Рішення № 80629366, 13.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/117

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2019 року № 640/21813/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., за результатами відкритого судового засідання в адміністративній справі за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2018 №0684661206,

за участю представника позивача та представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС" (надалі - позивач), адреса: 01001, м. Київ, вул. Ольгинська, 3, із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 №0684661206.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

В адміністративній справі було проведено низку підготовчих засідань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2019 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №640/21813/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що прийняте контролюючим органом повідомлення-рішення не відповідає нормам податкового законодавства, оскільки штрафні санкції, передбачені п.п. 120-1.1 та 120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних трьох окремих видів: що не надаються отримувачу (покупцю); складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; складених на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Відповідач, на думку позивача, припустився помилкового тлумачення змісту диспозицій пунктів 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, вказуючи на те, що зазначена норма містить лише два види податкових накладних. У зв'язку з цим відповідач дійшов необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для застосування до підприємства штрафних санкцій.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Податковим органом проводилась камеральна перевірка ТОВ «АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС» щодо строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких накладних.

За результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом складено Акт від 19.09.2018 №15977/26-15-12-06-16/35758649 "Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС" (податковий номер - 35758649) за 2017 - 2018 роки (надалі - Акт або Акт перевірки) (Т.1, арк. 35).

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення суб'єктом перевірки граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017 - 2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням від 05.10.2018 № 0684661206 за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітній період 2017 - 2018 роки до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 377,98 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 75831,98 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 266075,66 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів застосовано штраф в розмірі 40% у сумі 1905252,42 грн., відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. (Т.1, арк. 174).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач 11.10.2018 звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві зі скаргою, у якій просив скасувати дане податкове повідомлення - рішення. (Т.1, арк.177).

Подана скарга залишена без задоволення рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.12.2018 № 39227/6/99-99-11-06-01-25. (Т.1, арк. 183).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в якості доказів подано: реєстр податкових накладних за березень 2017 року - травень 2018 року (Т.1, арк. 186-262, Т.2, арк. 1-250, Т.3, арк. 1-247), декларації з ПДВ та додатки за період - березень 2017 року - травень 2018 року (Т.3, арк. 249-250, Т.4, арк. 1-71) та платіжні доручення щодо сплати до бюджету ПДВ за 2017-2018 роки (Т.4, арк. 72-138).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 05.10.2018 №0684661206, оскільки висновки Акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване рішення, є необґрунтованими та суперечать чинному податковому законодавству України.

Так, в Акті камеральної перевірки перераховані у таблиці податкові накладні ТOB «АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС» із пропущенням граничних строків реєстрації.

Актом перевірки також зафіксовано, що у цих податкових накладних вказано, що покупцем з кодом ЄДРПОУ 100000000000 фактично виступає неплатник ПДВ (тобто, податкові накладні не надавалися покупцю).

Враховуючи ту обставину, що податкові накладні не надавалися покупцю, то у висновках Акту камеральної перевірки помилково встановлено, що до позивача могли застосовуватись штрафні санкції. Відповідальність платника передбачена п.120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Позивач не погоджується з такими висновками Акту камеральної перевірки органу ДФС та вважає їх такими, що не відповідають ні фактичним обставинам, ні законодавству виходячи з наступного. Так, у п. 120-1.1. ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідному розмірі.

Тобто, вказаною нормою передбачено виключення із визначеного переліку податкових накладних, відповідальність за порушення встановленого строку реєстрації яких в Єдиному реєстрі податкових накладних, не наступає. Передбачений наведеними положеннями п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України штраф, не застосовується до трьох окремих видів податкових накладних, а саме:

- податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю);

- податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;

- податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Податкові накладні, які складені позивачем у відповідності до п. 198.5 ст. 198 ПК України та не підлягають наданню отримувачу (покупцю), адже останній не є платником ПДВ, а тому штрафна санкція, передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України за порушення строків їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовується.

Відтак, позивач погоджується із фактом порушення строків реєстрації податкових накладних, проте наполягає на неможливості застосування до нього штрафної санкції.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та вважав їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ «АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС» за 2017-2018 рік якою встановлено порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу країни далі - Кодекс), а саме: несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в ЄРПН за 2017- 2018 рік на загальну суму ПДВ 6033239,63 грн. (акт перевірки від 19.09.2018 о 15977/26-15-12-06-16/35758649 враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 120 .1 ст. 120 Кодексу, ГУ ДФС у Києві застосовано штрафні санкції та винесено ППР від 05.10.2018 № 0684661206 у розмірі 2247638,04 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач вважав, що податкові накладні позивача не відносяться до тих винятків, за порушення реєстрації яких, не застосовується штрафна санкція.

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

Під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивача, оскільки відповідачем помилково застосовано до позивача штрафні санкції.

НОРМИ ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Зокрема, абз. 4 ст. 201.10 ПК України прямо передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також: податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

П. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

Отже, наведений перелік, який є вичерпним, включає до податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), податкову накладну, яка складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; втім не передбачає, що в будь-якому випадку складена податкова накладна на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, є такою, що не надається отримувачу (покупцю).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, приписами зазначених норм права встановлено обов'язок особи скласти в установлені терміни податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань.

Згідно із п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, на час проведення перевірки) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. При цьому, вказаними нормами права також визначено і випадки, коли штрафні санкції не застосовуються до платника податку у разі порушення строків реєстрації податкових накладних, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Встановлені обставини у цій справі свідчать про те, що фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу тлумачення положень ст.120-1 ПК України, якою, зокрема, визначено види податкових накладних, несвоєчасність реєстрації яких не створює підстав для застосування штрафних санкцій.

Так, позиція позивача полягає у тому, що до платника податку не застосовуються штрафні санкції, які передбачені п.п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, у випадку порушення строків реєстрації трьох окремих видів податкових накладних:

1) що не надаються отримувачу (покупцю) - випадок позивача;

2) складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;

3) складених на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у справі №808/2545/17.

Позиція відповідача полягає у тому, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних двох видів:

1) що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або;

2) що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Під час розгляду справи, суд звертає увагу на те, що податкове законодавство передбачає поняття презумпції правомірності рішень платника.

Так, відповідно до п. 4.1.4 ст. 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно п. 56.21. ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 33715,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 33715,20 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Житлосервіс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 05.10.2018 № 0684661206.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРКАДА-ЖИТЛОСЕРВІС" (ЄДРПОУ 35758649, 01001, м. Київ, вул. Ольгинська, б.3) судовий збір в розмірі 33715 (тридцять три тисячі сімсот пятнадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувать Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ,вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 22 березня 2019 року.