Рішення № 80631532, 06.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2019Справа № 910/16959/18Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Росич" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення 800 000,00 грн., за участю представників позивача- Машкевич О.В., довіреність №7-06/2018 від 07.06.2018 року, відповідача - Галдецької Ю.В., довіреність №344 від 26.12.2018 року.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 800 000,00 грн. заборгованості за договором банківського вкладу "класичний" №42 від 11.03.2013 року на підставі ст.ст. 261, 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.01.2019 року.

16.01.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про ліквідацію AT "Банк «Фінанси та Кредит", задоволення вимог кредиторів банку здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у позовній заяві повністю.

31.01.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2019 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Росич" ( надалі - клієнт) та Акціонерним товариством банк «Фінанси та кредит» (надалі - банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір банківського вкладу «класичний» № 42 (надалі - договір), за умовами якого (п.1.1 договору) клієнт надає банку суму грошових коштів, надалі «вклад», у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.

Довідкою від 17.12.2015 року №26-06/164 наданою АТ «Банк «Фінанси та Кредит» позивачеві підтверджується розмір кредиторської заборгованості за вищевказаним договором в сумі 800 000,00 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 612 відповідно до ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможним.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 відповідно до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківську ліцензію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до Постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 18.12.2015 року № 230 розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.11.2017 року № 5175 було продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на два роки по 17.12.2019 року. включно.

Вказані відомості є загальновідомими та містяться на офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua).

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Таким чином, згідно з системним аналізом норм пункту 6 статті 2, пункту 16 статті 2, підпунктів 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому, кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 910/23398/16.

Між сторонами у даній справі склались зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського вкладу, який носить майново-грошовий характер, а отже позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядженням належними йому коштами, а відповідач є боржником у спірних правовідносинах, і вказані вимоги підпадають під обмеження, встановлені положеннями п.1, 2, 3 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому у відповідності до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги вкладника банку не можуть бути задоволені поза процедурою ліквідації банку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення 800 000,00 грн. заборгованості з відповідача, який перебуває в ліквідації, слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 18.03.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна