Ухвала суду № 80616274, 01.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5730/19

Провадження № 1-кс/760/3483/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Антипова І.Л., при секретарі Коржі А.А., за участю прокурора Засоренка М.Ю., підозрюваної ОСОБА_1, захисника Афендулової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Сивака О.М., погоджене прокурором Київської міської прокуратури №9 Засоренком М.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Берегово, Закарпатської обл., громадянки України, не працюючої, без реєстрації та постійного місця проживання, раніше судимої,

у кримінальному провадженні за № 12019100090001913 від 23.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Слідчий СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Сивак О.М., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Засоренком М.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обґрунтовує своє клопотання тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12019100090001913, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 2 ст. 186 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 04.01.2019 року, приблизно о 14 год. 20 хв., перебуваючи на підйомі від платформи колії № 13 на другий поверх вокзального комплексу ст. «Київ-Пасажирський» розташованому за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, помітила раніше невідому їй жінку, якою в подальшому виявилася потерпіла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка на той час піднімалася з тієї ж платформи на другий поверх вокзального комплексу при цьому за спиною в неї висіла жіноча сумочка.

Відповідно, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи таємно, з корисних мотивів та з метою особистого збагачення, впевнившись, що за її злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, підійшла зі спини до потерпілої ОСОБА_5, розстібнула замок сумочки, в якій знаходився відкритий гаманець та дістала з нього грошові кошти, в сумі 4000 грн.

Після заволодіння майном, дії ОСОБА_1 були викриті невстановленою слідством особою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, а в подальшому і потерпілою ОСОБА_5,я кА почала вимагати повернути викрадене. В цей час ОСОБА_1, зрозумівши, що її дії було виявлено при викраденні майна, розпорядилася останнім на власний розсуд, передавши його з рук в руки невстановленій слідством особі.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдала потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди, в сумі 4000 грн.

23.02.2019 о 13 год. 10 хв. ОСОБА_1 було фактично затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України на підставі показів очевидців.

24.02.2019 о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними, на досудового розслідуваннями, в кримінальному провадженні доказами, зокрема: рапортом помічника поліцейського взводу 2, роти 2, ППОП № 2 ГУПН у м. Києві старшого сержанта поліції Стрілецького О.Є., протоколом-заявою ОСОБА_5 від 23.01.2019 року про скоєння кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколом допиту свідка Стрілецького О.Є., протоколом затримання ОСОБА_1, пред'явленням для впізнання потерпілій ОСОБА_5 яка впізнала особу під № 1 - ОСОБА_1, слідчим експериментом проведеним з потерпілою ОСОБА_5, слідчим експериментом, проведеним зі свідком ОСОБА_6, іншими матеріалами в сукупності.

Слідчий зазначає, що в органа досудового розслідування є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст.186 КК України, карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Крім цього, підозрювана ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може здійснювати тиск на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник та підозрювана заперечували проти задоволення клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вважають, що підозра не обґрунтована, прокурор не довів наявність ризиків передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю що прокурором при розгляді клопотання було доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено не достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

23.02.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100090001913 внесено відомості про кримінальне провадження за ч. 2 ст. 186 КК України.

24.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_1

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність попередити спроби підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення та ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого вона підозрюється вчинений без застосуванням насильства чи погрози його застосування, запобіжний захід у вигляді застави їй раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_1, майновий та сімейний стан підозрюваної, стан здоров'я, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з 13 годин 10 хвилин 23 лютого 2019 року.

Дата закінчення дії ухвали про застування відносно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заходу у виді тримання під вартою - 22 квітня 2019 включно.

Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1, наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на прокурора Київської місцевої прокурату №9.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Слідчий суддя І.Л. Антипова