Рішення № 80631643, 05.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2019Справа № 922/3356/18

За позовом Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" м. Харкова

до Акціонерного товариства "Сбербанк" м. Києва

про стягнення безпідставно одержаних коштів, неустойки, ціна позову 48907,20 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Хахуда О.В.

Представники:

від позивача: Бакулін А.С.,

від відповідача: Ковриженко С.О.

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2018 року Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" звернулося з указаним позовом в господарський суд Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2018 р. позовну заяву передано за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем укладено договір № 26059010034739/980 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском корпоративних платіжних карток від 29 листопада 2012 р., згідно з яким відповідач відкрив йому у своєму банку картковий рахунок № 26059010034739 з випуском корпоративних платіжних карток.

10 серпня 2016 р. в межах указаного договору його працівнику була видана корпоративна картка № 4244900095010483 для проведення операцій, пов'язаних з витратами на відрядження за кордоном.

19 травня 2017 р. по даній картці відбулось несанкціоноване списання грошових коштів у розмірі 1031,81 доларів США. Зняття коштів відбулось у м. Мумбаї (Індія).

Зазначав, що його працівник будь-яких дій, які б могли призвести до списання грошових коштів не вчиняв.

Посилаючись на те, що банк не виконав покладені на нього обов'язки щодо збереження цих коштів, після отримання повідомлення про необхідність повернення безпідставно списаних коштів відповідач кошти йому не повернув, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1031,81 доларів США, що еквівалентно 28845,12 грн. за офіційним курсом Національного банку України гривні до долара США станом на 7 листопада 2018 р. безпідставно набутих коштів, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 3515,86 грн., три проценти річних з простроченої суми 1134,35 грн., а також понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки указані операції були проведені з дотриманням обов'язкових правил платіжної системи, щодо проведення операцій з платіжними картками в торгових точках.

Також вказував, що всупереч п. 6.12.1.14 Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в ПАТ "Сбербанк", затверджених наказом голови Правління № 316 від 4 квітня 2013 р., позивач у 21-денний строк, у якому останнім була отримана щомісячна виписка за попередній календарний місяць, письмово не проінформував його про операції з якими він не погоджується та не надав з цього приводу претензії. Тому такі виписки відповідно до цих Умов вважаються погодженими та підтвердженими позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору № 26059010034739/980 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском корпоративних платіжних карток від 29 листопада 2012 р. позивач мав відкритий у банку відповідача картковий рахунок № 26059010034739 з випуском корпоративних платіжних карток.

19 травня 2017 р. з корпоративної картки № 4244900095010483 у м. Мумбаї (Індія) відбулось списання грошових коштів у загальному розмірі 1031,81 доларів США.

Це підтверджується поясненнями позивача, наявною у матеріалах справи копією договору, роздруківками витягів з електронних файлів/відповідей системи авторизації UPC, фіскальними та термінальними чеками по операціям на суми 294,80 доларів США та 737,01 доларів США.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані несанкціонованим списанням 19 травня 2017 р. коштів у загальному розмірі 1031,81 доларів США з корпоративної картки № 4244900095010483, яка була видана в межах вищевказаного договору працівнику Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" для проведення операцій, пов'язаних з витратами на відрядження за кордоном.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі-Закон), Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі-Положення), затвердженим постановою Правління Національного банку України № 705 від 5 листопада 2014 р., Умовами банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в ПАТ "Сбербанк", затверджених наказом голови Правління № 316 від 4 квітня 2013 р. (далі-Умови).

Відповідно до вимог п. 14.12 ст. 14 Закону користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно п. 2 розділу VI, п. 7 розділу Х Положень користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 6.6.1.1, 6.6.1.5 Умов банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в ПАТ "Сбербанк".

Відповідно до п. 14.16 Положень, ст. 14 Закону користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Згідно умов п. 6.12.1.14 Умов клієнт зобов'язується письмово інформувати банк про всі операції з використанням картки за картковим рахунком, зазначені у виписці, з якими клієнт не погоджується, не пізніше 21-го числа місяця, у якому клієнтом була отримана відповідна щомісячна виписка за попередній календарний місяць, шляхом надання банку претензії із зазначенням конкретних причин та фактів з приводу такої незгоди. Неотримання банком претензій в письмовій формі в зазначений термін вважається погодженням та підтвердженням клієнтом наданої у виписці інформації.

10 липня 2017 р. користувач корпоративної картки № 4244900095010483 заявив відповідачу претензію № 74-2р/57-3 про те, що 19 травня 2017 р. по даній картці відбулось несанкціоноване списання грошових коштів на суми 294,80 доларів США та 737,01 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи указану претензію користувач картки заявив із простроченням передбаченого п. 6.1.1.14 Умов строку.

Таким чином, спірні платежі, відповідно до п. 6.12.1.14 Умов вважаються погодженими та підтвердженими позивачем.

Доводи про те, що у зв'язку з відрядженням користувача корпоративної картки № 4244900095010483 за кордон у нього була відсутня можливість вчасно подати з цього приводу претензію є необґрунтованими, оскільки доказів неможливості самого позивача за наявності у його штаті фінансово-бухгалтерських підрозділів після одержує виписки по платіжних операціях самостійно та своєчасно заявити заперечення щодо операцій з використанням картки за картковим рахунком не надано.

Враховуючи викладені обставини у задоволенні позову відповідно до вимог ст.ст. 16, 1073, 1212 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" м. Харкова відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 20 березня 2019 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар