Ухвала суду № 80616368, 22.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/1006/19

ун. № 759/3213/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П'ятничук І.В.,

при секретарі Медвідчук В.В.,

за участю представника позивача адвоката Фєтісова Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача адвоката Фєтісова Є.П. про застосування заходів процесуального примусу відносно відповідача ОСОБА_2 в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду 06.03.2018 р. з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просила суд в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

Представником позивача адвокатом Фєтісовим Є.П. через канцелярію суду подане заперечення проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та застосування до відповідача заходів процесуального примусу за зловживання ним процесуальними правами, яке мотивовано тим, що протягом розгляду даної справи сторона відповідача неодноразово просила суд про відкладення розгляду справи /а.с. 36-43, 99, 103, 104, 107, 108, 111/, відповідачем неодноразово були подані клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із розглядом Святошинським районним судом м. Києва цивільної справи № 759/20703/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом спору по даній справі, незважаючи на те, що провадження у даній справі відкрите 06.03.2018 р. /а.с. 31/, а провадження у цивільній справі № 759/20703/18 відкрите лише 21.12.2018 р., тобто під час розгляду даної справи по суті, при цьому, наголошуючи на тому, що відповідач 13.04.2018 р. подав відзив на позовну заяву /а.с. 36-43/, однак не скористався своїм правом пред'явити до позивача зустрічний позов у строк встановлений ч. 1 ст. 193 ЦПК України, тому вважає, що таким чином відповідач зловживає своїми процесуальними правами, вчиняючи дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи шляхом подання очевидно безпідставних клопотань про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням ним позову з аналогічним предметом і з аналогічних підстав під час розгляду даної справи та вчиненням інших дій метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, чим відповідач перешкоджає своєчасному розгляду даної справи, тому просить суд визнати такі дії відповідача зловживанням процесуальними правами та постановити ухвалу, якою застосувати до відповідача заходи процесуального примусу, а саме стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судове засідання 22.02.2019 р. відповідач та його представник не з'явились, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши підстави та мотиви поданого клопотання, а також вивчивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Ухвалою від 06.03.2018 р. відкрито провадження у даній справі /а.с. 31/.

Ухвалою від 14.09.2018 р. підготовче провадження у справі закрите, а справа призначена до судового розгляду /а.с. 124, 125/.

Протягом розгляду справи сторона відповідача неодноразово просила суд про відкладення розгляду справи /а.с. 36-43, 99, 103, 104, 107, 108, 111/.

Відповідачем були подані до суду клопотання від 10.01.2019р., від 23.01.2019 р. та від 18.02.2019 р. про зупинення провадження в справі.

В клопотаннях від 10.01.2019 р. та від 23.01.2019 р. про зупинення провадження у справі відповідач послався на те, що він звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання за ним права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом спору по даній справі, на підтвердження чого додав копію ухвали судді Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. від 21.12.2018 р. про відкриття провадження у цивільній справі № 759/20703/18.

У той же час, провадження у цивільній справі № 759/20703/18 відкрите 21.12.2018 р., тобто під час розгляду даної справи по суті.

При цьому, відповідач 13 квітня 2018 року по даній справі подав відзив на позовну заяву /а.с. 36-43/, однак не скористався своїм правом пред'явити до позивача зустрічний позов у строк встановлений ч. 1 ст. 193 ЦПК України.

В клопотанні від 18.02.2019 р. про зупинення провадження у справі відповідач послався на те, що з 17 лютого 2019 року він перебуває на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗ ТРР «Таращанська ЦРЛ», на підтвердження чого він подав належним чином незасвідчену копію листа в.о. головного лікаря КЗ ТРР «Таращанська ЦРЛ» ОСОБА_4 вих. № 394 від 18.02.2019 р.

Крім того, як вбачається з вказаного листа, що на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗ ТРР «Таращанська ЦРЛ» перебуває ОСОБА_5, а не відповідач ОСОБА_2, тому зазначений лист не є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження поважності причин неявки відповідача в судове засідання.

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Крім того, як встановлено ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 44, ч. 4 ст. 43 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Згідно із пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Також, згідно із ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Як встановлено ч. 1 ст. 143, п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходами процесуального примусу є: штраф.

Крім того, як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, вчинив дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду даної справи, тому наявні достатні підстави для визнання таких дій відповідача зловживанням процесуальними правами та застосування до відповідача заходів процесуального примусу, а саме стягнення з нього в дохід державного бюджету штрафу в сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу за зловживання ним процесуальними правами.

Керуючись ст.ст. 258-262, 2, 12, 43, 44, 143, 144, 148, 263, 268 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати зловживанням процесуальними правами дії відповідача ОСОБА_2, що суперечать завданню цивільного судочинства, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та застосувати до відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) заходи процесуального примусу, а саме стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В.П'ятничук