Ухвала суду № 80616280, 22.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/1006/19

ун. № 759/3213/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П'ятничук І.В.,

при секретарі Медвідчук В.В.,

за участю представника позивача адвоката Фєтісова Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника позивача адвоката Фєтісова Є.П. про застосування заходів процесуального примусу відносно відповідача ОСОБА_2 в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду 06.03.2018 р. з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просила суд в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в Святошинському районі міста Києва та стягнути з відповідача судові витрати.

Представником позивача адвокатом Фєтісовим Є.П. через канцелярію суду подане заперечення проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та застосування до відповідача заходів процесуального примусу за зловживання ним процесуальними правами, яке мотивовано тим, що протягом розгляду даної справи сторона відповідача неодноразово просила суд про відкладення розгляду справи /а.с. 36-43, 99, 103, 104, 107, 108, 111/, відповідачем неодноразово були подані клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із розглядом Святошинським районним судом м. Києва цивільної справи № 759/20703/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 в Святошинському районі міста Києва, яка є предметом спору по даній справі, незважаючи на те, що провадження у даній справі відкрите 06.03.2018 р. /а.с. 31/, а провадження у цивільній справі № 759/20703/18 відкрите лише 21.12.2018 р., тобто під час розгляду даної справи по суті, при цьому, наголошуючи на тому, що відповідач 13.04.2018 р. подав відзив на позовну заяву /а.с. 36-43/, однак не скористався своїм правом пред'явити до позивача зустрічний позов у строк встановлений ч. 1 ст. 193 ЦПК України, тому вважає, що таким чином відповідач зловживає своїми процесуальними правами, вчиняючи дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи шляхом подання очевидно безпідставних клопотань про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням ним позову з аналогічним предметом і з аналогічних підстав під час розгляду даної справи та вчиненням інших дій метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, чим відповідач перешкоджає своєчасному розгляду даної справи, тому просить суд визнати такі дії відповідача зловживанням процесуальними правами та постановити ухвалу, якою застосувати до відповідача заходи процесуального примусу, а саме стягнути з нього в дохід державного бюджету штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судове засідання 22.02.2019 р. відповідач та його представник не з'явились, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши підстави та мотиви поданого клопотання, а також вивчивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Ухвалою від 06.03.2018 р. було відкрито провадження у даній справі /а.с. 31/.

Ухвалою від 14.09.2018 р. підготовче провадження у справі закрите, а справа призначена до судового розгляду /а.с. 124, 125/.

Відповідачем були подані до суду клопотання від 10.01.2019 р., від 23.01.2019 р. та від 18.02.2019 р. про зупинення провадження в справі.

В клопотанні від 18.02.2019 р. відповідач послався на те, що з 17 лютого 2019 року він перебуває на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗ ТРР «Таращанська ЦРЛ», тобто причини неявки відповідача у судове засідання 22.02.2019 р. визнаються поважними.

Згідно із пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

За обставин поважності причин неявки відповідача у судове засідання 22.02.2019 р. суд не вбачає підстав для визнання зловживанням процесуальними правами дій відповідача, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Крім того, визнання судом зловживанням процесуальними правами дій, що суперечать завданню цивільного судочинства, в силу ч. 2 ст. 44 ЦПК України, є правом, а не обов'язком суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходів процесуального примусу за зловживання ним процесуальними правами.

Керуючись ст.ст. 258-261, 2, 44, 263, 268 ЦПК України, -

ПОСТПНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Фєтісова Є.П. про застосування до відповідача ОСОБА_4 заходів процесуального примусу за зловживання ним процесуальними правами - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя І.В.П'ятничук