Рішення № 80628069, 21.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/617/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

до відповідача: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області

про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, прийняту старшим державним виконавцем Красною А.О. відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 01.03.2019 року по ВП №57777476 щодо накладення штрафу в сумі 10200 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №404/5933/17,2а/404/54/18 від 18.07.2018р. виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда на виконання рішення цього ж суду.

На думку позивача, оскаржувана постанова відповідача є протиправною, оскільки позивачем добровільно вжито (перерахунок пенсії) та вживаються (виплата пенсії) дії з виконання рішення суду. Так, позивач зазначив, що державному виконавцю наведено розрахунок пенсії та повідомлено про неможливість нарахувати індексацію а тому відсутні підстави вважати про невиконання без поважних причин рішення суду.

Ухвалою суду від 30 січня 2019 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.1).

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що в зв'язку з невиконанням в добровільному порядку судового рішення, державним виконавцем винесено оскаржувану постанову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У такому випадку фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснюється.

Враховуючи те, що позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши наявні матеріали справи та визначивши відповідні їм правовідносини сторін, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області задоволено в повному обсязі, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії й скасовано рішення №718 від 29.06.2017 року, а також зобов'язано Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області поновити виплату ОСОБА_1, починаючи з 07.10.2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексації.

На виконання вказаного вище рішення та на підставі виконавчого листа №404/5933/17, 2а/404/54/18 від 18.07.2018 р. державним виконавцем 26.11.2018 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57777476 (а.с.33).

Вказану постанову 26.11.2018 р. рекомендованим листом направлено на адресу боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

Судом встановлено, що 11.12.2018 р., на виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда до відділу надійшов лист від ГУ ПФУ в Кіровоградській області за вих. №23009/08-02 від 10.12.2018р. в якому зазначено, що на виконання рішення суду розпорядженням від 22.05.2018 р. № 81 нарахована сума до виплати за період з 07.10.2009 р. по 31.12.2018 р., яка становить 69679,53 грн. (а.с.34-35).

Також в даному листі вказано, що ОСОБА_1 отримає нараховану пенсію на виконання рішення суду по справі № 404/5933/17 в грудні 2018 р. додатковою відомістю (а.с.34).

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем 24.01.2019 р. на адресу ГУ УПФУ в Кіровоградській області направлено вимогу, якою останнього зобов'язано повідомити відділ ДВС про те чи була здійснена індексація при перерахунку пенсії ОСОБА_1 та надати докази сплати пенсії в сумі 69679,53 грн. (а.с.37).

01.02.2019 року на адресу відділу ДВС надійшов лист від ГУ ПФУ в Кіровоградській області за вих. №2388/08-02, яким повідомлено, що на момент припинення в 1996 році Ленінським районним відділом соціального забезпечення на підставі розпорядження розмір пенсії з 01.03.1996 року складав 450 000 крб. В зв'язку з введенням з 01.09.1996 р. грошової реформи та введення грошової одиниці - гривні. Розмір пенсії на 01.03.1996 років склав 45,00 грн. (а.с.38).

Додатково вказано, що на виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда головним управлінням 22.05.2018 року проведено нарахування з 07.10.2009 року суми 628,84 грн., яка виплачується стягувачу, при цьому розмір пенсії за віком позивача склав 403,11 грн., в зв'язку з чим доплата до прожиткового мінімуму 140,89 грн. Наведені факти підтверджуються розпорядженням від 22.03.1996 р. та розпорядженням від 07.12.2018 р. (а.с.39).

Також в листі від 01.02.2019 року зазначено, що оплата за понаднормовий стаж - 56,44 грн. (за 14 років). Загальний розмір пенсії за віком склав 600,44 грн. При цьому нарахована надбавка 28,40 грн. В зв'язку з чим загальний розмір пенсії до виплати 628,84 грн. (а.с.39). Відтак, ГУ ПФУ у Кіровоградській області в листі від 01.02.2019 року, вказавши п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постанови від 17 липня 2003 р. № 1078, повідомив відповідача, що розмір пенсії ОСОБА_1 за показниками (заробітна плата та страховий стаж) становить всього 403,11 грн. і управління здійснює доплату до прожиткового мінімуму в зв'язку з чим пенсія не підлягає індексації (а.с.38).

Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, в свою чергу, вказало, що виконавчим документом, що підлягає виконанню визначено "Зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області поновити виплату ОСОБА_1, починаючи з 07.10.2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексації". Враховуючи вищевикладене, відповідач прийшов до висновку, що рішення суду не виконано боржником фактично і в повному обсязі, а тому 14.02.2019 р. старшим державним виконавцем Красною А.О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення суду в сумі 5100 грн. по ВП № 57777476 (а.с.41-43).

01.03.2019 року державним виконавцем повторно здійснено перевірку стану виконання рішення та встановлено, що боржником рішення суду не виконано, в зв'язку з чим за повторне невиконання судового рішення без поважних причин, державним виконавцем прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником рішення суду в сумі 10200 грн. постанові ВП №57777476(а.с.45-48).

Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовом.

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-VІ (далі - Закон №1058-VІ), Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постанови від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст.63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 63 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.

Згідно зі ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення немайнового характеру. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

В той же час, підставою для накладення штрафу у подвійному розмірі є повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.

Аналізуючи вказані вище положення Закону України "Про виконавче провадження", суд приходить до висновку, що відповідальність боржника встановлюється за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду.

Суд зазначає, що резолютивна частина рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда №404/5933/17 містить до відповідача вимогу, зокрема, про зобов'язання Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області поновити виплату ОСОБА_1, починаючи з 07.10.2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексації.

З викладено вище, судом встановлено, що вимога про поновлення пенсії з урахуванням усіх перерахунків пенсійним органом виконана в повному обсязі про що свідчать відповідні письмові докази долучені до матеріалів справи. Натомість вимога в частині поновлення пенсії з урахуванням індексації позивачем не виконана. Суд звертає увагу, що вказане позивачем не заперечувалось. Більш того, пенсійний орган вважає, що державний виконавець не є фахівцем в галузі пенсійного законодавства та в обрахунку пенсії і проведенні індексації, тому вважає, що державний виконавець фактично перевищив свої посадові обов'язки проводячи розрахунки та здійснюючи висновки щодо неправильності розрахунку пенсії.

Законом України №1058-VІ визначено, що пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують, члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Стаття 42 вказаного Закону визначає, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Крім цього ухвалою Вищого адміністративного суду України, в аналогічній справі (справа №645/1680/15-а від 01.03.2016 року) визначено, що відповідно до абзацу 3 частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частиною другою статті 42 цього Закону.

Частиною другою статті 42 Закону передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; а поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

За ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають расового характеру, до яких, крім іншого, відноситься пенсія. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За ч. 4 ст. 5 цього ж Закону індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексацій і грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 2 Порядку №1078, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку.

Пунктом третім цього ж Порядку вказано, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 р. №141 до вищевказаних пунктів Порядку внесені зміни.

Так пункт 2 Порядку №1078 визначає, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, а в пункті 3 Порядку - серед соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму та яку не відносяться до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, пенсія - відсутня.

Судом встановлено, що вказані зміни діють з 15.03.2018 року.

З огляду на викладене, вбачається, що саме з 15.03.2018 року пенсія ОСОБА_1 повинна підлягати індексації.

Таким чином, станом на час винесення розпорядження ГУ ПФУ в Кіровоградській області (Фортечний відділ) від 07.12.2018 року пенсія ОСОБА_1 підлягала індексації.

Оскільки в ході розгляду справи судом встановлено, що індексація пенсії ОСОБА_1 не проведена, відтак рішення суду позивачем не виконано.

При цьому суд звертає увагу, що постанова, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області накладено штраф у розмірі 5100 грн. визнана судом правомірною (адміністративна справа №340/523/19).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволені яких необхідно відмовити.

Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна,7а) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова,6/7) про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складання.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 21.03.2019 року

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко