Ухвала суду № 80627184, 22.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

22 березня 2019 р. Справа № 120/954/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2 (адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Клецька, 53, офіс 430, м. Вінниця, 21027), до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (місцезнаходження юридичної особи: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 до суду надійшов адміністративний позов адвоката ОСОБА_2, поданий від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 08.11.2018 за № Ф-122479-52У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в розмірі 15819,54 грн.

Перевіривши позовну заяву і додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує вимогу податкового органу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний строк.

Так, згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, абзацом 9 частини 4 статті 25 вказаного Закону визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску законом встановлено 10-денний строк звернення до суду.

Водночас строк оскарження рішення податкового органу тривалістю 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України для платників податків, в цьому випадку не може бути застосований, оскільки норми зазначеного Кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.

Як зазначено у позовній заяві, про оскаржувану вимогу позивач фактично дізнався після ознайомлення зі змістом постанови головного державного виконавця Жмеринського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_3 від 12.02.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП № 58295466.

Вочевидь, надалі позивач вчинив дії з метою отримання копії такої вимоги і, як свідчать матеріали позовної заяви, отримав її найпізніше 27.02.2019, адже в цей день між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги № 29/2019, а також сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн за подання позовної заяви в адміністративний суд, що підтверджується квитанцією № 1-1008К.

Отже, встановлені судом обставини справи вказують на те, що про порушення своїх прав та інтересів у зв’язку з оформленням вимоги № Ф-122479-52У від 08.11.2018 позивач дізнався ще у лютому 2019 року (не пізніше 27.02.2019).

Разом з тим, позовну заяву про оскарження такої вимоги подано до суду тільки 20.03.2019, тобто після закінчення 10-денного строку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Судом встановлено, що позовну заяву про оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач подав після закінчення строку, передбаченого законом. При цьому позивачем не навів поважних причин його пропуску, що є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Крім того, в порушення вимог ч. 7 ст. 161 КАС України позивач до позовної заяви не додав копію оскаржуваної вимоги та не заявив клопотання про її витребування. Водночас суд зауважує, що незважаючи на те, що в переліку додатків до позову є посилання на долучення до позовної заяви копії такої вимоги, у матеріалах позовної заяви вона відсутня, а отже при зверненні до суду не була додана.

Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 61, 172 цього Кодексу, та чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

На думку суду, зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають можливості відкриття провадження в адміністративній справі та дають підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

2. Встановити позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, – для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович