Ухвала суду № 80631804, 22.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

22.03.2019Справа № 910/3434/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши матеріали

позовної заяви 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент"

про визнання недійсним рішення та статуту

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" від 12.08.2015, яке оформлене протоколом №7;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" в новій редакції, зареєстрованого 02.12.2014.

Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у Позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і додані до неї документи, встановив, що вказана позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме позовна заява не містить: поштових індексів в адресах місцезнаходження позивачів, а також реєстраційних номерів облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за їх наявності або номерів і серій паспортів позивачів.

Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Одночасно, діючими нормативно-правовими актами України встановлені певні вимоги стосовно оформлення учасниками судового процесу доказів, а саме частинами 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, відповідно вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, на кожній сторінці наданого до матеріалів справи документу в копії повинна міститись відмітка про засвідчення, яка складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

За таких обставин, за висновками суду, подана позивачами позовна заява повинна в повному обсязі відповідати формі та змісту, що визначені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, а документи, що додаються заявником до позову, повинні бути оформлені згідно статтям 80, 91, 164 Господарського процесуального кодексу України та положень Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом №55 від 07.04.2003р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Проте, всупереч наведеного, частина документів, що додані позивачами до позовної заяви в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не засвідчені належним чином в порядку, зазначеному вище.

Крім того, частиною 2 статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За змістом частин 3, 4 статті 131? Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних справах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до пункту 11 статті 16? Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)": представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131? та статті 131? цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Згідно за статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При цьому, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. (частина 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Одночасно, у відповідності до статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

При цьому, відповідно до частин 1, 3 ,3 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Зі змісту поданого до Господарського суду міста Києва суду позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що вказана позовна заява підписана представником - адвокатом Нікіташем С. П.

На підтвердження повноважень представника, до позову додано ордер серії КВ №744349 від 01.03.2019 та ордер серії КВ №744348 від 01.03.2019.

Зазначені ордер виданий на надання правової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатом Нікіташем Сергієм Петровичем відповідно на підставі договорів про надання правової допомоги №21-02/19 від 21.02.2019 та № 21-02/1/2019 від 21.02.2019.

Однак долучені до матеріалів позовної заяви ордери серії КВ №744349 від 01.03.2019 та серії КВ №744348 від 01.03.2019 не містять жодних відомостей стосовно обсягу прав та обов'язків, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокату Нікіташу Сергію Петровичу, у тому числі наявності чи відсутності будь-яких обмежень на вчинення процесуальних дій, таких як підписання та подання до суду від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовної заяви.

При цьому, в додатках до позову відсутні договори про надання правової допомоги №21-02/19 від 21.02.2019 та № 21-02/1/2019 від 21.02.2019, посилання на які містяться у згаданих вище ордерах.

За таких обставин, зазначений ордер серії КВ №744349 від 01.03.2019 та ордер серії КВ №744348 від 01.03.2019 не можуть бути достатніми доказами на підтвердження наявності в адвоката Нікіташа Сергія Петровича достатнього обсягу повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема, підписання від імені позивачів позовної заяви.

Будь-яких інших доказів на підтвердження повноважень представника позивачів до позовної заяви не додано.

Також, суд зазначає, що згідно пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Також, положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позивачами в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позову та доданих до нього документів долучено до матеріалів позовної заяви опис вкладення у цінний лист від 18.04.2019 та службовий чек поштової установи від 18.03.2019.

Однак, до Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано позов, датований 19.03.2019.

Тобто, наданий позивачем фіскальний чек поштової установи, датований раніше, ніж складений сам позов, а опис вкладення датований 18.04.2019, тобто на майбутнє, датою яка ще не настала у 2019 році, а отже вказані документи не можуть бути прийняті судом як належні докази на підтвердження відправлення відповідачу копії поданої до Господарського суду міста Києва позовної заяви 19.03.2019 з додатками.

Таким чином, додані до позову опис вкладення у цінний лист від 18.04.2019 та службовий чек від 18.03.2019 не може бути прийняті судом як належні докази на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами, яку було подано до Господарського суду міста Києва.

Будь-яких інших доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують відправлення відповідачу в справі копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання подання до суду: відомостей щодо поштових індексів адреси місцезнаходження позивачів, а також реєстраційних номерів облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за їх наявності або номерів і серій паспортів позивачів; доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, засвідчених належним чином; документів, що підтверджують наявність у адвоката Нікіташа Сергія Петровича повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в тому числі на підписання від імені позивачів позовної заяви, зокрема договорів про надання правової допомоги №21-02/19 від 21.02.2019 та № 21-02/1/2019 від 21.02.2019; документів, які підтверджують відправлення відповідачу в справі копії позовної заяви, поданої до суду, з доданими до неї документами.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивачів на те, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфундамент" про визнання недійсним рішення та статуту - залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ