Рішення № 80628273, 21.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1013/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.; зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 1 січня 2018року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762грн., а тому саме з вказаної дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді, який перебуває у відставці. Крім того, позивач наголошує, що в даному випадку спір виник лише щодо дати здійснення перерахунку, та в жодному разі не щодо його розміру.

Відповідач – Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Одеси з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№9161/19 від 13.03.2019р.), наголошуючи, зокрема, що з урахуванням набрання 22.07.2018року чинності Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018року №2415, та відповідно до заяви позивача, територіальним управлінням ПФУ з 01.08.2018року здійснено перерахунок грошового утримання судді у відставці. При цьому, на думку відповідача, здійснювати перерахунок грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018року по 31 07.2018р., тобто до набрання чинності Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018року №2415, неможливо.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/1013/19 за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 15.03.2019р., з урахуванням положень п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі №420/1013/19 за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, 15.03.2019р. судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, з урахуванням положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку зі змінами у чинному законодавстві щодо розміру складових суддівської винагороди станом на січень 2018р., ОСОБА_1 звернувся до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси із заявою від 06.09.2018р. щодо здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.

Судом з’ясовано, що за результатами розгляду вищеозначеної заяви ОСОБА_1 від 06.09.2018р., Малиновським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Одеси на ім’я ОСОБА_1 надіслано Лист від 20.09.2018р. №360/Р-1, у якому зазначено, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018року №2415 набрав чинності з 22.07.2018р., у зв’язку з чим перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться з 01.08.2018р.

Не погодившись з вищеозначеним рішенням Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси, викладеним у Листі від 20.09.2018р. №360/Р-1, позивач – ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.; зобов’язання Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р., є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, судом з’ясовано, що підставою для звернення ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою слугувала відмова Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці за період з 01 січня 2018року по 31 липня 2018року включно.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 02.12.2010р. Верховною ОСОБА_2 України, відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України, прийнято Постанову «Про звільнення суддів» №2762-VІ, якою, у зв’язку з подання заяви про відставку, ОСОБА_1 звільнено з посади судді військового місцевого суду Одеського гарнізону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Постанови Верховної ОСОБА_2 України «Про звільнення суддів» від 02 грудня 2010р. №2762-VІ, військовим місцевим судом Одеського гарнізону винесено Наказ «Про звільнення ОСОБА_1М.» №104, пунктом 1 якого суддю військового місцевого суду Одеського гарнізону ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв’язку з поданням заяви у відставку 22.12.2010р.

Судом з’ясовано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Малиновському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м.Одеси, та з 11.01.2011року отримує щомісячне довічне грошове утримання, як суддя у відставці, у розмірі 90% грошового утримання судді.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010року №2453-VIII у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.12.2015року визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

21.07.2018р. опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018р. №2415-VIII, яким до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774-VІІІ внесено зміни, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону слово та цифри « 1600 гривень» змінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017року.».

Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018р. №2415-VIII набрав чинності з 22.07.2018р.

Відповідно до пункту 2 Рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999р. в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, судом встановлено, що в даному випадку, законодавчо дію Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018р. №2415-VII в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини, починаючи з 01.01.2017р.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017р. встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018р. становить 1762 гривні.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, судом з’ясовано, що починаючи з 01.01.2018р. посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні, а тому саме з вказаної дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже суперечить частині першій статті 55 Конституції України.

Згідно з п.3 рішення Конституційного суду України від 08.06.2016року №4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Відповідно до Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998року рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

В рекомендаціях ОСОБА_2 Європи від 13.10.1994 року № (94)12, від 17.11. 2010 року № (2010)12 зазначено, що кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв'язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо неправомірності, та безпідставності відмов Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці за період з 01 січня 2018року по 31 липня 2018року включно, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси про визнання протиправними дій Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.; зобов’язання Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені, обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси про визнання протиправними дій Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.; зобов’язання Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.

2. Визнати протиправними дії Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Одеси щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.

3. Зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Одеси (65007, м.Одеса, вул.Прохорівська,3/5, код ЄДРПОУ 41249156) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (65017, м.Одеса, вул.Маршала Бабаджаняна (Рекордна),13, кв.19, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762грн., за період з 01.01.2018р. по 31.07.2018р.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.