Ухвала суду № 80628032, 21.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

21 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/720/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду А.В. Сагун, розглянувши матеріали у справі за позовом за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 25013) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030) про визнання дій протиправними, скасування постанови, припису та розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати дії посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у винесені постанови про накладення адміністративного стягнення 11 березня 2019 року незаконними та протиправними;

- скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградські області у винесені постанови про накладення адміністративного стягнення від 11 берези 2019 року;

- визнати дії посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у винесені припису від 11 березня 2019 року незаконними та протиправними;

- скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградські області від 11 березня 2019 року;

- визнати дії посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо розрахунку шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 11 березня 2019 рок незаконними та протиправними;

- скасувати розрахунок шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 11 березня 2019 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, зокрема визнати дії посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо розрахунку шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 11 березня 2019 рок незаконними та протиправними та відповідно скасувати розрахунок шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 11 березня 2019 року.

Позовна вимога про скасування розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не може бути предметом спору в адміністративній справі, оскільки розрахунок розміру шкоди не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для суб'єкта господарювання, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні чинного законодавства, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №398/3581/13-а (провадження №К/9901/1935/18).

Окрім того, суддя вважає за необхідне зазначити, що позовна вимога про скасування розрахунку шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки, спрямована на заперечення суми збитків, вимогу про стягнення яких може бути заявлено законним власником земельної ділянки до суду.

Таким чином, відшкодування збитків є наслідком вчинення цивільного правопорушення. Отже, вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи збитків у вигляді упущеної вигоди, у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки, тощо, суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини 2 статті 224 Господарського кодексу України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях порушника усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що спір виник щодо правомірності користування підприємством земельною ділянкою та стягнення з нього суми збитків, завданих державі, як доходу, який держава може отримати від використання земель за цільовим призначенням, суддя вважає, що цей спір є майновим і має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер. У цих правовідносинах відповідач не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача.

Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку, що зазначена вимога не підсудна адміністративним судам, а спір щодо відшкодування збитків за час користування земельною ділянкою підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Правова позиція щодо розрахунку суми збитків, стосовно правомірності користування підприємством земельною ділянкою, завданих державі, та стягнення їх з особи міститься в постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі №820/8023/15 (провадження №К/9901/14681/18).

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відтак, беручи до уваги наведене, а також те, що позовна вимога про скасування розрахунку шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 11 березня 2019 року, не є публічно-правовою у розумінні приписів КАС України, оскільки стосується правовідносин, пов'язаних із відшкодуванням збитків, свідчить про наявність між сторонами відносин приватноправового характеру, й відповідно унеможливлює розгляд даної позовної вимоги в порядку адміністративного судочинства, а тому суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження щодо такої позовної вимоги.

Керуючись ст. ст. 170, 248, 256, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в частині позовної вимоги про скасування розрахунку шкоди, заподіяної в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 11 березня 2019 року.

Роз’яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу про його право на звернення до суду господарської юрисдикції.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2