Рішення № 80629063, 22.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/421/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на день призначення пенсії), виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідках за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, які були надані позивачу 11.12.2018 Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області: за вих. № 4779/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); за вих. № 4780/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 роки стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи в органах державної податкової служби з 05.06.1992 до 31.08.2000, та з 16.05.2001 по 17.11.2014 на посадах державної служби з персональними чи спеціальними званнями;

- зобов'язати відповідача на підставі довідок за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, які були надані позивачу 11.12.2018 Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області: за вих. № 4779/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); за вих. № 4780/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 роки стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, здійснити позивачу, починаючи з 01.12.2018 з урахуванням стажу державної служби 21 рік 08 місяців 22 дні, перерахунок та виплату щомісячної пенсії за віком як непрацюючому державному службовцю у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, із змінами (в редакції, чинній на дату призначення пенсії), у розмірі 60 відсотків суми посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом № 3723-ХІІ, без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», за наявності відповідного стажу роботи в органах державної податкової служби, посадові особи якої є державними службовцями.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки посадовим особам контролюючих органів відповідно до пункту 343.1 статті 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, а не ранги державних службовців, тому ці посади не відносяться до посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Зазначає, що загальний трудовий стаж позивача складає 35 років 11 місяців 25 днів, а стаж державної служби лише 5 років 10 місяців 26 днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бобровицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

14.12.2018 позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення пенсії як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 37).

Відповідач, листом від 30.01.2019 № 288/04, відмовив позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, тобто на 01.05.2016, позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України і у позивача відсутній необхідний стаж державної служби 10 (20) років (а.с. 44-45).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Положеннями частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З аналізу викладеної норми слідує, що необхідною умовою для наявності в осіб, які мають не менш як 20 років стажу державної служби, права на пенсію відповідно до вказаної статті є досягнення такими особами певного віку, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку, наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому вказаний вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно пункту 12 Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Так, відповідно до абзацу другого частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.

Згідно пункту 341.1 статті 341 Податкового кодексу України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Пунктом 342.2 статті 342 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

У відповідності до вимог пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Приписами пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283, в редакції, чинній на час роботи позивача) передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Як вбачається з копії листа Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 30.01.2019 № 288/04 загальний трудовий стаж позивача складає 35 років 11 місяців 25 днів (а.с. 44-45), в тому числі стаж державної служби в органах доходів і зборів позивача складає 21 рік 8 місяців 22 дні, що підтверджується копією трудової книжки серії БТ-І № 0242460, копією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції від 11.12.2018 № 4779/Д/25-13-05-031 (а.с. 16-25, 38-39).

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, на момент звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 889-VIII, позивачу виповнилося 59 років 1 місяць (народилася 09.11.1959), загальний страховий стаж складає 35 років 11 місяців 25 днів, в тому числі стаж державної служби - 21 рік 8 місяців 22 дні, а тому позивач має право на призначення вищевказаної пенсії з дати звернення до Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України, а саме з 14.12.2018.

З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправної відмови відповідача в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», викладену в листі від 30.01.2019 № 288/04; зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» як особі, яка має стаж державної служби 21 рік 8 місяців 22 дні, з дня подачі заяви - 14.12.2018.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на день призначення пенсії), виходячи із заробітної плати, зазначеній у довідках за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, які були надані позивачу 11.12.2018 Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області: за вих. № 4779/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); за вих. № 4780/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 роки стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та зобов'язання відповідача на підставі довідок за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, які були надані позивачу 11.12.2018 Ніжинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області: за вих. № 4779/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); за вих. № 4780/Д/25-13-05-031 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 роки стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної пенсії за віком як непрацюючому державному службовцю у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, із змінами (в редакції, чинній на дату призначення пенсії), є передчасними, оскільки вказані довідки не були покладені в основу оскаржуваної відмови відповідача у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому не підлягають задоволенню, адже призначення пенсії не проведено, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Тобто, після призначення пенсії у позивача виникне право на оскарження можливих протиправних дій та рішень відповідача і вимагання від суду захисту своїх прав.

Також, не підлягає задоволенню позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячної пенсії за віком як непрацюючому державному службовцю у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, із змінами (в редакції, чинній на дату призначення пенсії) без встановлення будь-якого строку та обмеження у часі, оскільки щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Незалежності, буд. 3, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 41249245) в призначенні ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», викладену в листі від 30.01.2019 № 288/04.

Зобов'язати Бобровицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України (вул. Незалежності, буд. 3, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 41249245) призначити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» як особі, яка має стаж державної служби 21 рік 8 місяців 22 дні, з дня подачі заяви - 14.12.2018.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Незалежності, буд. 3, смт. Козелець, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 41249245) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 березня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих