Рішення № 80623029, 25.02.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/1230/17

Номер провадження 2-а/237/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.19 м. Курахове

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Медведського М.Д.,

за участі секретаря Махно Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Курахове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та пенсії,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2017 року позивач звернувся до суду із позовом про 1) визнання протиправними дій відповідача щодо виплати йому пенсії нижче встановленого законом прожиткового мінімуму; 2) визнання протиправними дій відповідача щодо розрахунку та нарахування пенсії позивачу; 3) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за віком із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу; 4) зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням нарахованої заробітної плати за період страхового стажу до 01.07.2000 року з 01.05.1991 року до 31.04.1996 року; 5) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та виключити із розрахунку коефіцієнта середнього заробітку позивача періоди, протягом яких він отримував допомогу по безробіттю з 02.12.2004 року до 26.11.2005 року та з 26.08.2008 року до 20.08.2009 року; 6) зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виключити із розрахунку коефіцієнту середнього заробітку позивача періоди чотирьох неповних місяців, а саме 11.2002 року, 06.2006 року, 12.2006 року, 01.2007 року; 7) зобов'язання відповідача подати до суду звіти про виконання постанови суду у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він як отримувач пенсії за віком станом на час звернення із цією позовною заявою до суду отримує пенсію у розмірі 1089,64 грн., розмір якої є меншим від прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку за місяць для осіб, які втратили працездатність, що є порушенням ст.ст. 7, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

23.02.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою №505 про перерахунок пенсії із врахуванням заробітної плати за період страхового стажу до 01.07.2000 року. Однак, отримавши 20.02.2017 року від відповідача листа за №18/1-01-01-03, позивач виявив, що відповідачем ця обставина під час перерахунку його пенсії не врахована, що, на думку позивача, є порушенням ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Одночасно, на думку позивача, відповідач неправомірно врахував під час розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку для обчислення його пенсії періоди, протягом яких позивач підлягав загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримував допомогу по безробіттю, а саме періоди з 02.12.2004 року до 26.11.2005 року та з 26.08.2014 року до 20.08.2009 року, внаслідок чого розмір його пенсії значно знижено.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині врахування заробітку за чотири неповні місяці під час розрахунку коефіцієнту його заробітку, а саме 11.2002 року, 06.2006 року, 12.2006 року, 01.2007 року.

22.03.2017 року ухвалою судді Мар'їнського районного суду Донецької області Кчко Я.Ю. відкрито провадження в справі та призначено попереднє судове засідання на 05.04.2017 року.

05.04.2017 року ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області дану справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.04.2017 року.

12.04.2017 року представник відповідача надав свої заперечення, в обґрунтування яких вказав, що твердження позивача про те, що розмір нарахованої йому пенсії менший, ніж прожитковий мінімум, не відповідає дійсності, оскільки з 01.03.2017 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії та з вказаної дати розмір його пенсії складає 1992,66 грн., що підтверджується довідкою №2290/03 від 11.04.2017 року. Одночасно відповідач наголосив, що з урахуванням положень ч.2 ст. 162 КАС України адміністративний суд на має повноважень щодо зобов'язання відповідача прийняти будь-яке рішення, не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.

У свою чергу 26.05.2017 року позивач надав суду власні заперечення на заперечення відповідача від 12.04.2017 року, відповідно до яких зазначає, що заперечення відповідача є необгрунтованими, розмір його пенсії, вказаний відповідачем, є нижчим за встановлений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для осіб, що втратили працездатність. Крім того, відповідач не надав відповіді на інші його позовні вимоги, а відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд має право у разі задоволення адміністративного позову прийняти рішення, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

12.09.2017 року в справі була призначена судово-економічна експертиза, провадження в справі зупинено.

29.01.2018 року справа була прийнята в провадження судді Медведського М.Д. на підставі проведення автоматизованого розподілу судової справи внаслідок перебування судді Кучко Я.Ю. на тривалому лікарняному.

18.01.2019 року провадження в справі було поновлено у зв'язку з проведенням судово-економічної експертизи.

25.02.2019 позивач надав суду клопотання щодо заміни відповідача його правонаступником - Великоновосілківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, яке судом задоволено ухвалою від 25.02.2019 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до розписки-повідомлення № 505 від 23.02.2017 року відповідачем прийнято у позивача заяву про призначення/перерахунок пенсії з додатками.

Згідно із копією розпорядження відповідача № 300119 від 28.02.2017 позивачу з 01.12.2016 року здійснено перерахунок пенсії за віком та встановлено її у розмірі 1 089,64 грн. з 01.12.2016 року.

Відповідно до копії листа відповідача № 18/1-01-01-03 від 28.02.2017 року страховий стаж відповідача складає 30 років 07 місяців 09 днів, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складає 0,41288, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати з урахуванням оптимізації склав 0,54508, середньомісячний розмір заробітної плати складає 1 778,84 грн., а розмір пенсії за віком станом на 28.02.2017 року складає 1 089, 64 грн.

Відповідно до копії розрахунку стажу, яка є додатком до листа відповідача № 18/1-01-01-03 від 28.02.2017 року, до відповідного стажу позивача зараховано періоди з 02.12.2004 року до 26.11.2005 року та з 26.08.2014 року до 20.08.2009 року.

Згідно із копією довідки щодо заробітної плати позивача, яка єдодатком до листа відповідача № 18/1-01-01-03 від 28.02.2017 року, під час розрахунку середньомісячного заробітку позивача та відповідного індивідуального коефіцієнта враховано періоди чотирьох неповних місяців, а саме 11.2002 року, 06.2006 року, 12.2006 року, 01.2007 року. Відповідно до цієї довідки вказаний індивідуальний коефіцієнт складає 0,53889, а середньомісячний заробіток - 1758,64 грн.

23.02.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому детальної інформації щодо нарахованого розміру пенсії, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія відповідної заяви.

Відповідно до копії листа № 3295/06-17 від 28.02.2017 року відповідач на виконання заяви позивача від 23.02.2017 року повідомив останнього, зокрема про те, що з 01.01.2004 року пенсія призначається за новою формулою згідно із Законом № 1058 (Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») без врахування двоскладової формули окремо по першій та по другій складовій.

Відповідно до висновку експерта № 1753 від 27.12.2018 року коефіцієнт страхового стажу позивача при обчисленні розміру пенсії складає 0,41288, що документально підтверджується. В межах компетенції експерта та проведеним дослідженням наданих документів, розрахунки відповідача щодо розміру нарахованої пенсії позивачу за наявними в пенсійній справі відомостям та документами станом на 01.03.2016 року при загальному стажі 30 років 7 місяців 9 днів документально підтверджується у сумі 938,47 грн., станом на 01.03.2017 року при загальному стажі 30 років 7 місяців 9 днів документально підтверджується у сумі 2756,28 грн. З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України і з 27.12.2009 отримує пенсію за віком. На підставі наданих до пенсійного фонду документів, з 01.03.2016 розмір пенсійних виплат ОСОБА_1 складав 949,00 грн. Пенсія призначена за врахування загального стажу 30 років 07 місяців 09 днів і заробітної плати за період з 19.11.2002 по 20.08.2009 та згідно даних системи персоніфікованого обліку з 01.01.2000 по 31.03.2000, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.05.2006 по 30.11.2008.

Статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції з 01.01.2016 року) визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.»

Статтею 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини».

На підставі вище викладеного, включення до розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку для обчислення розміру пенсії періоди протягом якого ОСОБА_1 підлягав загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримував допомогу по безробіттю, а саме періоди з 02.12.2004 року по 26.11.2005 року та з 26.08.2008 року по 20.08.2009 року, нормативно обґрунтовано та документально підтверджується.

Згідно з розпорядженням № 300119 від 14.03.2016 року пенсійним фондом, в пенсійній справі з 01.03.2016 року ОСОБА_1 призначена пенсія в розмірі 907,79 грн. Пенсія призначена без урахування стажу роботи у КСП «Шевченко» з 01.01.1987 по 16.03.1988, робота в якому зазначена у трудовій книжці.

Таким чином, з 01.03.2009 розмір пенсії, призначений пенсійним фондом, не відповідає документам, наданим ОСОБА_1 для призначення пенсії.

До матеріалів справи долучена заява ОСОБА_1 № 505 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за видом пенсії - у зв'язку зі зміною заробітної плати (ст. 43). Дата звернення ОСОБА_1 до пенсійного фонду 23.02.2017 року. Дана заява підписана від імені ОСОБА_1 зі сторони представників УПФУ в Мар'їнському районі Донецької області: спеціаліста ОСОБА_2 та від імені в.о. начальника управління ОСОБА_3 та завірена печаткою УПФУ Мар'їнськогого району Донецької області.

Таким чином, різниця між розміром пенсійного забезпечення розрахованим УПФУ Мар'нського району Донецької області та результатами дослідження експерта з 01.03.2017 року складає 763,62 грн., тобто розмір пенсійних виплат за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року занижений на 763,62 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 46 Конституції України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.08.2003 року № 1058-ІУ пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-УІІІ встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 грн., з 1 травня - 1130 грн., з 1 грудня - 1247 грн.

Аналіз норми ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розмірі прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Згідно зі статтею 46 Конституції України «…громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Пункт 6 статті 92 Конституції України встановлює, що «…виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення».

Пенсійне забезпечення громадян України з 01.01.2004 здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Крім того, експертом зазначено, що різниця між розміром пенсійного забезпечення, розрахованого відповідачем, та результатами дослідження експерта з 01.03.2017 року складає щомісячно 763,62 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з цим, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, суд погоджується з доводами сторони відповідача, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, суд зауважує, що не будь-які повноваження суб'єкта владних повноважень є дискреційними.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

В той же час, адміністративний суд вправі зобов'язувати відповідача вчиняти ті дії, які не відносяться до дискреційних, а прямо передбачені як обов'язок органу влади вчинити прямо передбачені законом дії або обов'язок використати дискреційні повноваження у встановлений законом строк.

На підставі встановлених обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати йому пенсії нижче встановленого законом прожиткового мінімуму; визнання протиправними дій відповідача щодо розрахунку та нарахування пенсії позивачу; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за віком із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу; зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням нарахованої заробітної плати за період страхового стажу до 01.07.2000 року з 01.05.1991 року до 31.04.1996 року, оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача та не доведено правомірності своїх дій та бездіяльності в розумінні ч. 2 ст. 77 КАС України

В той же час, відповідачем та висновком експертизи спростовані доводи позивача, що стосуються позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача та виключити із розрахунку коефіцієнта середнього заробітку позивача періоди, протягом яких він отримував допомогу по безробіттю з 02.12.2004 року до 26.11.2005 року та з 26.08.2008 року до 20.08.2009 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виключити із розрахунку коефіцієнту середнього заробітку позивача періоди чотирьох неповних місяців, а саме 11.2002 року, 06.2006 року, 12.2006 року, 01.2007 року.Відтак, дані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати до суду звіти про виконання постанови суду у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвокату та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 11, 77, 72, 94, 139, 160, 260, 261 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо виплати йому пенсії нижче встановленого законом прожиткового мінімуму.

Визнати протиправними дії Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо розрахунку та нарахування пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу.

Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням нарахованої заробітної плати за період страхового стажу до 01.07.2000 року з 01.05.1991 року до 31.04.1996 року.

Зобов'язати відповідача подати до суду звіти про виконання постанови суду у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в дохід держави судовий збір в розмірі 2560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарг рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області.

Суддя М.Д.Медведський

Дата документу 25.02.2019