Рішення № 80628610, 22.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 р. Справа №480/636/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДФС у Сумській області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон", в якій просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019 ВП № 588225911 та постанову про стягнення виконавчого збору від 30.01.2019 ВП № 588225911.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019, постановив стягнути з боржника (позивача) виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 16692,00 грн. Позивач зазначає, що приватним виконавцем не вчинялись жодні виконавчі дії, а виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду здійснюється виключно державним виконавцем. У зв’язку з викладеним, позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019 підлягає скасуванню повністю, а як наслідок, також підлягає скасуванню постанова про стягнення виконавчого збору від 30.01.2019 ВП № 588225911.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 15.03.2019 було відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Сумській області про забезпечення позову.

21.03.2019 позивач вдруге подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019 ВП № 58225911 та постанови про стягнення виконавчого збору від 30.01.2019 ВП № 58225911.

Ухвалою суду від 21.03.2019 було відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Сумській області про забезпечення позову.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, надіслав на адресу суду відзив, у якому зазначив, що оскаржувані постанови є правовірними та в повній мірі відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач та третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечили.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Сумський окружний адміністративний суд 03.05.2018 видав виконавчий лист у справі № 818/1048/17, відповідно до вказаного виконавчого листа зобов'язано Головне управління ДФС у Сумській області підготувати та надати до відповідного органу Державної казначейської служби, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" надмірно сплачених сум податків на додану вартість у розмірі 1971945,00 грн.

На підставі вказаного виконавчого листа, відповідач, 30.01.2019 відкрив виконавче провадження №58225911, шляхом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019. У резолютивній частині вказаної постанови, окрім іншого, відповідач зазначив: «Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 16692 гривня (UAH).»

У цей же день, відповідачем у даному виконавчому провадженні була прийнята постанова про стягнення виконавчого збору від 30.01.2019, відповідно до якої, відповідач постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Суд, частково задовольняючи вимоги позивача, свою позицію обґрунтовує наступним.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Судом встановлено, що позивач звертаючись до суду з позовною заявою, не заперечує відповідності виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та дотримання відповідних строків пред’явлення його до виконання.

Водночас, судом встановлено, що відповідач протиправно в ч. 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019 ВП № 588225911, зазначив про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 16692,00 грн.

Відповідач з приводу зазначеного стягнення, не надав суду жодних пояснень та обґрунтування зазначеного рішення.

Судом в свою чергу не було встановлено жодних обставин, які вказували на вчинення виконавчих дій в даному виконавчому провадженні, саме приватним виконавцем, окрім того, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець не наділений повноваженнями здійснювати примусове виконання вищевказаного рішення суду.

У зв’язку з викладеним, суд вважає за потрібне визнати протиправною та скасувати ч. 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019 ВП № 588225911, а саме «Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 16692 гривня (UAH).»

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо скасування оскаржуваних постанов в цілому, виключно з вищевказаної підстави, суд зазначає, що встановлене порушення, не може бути підставою для позбавлення стягувача права визначеного ст.14 КАС України на виконання рішення суду. Вищезазначене порушення має ознаки описки та за своєю суттю не має жодних негативних наслідків для позивача пов’язаних з обов’язком виконати рішення суду, яке набрало законної сили.

Окремо суд зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 30.01.2019 ВП № 588225911 в повній мірі відповідає вимогам ч. ч. 3, 4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вказаних норм, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Відповідно ч.3 ст.139 КАС України з відповідача на користь позивача (який відповідно до ПК України у спірних правовідносинах не є суб’єктом владних повноважень), підлягають поверненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 960,50 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 243-246, 255, 287, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Сумській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "А-Муссон" про скасування постанов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати ч. 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2019 ВП № 588225911, а саме «Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 16692 гривня (UAH).»

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Головного управління ДФС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 39456414) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (вул. Петропавлівська, 75, м. Суми, Сумська область, 40003, код ЄДРПОУ 34933040) суму судового збору в розмірі 960,50 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 березня 2019 року.

Суддя С.М. Глазько