Рішення № 80628673, 20.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

20 березня 2019 р. справа №520/1610/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57829314 від 31.01.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57829314 на позивача накладено штраф у розмірі 5100 за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа по справі №2040/6989/18, виданого Харківським окружним адміністративним судом. Також позивач зазначив, що листом ГУ ПФ України у Харківській області на постанову про відкриття виконавчого провадження №57829314 від 22.12.2018, повідомлено державного виконавця про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 у розмірі 82 % грошового забезпечення, яка складає 28249 грн. Виплату різниці в пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, нараховану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, розпочато з січня 2019 року, відповідно до п.3 вказаної постанови. Отже, в січні 20119 року ОСОБА_1 виплачено пенсію за січень 2019 року у розмірі 28249 грн та окрему суму доплати у розмірі 1726,80 грн. Виплату різниці в пенсії за період з 01.01.2016 по 23.11.2018 у розмірі 573581,90 грн, нараховану на виконання рішення суду, буде проведено при надходженні коштів від Пенсійного Фонду України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Доплату пенсії за період з 24.11.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 16522,10 грн, нараховану на виконання рішення суду, виплачено у січні поточного року. Також, на виконання зазначеного рішення суду, нараховано компенсацію втрати частини доходів за період з 01.01.2016 у розмірі 230140,56 грн, яка виплачена в січні поточного року. Проте, державним виконавцем при виконанні постанови про накладення штрафу повністю проігноровано надані ГУ пояснення та документи, що підтверджують виконання судового рішення.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах визначених чинним законодавством

В судове засідання представники сторін не прибули, про час, дату та місце судового розгляду повідомленні належним чином.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 по справі №2040/6989/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% грошового забезпечення до 70% та обмеженням максимальним розміром пенсії. Визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Зобов'язано ГУ ПФ України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) в розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.01.2016 та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати". Зобов'язано ГУ ПФ України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року без відстрочення та прив'язки до періодів, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Згідно інформації, яка міститься в автоматизованій системі "Документообіг адміністративних судів" Харківського окружного адміністративного суду, вбачається, що дане рішення суду від 23.10.2018 по справі №2040/6989/18 - 23.11.2018 набрало законної сили та видано виконавчий лист.

Постановою ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області від 22.12.2018 відкрито виконавче провадження №57829314, на підставі виконавчого листа №2040/6989/18, згідно якої боржником є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження №57829314 було направлено на адресу позивача.

У зв'язку з невиконанням позивачем рішення суду, 31.10.2019 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову ВП №57829314 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, на підставі виконавчого листа №2040/6989/18.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно положень ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що позовна заява була подана позивачем 09.11.2018, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду даним позовом в межах строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Відповідно до положень ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Як передбачено приписами ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

При цьому, положеннями ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено судом, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області 31.01.2019 було винесено постанову у ВП №57829414 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, за невиконання рішення суду.

Водночас, суд зауважує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 по справі №2040/6989/18 визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% грошового забезпечення до 70% та обмеженням максимальним розміром пенсії. Визнано протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Зобов'язано ГУ ПФ України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) в розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.01.2016 та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати". Зобов'язано ГУ ПФ України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року без відстрочення та прив'язки до періодів, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Як вбачається з наданих позивачем документів, позивач на адресу відповідача направляв лист від 21.01.2019 №2006/14-20, яким повідомив відповідача про те, що на виконання рішення суду від 23.10.2018 по справі №2040/6989/18, ОСОБА_1 добровільно проведено перерахунок пенсії за з 01.01.2016 у розмірі 28249 грн та нараховано компенсацію втрати частини доходів за період з 01.01.2016 у розмірі 230140,56 грн. За період з 01.01.2016 року нараховано різницю в пенсії на загальну суму 672990,40 грн (у т.ч. 82886, 40 грн нараховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 та 590104 грн нараховано на виконання зазначеного рішення суду).

Також у вказаному листі зазначено, що виплату різниці в пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 82886,40 грн, нараховану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, розпочато з січня 2019 року, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103, у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за відповідний період. Отже, в січні 2019 року ОСОБА_1 виплачено пенсію за січень 2019 року у розмірі 28249 грн та окрему суму доплати у розмірі 1726,80 грн.

Водночас, у вказаному листі зазначено, що виплату різниці в пенсії за період з 01.01.2016 по 23.11.2018 у розмірі 573581,90 грн, нараховану на виконання рішення суду, буде проведено при надходженні коштів від Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 ” Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду”. Доплату пенсії за період з 24.11.2018 по 31.12.2018 у розмірі 16522,10 грн нараховану на виконання рішення суду, виплачено у січні поточного року. Компенсацію втрати частини доходів за період з 01.01.2016 року у розмірі 230140,56 грн, виплачено у січні поточного року.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано належні та допустимі докази того, що вказаний лист було отримано відповідачем до прийняття ним оскаржуваної постанови.

Таким чином, відповідач був позбавлений можливості дати оцінку діям позивача на виконання рішення суду, за яким відкрито відповідне виконавче провадження. Станом на час прийняття оскаржуваногої постанови, у відповідача була відсутня будь - яка інформація щодо стану виконання судового рішення.

Суд зауважує, що проведення перерахунку пенсії є дією, яка передує виплаті такої пенсії, а отже здійснення позивачем тільки перерахунку без подальшої виплати є неповним виконанням судового рішення у справі №2040/6989/18 ГУ ПФ України в Харківській області, яке виступає боржником у виконавчому провадженні №57829314.

З огляду на викладене, а також враховуючи наданий розрахунок, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 по справі №2040/6989/18 не може вважатися належним чином виконаним.

Щодо посилань позивача на обставини того, що пенсія в перерахованому розмірі та доплата по перерахунку буде виплачуватися в порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, якою передбачено подання нових довідок до позивача, а також визначено, що виплату суми перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде здійснено після отримання коштів на їх фінансування з державного бюджету, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №2040/6989/18 зобов'язано ГУ ПФ України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) в розмірі 82% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.01.2016 та виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати". Зобов'язано ГУ ПФ України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року без відстрочення та прив'язки до періодів, які встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".

Суд зауважує, що у виконавчому провадженні №57829314 здійснюється виконання за виконавчим листом саме у справі №2040/6989/18, то на даний час питання виплати та перерахунку пенсії ОСОБА_1 вже визначено судом.

Як вбачається зі змісту рішення від 23.10.2018 по справі №2040/6989/18, судом не було застосовано до таких правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець під час здійснення виконання виконавчого листа у виконавчому провадженні №57829314 не мав враховувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а отже такі доводи представника позивача не можуть вважатися судом належним доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Щодо посилань позивача на те, що перерахована пенсія позивачу буде виплачена повністю за наявності бюджетного фінансування, суд зазначає наступне.

В ухвалі Верховного Суду від 16.07.2018 по справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не доведено відсутності відповідного фінансового забезпечення та коштів для виплати ОСОБА_1. пенсійних виплат на виконання рішення суду від 23.10.2018 по справі №2040/6989/18.

Щодо посилань представника позивача на положення Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що зазначеним порядком визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно п. 6 Порядку, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку передбачено, що комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п’ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду будь - яких доказів вчинення позивачем відповідних дій на виконання процедури, визначеної Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, як не надано і доказів повідомлення відповідача про здійснення таких дій.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП №57829314 від 31.01.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог позивача про скасування постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області ВП№57829314 від 31.01.2019 про накладення штрафу, належить відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про скасування постанови ВП №57829314 від 31.01.2019 про накладення штрафу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено 22 березня 2019 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.