Ухвала суду № 80629277, 21.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

21 березня 2019 року м. Київ № 640/4354/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С. , розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі:

за позовом ОСОБА_1 до третя особа Генеральної прокуратури України Ради прокурорів України прокуратура Запорізької області про поновлення на роботі, ВСТАНОВИВ:До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Ради прокурорів України, Генеральної прокуратури України, третя особа прокуратура Запорізької області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Ради прокурорів України від 20.02.2019 №17 "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області", визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 22.02.2019 №27к про звільнення радника юстиції ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, поновити радника юстиції ОСОБА_1 на посаді керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Після подання позовної заяви, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони Раді прокурорів України розглядати питання про надання рекомендації та приймати рішення про надання рекомендації про призначення на вакантну посаду керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 будь-якої особи до набрання судовим рішенням законної сили; заборонити Генеральному прокурору України видавати накази про призначення на вакантну посаду керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 будь-якої особи до набрання судовим рішенням законної сили.

Заява обґрунтована тим, що звільнення позивача з адміністративної посади відбулося з порушенням процедури, визначеної Законом України "Про прокуратуру" та Положення про Раду прокурорів України, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів, враховуючи протиправність оскаржуваного рішення, позивач зазначає, що посада керівника прокуратури Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області" наразі є вакантною, на думку позивача, призначення на вищевказану посаду іншої особи унеможливить відновлення його порушених прав та ускладнить виконання рішення суду у майбутньому.

Дослідивши матеріали справи, виходячи зі змісту заяви та системного аналізу положень чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, подані позивачем разом із заявою, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки судом не встановлено, а позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення у спосіб, визначений у заяві, буде фактичним вирішенням справи по суті, оскільки правомірність рішення Ради прокурорів України від 20.02.2019 №17 "Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області" та наказу Генерального прокурора України від 22.02.2019 №27к є предметом даного позову і буде встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд зазначає, що заявник не подав суду належні докази, що підтверджують очевидну протиправність оспорюваного рішення, а відтак не можливо з'ясувати фактичні обставини, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову. Суд звертає увагу, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 150, 151,154,241-243,248, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур