Рішення № 80623492, 22.03.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/645/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на її користь заробітну плату у розмірі 54 067 грн. за період з серпня 2017 року по січень 2019 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває у трудових відносинах з Комунальною 3-ою стоматологічною поліклінікою м. Львова і працює на посаді лікаря стоматолога терапевта. З 07.06.2017 р. позивач переведена на 0,75 ставки постійно та надано тимчасово 0,25 ставки посади лікаря стоматолога терапевта. Згідно штатного розпису на 2017 р. місячний фонд заробітної плати на 41,25 штатних посад становить 171 562 грн. З 1 серпня 2017 року, після призначення на посаду головного лікаря ОСОБА_3, та по даний час заробітна плата працівникам поліклініки не нараховується та не виплачується, що унеможливлює отримати довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23.07.2018 року на користь позивача з відповідача стягнуто 16 636 грн. за період з серпня 2017 р. по березень 2018 р. Однак, вказаним рішенням суду стягнуто борг по заробітній платі із врахуванням відомостей із трудової книжки, де вказано, що позивач працює на 0,5 ставки. Відтак, заборгованість згідно розрахунку позивача за вказаний вище період становить 54 067 грн., з яких 16 636 грн. - заборгованість за період з серпня 2017 р. по березень 2018 р. із врахуванням ставки 0,5; 37 431 грн. - заборгованість за період з серпня 2017 р. по березень 2018 р. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 01.02.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву та не вказав поважних причин такого.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття заробітна плата.

Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, з 01.09.2004 р. переведена постійно на 0,5 ставки посади лікаря стоматолога-терапевта, що стверджується копією трудової книжки /а.с.10-11/.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 23 липня 2018 року позов ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова задоволено частково, стягнено з Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у розмірі 16 636 грн. за період з серпня 2017 р. по березень 2018 р. / 4159 (ставка згідно штатного розкладу лікаря стоматолога терапевта)*0,5(ОСОБА_1 згідно копії трудової книжки працює на 0,5 ставки лікаря - стоматолога - терапевта з 01.09.2004 року) х 8 місяці/ /а.с. 4-6/.

Однак, згідно наказу №118-к/тр від 02.06.2017 р. ОСОБА_1 - лікаря-стоматолога-терапевта з 07 червня 2017 року переведено з 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога-терапевта на 0,75 ставки посади лікаря-стоматолога-терапевта постійно та надано 0,25 ставки посади лікаря-стоматолога-терапевта, тимчасово на період відсутності основного працівника лікаря-стоматолога-терапевта ОСОБА_4 до часу її фактичного виходу на роботу /а.с.12/.

Відтак, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними, оскільки відповідачем порушено право позивача щодо отримання заробітної плати.

Разом з тим, відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не приймає до уваги поданий позивачем розрахунок заробітної плати, яка підлягає стягненню за період з січня 2018 року по січень 2019 року, оскільки такий зроблено виходячи із місячного фонду заробітної плати, передбаченого штатним розписом на 2017 рік, який не діє у 2018 та 2019 роках, а відтак, не є доказом розміру належної позивачу заробітної плати за спірний період.

Штатного розпису Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на 2018-2019 роки позивачем не подано, а також не подано будь яких належних доказів для обґрунтування розміру заробітної плати позивача, вказаного нею в долученому розрахунку.

Згідно із ст. 2 КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про заробітну плату» мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата на 2018 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата на 2019 рік установлена у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що при розрахунку заборгованості відповідача по заробітній платі перед позивачем за період з січня 2018 р. по січень 2019 року слід виходити з встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

Відтак, розмір заборгованості відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати за період з серпня 2017 року по січень 2019 року становить 53 662 грн. /4159 ставка згідно штатного розкладу лікаря стоматолога терапевта х 5 місяців - серпень-грудень 2017 р. х 0,5 - ставка, на яку переведено згідно наказу №118-к/тр від 02.06.2017 р. = 10 397, 50 грн. + 5 584,50 - 3723 грн. розмір мінімальної заробітної плати х 3 місяці - січень-березень 2018 р. х 0, 5 ставка, на яку переведено згідно наказу №118-к/тр від 02.06.2017 р. + 33 507 - 3723 грн. розмір мінімальної заробітної плати х 9 місяців - квітень-грудень 2018 р./ + 4173 грн. - розмір мінімальної заробітної плати за січень 2019 р./

На підставі ст. 141 ЦПК України, на користь держави з відповідача підлягає стягненню 768 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, ст. 94, 115 Кодексу законів про працю України, ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про Державний бюджет України» суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова про стягнення заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова / ЄДРПОУ 01984317, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 17 / на користь ОСОБА_1 / ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 / заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2017 року по січень 2019 року у розмірі 53 662,00 (п'ятдесят три тисячі шістсот шістдесят дві) гривні.

Стягнути із Комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, ЄДРПОУ 01984317, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 17 на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах виплати за один місяць допустити до негайного виконання.

У решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Текст судового рішення складений 22 березня 2019 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.