Рішення № 80621467, 06.03.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1432/18

Провадження № 2/545/41/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2019 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Потетій А.Г.

при секретарі Кудря А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області, треті особи на стороні відповідача – Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, Полтавське міське відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Полтавській області, про скасування акту форми Н-5 від 27.12.2017 року спеціального розслідування випадку, що стався 05 листопада 2007 року в Полтавському обласному центрі медико – соціальної експертизи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Полтавській області, треті особи на стороні відповідача – Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, Полтавське міське відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Полтавській області, про скасування акту форми Н-5 від 27.12.2017 року спеціального розслідування випадку, що стався 05 листопада 2007 року в Полтавському обласному центрі медико – соціальної експертизи, посилаючись на те, що комісією Управління Держпраці у Полтавській області, яка була утворена наказами від 27.09.2017 року № 151 - н, від 10.10.2017 р. № 157 - н, від 13.12.2017 р. № 198 - н, на підставі листа голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи ОСОБА_2 від 25.09.2017 року № 978, було проведено повторне(додаткове) спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року в приміщенні обласної медико - соціальної експертної комісії № 1(далі МСЕК№ 1) Полтавського обласного центра медико - соціальної експертизи за адресою м. Полтава, вул. Стрітенська(Комсомольська), 43.

В наслідок проведення повторного(додаткового) спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007р. в приміщенні обласної медико - соціальної експертної комісії № 1(далі МСЕК№ 1) Полтавського обласного центра медико - соціальної експертизи за адресою м. Полтава, вулиця Стрітенська(Комсомольська), 43, було складено ОСОБА_3, за формою Н - 5, проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2017 року, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

Вище зазначеним ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року скасовано акт форми Н - 5 від 19.01.2010 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи та скасовано акт форми Н - 1 від 19.01.2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом щодо ОСОБА_1

Вважає, що ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року про скасування акту форми Н - 5 від 19.01.2010 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи та скасування акту форми Н - 1 від 19.01.2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом щодо ОСОБА_1, є незаконними у зв’язку з тим, що ґрунтується на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, складений без повного, всебічного вивчення обставин справи, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» № 2694-ХІІ від 14.10.1992 р.(надалі Закон № 2694-ХІІ), яка кореспондується зі ст. 171 КЗпП України, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Постановою КМУ за № 1232 від 30.11.2011 р. затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який діяв на час проведення, з 27.09.2017 року по 27.12.2017 року, повторного(додаткове) спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в приміщенні обласної медико - соціальної експертної комісії № 1(далі МСЕК№ 1) Полтавського обласного центра медико - соціальної експертизи за адресою м. Полтава, вул. Стрітенська(Комсомольська), 43.

Відповідно до п. 54 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», які затвердженні ПКМУ від 30 листопада 2011 р. № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне(додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку.

Отже, повторне(додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі проводиться у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси.

Даний перелік є вичерпним.

Як вбачається з ОСОБА_3 форми Н-5 від 27.12.2017 року, комісія утворена наказами від 27.09.2017 року № 151 - н, від 10.10.2017 р. № 157 - н, від 13.12.2017 р. № 198 - н, на підставі листа голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи ОСОБА_2 від 25.09.2017 року № 978.

Статтею 1 Закону України «Про охорону праці» визначено поняття «роботодавець» та «працівник», так: роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Кодекс законів про працю України у ст. 21 встановлює, що стороною трудового договору, тобто, по суті, роботодавцем, є: власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, який виплачує працівникові заробітну плату і забезпечує умови праці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» «роботодавець» - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю; працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Також, поняття «роботодавець» визначено пунктом 14.1.222. ст. 14 ПКУ роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами. Працівник - фізична особа, яка безпосередньо вчасною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п. 14.1.195. ст. 14 ПКУ).

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок, що «роботодавець» це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, який використовує найману працю фізичної особи на підставі трудового договору з оплатою заробітної плати.

Голова ліквідаційної комісії не здійснював зазначених функцій.

Полтавською обласною радою на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання прийняте рішення № 520 від 14 липня 2017 року «Про створення комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради», яким створено комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради та призначено виконуючого обов’язки директора Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради ОСОБА_5

Пунктом 3 зазначеного рішення вирішено: передати з балансу Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи на баланс комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради та закріпити на праві оперативного управління майно згідно з додатком(на 4-х аркушах).

Додатком до рішення 17 сесії обласної ради сьомого скликання від 14.07.2017 року визначений перелік основних засобів, що передаються в межах спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, який включає матеріальні цінності Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи, що передається на баланс комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради».

Також, Полтавською обласною радою на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання прийняте рішення № 521 від 14 липня 2017 року «Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», було вирішено припинити юридичну особу Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи( місце знаходження: вул. Миколи Дмірієва, 7, м. Полтава, Україна, 36011, ІК юридичної особи - 26553989) шляхом його ліквідації та утворити ліквідаційну комісію з припинення юридичної особи Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи(місце знаходження: вул. Миколи Дмітрієва, 7, м. Полтава, Україна, 36011).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року по справі № 816/1260/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної ради, Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради; Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи, Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА про визнання протиправним та скасування рішень: Полтавської обласної ради, що прийняте на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року за № 520 «Про створення комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» та рішення Полтавської обласної ради, що прийняте на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року за № 521 «Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», встановлено, що відповідна «владна функція» передана від ліквідаційної юридичної особи до новоствореної у формі комунального підприємства, суд приходить до однозначного висновку про те, що КП «Полтавський обласний центр МСЕ» Полтавської обласної ради є правонаступником Полтавського обласного центру МСЕ.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року - залишена в силі. Колегія Харківського апеляційного адміністративного суду в постанові від 26.02.2018 зробила правовий висновок: з викладеного слід зробити висновок про те, що правонаступництво органу(організації, установи), наділеного владними функціями, слідує за переданими самими «Владними функціями». Медико - соціальні комісії у відносинах встановлення юридичних фактів, пов’язаних з інвалідністю, від імені держави наділені владними повноваженнями, приймаючи рішення, що впливає на права свободи, статусу осіб. Відтак, оскільки відповідна «владна функція» передана від ліквідованої юридичної особи до новоствореної у формі комунального підприємства, суд приходить до однозначного висновку про те, що КП «Полтавський обласний центр МСЕ» є правонаступником Полтавського обласного центру МСЕ.

Згідно частини третьої статті 81 Цивільного кодексу України, цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов’язків до інших осіб.

Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст. ст. 104-109 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої статі 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов'язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

Тобто, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин.

Як встановлено судовими інстанціями(Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року, яка залишена в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року) у ході реорганізації Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи мало місце правонаступництво - перехід його прав та обов'язків до комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, не тільки в частині майна і майнових прав та обов'язків, а і в виконанні повноваження(завдання) закладу, що ліквідується, також й у трудових відносинах.

Частиною 4. ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП).

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлені фактичні обставини: що КП «Полтавський обласний центр МСЕ» є правонаступником Полтавського обласного центру МСЕ, а отже і є роботодавцем, який у відповідності до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи 18.07.2017 р. здійснено запис про перебування юридичної особи в стані припинення.

На час настання нещасного випадку 05.11.2007 року діяв Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112(надалі - Порядок).

Наказом Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Полтавської обласної ОСОБА_6 народних депутатів від 21.09.1995р. № 92-К § 3 ОСОБА_1, була призначена на посаду головного лікаря Полтавського обласного Центру медико- соціальної експертизи.

Розпорядженням голови Полтавської обласної ради № 97 від 21.05.2015 року «Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи ОСОБА_1, звільнено із займаної посади відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України 22.05.2015 року у зв’язку з закінченням терміну дії трудового контракту. В подальшому неодноразово була поновлена на посаді головного лікаря Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи, останнім рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 23.03.2018 року поновлена на посаду директора КП «Полтавський обласний центр МСЕ» Полтавської обласної ради.(фактично до виконання обов’язків недопущена).

Відповідно до п. п. 10, 13, 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку, яка зобов'язана, зокрема, скласти відповідні акт розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок і передати їх на затвердження роботодавцю. ОСОБА_7 форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

Пунктами 40 і 42 Порядку передбачалося, що у випадку групового нещасного випадку, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я, спеціальне розслідування проводиться комісією, що призначається наказом територіального органу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд). До складу комісії включаються представники Держгірпромнагляду, місцевої держадміністрації, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, роботодавця та працівників підприємства, представник установи державної санітарно - епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. Потерпілий, його близькі родичі або представники мали право брати участь у засіданнях комісії, додавати до матеріалів розслідування документи та одержувати від комісії інформацію про хід проведення розслідування.

У відповідності до пунктів 46, 56, 58 і 59 Порядку спеціальна комісія була зобов'язана, зокрема, обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові та усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівник підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, визначити, чи пов'язаний конкретний випадок з виробництвом, і установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства.

Тобто, велике значення для з'ясування обставин і причин нещасного випадку є оцінка фактичних обставин справи і доказів, на підставі яких встановлюється об'єктивна істина нещасного випадку .

Здійснюючи повторне спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року вище зазначених вимог Порядку комісією не дотримано.

Так, комісія в розділі 2 ОСОБА_3 форми Н - 5 від 27.12.2017 року зазначає про «ймовірне»(можливо, більш - менш) місце настання нещасного випадку, хоча при проведенні спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року о 08 - 00 год. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, комісією, яка була призначена наказом від 07.12.2007 року № 124 - Н територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області, безпосередньо зазначено: «комісія ... провела у період з 07.12.2007 року по 20.10.2009 року спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався в приміщенні реєстратури обласної медико - соціальної експертної комісії № 1 м. Полтави, розташованої в будівлі чорнобильської поліклініки Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфасовського за адресою : м. Полтава вул. Комсомольська, 43».

Також, спеціальна комісія вказує на те, що у зв’язку з реконструкцією об’єкта по вул. Стрітенська(Комсомольська), 43 та збігом часу місце настання нещасного випадку не збережено, при цьому комісією не додано (не надано) до ОСОБА_3 форми Н-5 від 27.12.2017 р. рішення міської ради(суду) про реконструкцію перепланування або знесення(анулювання) будинку № 43 по вулиці Стрітенській(Комсомольській), що в місті Полтава.

У відповідності до п. 46 Порядку спеціальна комісія зобов'язана обстежити місце, де стався нещасний випадок. Без обстеження місця події(нещасного випадку) неможливо встановити об’єктивні та істинні причини настання нещасного випадку.

В порушення п. 42 Порядку, щодо складу комісії, яка діяла без участі представника державної санітарно - епідеміологічної служби, був здійснений необ’єктивний висновок. Так, в розділі 6 ОСОБА_3 від 27.12.2017 комісія вказує, що медичні висновки лікувально - профілактичних закладів не підтверджують зв’язку погіршення стану здоров’я працівників МСЕК - 1 Полтавського обласного центру MCE з впливом на них небезпечного чи шкідливого виробничого фактору, при цьому комісією не враховано Постанову від 13.11.2007 року головного санітарного лікаря міста Полтави про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, якою Полтавською міською державною санітарно - епідеміологічною службою було тимчасово заборонено перебування людей в приміщенні МСЕК в зв’язку з перевищенням в повітрі толуолу в 33 разів, ксилолу в 550 разів та Постанову від 15.11.2007 року головного санітарного лікаря міста Полтави про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, якою Полтавською міською державною санітарно - епідеміологічною службою було тимчасово заборонено перебування людей в приміщенні МСЕК в зв’язку з перевищенням в повітрі толуолу в 15 разів, ксилолу в 112 разів. Постановою від 13.12.2007 року № 449а головного санітарного лікаря міста Полтави про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства вище зазначену постанову було відмінено( до дається).

Повторне спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року було проведено зі спливом 10(десяти) років в наслідок чого була втрачена ефективність розслідування та встановлення достовірності настання нещасного випадку.

Європейський Суд з прав людини в рішення «Риженко проти України» від 30.07.2015 р. вказує на те, що ефективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (див. рішення у справі "Шиліх проти Словенії" [ВП], заява N 71463/01, п. 195, від 9 квітня 2009 року). Більше того, з перебігом часу перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується.

Крім того, з перебігом часу перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується (див., наприклад, рішення від 17 жовтня 2013 року у справі «Поживотько проти України», заява N 42752/08, п. 41).

За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, передбачені пунктами 54 і 55 цього Порядку (частина перша пункту 51 Порядку).

Примірники актів форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) член комісії письмово викладає окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що зазначається в акті форми Н- 5(частина четверта пункту 51 Порядку).

Членом комісії ОСОБА_8 при складанні Ату від 27.12.2017 року було викладено окрему думку, яка є його невід’ємною частиною, але в порушення вище зазначеної норми до ОСОБА_3 від 27.12.2017 року додано її не було.

Також, позивач неодноразово зверталася до голови комісії щодо призупинення повторного розслідування, з метою надання до матеріалів розслідування всієї медичної документації що стосується її. Наголошувала на тому, що з її кабінету головного лікаря була здійснена крадіжка як її особистих речей так і її медичної документації та документів, що підтверджували настання нещасного випадку 05.11.2007 р., про що нею була подана заява до поліції та внесено відповідні відомості до ЄРДР від 08.08.2015 року за ознаками злочину передбаченого ст. 185 КК України. Але на це комісією не було звернуто уваги в наслідок чого позивач була позбавлена можливості брати участь у засіданнях комісії та додавати до матеріалів розслідування документи які безпосередньо стосуються ОСОБА_1М.(п. 42 Порядку).

Відповідно до п. 54 Порядку до матеріалів спеціального розслідування серед іншого належать: примірник акта форми Н -1(або форми НПВ) стосовно кожного потерпілого, протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 10, ескіз місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 11, необхідні плани,| схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об’єктів, машин, механізмів, устаткування, інструментів тощо, висновок лікувально - профілактичного закладу, результати санітарно - гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, протоколи опитування та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, згідно з додатком 12.

Але, вище зазначені матеріали, які визначені п. 54 Порядку, до ОСОБА_3 форми Н - 5 від 27.12.2017 року про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи - відсутні, що засвідчує про упереджене та необ’єктивне повторне спеціальне розслідування комісією Управління Держпраці у Полтавській області, яке було проведене з 27.09.2017 року по 27.12.2017 року.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Скасовуючи акт форми Н - 5 від 19.01.2010 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи та скасовуючи акт форми Н - 1 від 19.01.2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом щодо ОСОБА_1, відповідач позбавив позивача прав та гарантій, які визначені статтею 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зокрема, отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; послуги медичної реабілітації; послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років; відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.

Згідно частини 1 ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до пункту 4 частини 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» особа зобов’язана у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: лікуватися в лікувально- профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування, але позивачкою не може бути виконано дане зобов’язання яке покладено на неї законом, у зв’язку з неналежними діями відповідача.

В наслідок неправомірного скасування відповідачем ОСОБА_7 форми Н - 5 від 19.01.2010 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи та ОСОБА_3 форми Н - 1 від 19.01.2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ОСОБА_1, її позбавили соціальних гарантій наданих державою і вона зазнала душевних та психологічних страждань. Її моральні переживання призвели до втрати нормального життєвого ритму, до пригніченого емоційного стану, зниження якості функціонування у повсякденному житті, суттєво погіршилося спілкування з оточуючими. Всі ці чинники призвели до того, що вона вимушена була звернутися за психологічною допомогою, яку і отримує на даний час.

Відповідно до частинні ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 4 статті 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці остання виходить з принципів розумності та справедливості, враховуючи фактичні обставини справи: глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у моєму житті, обсягу страждань, а також характеру немайнових втрат, які тривають до теперішнього часу й триватимуть надалі(у зв’язку з стійкими незворотними розладами сердцево - судинної та нервової систем), тому вважає, що розмір моральної шкоди який завдано їй становить 155 000, 00 грн.

За змістом ст. ст. 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про охорону праці», рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку(п. 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений ПКМУ від 30.11.2011 р № 1232).

Прохала :

Визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Полтавській області щодо складання ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року, про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року, проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

Стягнути з Управління Держпраці у Полтавській області(код ЄДРПОУ 39777136) на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 155 000грн. 00коп.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та прохали задовольнити його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача- Управління Держпраці у Полтавській області позов не визнав надавши пояснення аналогічні тим , що у відзивів на позов. Зокрема у відзиві прохав відмовити в задоволенні позову в повному обсязі аргументуючи тим, що 05 листопада 2007 року в Полтавському обласному Центрі медико-соціальної експертизи (код ЄДРПОУ 26553989) стався груповий нещасний випадок, в приміщенні реєстратури обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 м. Полтави, розташованої в будівлі чорнобильської поліклініки Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфосовського за адресою: м. Полтава, вул. Комсомольська. 43. Кількість потерпілих 6 чоловік, в тому числі ОСОБА_1

Наказом від 7 грудня 2007 року № 124-п територіальним управлінням Держгірпромпагляду по Полтавській області (правонаступник Управління Держпраці у Полтавській області) утворена комісія із спеціального розслідування зазначеного трупового нещасного випадку.

Спеціальне розслідування проводилось відповідно до діючого на той час Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року Ж 1112 (втратив чинність на підставі постанови КМУ від 30.11.2011 № 1232).

За результатами спеціального розслідування був складений акт за формою Н-5. Комісія прийшла до висновку , що даний груповий нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, підлягає обліку в Обласній МСЕК № 1 зі складанням актів за формою Н-1 на кожною потерпілого.

До Управління Держпраці у Полтавській області 26.09.2017 надійшов лист Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи (код СДРПОУ 26553989) від 25.09.2017 № 978 за підписом голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру МСЕ ОСОБА_9 щодо незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку, який стався 05 листопада 2007 року з працівниками обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, а саме з головним лікарем ОСОБА_1. лікарем-терапевтом ОСОБА_6. мед реєстратором ОСОБА_10. старшою медичною сестрою ОСОБА_11. лікарем- терапевтом ОСОБА_12. лікарем-хірургом ОСОБА_13

У зв'язку з чим, відповідно до пункту 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. просило провести повторне спеціальне розслідування вищевказаного нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1.

Також у листі вказано, що підставою для повторного спеціального розслідування є ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 21.12.2009р. яким скасовано рішення Новосанжарського районною суду Полтавської області від 10.12.2008р. що стало підставою для затвердження актів за формою Н-5 і Н-1. а також інші документи, що спростовують обставини настання нещасного випадку.

Відповідно до пункту 54 Порядку № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками, спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1.

Згідно наказу Управління від 27.09.2017 № 151-п (накази від 10.10.2017 Ж 157-п та від 13.12.2017 № 198-н) утворена комісія у період з 27 вересня 2017 по 27 грудня 2017 року провела повторне (додаткове) спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що мався в приміщенні обласної Медико-соціальної експертної комісії № 1 (далі МСЕК №1) Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи.

За результатами розслідування складений акт форми Н-5 згідно якого комісія прийшла до висновку, що зазначений груповий нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.

Позивач не погоджується з підставою для призначення повторного спеціального розслідування, а саме що належною підставою слугував лист голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_2

З цього приводу Управління зазначає наступне.

Як в акті форми Н-5 від 20.10.2009, так і в акті форми Н-5 від 29.12.2017 зазначено найменування підприємства - Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи (код СДГМЮУ 26553989). Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, безоплатний доступ через портал електронних сервісів Міністерства юстиції України. Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи (ідентифікаційний код юридичної особи 26553989) перебуває в стані припинення - не припинено.

У розділі прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи зазначено:

ОСОБА_1 - керівник (звільнено з посади головного лікаря Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи 26.12.2016 року відповідно до пункту 2 статті 36 кзпп України, у зв'язку з закінченням терміну дії трудового контракту);

ОСОБА_2 - підписант;

ОСОБА_2 - голова комісії з припинення або ліквідатор.

Відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії. її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Стороною трудових правовідносин, яка протистоїть, в них працівнику, є роботодавець. Так, стаття 1 Закону України «Про професійні спідки. їх права та гарантії діяльності» визначає, що роботодавець - це «власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю».

Закон України «Про охорону праці» дає таке визначення: «Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю».

Кодекс законів про працю України (далі КЗпП) теж вважає роботодавцем власника або уповноважений ним орган, хоча і не застосовує термін «роботодавець».

І на кінець, Закон України «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії діяльності» від 22 червня 2012 року визначив, що «роботодавець - юридична особа і підприємство, установа, організація) або фізична особа-підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Як наслідок, роботодавцями у трутових правовідносинах виступають юридичні та фізичні особи.

Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» вказує на керівника підприємства, установи, організації.

«Керівник» і «роботодавець» - це відмінні поняття, тому що керівник не є стороною у трудових правовідносинах.

Керівник є найвищою посадовою особою на підприємстві, в установі, організації.

Як зазначалось, в законодавстві України відсутнє чітке визначення поняття «керівник підприємства, установи, організації». Спробу тлумачення цього терміну зроблено в її. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року. З метою однозначного розуміння цього поняття. Верховний Суд України визначає керівника як особу, яка очолює підприємство, установу, організацію або відокремлений підрозділ (філію, представництво, відділення тощо).

Відповідно до ст.1 КЗпП він регулює трудові відносини всіх працівників. Оскільки керівник підприємства, установи, організації теж є працівником, то і його трудові відносини регулюються трудовим законодавством. Керівник є найманим працівником, членом трудового колективу. Роботодавцем для керівників підприємств, установ, організацій як працівників є саме це підприємство, установа, організація.

Підсумовуючи викладене, лист Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи слугував підставою для прийняття рішення про призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування зазначеного групового нещасного випадку.

Постанова Полтавського окружною адміністративного суду від 02.11.2017р. постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018р. на які посилається позивач, не можуть бути взяті судом до уваги у відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, оскільки цими рішеннями жодних обставин не встановлено. Резолютивною частиною цих рішень позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Як відповідно до пункту 40 Порядку № 1112 (який втратив чинність), так і відповідно до вимог пункту 36 Порядку № 1232 (у відповідності до якого було проведено повторне спеціальне розслідування), групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм, підлягають спеціальному розслідуванню.

Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коди нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Крім того, відповідно до підпункту 26 пункту 4 Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 № 75. Управлінця Держпраці відповідно до покладених на нього завдань проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Таким чином, проведення спеціального розслідування є компетенцією Управління, а не роботодавця.

Позивач у позовній заяві стверджує, що до акта форми Н-5 не було додано окрему думку члена комісії ОСОБА_8 Проте, у розділі 7 «Перелік матеріалів, що додаються» зазначено «Окрема думка члена комісії ОСОБА_8 від 07.12.2017 - на 3 аркушах», яка також наявна в матеріалах розслідування.

Також позивач вказує, що матеріали повторного спеціального розслідування не містить матеріалів, які визначені пунктом 54 Порядку. Проте, зазначений пункт Порядку № 1232 не містить вимог до того, які матеріали повинні міститися в справі.

Стосовно моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3)у душевних стражданнях, яких фізична особа визнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характер) правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В пунктах 3. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди мас бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивачем не надано жодних доказів.

Не зазначено який законодавчий або нормативно-правовий акт Управлінням порушено, та яким актом покладається обов'язок на органи Держпраці сплачувати такі кошти.

Наказом управління від 27 вересня 2017 року № 151-н «Про призначення комісії з повторного (додаткового) спеціального розслідування» утворена комісія, до складу якої за погодженням з відповідними органами, представники яких входять до її складу, також були включені представники; Полтавського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області; Полтавської обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я; департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації; Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи; профспілкового комітету Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи.

Як вимагає Порядок № 1232 лише голова комісії із повторного спеціального розслідування є посадовою особою територіального органу Держпраці.

Відповідно до акту форми Н-5. складеного комісією із спеціального розслідування, комісія вважає, що цей випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до вимог п. 47 Порядку 1232 за результатами спеціального розслідування складений акт форми 11-5. який підписаний головою і всіма членами спеціальної комісії та затверджений начальником управління.

В акті також зазначено, що комісією вирішено скасувати акт форми Н-5 від 19.01.2010 спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 5 листопада 2007 року, а також акти форми Н-1 складені на кожного потерпілого.

ОСОБА_7 форми Н-5 оформлений та відповідає формі, наведеній у додатку Порядку № 1232. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Жодного рішення або висновку стосовно того чи пов'язаний даний нещасний випадок з виробництвом чи не пов’язаний. Управлінням одноосібно не приймалося. Попередні акти форми 11-5 та П-1 Управлінням також не скасовувалися.

Висновки комісії по даному груповому нещасному випадку, викладені в акті форми Н-5. приймалися спеціальною комісією, яка є колегіальним органом (колегіально)- підписані усім складом комісії. Члени комісії із спеціального розслідування даного нещасного випадку не є працівниками управління, а призначалися за погодженням з органами, представники яких входять до її складу, як того вимагає п. 38 Порядку.

Таким чином, Управління не вчинило жодних дій щодо позбавлення позивача прав та гарантій визначених законодавством.

Підсумовуючи викладене, бюджетна установа Управління Держпраці у Полтавській області не має обов'язку сплачувати будь-яку суму коштів, з неіснуючих підстав.

Представник третьої особи- Полтавського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Полтавській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Також надав письмові пояснення, в яких послався на те, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового держав соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я визначаються законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV(далі - Закон № 1105).

Виходячи із положень п. 10 ч. 1 ст. 1,ч.1 ст. 36 Закону № 1105 Фонду соціального страхування України (далі - Фонд) у разі настання страхового випадку за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (а саме нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому встановленого чи виявленого в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці) виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, страхові виплати у вигляді грошових сум, в числі у вигляді страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Згідно із ст. 38 Закону № 1105 ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Відповідно до ст. 43 Закону № 1105 для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.

ОСОБА_1 з 2007 року по теперішній час не зверталась із зазначеними вище документами (актом розслідування нещасного випадку, висновком МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності) до органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України у Полтавській області, правонаступником якого є Управління, а також до Управління або його робочих органів, у зв’язку із чим страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві не отримувала.

Надати інформацію щодо фінансування Полтавського обласного центру коштами загальнообов’язкового державного соціального страхування для листків непрацездатності ОСОБА_1 у зв’язку із настанням нещасного в 05.11.2007 немає можливості через закінчення строку зберігання докуме підставі яких здійснюється відповідне фінансування.

Представник третьої особи- Полтавського обласного центр медико-соціальної експертизи та Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, будучи належним чином повідомленим про дати та час судових засідань, в судове засідання жодного разу не з»явився, надаючи до суду безпідставні заяви про відкладення судових засідань.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено, що комісією Управління Держпраці у Полтавській області, яка була утворена наказами від 27.09.2017 року № 151 - н, від 10.10.2017 р. № 157 - н, від 13.12.2017 р. № 198 - н, на підставі листа голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи ОСОБА_2 від 25.09.2017 року № 978, було проведено спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року в приміщенні обласної медико - соціальної експертної комісії № 1(далі МСЕК№ 1) Полтавського обласного центра медико - соціальної експертизи за адресою м. Полтава, вул. Стрітенська(Комсомольська), 43.

За результатами проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007р. в приміщенні обласної медико - соціальної експертної комісії № 1(далі МСЕК№ 1) Полтавського обласного центра медико - соціальної експертизи за адресою м. Полтава, вулиця Стрітенська(Комсомольська), 43, було складено ОСОБА_3, за формою Н - 5, проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2017 року, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

Вище зазначеним ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року скасовано акт форми Н - 5 від 19.01.2010 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи та скасовано акт форми Н - 1 від 19.01.2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом щодо ОСОБА_1

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» № 2694-ХІІ від 14.10.1992 р.(надалі Закон № 2694-ХІІ), яка кореспондується зі ст. 171 КЗпП України, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Постановою КМУ за № 1232 від 30.11.2011 р. затверджено Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який діяв на час проведення, з 27.09.2017 року по 27.12.2017 року, повторного(додаткове) спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в приміщенні обласної медико - соціальної експертної комісії № 1(далі МСЕК№ 1) Полтавського обласного центра медико - соціальної експертизи за адресою м. Полтава, вул. Стрітенська(Комсомольська), 43.

Відповідно до п. 54 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», які затвердженні ПКМУ від ЗО листопада 2011 р. № 1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне(додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку.

Отже, повторне(додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі проводиться у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси.

Даний перелік є вичерпним.

Як вбачається з ОСОБА_3 форми Н-5 від 27.12.2017 року, комісія утворена наказами від 27.09.2017 року № 151 - н, від 10.10.2017 р. № 157 - н, від 13.12.2017 р. № 198 - н, на підставі листа голови ліквідаційної комісії Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи ОСОБА_2 від 25.09.2017 року № 978.

Статтею 1 Закону України «Про охорону праці» визначено поняття «роботодавець» та «працівник», так: роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Кодекс законів про працю України у ст. 21 встановлює, що стороною трудового договору, тобто, по суті, роботодавцем, є: власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, який виплачує працівникові заробітну плату і забезпечує умови праці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» «роботодавець» - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю; працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Також, поняття «роботодавець» визначено пунктом 14.1.222. ст. 14 ПКУ роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами. Працівник - фізична особа, яка безпосередньо вчасною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п. 14.1.195. ст. 14 ПКУ).

З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок, що «роботодавець» це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, який використовує найману працю фізичної особи на підставі трудового договору з оплатою заробітної плати.

Голова ліквідаційної комісії не здійснював зазначених функцій.

Полтавською обласною радою на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання прийняте рішення № 520 від 14 липня 2017 року «Про створення комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради», яким створено комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради та призначено виконуючого обов’язки директора Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради ОСОБА_5

Пунктом 3 зазначеного рішення вирішено: передати з балансу Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи на баланс комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради та закріпити на праві оперативного управління майно згідно з додатком(на 4-х аркушах).

Додатком до рішення 17 сесії обласної ради сьомого скликання від 14.07.2017 року визначений перелік основних засобів, що передаються в межах спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, який включає матеріальні цінності Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи, що передається на баланс комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради».

Також, Полтавською обласною радою на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання прийняте рішення № 521 від 14 липня 2017 року «Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», було вирішено припинити юридичну особу Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи( місце знаходження: вул. Миколи Дмірієва, 7, м. Полтава, Україна, 36011, ІК юридичної особи - 26553989) шляхом його ліквідації та утворити ліквідаційну комісію з припинення юридичної особи Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи(місце знаходження: вул. Миколи Дмітрієва, 7, м. Полтава, Україна, 36011).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року по справі № 816/1260/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної ради, Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради; Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи, Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА про визнання протиправним та скасування рішень: Полтавської обласної ради, що прийняте на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року за № 520 «Про створення комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико - соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» та рішення Полтавської обласної ради, що прийняте на Пленарному засіданні сімнадцятої сесії сьомого скликання 14 липня 2017 року за № 521 «Про ліквідацію Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», встановлено, що відповідна «владна функція» передана від ліквідаційної юридичної особи до новоствореної у формі комунального підприємства, суд приходить до однозначного висновку про те, що КП «Полтавський обласний центр МСЕ» Полтавської обласної ради є правонаступником Полтавського обласного центру МСЕ.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року - залишена в силі. Колегія Харківського апеляційного адміністративного суду в постанові від 26.02.2018 зробила правовий висновок: з викладеного слід зробити висновок про те, що правонаступництво органу(організації, установи), наділеного владними функціями, слідує за переданими самими «Владними функціями». Медико - соціальні комісії у відносинах встановлення юридичних фактів, пов’язаних з інвалідністю, від імені держави наділені владними повноваженнями, приймаючи рішення, що впливає на права свободи, статусу осіб. Відтак, оскільки відповідна «владна функція» передана від ліквідованої юридичної особи до новоствореної у формі комунального підприємства, суд приходить до однозначного висновку про те, що КП «Полтавський обласний центр МСЕ» є правонаступником Полтавського обласного центру МСЕ.

Згідно частини третьої статті 81 Цивільного кодексу України, цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов’язків до інших осіб.

Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст. ст. 104-109 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої статі 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов'язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

Тобто, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин.

Як встановлено судовими інстанціями(Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року, яка залишена в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року) у ході реорганізації Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи мало місце правонаступництво - перехід його прав та обов'язків до комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, не тільки в частині майна і майнових прав та обов'язків, а і в виконанні повноваження(завдання) закладу, що ліквідується, також й у трудових відносинах.

Частиною 4. ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП).

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлені фактичні обставини: що КП «Полтавський обласний центр МСЕ» є правонаступником Полтавського обласного центру МСЕ, а отже і є роботодавцем, який у відповідності до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи 18.07.2017 р. здійснено запис про перебування юридичної особи в стані припинення.

На час настання нещасного випадку 05.11.2007 року діяв Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112(надалі - Порядок).

Наказом Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Полтавської обласної ОСОБА_6 народних депутатів від 21.09.1995р. № 92-К § 3 ОСОБА_1, була призначена на посаду головного лікаря Полтавського обласного Центру медико- соціальної експертизи.

Розпорядженням голови Полтавської обласної ради № 97 від 21.05.2015 року «Про головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи», головного лікаря Полтавського обласного центру медико - соціальної експертизи ОСОБА_1, звільнено із займаної посади відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України 22.05.2015 року у зв’язку з закінченням терміну дії трудового контракту. В подальшому неодноразово була поновлена на посаді головного лікаря Полтавського обласного Центру медико-соціальної експертизи, останнім рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 23.03.2018 року поновлена на посаду директора КП «Полтавський обласний центр МСЕ» Полтавської обласної ради.(фактично до виконання обов’язків недопущена).

Відповідно до п. п. 10, 13, 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку, яка зобов'язана, зокрема, скласти відповідні акт розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок і передати їх на затвердження роботодавцю. ОСОБА_7 форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

Пунктами 40 і 42 Порядку передбачалося, що у випадку групового нещасного випадку, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я, спеціальне розслідування проводиться комісією, що призначається наказом територіального органу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд). До складу комісії включаються представники Держгірпромнагляду, місцевої держадміністрації, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, роботодавця та працівників підприємства, представник установи державної санітарно - епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство. Потерпілий, його близькі родичі або представники мали право брати участь у засіданнях комісії, додавати до матеріалів розслідування документи та одержувати від комісії інформацію про хід проведення розслідування.

У відповідності до пунктів 46, 56, 58 і 59 Порядку спеціальна комісія була зобов'язана, зокрема, обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові та усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівник підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, визначити, чи пов'язаний конкретний випадок з виробництвом, і установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства.

Тобто, велике значення для з'ясування обставин і причин нещасного випадку є оцінка фактичних обставин справи і доказів, на підставі яких встановлюється об'єктивна істина нещасного випадку .

Здійснюючи повторне спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року вище зазначених вимог Порядку комісією не дотримано.

Так, комісія в розділі 2 ОСОБА_3 форми Н - 5 від 27.12.2017 року зазначає про «ймовірне»(можливо, більш - менш) місце настання нещасного випадку, хоча при проведенні спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року о 08 - 00 год. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, комісією, яка була призначена наказом від 07.12.2007 року № 124 - Н територіального управління Держгірпромнагляду по Полтавській області, безпосередньо зазначено: «комісія ... провела у період з 07.12.2007 року по 20.10.2009 року спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався в приміщенні реєстратури обласної медико - соціальної експертної комісії № 1 м. Полтави, розташованої в будівлі чорнобильської поліклініки Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скліфасовського за адресою : м. Полтава вул. Комсомольська, 43».

Також, спеціальна комісія вказує на те, що у зв’язку з реконструкцією об’єкта по вул. Стрітенська(Комсомольська), 43 та збігом часу місце настання нещасного випадку не збережено, при цьому комісією не додано(не надано) до ОСОБА_3 форми Н-5 від 27.12.2017 р. рішення міської ради(суду) про реконструкцію перепланування або знесення(анулювання) будинку № 43 по вулиці Стрітенській(Комсомольській), що в місті Полтава.

Дане твердження комісії про незбереження місця нещасного випадку є двозначним а саме не зрозуміло чи внаслідок реконструкції приміщення чи за збігом часу.

У відповідності до п. 46 Порядку спеціальна комісія зобов'язана обстежити місце, де стався нещасний випадок. Без обстеження місця події(нещасного випадку) неможливо встановити об’єктивні та істинні причини настання нещасного випадку.

В порушення п. 42 Порядку, щодо складу комісії, яка діяла без участі представника державної санітарно - епідеміологічної служби, був здійснений необ’єктивний висновок. Так, в розділі 6 ОСОБА_3 від 27.12.2017 комісія вказує, що медичні висновки лікувально - профілактичних закладів не підтверджують зв’язку погіршення стану здоров’я працівників МСЕК - 1 Полтавського обласного центру MCE з впливом на них небезпечного чи шкідливого виробничого фактору, при цьому комісією не враховано Постанову від 13.11.2007 року головного санітарного лікаря міста Полтави про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, якою Полтавською міською державною санітарно - епідеміологічною службою було тимчасово заборонено перебування людей в приміщенні МСЕК в зв’язку з перевищенням в повітрі толуолу в 33 разів, ксилолу в 550 разів та Постанову від 15.11.2007 року головного санітарного лікаря міста Полтави про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, якою Полтавською міською державною санітарно - епідеміологічною службою було тимчасово заборонено перебування людей в приміщенні МСЕК в зв’язку з перевищенням в повітрі толуолу в 15 разів, ксилолу в 112 разів. Постановою від 13.12.2007 року № 449а головного санітарного лікаря міста Полтави про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства вище зазначену постанову було відмінено.

Суд приймає до уваги той факт, що повторне спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року було проведено зі спливом 10(десяти) років в наслідок чого була втрачена ефективність розслідування та встановлення достовірності настання нещасного випадку.

Європейський Суд з прав людини в рішення «Риженко проти України» від 30.07.2015 р. вказує на те, що ефективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (див. рішення у справі "Шиліх проти Словенії" [ВП], заява N 71463/01, п. 195, від 9 квітня 2009 року). Більше того, з перебігом часу перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується.

Крім того, з перебігом часу перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується (див., наприклад, рішення від 17 жовтня 2013 року у справі «Поживотько проти України», заява N 42752/08, п. 41).

За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, передбачені пунктами 54 і 55 цього Порядку (частина перша пункту 51 Порядку).

Примірники актів форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) член комісії письмово викладає окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що зазначається в акті форми Н- 5(частина четверта пункту 51 Порядку).

Членом комісії ОСОБА_8 при складанні Ату від 27.12.2017 року було викладено окрему думку.

Також, позивач неодноразово зверталася до голови комісії щодо призупинення повторного розслідування, з метою надання до матеріалів розслідування всієї медичної документації що стосується її. Наголошувала на тому, що з її кабінету головного лікаря була здійснена крадіжка як її особистих речей так і її медичної документації та документів, що підтверджували настання нещасного випадку 05.11.2007 р., про що нею була подана заява до поліції та внесено відповідні відомості до ЄРДР від 08.08.2015 року за ознаками злочину передбаченого ст. 185 КК України. Але на це комісією не було звернуто уваги в наслідок чого позивач була позбавлена можливості брати участь у засіданнях комісії та додавати до матеріалів розслідування документи які безпосередньо стосуються ОСОБА_1М.(п. 42 Порядку).

Відповідно до п. 54 Порядку до матеріалів спеціального розслідування серед іншого належать: примірник акта форми Н -1(або форми НПВ) стосовно кожного потерпілого, протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 10, ескіз місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 11, необхідні плани,| схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об’єктів, машин, механізмів, устаткування, інструментів тощо, висновок лікувально - профілактичного закладу, результати санітарно - гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, протоколи опитування та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, згідно з додатком 12.

Але, вище зазначені матеріали, які визначені п. 54 Порядку, до ОСОБА_3 форми Н - 5 від 27.12.2017 року про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи - відсутні, що засвідчує про упереджене та необ’єктивне повторне спеціальне розслідування комісією Управління Держпраці у Полтавській області, яке було проведене з 27.09.2017 року по 27.12.2017 року.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Скасовуючи акт форми Н - 5 від 19.01.2010 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи та скасовуючи акт форми Н - 1 від 19.01.2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом щодо ОСОБА_1, відповідач позбавив позивача прав та гарантій, які визначені статтею 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зокрема, отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; послуги медичної реабілітації; послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років; відшкодування витрат під час проходження медичної і професійної реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрат на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує; послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства; оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.

Згідно частини 1 ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до пункту 4 частини 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» я зобов’язана у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання: лікуватися в лікувально- профілактичних закладах або в медичних працівників, з якими Фонд уклав угоди на медичне обслуговування, але мною не може бути виконано дане зобов’язання яке покладено на мене законом, у зв’язку з неналежними діями відповідача.

В наслідок неправомірного скасування відповідачем ОСОБА_7 форми Н - 5 від 19.01.2010 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи та ОСОБА_3 форми Н - 1 від 19.01.2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ОСОБА_1, її позбавили соціальних гарантій наданих державою і вона зазнала душевних та психологічних страждань. Її моральні переживання призвели до втрати нормального життєвого ритму, до пригніченого емоційного стану, зниження якості функціонування у повсякденному житті, суттєво погіршилося спілкування з оточуючими. Всі ці чинники призвели до того, що вона вимушена була звернутися за психологічною допомогою, яку і отримує на даний час.

Відповідно до частинні ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 4 статті 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої мені я виходжу з принципів розумності та справедливості, враховуючи фактичні обставини справи: глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у моєму житті, обсягу страждань, а також характеру немайнових втрат, які тривають до теперішнього часу й триватимуть надалі(у зв’язку з стійкими незворотними розладами сердцево - судинної та нервової систем), тому вважає, що розмір моральної шкоди який завдано їй становить 155 000, 00 грн.

За змістом ст. ст. 4, 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про охорону праці», рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку(п. 54 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений ПКМУ від 30.11.2011 р № 1232).

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Предметом позову в справі є оспорювання позивачем акту форми Н-5 від 04 вересня 2018 року про визнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані Кодексом законів про працю України (КЗпП України), Законом України «Про охорону праці», Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком.

Згідно положень пункту 7 Порядку, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Відповідно до пункту 14 Порядку, проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, а також вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Згідно з пунктом 15 Порядку, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу та ін.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», пункту 10 Порядку, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України в постанові від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13 (постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 242/3471/17 (провадження № 61-40058св18)).

Приймаючи рішення у справі, суд приймає до уваги той факт , що комісією спеціального розслідування утвореної наказом від 27.09.2017 року в пункті 3 ОСОБА_3 від 27.12.2017 року зазначено , що в ході ремонтних робіт в приміщенні реабілітації для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС вул..Комсомольська 43, через наскрізний отвір в стіні, гідрофобізуючий розчин «Аквафін-Ф» просочився в приміщення реєстратури МСЕК у самомому нижньому рівні під радіатором опалення, де товщина стіни була 500мм і зібрався на лінолеумі в одному місці під робочим столом. 05.11.2007 року о 8.00год., прибувши на роботу, працівники МСЕК в тому числі і ОСОБА_1 відчули у всіх кімнатах приміщення комісії різкий запах невідомої речовини. Відкривши кабінет реєстратури вони побачилина підлозі розлиту рідину з різким запахом, яка роз»їла лінолеум та змінила його колір.

Тобто комісією в 2017 році встановлено та визнано факт того , що такі події дійсно мали місце.

Одночасно, суд враховує ту обставину, що комісія повторного спеціального розслідування групового нещасного випадку яка відбувалась в 2017 році посилається на встановлення факту відсутності перевищення норм допустимої концентрації толуолу та ксилолу аргументуючи даний факт (лабораторними дослідженнями від 12.11.2007 року №2068, 2071) , при цьому дані дослідження не додані ні до акту розслідування та не надані до суду, а тому суд вважає дані посилання безпідставними, які аргументуються на не існуючих доказах.

Також комісія спеціального розслідування групового нещасного випадку яка відбувалась в 2017 році не зазначила жодних тверджень на підставу тих обставин чому нею не приймаються до уваги, або чим спростовуються, аналізи № 2129,2130 від 15.11.2007 року лабораторних досліджень повітря в приміщенні реабілітації для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС вул..Комсомольська 43, на які посилається в своїй постанові №449 від 15.11.2007 року головний державний санітарний лікар м.Полтави .

Аналогічно комісія спеціального розслідування групового нещасного випадку, яка відбувалась в 2017 році, не зазначила жодних тверджень на підставу тих обставин чому нею не приймаються до уваги, або чим спростовуються, дослідження повітря проведені згідно протоколу № 106 від 12.12.2007 року в приміщенні реабілітації для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС вул..Комсомольська 43, на який посилається в своїй постанові №449-а від 13.12.2007 року головний державний санітарний лікар м.Полтави .

Також суд вважає, неспроможними посилання відповідачем як на достатність встановлення факту відсутності захворювання як у позивача так і в інших членів комісії внаслідок з контактом з токсичними речовинами, довідки медичних установ надані на запити комісії.

Так суд відноситься до такого твердження критично, оскільки згідно довідки 5-ї міської клінічної лікарні м.Полтава від 20.12.2007 року №04-13/554, виданої відносно позивачки по справі та врахованої відповідачем при складанні акту зазначено , що- «Клінічний перебіг захворювання та проведені клінічні обстеження унеможливлюють зв»язати або відхилити загострення хронічних захворювань з фактом контакту токсичних речовин на роботі.».

Окільки зазначена довідка не дає категоричну відповідь про відсутність у ОСОБА_1 контакту з токсичними речовинами на роботі то дана довідка не могла бути врахована членами комісії, яка проводила розслідування в 2017 році, як факт відсутності такого контакту. Оскільки встановлення факту за даним документом суперечить самому принципу призумції невинуватості закріпленого в Конституції України.

Фактично дослідження проведено поверхово без дослідження комісією самих медичних справ.

В даному випадку суд вважає такими , що заслуговують на визнання належними доводи позивачки про те, що комісією не встановлювався взагалі факт того чи отримали вказані в акті постраждалі в наслідок отруєння особи групи інвалідності в результаті отруєння на роботі в результаті контакту з токсичними речовинами. Якщо так то відповідно комісією обов»язково повинно було враховано медичну документацію , що мається в таких справах інвалідів.

Також приймаючи рішення у справі суд вважає взагалі не встановленою ту обставину якою комісією в 2017 році проводилось розслідування.

Так в наказі Управління Держпраці у Полтавській області, завізованого першим заступником управління ОСОБА_14 від 27.09.2017 року № 151 – н, зазначено- «Про призначення комісії з повторного (додаткового) спеціального розслідування».

В подальшому наказами Управління Держпраці у Полтавській області від 10.10.2017 р. № 157 – н, та від 13.12.2017 р. № 198 - н,змінювався склад комісію , зокрема включено до складу комісії ОСОБА_15- співробітника Управління Держпраціа та у зв»язку із зміною посади зазначено дані зміни щодо ОСОБА_16 а також продовжувався строк проведення розслідування.

В той час як в акті спеціального розслідування від 27.12.2017 року затвердженого начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4, зазначено - «ОСОБА_3 проведення спеціального розслідування нещасного випадку , що стався 05 листопада 2007 року о 08год.00хв. в Полтавському обласному центрі медико-соціальної експертизи».

Тобто взагалі не зрозуміло чи акт складала комісія, що створена наказом № 157-н від 27.09.2017 року для повторного (додаткового) розслідування чи інша, і чи було це все таки- повторне (додаткове) розслідування, якщо так то де акт розслідування проведений комісією саме відповідно до наказу як повторне (додаткове) розслідування. Також в самій назві комісії зазначено- повторне, а в дужках- додаткове розслідування, а це два різні по смислу поняття в даному випадку для проведення розслідування.

Також суд враховує ту обставину, що до складу комісії були внесені зміни відносно ОСОБА_16 при зміні в назві займаної ним по сади і даний факт відповідно відображений наказом. Однак як встановлено в суді до складу комісії згідно наказу від 27.09.2017 року №151-н, було включено заступника голови профспілкового комітету Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи- Носенко ОСОБА_17 , яку 28.09.2017 року було звільнено за власним бажанням з посади лікаря-терапевта спеціалізованої фтизіпульмонологічної МСЕК та за сумісництвом з посади лікаря методиста обласної МСЕК та проведено розрахунок при звільненні (наказ №196-к від 28.09.2017 року). При цьому до акту розслідування та до суду не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що після звільнення з вказаних посад ОСОБА_8 залишилась на посаді заступника голови профспілкового комітету Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи та відповідно була повноважним членом комісії.

Суд вважає, що заперечення відповідача на позов, викладені у відзиві, пояснення а також надані докази до суду не спростовують позовних вимог та встановлених обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами .

З огляду на дослідженні обставини, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими , що підлягають до часткового задоволення а саме, підлягають до задоволення позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії Управління Держпраці у Полтавській області щодо складання ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року, про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

Підлягають до задоволення вимоги , щодо скасувати ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року, проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

Виходячи з наведених доказів, щодо співмірності завданих моральних страждань, частково підлягають до задоволення позовні вимоги що стягнення з Управління Держпраці у Полтавській області на користь ОСОБА_1 завданої моральної шкоди яку суд оцінює у розмірі 100 000грн. 00коп.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України, ч.1 -судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ч.2- інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Тому підлягає до стягнення з Управління Держпраці у Полтавській області на користь держави судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп. за позовні вимоги про визнання неправомірними дії Управління Держпраці у Полтавській області та скасування ОСОБА_3 за формою Н – 5 від 27.12.2017 року.

Також підлягає стягненню з Управління Держпраці у Полтавській області на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп. за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. 153 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 30.11.2011 року, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Полтавській області щодо складання ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року, про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

ОСОБА_3 за формою Н - 5 від 27.12.2017 року, проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05 листопада 2007 року о 08 год. 00 хв. в Полтавському обласному центрі медико - соціальної експертизи, код згідно з ЄДРПОУ 26553989 Міністерства охорони здоров’я України, який затверджено начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_4 від 29.12.2017 року.

Стягнути з Управління Держпраці у Полтавській області(код ЄДРПОУ 39777136) на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 100 000грн. 00коп.

Стягнути з Управління Держпраці у Полтавській області(код ЄДРПОУ 39777136) на користь держави судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп. за позовні вимоги про визнання неправомірними дії Управління Держпраці у Полтавській області та скасування ОСОБА_3 за формою Н – 5 від 27.12.2017 року.

Стягнути з Управління Держпраці у Полтавській області(код ЄДРПОУ 39777136) на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп. за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського Апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення. В разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: А.Г.Потетій