Ухвала суду № 80616476, 03.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5972/19

Провадження № 1-кс/760/3580/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Антипова І.Л., при секретарі Коржі А.А., за участю прокурора Бєлова С.Г., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Коломійця С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Согайко І.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Бєловим С.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жубровичі, Олевського р-н., Житомирської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого,

у кримінальному провадженні за № 12019100090001962 від 25.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Согайка І.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Беловим С.Т. звернувся до слідчого судді з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовує своє клопотання тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим, повторно вчинив кримінальне правопорушення на території Солом'янського району м. Києва злочин за наступних обставин.

Так ОСОБА_1 25.02.2019 року, приблизно о 05 год. 30 хв., перебуваючи в громадському туалеті, що знаходиться в приміщенні Центрального вокзалу вокзального комплексу ст. «Київ-Пас», за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, разом із ОСОБА_6 помітили раніше їм незнайомого хлопця неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, який при собі тримав мобільний телефон марки «Apple iPhone SE», IMEI НОМЕР_2, вартістю 6000 грн., з сім-карткою стільникового оператора зв'язку «Водафон», абонентський номер: НОМЕР_1, вартістю 20 гривень, на мобільному рахунку грошові кошти були відсутні.

Так, помітивши вище описаного чоловіка, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, шляхом погрози застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

З цією метою ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_6, при цьому розділивши злочинні ролі та обов'язки між собою.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом погрози застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, ОСОБА_6, 25.02.2019 року, приблизно о 05 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, в приміщенні громадського туалету Центрального вокзалу вокзального комплексу ст.. «Київ-Пасажирський», що за адресою: м. Київ, пл.. Вокзальна, 1, відповідно до відведеної йому злочинної ролі разом із ОСОБА_1 наблизилися до потерпілого впритул.

Так, з метою подолання опору останнього, ОСОБА_6, діючи спільно з ОСОБА_8, пригрозив ОСОБА_9 застосувати стосовно нього насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я і потерпілого.

Відповідно продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 вирвав з рук ОСОБА_7 належний йому вище описаний мобільний телефон. В цей час ОСОБА_1, відповідно до відведеної йому злочинної ролі спостерігав аби дії ОСОБА_6 не були помічені сторонніми людьми та не були припинені.

Своїми діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдали потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 6020 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), шляхом погрози застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України.

25.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Обгрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними, на досудовому розслідуванні, в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 про скоєння кримінального правопорушення, від 25.02.2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7, від 25.02.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10, від 25.02.2019 року, протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11, від 25.02.2019 року, протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_10, від 25.02.2019 року, протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_10, від 25.02.2019 року, протоколом пред'явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_12, від 25.02.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12, від 25.02.2019 року, іншими матеріалами в їх сукупності.

Слідчий зазначає, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, яке відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Крім цього, підозрюваний може впливати на свідків та потерпілого з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що ОСОБА_1 вчинив середньої тяжкості злочин, та може впливати на свідків, потерпілого з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин, не працює, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний заперечували проти клопотання, просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з позбавленням волі.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено не достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

25.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100090001962 внесено відомості про кримінальне провадження за ч. 2 ст. 186 КК України.

25.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_1

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначав розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений шляхом погрози застосування застосуванням насильства.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 06 годин 00 хвилин 25 лютого 2019 року.

Дата закінчення дії ухвали про застування відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заходу у виді тримання під вартою - 24 квітня 2019 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя І.Л. Антипова