Ухвала суду № 80627980, 21.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 березня 2019 року № 810/4340/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Волошка О.Л.,

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: Юрченко М.Ю.,

представника третьої особи: не з'явився,

розглянувши у м. Києві в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СЕП КОМПАНІ ЛІМІТЕД»до третя особа:Київської митниці ДФС, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИЧНІ СТАНДАРТИ»,провизнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2018 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕП КОМПАНІ ЛІМІТЕД» з позовом до Київської митниці ДФС, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИЧНІ СТАНДАРТИ», в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 17.07.2018 UA 125110/2018/110668/2.

Ухвалою суду (суддя Виноградова О.І.) від 22.08.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 12.09.2018.

12 вересня 2018 року підготовче засідання відкладено на 04.10.2018.

04 жовтня 2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.10.2018.

18 жовтня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.11.2018.

15 листопада 2018 року судове засідання знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді у відпустці. Чергове засідання призначено на 13.12.2018.

13 грудня 2018 року судове засідання знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді у відпустці. Чергове засідання призначено на 15.01.2019.

У зв'язку із звільненням судді Виноградової О.І. з посади судді Київського окружного адміністративного суду відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 26.12.2018 № 4018/0/15-18 на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 № 19 було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи із вищевикладених підстав.

Внаслідок автоматизованого розподілу 15.01.2019 матеріали справи були передані для розгляду судді Панченко Н.Д.

Ухвалою суду від 21.01.2019 дану справу прийнято до провадженні суддею Панченко Н.Д. та повторно призначено проведення підготовчого провадження на 19.02.2019.

19 лютого 2019 року у зв'язку з неявкою позивача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0113329500160 Київ-133) (а.с. 12), розгляд справи відкладено на підставі пункту 3 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України до 21.03.2019.

21 березня 2019 року у призначений для розгляду справи день та час з'явився представник відповідача. Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штриховий кодовий ідентифікатор 0113329751847 Київ-133), повторно без поважних причин в судове засідання не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності не надіслав, явку уповноваженого представника не забезпечив.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

В силу вимог частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані, зокрема перед усім іншим, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд констатує, що позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи 19.02.2019 та 21.03.2019 без поважних причин до суду не з'являвся та не повідомив суд про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності як станом на 19.02.2019, так і станом на 21.03.2019 до суду не надходило.

Суд наголошує, що у випадку виникнення об'єктивних причин неможливості здійснення представницьких функцій в обсягах та на умовах, передбачених законом, позивач

повинен забезпечити у судове засідання явку іншого представника, чого останнім зроблено не було упродовж двох судових засідань поспіль.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та інші правила міжнародних договорів ніж ті, які визначені національним законодавством (частини п'ята статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (стаття 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв звернув увагу на необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Також Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Варбанов проти Болгарії» (Varbanov v. Bulgaria), № 31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) відмітив, «що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».

Європейський Суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу «сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки».

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, у відповідності до вимог частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальні наслідки неявки позивача в підготовче засідання передбачені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

В силу вимог частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Судом було поставлено на обговорення питання про можливість розгляду справи без участі позивача (його уповноваженого представника).

Представник відповідача зазначив, що неявка позивача перешкоджає подальшому розгляду справи та на розгляді справи по суті не наполягав.

Судом встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження обставин та причин поважності неприбуття до суду в призначений для розгляду справи день та час позивач (його уповноважений представник) суду не надав, як і не забезпечив явку уповноваженої ним особи для захисту його прав та інтересів в суді.

У зв'язку із наведеними обставинами, суд констатував повторне неприбуття 21.03.2019 без поважних причин у підготовче судове засідання позивача (його уповноваженого представника).

Пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи повторне неприбуття позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи в підготовчому судовому засіданні, а також не повідомлення ним про причини такої неявки, відсутності будь-яких пояснень, заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі, з урахуванням думки представника відповідача щодо неможливості подальшого розгляду справи у зв'язку із повторною неявкою позивача, враховуючи, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.

Крім цього, неможливість з'ясування судом фактичних обставин справи, зокрема обставин за яких позивач помилково надав платіжне доручення, яке стосувалось іншого контракту, сплату грошових коштів у більшому розмірі, ніж ціна контракту, не зазначення інвойсу, тощо, позбавляє суд можливості забезпечити як принцип змагальності сторін так і принцип обґрунтованості і офіційного з'ясування всіх обставин справи.

Керуючись статтями 205, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕП КОМПАНІ ЛІМІТЕД» до Київської митниці ДФС, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИЧНІ СТАНДАРТИ», про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2019.

Суддя Панченко Н.Д.