Ухвала суду № 80628947, 21.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 березня 2019 року справа № 580/939/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/939/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, прийнято ухвалу.

20.03.2019 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, просить:

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області при повторному розгляді клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо неналежного розгляду клопотання та надання протиправної відповіді, викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28.02.2019 № 713/0/95-19 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати відповідь у порядку встановленому законами України.

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 80000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У порушення норм, позивачем до позовної заяви додано копію квитанції № 0.0.1302151147.1 про сплату судового збору у сумі 768,40 грн. та копію квитанції № 0.0.1302159249.1 про сплату судового збору у сумі 800,00 грн. Перевіривши реєстр оплат до казначейства з комп'ютерної програми «діловодство спеціалізованого суду», судом не підтверджено зарахування судового збору, сплаченого ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України за подання даного позову.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік становить 1921 грн.

Суд зазначає, що позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру, у зв'язку з чим сума судового збору за подання даної позовної заяви становить 1568,40 грн.

Позивачу варто надати оригінал документу про сплату судового збору у сумі 1568,40 грн. Отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача - 31212206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Позовні вимоги щодо судового захисту мають відповідати статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Перша позовна вимога щодо надання «відповіді у порядку встановленому законами України» потребує приведенню у відповідність до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Позивачем не надано доказів і обґрунтування щодо повторюваності.

Зміст позовної заяви свідчить, що предметом позову у даній справі є контроль за виконанням рішення суду у справі № 823/1450/17 щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання з доданими документами від 13.07.2017 (вхідний ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 20.07.2017 №12972/0/5-17-СГ) про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідно до чинного законодавства рішення з урахуванням висновків суду у справі № 823/1450/17.

Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення у адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Судом, що ухвалив рішення на користь позивача є Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 823/1450/17, який і має здійснювати судовий контроль. Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що включає принцип res judicata як прояв поваги до остаточності рішень суду (рішення ЄСПЛ у справах Ponomaryov проти України від 03.04.2008, № 3236/03 та Ryabykh проти Росії від 24.07.2003, № 52854/99). У разі остаточного вирішення спору судами рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі Brumarescu проти Румунії від 28.11.1999, № 28342/95). Виконання судових рішень як складова права на справедливий суд було оцінене ЄСПЛ у рішенні у справі Hornsby проти Греції від 19.03.1997, № 18357/91: право було би ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове рішення залишалось недіючим на шкоду однієї зі сторін.

Суд зазначає, що позивач просить зобов'язати визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області при повторному розгляді клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо неналежного розгляду клопотання та надання протиправної відповіді, викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28.02.2019 № 713/0/95-19 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати відповідь у порядку встановленому законами України. Разом з тим, позивачем не надано доказів звернення до Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/1450/17 щодо здійснення судового контролю з виконання рішення та/або бездіяльності ДВС у зв'язку із реалізацією вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень. Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У рішенні від 15.10.2009 у справі Yuriy Nikolayevich Ivanov проти України, № 40450/04 ЄСПЛ констатував, що право на суд є ілюзорним, якщо національна правова система дозволяє, щоб остаточне, обов'язкове до виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Держава не може виправдовуватися відсутністю засобів невиконання судових рішень, ухвалених проти неї або проти установ чи підприємств, що знаходяться у державній власності або контролюються державою.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:

- реалізації права позивача про здійснення судового контролю у справі № 823/1450/17;

- врахування статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень;

- наданням доказів сплати судового збору або засвідчених у встановленому порядку доказів належності до категорії осіб, звільнених від сплати судового збору;

- формування позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова