Рішення № 80631599, 07.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2019Справа № 910/13825/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

до Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

про стягнення 1 592 143, 44 грн.

Представники:

від позивача: Колесник К.А.;

від відповідача: Токмаков О.С., Михайлішин В.І.;

від третьої особи: не з'явився;

вільні слухачі: ОСОБА_6, ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі-відповідач) про стягнення коштів у розмірі 1 592 143, 44 грн. з фінансування на підготовку фахівців за державним замовленням

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за державним контрактом на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016 в частині здійснення фінансування позивача.

Ухвалою Гоподарського суду міста Києва від 18.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.11.2018.

У судовому засіданні 22.11.2018 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що навчання курсантів здійснювалося на Військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в свою чергу на фінансовому забезпечені факультет перебуває в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, тож на виконання державного контракту було здійснено фінансування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Відповідач зазначає, що в частині військової складової підготовки курсантів здійснило 100 відсоткове фінансування виконавця державного замовлення в особі університету через розпорядника коштів нижчого рівня, тобто через факультет.

Також, представник відповідача у судовому засіданні 22.11.2018 надав заяву про залучення третіх осіб, в якій просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Розглянувши подану відповідачем заяву, суд відмовив у її задоволенні, оскільки відповідач не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, враховуючи що Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого має статус структурного підрозділу позивача.

Крім того, у судовому засіданні 22.11.2018 оголошено перерву до 06.12.2018.

30.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, проте відповідач в порушення своїх зобов'язань за державним контрактом № 404/2/4271 від 23.12.2016 не здійснив фінансування позивача.

У судовому засіданні 06.12.2018 представник відповідача надав письмові заперечення, в яких відповідач зазначає, що у Міністерства оборони України відсутня заборгованість перед Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, оскільки фінансування виконавця державного замовлення в особі університету було здійснено через розпорядника коштів нижчого рівня.

Також, у судовому засіданні 06.12.2018 оголошено перерву до 13.12.2018.

12.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав письмові пояснення, в яких просить суд залучити до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У судовому засіданні 13.12.2018 представник позивача заявив клопотання про залучення третьої особи, в якому просить суд залучити до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство освіти і науки України.

Розглянувши подане позивачем клопотання, оскільки позивач не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства освіти і науки України, в свою чергу судом не встановлено що у зв'язку з прийняттям судового рішення в даній справі Міністерство освіти і науки України буде наділено новими правами чи покладено на нього нові обов'язки, або змінено його наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у задоволенні клопотання Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про залучення третьої особи - відмовлено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Зокрема, зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у строк до 22.01.2019 надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин, з урахуванням положень ч. 3-7 ст. 165 ГПК. Зобов'язано Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого у строк до 22.01.2019 надати суду належним чином засвідчену читабельну копію Положення про військово-юридичний факультет, яке діяло на дату укладання Державного контракту на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016. Зобов'язано Міністерство оборони України у строк до 22.01.2019 надати суд: належним чином засвідчену копію директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.12.2015р. № Д-322/1/33дск; письмові пояснення з посиланням на відповідні положення Державного контракту № 404/2/4271 від 23.12.2016, норми цивільного та господарського законодавства щодо підстав перерахування коштів за контрактом юридичній особі, яка його не укладала. Витребувано у Державної казначейської служби України у строк до 22.01.2019 відомості про юридичну особу, якій перераховуються кошти за Державним контрактом № 404/2/4271 від 23.12.2016; розмір здійсненого бюджетного фінансування за вказаним контрактом станом на 01.01.2019; розмір зобов'язань, взятих на облік за Державним контрактом № 404/2/4271 від 23.12.2016. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/13825/18 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 24.01.2019.

14.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2018.

22.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що на виконання контракту головним розпорядником коштів було здійснено фінансування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба для Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Крім того, відповідач зазначає, що заборгованості за види діяльності, фінансування яких здійснювалося за кошти Міноборони не має. Також, відповідач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/13825/18 призначено на 14.02.2019.

07.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що з боку ХНУПС забезпечено повне та належне фінансування роботи (потреб) факультету, заборгованість за матеріальні цінності, послуги, роботи факультету за бухгалтерським обліком відсутня.

11.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної казначейської служби України надійшли письмові пояснення, в яких Казначейство зазначає, що якщо на державному контракті відсутня відмітка «зареєстровано та взято на облік», то відповідний контракт не взято на облік і відповідно жодного бюджетного фінансування та перерахування коштів за таким контрактом не здійснювалося.

У судовому засіданні 14.02.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 07.03.2019.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник третьої особи був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.03.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2016 між Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого (далі - виконавець) та Міністерством оборони України (далі - державний замовник) укладено державний контракт на підготовку військових фахівців №404/2/4271, умовами якого передбачено, що виконавець державного замовлення бере на себе зобов'язання у 2016 році за рахунок коштів, виділених державним замовником, забезпечити у повному обсязі виконання державного замовлення з прийому та підготовки 65 осіб за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти та 33 осіб за другим (магістерським) рівнем вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки Україи від 21.06.2016 № 315ДСК/4-дск, у розрізі ступеня вищої освіти - магістр, згідно з додатком.

Відповдіно до п. 1.2. контракту, державний замовник, як головний розпорядник коштів, за рахунок коштів державного бюджету здійснює фінансування виконавця державного замовлення на підготовку ним фахівців за державним замовленням у встановленому законодавством порядку в межах бюджетних асигнувань відповідних бюджетнх програм, через розпорядника коштів нижчого рівня - Військово - юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Зміни до обсягу державного замовлення з прийому та випуску фахівців у розрізі ступеню вищої освіти, галузей знань, спеціальностей вносять шляхом укладення додаткової угоди до цього контракту (п. 1.3. контракту).

Пунктом 2.1. контракту визначено, що державний замовник зобов'язаний у встановленому законодавством порядку здійснювати:

- фінансування виконавця державного замовлення;

- прийом та облік звітів виконавця державного замовлення з фінансово-господарської діяльності, з виконання державного замовлення з прийому та випуску фахівців.

За умовами п. 3.1. контракту, виконавець державного замовлення зобов'язаний забезпечувати:

- обов'язкове виконання державного замовлення відповідно до пункту 1.1. контракту;

- надання освітніх послуг на рівні не нижчому від державних стандартів освіти;

- контроль за здійсненням навчально-виховного процесу відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони;

- здійснення навчального процесу шляхом застосування цілісної системи науково-методичного забезпечення підготовки фахівців;

- організацію та контроль за вчасним проходженням підвищення кваліфікації науково-педагогічними, підвищення кваліфікації та атестації педагогічними працівниками;

- неухильне дотримання режиму ефективного та раціонального використання коштів відповідно до їх цільового призначення;

- подання державному замовнику у повному обсязі та у встановлені строки звітів з фінансово-господарської діяльності за відповідний період, щодо виконання державного замовлення, іншу, визначену державним замовником інформацію.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом терміну підготовки фахівців за відповідним ступенем вищої освіти, на підготовку яких укладений даний контракт (п. 4 контракту).

Згідно додатків до контракту від 23.12.2016, план прийому у 2016 році курсантів до військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого для підготовки військових фахівців тактичного рівня для Збройних Сил України та інших військових формувань за ступенем вищої освіти бакалавр - 65 осіб, План прийому у 2016 році курсантів до військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого для підготовки військових фахівців тактичного рівня для Збройних Сил України та інших військових формувань за ступенем вищої освіти магістр - 33 особи.

Як зазначає позивач, на виконання зобов'язання за державним контрактом, передбачених п. 3.1. контракту, він забезпечив, зокрема, обов'язкове виконання державного замовлення з прийому у 2016 році 65 осіб за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти, що підтверджується наказами ректора Університету від 26.07.2016 №№ 370-c, 371-c, 372-с, 373-c та витягами з наказів начальника Факультету (по стройовій частині) від 29.07.2016 №153, а також переведення зазначених курсантів на 2-ий курс навчання, що підтверджується витягом з наказу начальника Факультету (по стройовій частині) від 17.07.2017 року № 145; обов'язкове виконання державного замовлення з прийому у 2016 році та випуску у 2017 році 33 осіб за другим (магістерським) рівнем вищої освіти відповідно до пункту 1.1. контракту, що підтверджується витягом з наказу Міністерства оборони України (по особовому складу) від 30.06.2017 № 445 та витягом з наказу начальника факультету (по стройовій частині) від 30.06.2017 року № 134; протягом 2016-2017 навчального року та 2017-2018 навчального року: надання освітніх послуг на рівні, не нижчому від державних стандартів; контроль за здійсненням навчально-виховного процесу відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України та Міноборони; здійснення навчального процесу шляхом застосування цілісної системи науково-методичного забезпечення підготовки фахівців; організацію та контроль за вчасним проходженням підвищення кваліфікації науково-педагогічними, підвищення кваліфікації та атестації педагогічними працівниками;

Також, позивач зазначає, що на виконання п. 8 розпорядчої частини спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України від 21.06.2016 року № 315ДСК/4-дск, зобов'язань Університету, передбачених п. 3.1 контракту, факультетом, як відокремленим військовим навчальним підрозділом Університету, до Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України, Юридичного департаменту Міністерства оборони України та Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України була подана необхідна інформація стосовно вищезазначених наказів про зарахування курсантів та відповідні Звіти про роботу військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за 2015-2016 навчальний рік (вих. № 601 від 09.09.2016) та за 2016-2017 навчальний рік (вих. № 518 від 11.09.2017) та за 2017-2018 навчальний рік (вих.№ 565 від 13.09.2018) за формою 5.7. ОС «Звіт про роботу ВВНЗ (ВНП ВНЗ) за навчальний рік» Табеля термінових донесень Збройних Сил України з кадрових питань та підготовки військових фахівців, затвердженого директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 06.03.2014 року № ДГШ-6 «Про затвердження Табеля термінових донесень Збройних Сил України з кадрових питань та підготовки військових фахівців», в яких зазначено про виконання державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у 2016 - 2018 роках, що включає виконання планів прийому курсантів на навчання і випуску офіцерів у відповідний період.

Відповідно до складених позивачем розрахунків, доданих до позовної заяви, витрати Університету на підготовку відповідно до контракту курсантів 1,2 курсів (за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти) та 5 курсу (за другим (магістерським) рівнем вищої освіти) (набір 2016 року) протягом 2016-2017 та 2017-2018 навчальних років складають 1 592 143, 44 грн. (926 052, 04 грн. + 666 091, 40 грн.), в тому числі:

1) за 2016-2017 навчальний рік, складають 926 052, 04 грн. (669 533, 80 грн. (10 300, 52 грн. (витрати на підготовку 1 курсанта) х 65) - за підготовку 65 курсантів 1 курсу на першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти (набір 2016 року); 256 518, 24 грн. (7 773, 28 грн. (витрати на підготовку 1 курсанта) х 33) - за підготовку 33 курсантів 5 курсу за другим (магістерським) рівнем вищої освіти (набір 2016 року);

2) за 2017-2018 навчальний рік, складають 666 091, 40 грн. (10 247, 56 грн. (витрати на підготовку 1 курсанта) х 65) - за підготовку 65 курсантів 1 курсу за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти (набір 2016 року)

Складовими зазначених витрат, як зазначає позивач, є видатки на оплату праці науково-педагогічних працівників та іншого персоналу, нарахування на заробітну плату та видатки на комунальні послуги.

Позивач стверджує, що в порушення договірних зобов'язань відповідач не здійснює фінансування Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на підготовку ним військових фахівців.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертавсяся до відповідача з листом від 18.07.2018 року № 125-0102-927 «Про оплату витрат за підготовку військових фахівців» щодо фінансування витрат за надані Університетом у 2017 - 2018 навчальному році відповідно до Контракту освітні послуги з фінансування витрат за надані підготовки курсантів в кількості 33 осіб за другим (магістерським) та курсантів в кількості 65 осіб за першим (бакалаврським) рівнями вищої освіти (набір 2016 року).

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що витрати університету в розмірі 1 592 143, 44 грн. за надані у 2016 - 2017 та у 2017 - 2018 навчальних роках відповідно до контракту освітні послуги з підготовки курсантів у кількості 33 осіб за другим (магістерським) та курсантів в кількості 65 осіб за першим (бакалаврським) рівнями вищої освіти (набір 2016 року) відповідач не відшкодував, внасідок чого за Міністерством оборони України утворилась заборгованість у розмірі1 592 143, 44 грн.

В свою чергу заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що навчання курсантів здійснювалося на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Факультет включений до Переліку вищих навчальних закладів, що входять до Єдиної системи військової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1410 "Про створення єдиної системи військової освіти і має статус військового навчального підрозділу (далі - ВНП) вищого навчального закладу (далі - ВНЗ).

Діяльність Факультету здійснюється на підставі Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 15 серпня 2013 року № 1190/560, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2013 за № 1541/24073, Статуту національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 688 та Положення про військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України від 24.06.2017 № 749/417 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України від 03.07.2018 № 701/306).

Так, відповідач стверджує, що на виконання Державного контракту головним розпорядником коштів було здійснено фінансування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба для військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

При цьому, включення Розрахунку вартості підготовки військових фахівців до Державного контракту не здійснювалось, оскільки примірним державним контрактом на підготовку військових фахівців, що затверджений наказом Міністерства освіти і науки України (далі - Міносвіти) від 18.06.2013 № 792 його не вимагалось.

Таким чином, відповідач вважає, що в частині військової складової підготовки курсантів здійснило 100 відсоткове фінансування виконавця державного замовлення в особі Університету через розпорядника коштів нижчого рівня, тобто через Факультет, за бюджетними програмами за KПKB 2101020 та 2101100.

Враховуючи зазначене, відповідач також вважає, що у Міністерства оборони України не було підстав для оплати наданих Університетом освітніх послуг та реєстрування заборгованості, а отже, на думку відповідача, твердження про наявну заборгованість з фінансування Університету на підготовку фахівців за державним замовленням є хибним, оскільки заборгованість бюджетних неприбуткових установ за взятими зобов'язаннями реєструється в органах Державної казначейської служби України. Така заборгованість у безпосереднього виконавця державного замовлення, а саме у Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, як розпорядника коштів нижчого рівня через який Міністерством оборони України здійснювалось фінансування державного замовлення відсутня.

З урахуванням викладеного відповідач вважає, що вимоги позивача до Міністерства оборони України про стягнення коштів у розмірі 1 592 143, 44 грн. з фінансування на підготовку фахівців за державним замовленням є безпідставними та необґрунтованими.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено зобов'язання сторін при укладенні господарського договору у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 ст. 189 ГК України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормами статті 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з державного контракту на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016, сторони погодили, що виконавець державного замовлення бере на себе зобов'язання у 2016 році за рахунок коштів, виділених державним замовником, забезпечити у повному обсязі виконання державного замовлення з прийому та підготовки 65 осіб за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти та 33 осіб за другим (магістерським) рівнем вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки Україи від 21.06.2016 № 315ДСК/4-дск, у розрізі ступеня вищої освіти - магістр, згідно з додатком.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Разом з тим, суд зазначає, що сторонами державного контракту на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016 не узгоджено всіх істотних умов договору, як це передбачено частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України, якими встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме про ціну та порядок оплати наданих послуг.

При цьому, твердження сторін про те, що державний контракт на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016 укладено у відповідності з примірним державним контрактом на підготовку військових фахівців, що затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 18.06.2013 № 792, не звільняє сторін такого контракту від обов'язку узгодити його істотні умови, як це передбачено частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України

Крім того, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні документи складені між сторонами, які б підтверджували погодження сторонами ціну наданих послуг, як і відсутні складені між сторонам первинні документи на виконання державного контракту на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016.

Так, пунктом 7 ст. 48 Бюджетного кодексу України зазначено, що порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів визначається Міністерством фінансів України.

Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 заб № 419/20732 (далі - Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань), визначено, що орган Казначейства здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників і одержувачів бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України та з урахуванням вимог Закону України «Про міжнародні договори України», законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству, та цьому порядку.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік".

Відповідно до інформації, наданої Державною казначейською службою України, за бюджетною програмою 2101100 «Підготовка військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовка військових фахівців і державних службовців, початкова військова підготовка та патріотичне виховання молоді» по Державному контракту № 404/2/4271 від 23.12.2016 бюджетні зобов'язання в Казначействі не обліковуються, відповідно, жодного фінансування та здійснення платежів за вказаним контрактом не відбувалось.

Крім того, судом встановлено, що Державний контракт на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016 на облік в органах Казначейства сторонами не подавався, оскільки не містить відповідної відмітки.

Також, матеріалами справи не підтверджено здійснення Міністерством оборони України на виконання Державного контракту фінансування Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба для військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Як і не вбачається зі змісту Державного контракту на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016 саме такого порядку здійснення фінансування Міністерством оборони України.

Згідно з частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України, у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким що не відбувся).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Державний контракт на підготовку військових фахівців № 404/2/4271 від 23.12.2016 є неукладеним у зв'язку з відсутністю в договорі істотних умов щодо ціни та порядку оплати наданих послуг.

У зв'язку із викладеним, позовні вимоги Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про стягнення коштів у розмірі 1 592 143, 44 грн. з фінансування на підготовку фахівців за державним замовленням не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 18.03.2019.

Суддя С. О. Щербаков