Рішення № 80628437, 18.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/419/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасування рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 231 від 11 грудня 2018 року;

зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2018 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, Комісія ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято рішення про непідтвердження його пільгового стажу роботи. Вказано, що записами у його трудовій книжці підтверджується, що він працював на Оржицькому цукровому заводі (в подальшому - ТОВ "Оржицький цукровий завод") електрозварником з 13.07.1981 по 20.08.1981, з 04.01.1982 по 31.08.1982, з 03.01.1983 по 28.08.1983, з 26.01.1984 по 01.12.1988. Відомості про заробітну плату з 1981 року по 1988 рік включно свідчать про нарахування заробітної плати у вказаний період. Робота по вказаній спеціальності зі шкідливими умовами праці підтверджується архівними довідками.

18 лютого 2019 року до суду надійшов відзив на позов ГУ ПФУ в Полтавській області, в якому вказано, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням періоду роботи на посаді електрозварника в Оржицькому цукровому заводі. На думку відповідача періоди роботи позивача з 13.07.1981 по 20.08.1981, з 04.01.1982 по 31.08.1982, з 03.01.1983 по 28.08.1983, з 26.01.1984 по 01.12.1988 на пільгових умовах не підтверджуються через відсутність даних про реорганізацію Оржицького цукрового заводу в ТОВ "Оржицький цукровий завод", а також даних про види зварювальних робіт, відсутність відомостей про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах.

Таким чином, відповідач вважав позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

20.11.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Полтавській області про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах: з 13.07.1981 по 20.08.1981, з 04.01.1982 по 31.08.1982, з 03.01.1983 по 28.08.1983, з 26.01.1984 по 01.12.1988 на посаді електрозварника в Державному підприємстві "Оржицький цукровий завод".

Рішенням Комісії при ГУ ПФУ в Полтавській області від 11.12.2018 № 231 про результати розгляду заяви відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні роботи, передбаченої підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 13.07.1981 по 20.08.1981, з 04.01.1982 по 31.08.1982, з 03.01.1983 по 28.08.1983, з 26.01.1984 по 01.12.1988 з таких підстав: відсутність даних про реорганізацію Оржицького цукрового заводу в ТОВ "Оржицький цукровий завод", відсутність даних про види зварювальних робіт та про оплату праці, що свідчить про недоведеність повної зайнятості на зазначених роботах /а.с.18/.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи і показанням свідків, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі – Закон №1058-IV/ розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частиною першою статті 9 цього Закону визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV встановлено, що, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно із частиною першою статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Абзацом першим пункту 2 частини другої вказаної статті встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацами 14 та 17 зазначеного пункту визначено, що за відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Абзацами 24 та 25 цього ж пункту передбачено, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

З аналізу наведених норм слідує, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. При цьому сукупністю умов для призначення такої пенсії є: 1) зайнятість на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 повний робочий день; 2) атестація робочого місця працівника; 3) досягнення 55 років; 4) наявність у чоловіків страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Для працівників, які не мають вказаного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачена можливість призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку в 60 років на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за умови наявності не менше половини стажу (6 років 3 місяці) на зазначених роботах та за наявності страхового стажу не менше 26 років 6 місяців у чоловіків.

Відповідно до пунктів 3, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 /далі - Порядок №383/, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Також пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року /далі – Порядок №637/, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2006 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (надалі - Порядок № 18-1) затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).

Пунктом 11 Порядку № 18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно із пунктами 15 та 16 Порядку № 18-1 Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для зарахування періодів роботи із шкідливими і важкими умовами праці – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є встановлення факту наявності посади, професії або роботи, яку займала чи виконувала особа, у Списку № 2, чинному на період роботи особи, а також документальне підтвердження особою перебування на посаді, зайнятість за професією або виконання робіт, що містяться у Списку № 2. Основним документом, який підтверджує посаду особи, її зайнятість за професією чи виконання нею роботи із шкідливими і важкими умовами праці є трудова книжка особи, а за відсутності відповідних записів в ній – інші документи (уточнююча довідка, архівна довідка тощо). Проведення атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалося.

Висновки щодо правозастосування

Трудовою книжкою ОСОБА_1 серії БТ-І № 2186080 підтверджується, що позивач з 13.07.1981 по 21.08.1981 працював на Оржицькому сахарному заводі в ОГМ електрозварником 3 розряду, з 04.01.1982 по 01.09.1982 - працював на Оржицькому сахарному заводі електрозварником 3 розряду, з 03.01.1983 по 29.08.1983 - працював на Оржицькому сахарному заводі електрозварником 3 розряду, з 26.01.1984 по 01.10.1986 - працював на Оржицькому сахарному заводі електрозварником 3 розряду, з 01.10.1986 по 01.12.1988 - працював на Оржицькому сахарному заводі електрозварником 4 розряду /а.с. 10-12/.

У періоди роботи позивача професія “електрозварник” була включена до Списку №2, чинного у відповідний період роботи позивача.

Так, у розділі XXXІІ "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Радою Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року, передбачено професію “газозварники та їх підручні; електрозварники та їх підручні”.

У розділі XXXІІІ "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, передбачено такі професії як "електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, та електрозварники ручного зварювання".

На підставі архівної довідки Трудового архіву Оржицького району для централізованого тимчасового зберігання документів, нагромаджених в процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб та інших архівних документів, що належать до національного архівного фонду від 23.08.2018 року № 210/01-11 судом встановлено, що дані про переведення його на іншу роботу, про роботу з неповним робочим днем та про надання відпусток без збереження заробітної плати в книгах наказів з особового складу Оржицького цукрового заводу за вказані періоди не значаться /а.с. 13/.

З архівної довідки Трудового архіву Оржицького району від 10.01.2019 № 6/01-11судом встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу на Оржицький цукровий завод в ОГМ електрозварювальником 3 розряду з 13.07.1981 (наказ № 137-л від 13.07.1981) та звільнений з роботи в Оржицькому цукровому заводі за власним бажанням з 01.12.1988 (наказ № 86-л від 02.12.1988) /а.с. 15/.

З архівних довідок від 23.08.2018 № 210/01-11 /а.с. 13/ та від 17.01.2019 № 13/01-11 /а.с. 16/, вбачається, що за період з липня 1981 року по серпень 1983 року та з вересня 1983 року по грудень 1988 року, є дані про нарахування заробітної плати робітникам і службовцям Оржицького цукрового заводу, зокрема, відомості щодо оплати праці ОСОБА_1

Також суд враховує, що архівною довідкою, наданою Архівним відділом Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області від 10.01.2019 № 01-39/М-3, підтверджено факт заснування Відкритого акціонерного товариства "Оржицький цукровий завод" шляхом перетворення державного підприємства "Оржицький цукровий завод".

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Оржицький цукровий завод" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод" /а.с. 19-26/.

У суду відсутні сумніви відносно того, що Оржицький цукровий завод, де працював позивач у період з 1981 по 1988 роки, не є саме тим Державним підприємством "Оржицький цукровий завод", яке внаслідок його реорганізації стало Товариством з обмеженою відповідальністю "Оржицький цукровий завод".

Доказів протилежного відповідачем не наведено, як і не доказано існування іншого Оржицького цукрового заводу ніж того, який перетворений у ТОВ "Оржицький цукровий завод".

Таким чином, судом встановлений факт роботи позивача за професією, яка передбачена Списком №2, що дає право на зарахування періодів роботи з 13.07.1981 по 20.08.1981, з 04.01.1982 по 31.08.1982, з 03.01.1983 по 28.08.1983, з 26.01.1984 по 01.12.1988 до пільгового стажу.

Суд зауважує, що відмовляючи у зарахування до пільгового стажу роботи на Оржицькому цукровому заводі, відповідач не посилався на відсутність у позивача інших підстав для призначення пенсії, що передбачені законом (щодо страхового стажу, пенсійного віку тощо).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 231 від 11.12.2018 року про відмову у зарахуванні періодів роботи з 13.07.1981 по 20.08.1981, з 04.01.1982 по 31.08.1982, з 03.01.1983 по 28.08.1983, з 26.01.1984 по 01.12.1988 до пільгового стажу, у зв'язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відтак, з метою повного та належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2018 із урахуванням висновків суду про підтвердженість його роботи, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на посадах "електрозварник" з 13.07.1981 по 20.08.1981, з 04.01.1982 по 31.08.1982, з 03.01.1983 по 28.08.1983, з 26.01.1984 по 01.12.1988 в Оржицькому цукровому заводі (ТОВ "Оржицький цукровий завод").

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 названого Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат зі сплати судового збору, яка підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, складає 768 грн 40 коп.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Шевченка, буд. 5, с. Воронинці, Оржицький район, Полтавська область, 37711, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області № 231 від 11 грудня 2018 року.

Зобов'язати Комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вул. Шевченка, буд. 5, с. Воронинці, Оржицький район, Полтавська область, 37711, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 20.11.2018 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 (вул. Шевченка, буд. 5, с. Воронинці, Оржицький район, Полтавська область, 37711, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2