово-будівельний кооператив "Бородиновський" пропорційно до суми задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь позивача у розмірі 1 808,23 грн.

З огляду на наведене, відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, статтями 173-175, 193, 199, 216, 217, 230-232 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" (місцезнаходження: 61145, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 115; код ЄДРПОУ: 22684789) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (місцезнаходження: (01001, місто Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код 20077720) пеню у розмірі 10 077,85 грн., 3 % річних у розмірі 1 784,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 13 162,69 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 808,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "22" березня 2019 р. р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/172/19