Рішення № 80628021, 21.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/546/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

відповідач: Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі – ГУ ПФУ в Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі – УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 18.02.2019 року по ВП №58107792.

Позов мотивовано тим, що у провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області знаходиться виконавчий лист по справі №405/4505/16а про зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-III "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру") з 24.05.2016 року. На виконання рішення суду ГУ ПФУ в Кіровоградській області винесено розпорядження від 14.12.2016 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та в січні 2017 року проведено доплату до пенсії за період з 24.05.2016 року по 31.12.2016 року. З січня 2017 року розмір нарахованої ОСОБА_1 пенсії установлено в розмірі 13250,77 грн. Таким чином, як стверджує позивач, ним в повному обсязі виконано рішення суду, про що повідомлено державного виконавця. Однак той протиправно виніс спірну постанову про накладення на позивача як на боржника у виконавчому провадженні штрафу за невиконання без поважних причин рішення в установлений державним виконавцем строк. Позивач, посилаючись на те, що державний виконавець не є фахівцем в галузі пенсійного законодавства та в обрахунку пенсії, тому не може перевіряти правомірність нарахованих сум пенсії, а також правильність її розрахунків, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього штрафу від 18.02.2019 року по ВП №58107792.

Ухвалою судді від 11.03.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом, у порядку статті 287 КАС України призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.03.2019 року.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на виконання постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.06.2016 року в адміністративній справі №405/4505/16-а боржником не взято уваги ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2016 року, якою роз'яснено вказане судове рішення. Доводячи правомірність спірної постанови про накладення на позивача штрафу, державний виконавець просила відмовити у задоволенні позову.

До дня судового засідання 19.03.2019 року учасники справи подали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.06.2016 року в адміністративній справі №405/4505/16-а задоволено позов ОСОБА_1 до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку його пенсії. Визнано неправомірними дії Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 року №358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-III) на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року №18-1858вих-16 про посадовий оклад з розрахунку 90 % із середнього заробітку, без обмеження граничним розміром, та скасовано рішення Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 26.05.2016 року №171521 про відмову в перерахунку пенсії. Зобов'язано Кіровоградське об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії (згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-III "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру") на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року №18-1858вих-16 про посадовий оклад, для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 24.05.2016 року. Вказана постанова суду набрала законної сили 01.11.2016 року. (номер ЄДРСР 58549663)

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2016 року за заявою ОСОБА_1 роз'яснено цю постанову суду, а саме те, що перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, призначеної згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-III "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру"), у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, - слід здійснити з 24.05.2016 року на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року №18-1858 вих.-16 та з урахуванням інших складових заробітної плати сум виплат, надбавок, доплат, премій, допомог, індексацій, визначених у наявній в пенсійній справі ОСОБА_1 довідки, виданої військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону від 14.12.2010 року за вихідним №1981, із збереженням проценту для перерахунку пенсії від заробітку - 90%, без обмеження граничного розміру пенсії.

Ленінським районним судом м. Кіровограда 26.12.2016 року видано виконавчий лист №405/4505/16-а про зобов'язання Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії (згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру") на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року №18-1858 вих-16 про посадовий оклад, для перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з дня звернення із заявою про перерахунок, тобто з 24.05.2016 року. (а.с. 43)

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.12.2018 року у справі №405/4505/16-а замінено сторону виконавчого провадження - боржника - Кіровоградське об’єднане управління Пенсіного фонду України в Кіровоградській області - його правонаступником - ГУ ПФУ в Кіровоградській області. (а.с. 44 - 45)

Виконавчий лист №405/4505/16-а у січні 2019 року пред’явлений стягувачем ОСОБА_1 для виконання до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області. (а.с. 41 - 42)

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 17.01.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №58107792 з виконання цього виконавчого листа та зобов’язано боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. (а.с. 49)

ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом №2117/08-02 від 28.01.2019 року повідомило державного виконавця, що ним судове рішення виконано добровільно та в повному обсязі, з цих підстав боржник просив закінчити виконавче провадження згідно з п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". (а.с. 50)

Державним виконавцем 18.02.2019 року винесено постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, накладено на боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - штраф у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. (а.с. 66 - 67)

Не погодившись з цією постановою, позивач 26.02.2019 року звернуся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.16 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Водночас, згідно з частиною 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" установлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Згідно з частинами 1, 2 цієї статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Згідно з цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Суд установив, що предметом спору в адміністративній справі №405/4505/16-а була перевірка правомірності відмови органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року (у редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру"), на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 року №18-1858 вих-16 про посадовий оклад з розрахунку 90 % із середнього заробітку, без обмеження граничним розміром.

Ленінський районний суд м. Кіровограда, вирішуючи у справі №405/4505/16-а позов ОСОБА_1, установив, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії за вислугу років на підставі поданої позивачем заяви повинен був керуватися вимогами ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 року, за якою прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20-ти років, у т.ч. зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10-ти років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховані страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Суд задовольнив позов, зобов'язавши відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-III "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 № 18-1858 вих-16 про розмір посадового окладу заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону для здійснення перерахунку пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру з дня звернення про перерахунок, тобто з 24.05.2016 року.

Також Ленінський районний суд м. Кіровограда ухвалою від 25.11.2016 року роз'яснив вказане судове рішення, зазначивши, що відповідач, виконуючи його, має здійснити з 24.05.2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру") у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців на підставі довідки військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 №18-1858 вих.-16 та з урахуванням інших складових заробітної плати сум виплат, надбавок, доплат, премій, допомог, індексацій, визначених у наявній в пенсійній справі позивача довідці, виданої військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону 14.12.2010 року за вихідним №1981, із збереженням проценту для розрахунку пенсії від заробітку - 90%, без обмеження граничного розміру пенсії.

Постановляючи вказану ухвалу, суд вказав, що довідка військової прокуратури Південного регіону України від 05.05.2016 №18-1858 вих-16 для перерахунку пенсії була видана позивачеві у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2015 року №763 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505", за змістом якої підвищився посадовий оклад військового прокурора гарнізону, з якого обраховувалася пенсія, тобто, підвищилася одна з основних складових заробітної плати військового прокурора, від розміру якої залежить розмір інших виплат, надбавок, премій, доплат тощо, що вираховуються у відсотковому значенні від посадового окладу, що має бути розраховано пенсійним органом шляхом корегування цих додаткових виплат, застосовуючи коефіцієнт загального підвищення посадового окладу.

У листі №2117/08-02 від 28.01.2019 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області, повідомляючи державного виконавця про виконання судового рішення в адміністративній справі №405/4505/16-а, зазначило, що сума 1925,38 грн. нарахована згідно рішення суду за період з 01.05.2016 року по 31.12.2016 року та виплачена у січні 2017 року, що підтверджується протоколом від 15.12.2016 року. З січня 2017 року розмір пенсії стягувача згідно розпорядження №171521 від 14.12.2016 року становив 13250,77 грн., вказана сума сплачується по сьогодні. У січні 2019 року ОСОБА_1 отримав суму пенсії в розмірі 13250,77 грн. Проведення виплат підтверджується завіреними витягами з виплатних відомостей. Згідно з довідкою від 05.05.2016 року за вих. №18-1858 вих.16 посадовий оклад становить 2468 грн. Усі інші види заробітної плати взяті з довідки №1987, так сума для обчислення пенсії складає 14723,08 грн. Посадовий оклад з 2040 грн. за довідкою №1987. Посадовий оклад з 2040 грн. з довідки №1987 замінено на новий оклад - 2468 грн. (11372,33 + 125 + 757,75 + 2468 = 14 723,08 грн.; 14723,08 х 90 % = 13250,77 грн.). Розмір пенсії становить 13250,77 грн. (а.с. 50)

Наведене свідчить, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області, виконуючи судове рішення в адміністративній справі №405/4505/16-а, при здійсненні перерахунку пенсії стягувача, не вирахувано коефіцієнт загального підвищення посадового окладу, що повинен застосовуватися до інших складових заробітку, які залежать від розміру посадового окладу, та не скориговано вказані складові із застосуванням коефіцієнту загального підвищення посадового окладу. Тож боржник не врахував надані судом роз'яснення та не виконав судове рішення у встановлений ним спосіб.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "ОСОБА_2 проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивач як боржник у виконавчому провадженні без поважних причин не виконав належним чином судове рішення, яким його зобов'язано вчинити певні дії. Оскаржена постанова про накладення штрафу від 18.02.2019 року винесена державним виконавцем в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства. Тож у задоволенні позову про скасування спірної постанови слід відмовити.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат на сплату судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3