Ухвала суду № 80631650, 21.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.03.2019Справа № 910/15279/18

За позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

ОСОБА_3

Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору

ОСОБА_4

Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації

про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Товариства, скасування реєстраційної дії, та витребування майна

Суддя Мельник В.І.

Представники сторін: без виклику.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подала на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня Вісак" про визнання недійсним Договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів товариства, скасування реєстраційної дії та витребування майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 відкрито провадження у справі № 910/15279/18 та призначити підготовче засідання на 14.12.2018.

11.12.2018 відділом діловодства суду від відповідача1 отримано відзив на позовну заяву.

14.12.2018 відділом діловодства суду від відповідача1 отримано клопотання про залишення позовної заяви без руху та заяву про зупинення провадження у справі.

В судове засіданні 14.12.2018 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.

В судове засіданні 14.12.2018 представник відповідача1 з?явився, надав свої усні пояснення, підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

В судове засіданні 14.12.2018 представник третьої особи 1 з?явився, надав свої усні пояснення.

В судове засіданні 14.12.2018 представники відповідача 2 та третьої особи 2 не з??явилися.

Заслухавши представників сторін, суд відкладає розгляд клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання.

Частиною 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; а також в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 14.12.2018 відкладено підготовче засідання на 04.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/15279/18 зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 з вимогами до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Творча майстерня "Вісак" у справі 910/15279/18, повернуто заявнику.

04.02.2019 розгляд справи №910/15279/18 не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

18.02.2019 відділом діловодства суду від Північного апеляційного господарського суду отримано запит про витребування матеріалів справи №910/15279/18 в зв'язку із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018.

Відповідно до п.п.17.12) п.17) ч.1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.

Згідно п.п.17.10) п.17) ч.1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17-21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи в провадження Господарського суду міста Києва.

18.03.2019 відділом діловодства суду від Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15279/18.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/15279/18 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/15279/18 скасовано. Зустрічний позов ОСОБА_3 з доданими документами передано на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

За приписами ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Так відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 суддею Мельником В.І., зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 було повернуто заявнику. Дана ухвала скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019, хоча наявність таких обставин, як підстав для відводу, прямо не передбачені ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, в той же час їх можна віднести до інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки у судді склалася певна правова позиція.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

Європейський суд з прав людини неодноразово повторював, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "безстороннім" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу (рішення у справі "Фельдман проти України", №76556/01 та №38779/04, від 08.04.2010).

Отже, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, забезпечуючи гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право кожного на "суд, встановлений законом" суд має враховувати як об'єктивні, так і суб'єктивні критерії поняття безсторонності.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З огляду на викладене, оскільки у судді Мельника В.І при розгляді справи №910/15279/18 склалась відповідна правова позиція, а скасування ухвали місцевого суду створює реальну можливість для зацікавленої сторони заявити у зв'язку з цим заяву про відвід судді, якому скасовано його рішення з конкретного питання, з метою забезпечення основоположних принципів господарського судочинства, як-то: рівність перед законом і судом, змагальність сторін, передбачених ст. ст. 7, 13 ГПК України, а також задля уникнення можливих сумнівів в учасників справи щодо об'єктивності та неупередженості судді в розгляді даної справи, суд приходить до висновку про необхідність заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Мельника В.І. задовольнити.

2. Відвести суддю Мельника В.І. від розгляду справи №910/15279/18 та матеріалів зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Творча майстерня «Вісак».

3. Матеріали справи №910/15279/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня Вісак" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 та Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним Договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів товариства, скасування реєстраційної дії та витребування майна та матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Творча майстерня «Вісак» передати уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Мельник