Постанова № 80624278, 22.03.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/391/19

Провадження №: 3/332/202/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Андрюшина Л.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління Держпраці у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого начальником управління організації і оплати праці ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»,зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП ,-

В С Т А Н О В И В :

15 січня 2019 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області під час проведення перевірки ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» з питань додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання посадових обов*язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, за місцем знаходження ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, допустив порушення трудового законодавства та посадових обов*язків, визначених посадовою інструкцією начальника управління організації і оплати праці(п.1, п.2 відповідно до виписки з Посадової інструкції №07/1005547 від 15.01.2019 року), які оформлені актом №ЗП73/315/АВ від 15.01.2019 року, а саме – 15.01.2019 року під час заходу контролю встановлено, що в ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» порушуються строки виплати заробітної плати працівникам. Працівнику ОСОБА_2 заробітна плата за першу половину грудня 2018 року (аванс) виплачена 26.12.2018 року в сумі 1361,83грн.(платіжне доручення №78976 від 26.12.2018). Відповідно до п.4.13 Колективного договору ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» виплата заробітної плати за першу половину місяця проводиться по 22 число (включно) звітного місяця; за другу половину – до 7 числа місяця, що настає за звітним. Як вбачається з табелю обліку робочого часу за грудень 2018 року, ОСОБА_2 перебував в простої не з вини працівника. Відповідно до розрахункового листка по заробітній платі за грудень 2018р. ОСОБА_2 було нараховано за час простою (135 годин) 1340,89грн., компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки (за 7 днів) в сумі 299,81грн., заробітна плата за першу половину грудня 2018 року (аванс) виплачена ОСОБА_2 в день звільнення – 26.12.2018 року. Таким чином, порушені вимоги ч.1,2 ст.115 КЗпП України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з*явився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить його розписка в отриманні судової повістки, що міститься в матеріалах справи. Через канцелярію суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1, відповідно до яких він свою провину не визнає та зазначає, що ОСОБА_2 є робочим зеленого будівництва цеху непромислових об*єктів ПАТ «Запоріжсталь». Відповідно до Розпорядження №748 від 20.12.2017 року в період з 27.12.2017 року по 26.12.2018 року ОСОБА_2 перебував у простої, про що свідчить табель обліку робочого часу за грудень 2018 року та простійний лист №437. Виходячи з розміру окладу (2354,00грн.), встановленого робочому зеленого будівництва ЦУНО (непромислова група) ОСОБА_2 наказом ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» від 12.10.2018 року №1419 сума виплати за першу половину місяця грудня 2018 року (з 01.12.2018 року по 15.12.2018 року) складає 631,70грн.(гарантія за ст.113 КЗпП), яку працівник ОСОБА_2 отримав 26.12.2018 року при остаточному розрахунку при звільненні. Вважає, що за змістом ч.2 ст.12 Закону України «Про оплату праці» оплата простою – це мінімальна державна гарантія, що не є заробітною платою в розумінні ст.1 вказаного Закону. Отже, оскільки порядок виплати заробітної плати (ст.115 КЗпП) та оплати простою (ст.113 КЗпП) регулюються різними нормами трудового законодавства, та фактично працівник ОСОБА_2 не виконував жодної роботи в межах укладеного трудового договору, вважає, що відсутні підстави для його до адміністративної відповідальності за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати(ч.1 ст.41 КУпАП). Просить закрити провадження у справі у зв*язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.Адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 15 лютого 2019 року, в судовому засіданні також просила закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, обґрунтовуючи свої доводи поясненнями аналогічними тим, що викладені у письмових запереченнях долучених до справи.

Вислухавши адвоката ОСОБА_3, дослідиш та оцінивши матеріали справи, у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю, №ЗП73/315/АВ від 15.01.2019 року встановлено, що інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та в ході перевірки встановлено порушення ч.1, ч.2 ст.115 КЗпП, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», а саме - працівнику ОСОБА_2 заробітна плата за першу половину грудня 2018 року (аванс) виплачена 26.12.2018 року в сумі 1361,83грн.(платіжне доручення №78976 від 26.12.2018). Відповідно до п.4.13 Колективного договору ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» виплата заробітної плати за першу половину місяця проводиться по 22 число (включно) звітного місяця; за другу половину – до 7 числа місяця, що настає за звітним. Як вбачається з табелю обліку робочого часу за грудень 2018 року, ОСОБА_2 перебував в простої не з вини працівника. Відповідно до розрахункового листка по заробітній платі за грудень 2018р. ОСОБА_2 було нараховано за час простою (135 годин) 1340,89грн., компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки (за 7 днів) в сумі 299,81грн., заробітна плата за першу половину грудня 2018 року (аванс) виплачена ОСОБА_2 в день звільнення – 26.12.2018 року.

Згідно ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Такі саме норми містяться в ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Згідно Розпорядження по ЦСНО №748 від 20.12.2017 року призупинено роботу цеху 52, працівником якого, зокрема,є ОСОБА_4Р, в період з 27.12.2017 року по 26.12.2018 року, який вважається простоєм не з вини працівника.

Відповідно до розрахункового листка ОСОБА_2 за грудень 2018 року нараховано всього 1883,53грн.(без урахування податків), в тому числі оплата за час вимушеного простою в сумі 1340,89грн., компенсація та інше.

Платіжним дорученням №78976 від 26.12.2018 року перераховано на картрахунки виплати при звільненні працівникам за грудень 2018 року, в тому числі ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. За структурою заробітна плата складається з основної заробітної плати та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата включає, крім іншого, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством(ст.2 зазначеного Закону).

Згідно ст.24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

За змістом ст.12 Закону України «Про оплату праці» норма оплати праці, зокрема, за час простою, який мав місце не з вини працівника, є мінімальною державною гарантією.

Таким чином, оплата часу простою не з вини працівника є гарантійною виплатою, передбаченою чинним законодавством, а отже, є складовою заробітної плати та входить до структури заробітної плати, а саме, додаткової заробітної плати, яка у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» включає, крім іншого гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством.

Диспозицією ч.1 ст. 41 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до вимог ч.2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду(судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.Виплата заробітної плати відповідно до п.4.13 Колективного договору ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» за першу половину місяця проводиться по 22 число(включно) звітного місяця, що було підтверджено в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_3. Заробітна плата працівнику ОСОБА_2 22.12.2018 року не була виплачена та вказане правопорушення тривало до 26.12.2018 року, після чого було самостійно усунуто шляхом проведення виплати. Разом з тим, це правопорушення було виявлено15.01.2019 року під час заходу контролю проведеного ГУ Держпарці у Запорізькій області. Отже, строки накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи не закінчилися.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 мається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41КУпАП, оскільки він своїми діями допустив порушення вимог законодавства про працю, які були виявлені під час проведення перевірки, а тому він повинен нести відповідальність за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

При призначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та приходить до висновку, що з урахуванням всіх обставин справи, ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до ньогоадміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до вимого ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 41 ч.1, 283-285 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510грн. (п’ятсот десять грн.)( банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р 31115106008004, ЄДРПОУ 38025372, МФО 899998, отримувач: УК в Заводському районі м. Запоріжжя, код платежу 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 грн. на користь держави (банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р 31219206008004, ЄДРПОУ 38025372, МФО 899998, отримувач: УК в Заводському районі, код платежу 22030101- «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, призначеного судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.

Суддя Андрюшина Л.А.