Ухвала суду № 80629349, 21.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 березня 2019 року м. Київ № 640/1629/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправною та скасування вимоги віл 15.11.2018 року №Ф-229826/17, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.11.2018 року № Ф-229826-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2019 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.03.2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником відповідача Жуком Ю.О. (довіреність від 03.02.2019 року №466/26-15-10-11) подано клопотання, в якому останній просить суд провести розгляд справи №640/1629/19 в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п'ята статті 12 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ "Про Держаний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума штрафних санкцій, визначена відповідачем у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 15.11.2019 року №Ф-229826/17 становить 15 819,54 грн., що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить з розрахунку 1 921 х 500 = 960 500, тобто, вбачається, що суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 960 500 грн.

Так, дослідивши подане клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, з урахуванням статті 257 КАС України, для повного та всебічного встановлення обставин справи суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін та дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки є очевидно безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу представника ГУ ДФС у м. Києві Жука Ю.О. (довіреність від 03.02.2019 року №466/26-15-10-11) на положення статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, частинами першою, пунктом 1 частини другої, частиною четвертою якої передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити представнику відповідача Жуку Ю.О. у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2. Попередити представника ГУ ДФС у м. Києві Жука Ю.О. (довіреність від 03.02.2019 року №466/26-15-10-11) про застосування до нього заходів процесуального примусу у разі зловживання процесуальними правами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання у порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна