Ухвала суду № 80629155, 20.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 березня 2019 року м. Київ № 640/2713/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши без виклику учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 щодо розгляду адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідків

за позовом ОСОБА_1 до третя особа: 1. Голосіївського районного у місті Києві військового комісаріату, 2. Військово-лікарської комісії Голосіївського району міста Києва, 3. Призовної комісії Голосіївського району міста Києва Бородянський районний військовий комісаріат Київської області про визнання протиправними та скасування дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Голосіївського районного у місті Києві військового комісаріату, Військово-лікарської комісії Голосіївського району міста Києва, Призовної комісії Голосіївського району міста Києва, третя особа: Бородянський районний військовий комісаріат Київської області в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати дії Голосіївського районного у місті Києві військового комісаріату від 07.12.2018 року щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 у Голосіївському районному у місті Києві військовому комісаріаті;

- зобов'язати Голосіївський районний у місті Києві військовий комісаріат зняти ОСОБА_1 з військового обліку у призовній дільниці Голосіївського району міста Києва та повернути особову справу до Бородянського районного військового комісаріату Київської області для повторного взяття на військовий облік;

- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт) військово-лікарської комісії Голосіївського району м. Києва від 07.12.2018 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби, на підставі якого призовною комісією Голосіївського району м. Києва було прийнято рішення про придатність ОСОБА_1 до військової служби і призов його на військову службу;

- визнати протиправним та скасувати рішення (індивідуальний акт) призовної комісії Голосіївського району м. Києва від 07.12.2018 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби і призов на строкову військову службу.

Ухвалою суду від 07 березня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19 березня 2019 року через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи № 640/2713/19 у судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідків.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивач бажає дати пояснення в судовому засіданні як свідок щодо відомих йому обставин протиправних дій та рішень, що оскаржуються.

Розглянувши матеріали справи та заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та виклик свідка, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.

У той же час, за приписами ст. 93 КАС України сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Суд зазначає, що наявність вказаної згоди є обов'язковою умовою для застосування ст. 93 КАС України, втім, вказана правова норма не покладає обов'язку на суд з'ясування у сторін, їх представників чи третіх осіб обставин, що мають значення для справи саме у такий спосіб.

Частиною 1 статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У той же час за приписами ч. 1, 2 ст. 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (ч. 5 ст. 159 КАС України).

Окрім цього право подавати позивачем заяв та пояснень суду закріплено в ст. 44 КАС України.

Отже, процесуальним законом визначена інша форма з'ясування обставин справи, зокрема позиції сторони, ніж її допит в судовому засіданні.

У той же час, в поданому представником позивача, суду клопотанні не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість доведення позивачем своєї позиції у поданих заявах по суті справи особисто чи через представника та необхідність його допимту у з'язку із цим в судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі позивач має можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Дослідивши заяву представника позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Також суд, вирішуючи питання про виклик свідка, вважає за доцільне відмовити в його задоволенні через відсутність такої необхідності та наявності у позивача представника, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від його імені процесуальні права та обов'язки.

Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та виклику його в якості свідка.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Погрібніченко