Рішення № 80628949, 22.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року справа № 2340/4984/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" до Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа - ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" (19723, Черкаська область, Золотоніський район, с. Піщане, вул. Шевченка, 61) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) про визнання протиправним та скасування рішення № 0003255413 від 26.09.2018.

12.03.2019 перейдено до розгляду справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на даний час триває провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Золотоніський" щодо задоволення вимог кредиторів, яким введено мораторій, а отже з урахуванням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення Головного управління ДФС у Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0003255413 від 26.09.2018 є протиправним та підлягає до скасування.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" у зв'язку з чим, у межах наданих повноважень винесено оскаржуване рішення, якими застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. Крім того зазначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів не зупиняє виконання боржником поточних зобов'язань, а дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

В судовому засіданні представник відповідача щодо позову заперечував.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив.

26 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено рішення щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0003255413, згідно з яким на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" до ТОВ "СП "Золотоніський" застосований штраф у розмірі 118429, 96грн. та нараховано пеню у розмірі 104202, 28грн. за період з 22.12.2015 по 13.09.2016.

Вважаючи, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправними та такими, що прийняте відповідачем всупереч дії мораторію на задоволення майнових вимог кредиторів, на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 13.08.2016 у справі № 925/995/16, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 № 2464-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений статтею 9 Закону № 2464-VI.

Абзац перший частини сьомої цієї статті передбачає, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Статтею 25 Закону № 2464-VI встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10).

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Разом з цим, суд бере до уваги, що протиправність спірного рішення податкового органу позивач доводить тією обставиною, що ТОВ "СП "Золотоніський" перебуває у процесі банкрутства.

Так, ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 вересня 2016 року у справі № 925/995/16 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "СП "Золотоніський", одночасно із прийняттям якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відтак, за положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII, які діяли на час введення мораторію, штраф та пеня за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не застосовуються.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.(ст. 16 Закону).

Відповідно до статті 19 Закону № 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина перша статті 19).

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону № 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Отже, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому санкції за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (частина 3 статті 19).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 19 Закону № 2343-XII, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно додаткової ухвали Господарського суду Черкаської області від 17.01.2019 у справі № 925/995/16, доповнено ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.11.2018, згідно якої вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк, вважаються погашеними, а виконавчі документи такими, що не підлягають до виконання.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Суд також бере до уваги, правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 823/2240/17.

Згідно з нормами п. 5 ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ТОВ "СП "Золотоніський" підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0003255413 від 26.09.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь ТОВ "СП "Золотоніський" (код ЄДРПОУ 33418504) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Г. Паламар