Рішення № 80628456, 12.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4515/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2348-17 від 19.11.2018 року в розмірі 74 265,28 грн.; зобов'язання визнати суму податкового боргу по сплаті єдиного внеску в розмірі 74 265,28 грн. як безнадійну та виключити про неї дані з інформаційної телекомунікаційної системи "Податковий блок" .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірна вимога не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню, оскільки складена та надіслана на адресу позивача з порушенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інстуркція). Крім того, податковий борг за вказаною вимогою є безнадійним та підлягає списанню в порядку статті 101 Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом.

09 січня 2019 року судом отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача наголошував на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначав, що відповідно до пункту 9 Інструкції списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у разі: повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника; смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення. Враховуючи відсутність підстав для списання боргу спірна вимога є правомірною та скасуванню не підлягає /а.с. 27/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотриманням законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 22.06.2015 №583/16-01-17-01-10/НОМЕР_1. На підставі акту перевірки від 22.06.2015 №583/16-01-17-01-10/НОМЕР_1 контролюючим органом прийнято, серед іншого, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.06.2015 №Ф-0084551701, якою платника податків зобов'язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальну суму 74265,28 грн. /а.с. 66/.

Станом на 09.07.2015 сума недоїмки в розмірі 74265,28 грн., визначена вимогою №Ф- НОМЕР_2 від 22.06.2015 узгоджена платником податків та відображена контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_3

Позивач не погодився з позицією контролюючого органу щодо визначення йому суми недоїмки згідно вимоги від 22.06.2015 №Ф-0084551701 та звернувся до суду про визнання її протиправною та скасування на суму 54019,57 грн., у зв' язку з чим сума недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 74265,28 грн. була виключена 15.09.2015 з обліку донарахованих сум платнику податків.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі №816/3470/15 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 22 червня 2015 року №0084551701 в частині сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 54019,57 грн. /а.с. 18-21/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 у справі №816/3470/15 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_3 в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили 13.06.2016 року /а.с. 15-16/.

Враховуючи, що вимога про сплату недоїмки набула статусу узгодженої суму недоїмки по єдиному внеску у розмірі 74265,28 грн. 22.07.2016 відображено контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків, внаслідок чого заборгованість по єдиному внеску збільшилася та склала 76279,12грн. /а.с. 58-63/.

19.11.2018 року ОСОБА_4 управлінням ДФС у Полтавській області повідомлено позивача про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31.08.2018 року в сумі 74265,28 грн., про що винесено та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2348-17.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2348-17 від 19.11.2018 року позивач оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 08.07.2010 №2464-УІ "Про збір та облік єдиною внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон ).

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Інструкція), затвердженою наказом Мінфіну України за № 449 від 20.04.2015 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону).

Згідно пункту 3 частини 1 статті 14 Закону на органи доходів і зборів покладено контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Пунктом 2 pозділу VI Інструкції визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів .

Згідно частини 6 статті 25 Закону за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які на кінець звітного періоду, в якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмка, вимогу про її сплату. Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Позивачем 08.08.2018 проведено часткове погашення заборгованості з єдиного внеску на суму 2013,84грн. згідно виконавчого документу № Ф-2348-17 від 03.08.2016 по виконавчому провадженню № 54914774 та зараховано в погашення самостійно задекларованої суми до сплати (декларація № НОМЕР_3 від 06.02.2016 по терміну сплати 09.02.2016 /а.с.58/.

Оскільки, позивачем було частково погашено (зменшено) заборгованість з єдиного внеску, станом на 31.10.2018 за ФОП ОСОБА_3 обліковувалася заборгованість з єдиного внеску в сумі 74265,28грн.

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції відповідачем на підставі даних інформаційної системи в автоматичному режимі сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2348-17 від 19.11.2018 на суму 74265,28грн.

Відносно доводів позивача про те, що борг за спірною вимогою є безнадійним та підлягає списанню в порядку статті 101 Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 25 Закону сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.

Згідно пункту 9 Інструкції списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у разі: повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника; смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.

Враховуючи відсутність підстав для списання боргу згідно вимог Закону доводи позивача з цього приводу є необгрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що згідно частини 16 статті 25 Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З приводу тверджень представника позивача що вимога була направлена несвоєчасно та разом з корінцем, суд вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою для визнання протиправною та скасування самої вимоги.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з цим, як визначено частиною першою цієї статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 повністю.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 (36000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправною та скасування вимоги повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.03.2019 року.

Суддя ОСОБА_4